Рішення

від 22.12.2018 по справі 200/10393/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 р. Справа№200/10393/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЛІ-ПЛЮС» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛЛІ-ПЛЮС» (84201, АДРЕСА_1) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2018 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем 19.07.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким нараховано штрафні санкції у сумі 4080,00 грн. у зв'язку з неподанням позивачем податкових декларацій за період березень-червень 2017 року. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки прийнято без врахування рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року по справі №805/1703/18-а, яким скасовано рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податків ТОВ «СОЛЛІ-ПЛЮС» , та в кому встановлено обставини, які виключають застосування штрафних санкцій до товариства контролюючим органом. У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду з позовом.

Через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем було надано відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на порушення позивачем податкового законодавства, а саме порядку подання податкової звітності до контролюючого органу, а тому висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, а оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.

13.11.2018 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача на адресу суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.12.2018 року заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Соллі-Плюс» як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області; з 02.07.2001 року був зареєстрований платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номера 241675905666.

12.06.2018 року за результатами камеральної перевірки з питань неподання податкової звітності з ПДВ за березень-червень 2017 ТОВ «Соллі-Плюс» складено акт №232/05-99-43-01-15/24167590 (а.с. 68-69).

З висновків акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації з податку на додану вартість за березень-червень 2017 року.

На підставі акту перевірки Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийняло податкове повідомлення - рішення від 19.07.2018 року №0036274301 яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 4080,00грн. (а.с. 12).

Предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Судом також встановлено, що позивачем до контролюючого органу за період березень-червень 2017 року подавалися податкові декларації з податку на додану вартість:

за березень 2017 року - 07.04.2017 року, подання підтверджується карткою поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (вручено 12.04.2017 року);

за квітень 2017 року - 03.05.2017 року, подання підтверджується карткою поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (вручено 10.05.2017 року);

за травень 2017 року - 02.06.2017 року, подання підтверджується роздруківкою з сайту ПАТ «Укрпошта» ;

за червень 2017 року (з додатком №5) - 14.07.2017 року, подання підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (вручено 19.07.2017 року);

за липень 2017 року - 10.08.2017 року, прийняття підтверджується квитанцією №2.

Податкові декларації позивача з податку на додану вартість за березень-червень 2017 року не були прийняті контролюючим органом через те, що при наявності дійсного договору про визнання електронних документів від 06.09.2016 року з сертифікатами електронного цифрового підпису до нього з терміном дії з 14.08.2016 року по 13.08.2017 року, вони були подані на паперових носіях та містили недоліки в частині правильності зазначенням найменування контролюючого органу, до якого подається звітність.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як зазначено п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вже зазначалося судом, перевіркою контролюючого органу становлено, що позивачем порушено пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме неподано податкові декларації з податку на додану вартість за березень-червень 2017 року.

Одночасно судом встановлено, що 14.05.2018 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/1703/18-а, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 року визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 02.02.2018 року №985 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язано поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Соллі-Плюс» як платника податку на додану вартість з 02.02.2018 року.

Вказаними рішеннями встановлено, зокрема, що "... матеріалами справи підтверджено, що позивач щомісячно, у встановленні чинним законодавством спосіб та строки, подавав та надсилав на адресу контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість із Додатками до податкової декларації та податковими накладними.", "...позивач в період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року здійснював господарські операції з придбання послуг, що підтверджується відповідними податковими накладними", "Матеріали справи свідчать, що позивач не мав можливості надсилати податкові декларації в електронній формі, у зв'язку з чим позивач надсилав податкову звітність за період з березня по червень 2017 року іншими способами, передбаченими нормами ПК України (п.49.3 ст.49 ПК), про що позивачем було повідомлено у супровідних листах. Матеріали справи підтверджують надіслання та отримання контролюючим органом податкової звітності, про що свідчать штемпелі про отримання, поштові чеки, описи вкладення та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, матеріали справи свідчать, що позивачем супровідним листом від 07.04.2017 року було надіслано декларацію за березень 2017 року, яка отримана контролюючим органом 12.04.2017 року.".

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З викладеного вбачається відсутність підстав для прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення рішення та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 4080,00 грн., оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/1702/18-а, яке набрало законної сили 25.09.2018 року відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду, спростовано висновки Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про порушення товариством пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України.

Суд не приймає доводи Відповідача, зазначені у відзиві на адміністративний позов, оскільки такі висновки не ґрунтуються на законі.

Доводи відзиву спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 122, 132, 139, 143, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЛІ-ПЛЮС» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 19.07.2018 року №0036274301.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЛІ-ПЛЮС» (84201, АДРЕСА_2, 24167590, код ЄДРПОУ 24167590) судові витрати у сумі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114).

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 22.12.2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 22.12.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.