Рішення

від 22.12.2018 по справі 0540/8906/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 р. Справа№0540/8906/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа: Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" в особі "Шахта "Булавинська" про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25), третя особа Державне підприємство "Орджонікідзевугілля" в особі "Шахта "Булавинська" (86487, Донецька область, Бахмутський район, смт. Булавинське, вул. 1 квартал, 12) з позовними вимогами:

- визнати рішення відповідача від 01 серпня 2018 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до п. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" незаконними та скасувати його;

- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу за Списком №1 періоди роботи з 11 серпня 1986 року по 08 жовтня 1986 року на посаді "учня горно робочого з ремонту гірничих виробок", з 12 жовтня 1986 року по 05 грудня 1988 року період служби в лавах Радянської армії, з 28 лютого 1989 року по 05 березня 2001 року на посадах "горно робочого по ремонту гірничих виробок", "учня горно робочого очисного забою" в шахті "Ольховатська" Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" та зобов'язати повторно розглянути заяву від 24 липня 2018 року про призначення пільгової пенсії відповідно до п.1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (список № 1).

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що при вирішенні питання щодо призначення пенсії відповідачем протиправно не враховано спірні періоди роботи позивача, оскільки, основним документом, що підтверджує спеціальний стаж, є трудова книжка, отже рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії є протиправним.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, мотиви незгоди виклав в адресованому суду відзиві на позов. За змістом відзиву відповідач вважає рішення про відмову в призначенні пенсії за віком обґрунтованим та таким, що відповідає приписам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 21.09.2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 19.10.2018 року замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 13.11.208 року відкладено підготовче засідання на 11.12.2018 року.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони до судового засідання 22.12.2018 року не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

На підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), громадянин України, відповідно до ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням від 01.08.2018 року Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило у призначені пенсії на пільгових умовах. У рішенні відповідача не зазначено які саме періоди не враховано до пільгового стажу позивача.

У відзиві відповідачем зазначено, що до пільгового стажу позивача не зараховано: період роботи позивача на підприємстві шахта Ольховатська виробничого підприємства Орджонікідзевугілля з 11.08.1986 року по 28.02.1989 року учнем гірником з ремонту горяних видобутків, з 28.02.1989 року по 15.02.1990 року гірником з ремонту горяних видобутків, з 16.02.1990 року по 17.04.1999 року учнем гірником з ремонту очисного забою, з 10.09.1999 року по 05.03.2001 року гірником очисного забою, оскільки не надано пільгових довідок про підтвердження стажу. За 2000 рік відсутні відомості від страхувальника Шахта Ольховська , у зв'язку з чим цей період не зараховано до пільгового стажу позивача. Період з 01.07.1999 року по 09.09.1999 року також не зарахований до пільгового стажу, оскільки позивач відбував покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення", цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Як передбачено ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання подання документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюються Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Як встановлено п. 4.7. Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

З аналізу норм пенсійного законодавства вбачається, що у зв'язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах управління Пенсійного фонду зобов'язане перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи за списком № 1 і чи був позивач безпосередньо зайнятий на роботах, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі. У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяло управління обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу, тобто необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 року у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З огляду на викладене, суд зазначає, що, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем досліджувались та не зараховані до пільгового стажу періоди з 11 серпня 1986 року по 08 жовтня 1986 року на посаді "учня горно робочого з ремонту гірничих виробок", з 12 жовтня 1986 року по 05 грудня 1988 року період служби в лавах Радянської армії, з 28 лютого 1989 року по 05 березня 2001 року на посадах "горно робочого по ремонту гірничих виробок", "учня горно робочого очисного забою" в шахті "Ольховатська" Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" які позивачем оскаржує, отже зазначений період не є спірним для сторін, у зв'язку з чим відсутні підстави для його дослідження судом.

Відповідно до наданої копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 вбачається, що:

- під № 1 є запис від 11.08.1986 року - позивача прийнято на посаду учня гірника з ремонту горяних видобутків на підприємстві шахта Ольховатська виробничого підприємства Орджонікідзевугілля ;

- під № 2 є запис від 08.10.1986 року - позивача звільнено у зв'язку з призовом до лав Радянської Армії;

- під № 3 є запис, відповідно до якого позивач перебував на службі в Радянській Армії з 12.10.1986 року по 05.12.1988 року;

- під № 4 є запис від 28.12.1989 року - позивача прийнято на посаду гірника з ремонту горяних видобутків на підприємстві шахта Ольховатська виробничого підприємства Орджонікідзевугілля ;

- під № 5 є запис від 16.02.1990 року - позивач переведений учнем гірником з ремонту очисного забою на підприємстві шахта Ольховатська виробничого підприємства Орджонікідзевугілля ;

- під № 6 є запис від 18.04.1990 року - позивача переведено гірником з ремонту очисного забою на підприємстві шахта Ольховатська виробничого підприємства Орджонікідзевугілля ;

- під № 7 є запис від 05.03.2001 року - позивач звільнений по переведенню на підприємство Шахта Булавінська виробничого підприємства Орджонікідзевугілля ;

- під № 8 є запис від 06.03.2001 року - позивача прийнято по переведенню гірником очисного забою 5 розряду на підприємстві шахта Булавінська виробничого підприємства Орджонікідзевугілля ;

- під № 10 є запис про переведення позивача гірником підземним 3 розряду;

Також позивачем до заяви було додано накази по підприємству шахта Ольховатка виробничого підприємства Орджонікідзевугілля від 24.02.1998 року № 56, від 30.12.1992 року № 353.

