Ухвала

від 21.12.2018 по справі 826/8261/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8261/18

УХВАЛА

21 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Губської Л.В. та суддів Карпушової О.В., Степанюка А.Г., розглянувши клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 жовтня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НЖК БУД до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволені позову.

В апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що не має можливості сплатити судовий збір.

Крім того, до апеляційної скарги надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що копію оскаржуваного рішення відповідач отримав 06.12.2018.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом із тим, як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в розумінні ст. 8 Закону України Про судовий збір у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, відповідач не є суб'єктом, на якого поширюються положення вказаного Закону щодо відстрочення сплати або звільнення від сплати судового збору.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні достатні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як установлено, апеляційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 жовтня 2018 року подана до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку 07.12.2018.

При цьому, доводи апелянта щодо отримання копії оскаржуваного рішення отримав 06.12.2018, судом не приймаються, оскільки, доказів на підтвердження зазначеного ним не надано.

Розглядаючи підстави поновлення строків, ЄСПЛ вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалів часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 р. у справі Олександр Шевченко проти України та Трух проти України (ухвала) від 14.10.2003 р.). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. заява №3236/03 у справі Пономарьов проти України ).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В.Губська

Судді О.В.Карпушова

А.Г.Степанюк