Суд зазначає, що Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. "а","б" ст. 13 та ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт віднесення посад, що займав позивач за спірний період, до пільгової категорії та той факт, що дані посади атестовані підприємствами. Підставою відмови було лише відсутність даних по спецстажу. Разом з цим, зазначене спростовується обставинами, встановленими під час розгляду справи та наявними доказами.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача військової служби в лавах Радянської Армії, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. "к" п. 109 розділу VIII постанови Ради міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції, перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в встановленому порядку.

Частиною 3 п. 109 розділу VIII постанови Ради міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (Підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості [підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Період проходження позивачем військової служби в лавах Радянської Армії з 12.10.1986 року по 05.12.1988 року не зараховано до пільгового стажу роботи, що слідувала після її проходження, а саме за спеціальністю гірника по ремонту гірничих виробіток на підприємстві Шахта Ольховатська ВП Орджонікіджевугілля .

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Конституційний суд України в своєму рішенні № І-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Таким чином, в період військової служби позивача діяла постанова Ради міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року, яка надавала право особи на зарахування періоду військової служби у лавах Збройних сил СРСР до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Слід також зауважити, що рішенням ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" визначено концепцію якості закону зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

В зв'язку з чим, період служби позивача в лавах збройних сил СРСР з 12.10.1986 року підлягає зарахуванню до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду, а саме до пільгового стажу по професії гірника по ремонту гірничих виробіток.

Рішення відповідача в частині не зарахування до пільгового страхового стажу періодів роботи відповідача в зв'язку з відсутністю відомостей про застраховану особу позивача від страхувальника - підприємства шахта Ольховатська також є неправомірним та суперечить Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

Відповідно до ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за рахунок сум, що находять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

З аналізу ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вбачається, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює позивач, саме він нараховую страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.

Таким чином, посилання відповідача про то, що у 2000 році відсутні відомості щодо стажу та заробітної плати підприємства, на якому працював позивач, є безпідставними, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працював.

Щодо врахування в пільговий страховий стаж періоду відбування виправних робіт суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Кримінально-виконавчого кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, час відбування покарання засудженим у виді виправних робіт зараховуються в загальний стаж роботи. Відповідно до ст. 95 Виправно-трудового кодексу України, час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого.

Враховуючи, зо позивач під час відбування виправних робіт працював за професією, яка передбачена Списком №1, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, отримував заробітну плату, за цей період з нього стягувались страхові внески до ПФУ України, мав право на відпустку, суд вважає період відбуття виправних робіт під час роботи на підприємстві шахта Ольховатська виробничого підрозділу Орджонікідзевугілля з 01.07.1999 року по 09.09.1999 року підлягає зарахуванню в пільговий страховий стаж позивача.

Отже, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області діяло необґрунтовано.

Крім того, у трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи, що підтверджують його пільговий стаж, тобто зазначені посади, які відносяться до посад пільгової категорії.

Суд перевіривши, зокрема, чи діяло Управління обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), дійшов висновку, що оскільки у рішенні про відмову в призначенні пенсії не обґрунтовано мотиви незарахування до стажу окремих періодів та частина мотивів, наведених ПФУ, є необґрунтованими, рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.08.2018 року про відмову в призначені пільгової пенсії прийнято відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи вищевикладене, відповідачами не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності дій під час розгляду питання про наявність пільгового стажу та призначення пенсії позивачу на пільгових умовах.

Однак, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням вищенаведених обставин.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, яке полягає у визнанні протиправними та скасування рішення та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача, в тому числі зарахування періодів роботи до пільгового стажу належить до дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).

Ухвалою суду від 21.09.2018 року задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при частковому задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню в дохід державного бюджету з кожної сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 42171400), третя особа Державне підприємство "Орджонікідзевугілля" в особі "Шахта "Булавинська" (86487, Донецька область, Бахмутський район, смт. Булавинське, вул. 1 квартал, 12, код ЄДРПОУ 26351725) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01 серпня 2018 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до п. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 липня 2018 року про призначення пільгової пенсії відповідно до п.1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (список № 1), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 42171400) судовий збір у розмірі 469,87 грн. на користь Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 234,93 грн. на користь Державного бюджету України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.12.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.