Рішення

від 21.12.2018 по справі 420/5808/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5808/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчук О.В.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) справу за адміністративним позовом малого науково-виробничого і комерційного підприємства Сузір'я стрільця товариство з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом малого науково-виробничого і комерційного підприємства Сузір'я стрільця товариство з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області від 18.10.2018р. №0044981405 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 501012,00 грн. за основним платежем та 250506,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою суду від 13.11.2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.12.2017 о 10:30 год.

На виконання вимог ст. 162 КАС України, 04.12.2018 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вх. №37472/18 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

11.12.2018 року судове засіданні відкладено до 18.12.2018р. о 14:30 год.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

МНВІКП Сузір'я стрільця ТОВ не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням вважає його не правомірним, а висновки акту перевірки не обґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, є надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та у зв'язку з наступним.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення - рішення, стали наступні данні та наявна у фахівців інформація: стосовно діяльності наступних контрагентів позивача:

Стосовно ТОВ Деус торг наявна інформація, відповідно до якої аналізом звітності з ПДВ, встановлено маніпулювання ТОВ Деус торг податковою звітністю з метою формування технічного податкового кредиту для третіх осіб, встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів (пересортиця), що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ Деус торг є учасником кримінального провадження №42018000000001581 від 26.06.2018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, де визначене досудовим слідством як суб'єкт господарювання з ознаками фіктивності .

Окрім того, ГУ ДФС у Житомирській області зібрано податкову інформацію стосовно діяльності ТОВ Деус торг за період січень - березень 2018 року, а саме Узагальнена податкова інформація щодо ТОВ Деус торг (код ЄДРПОУ 41369626) за звітний період декларування ПДВ січень - березень 2018 р. щодо фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ Деус торг (код ЄДРПОУ 41369626) за січень - березень 2018р., а також при визначенні сум податкових зобов'язань і податкового кредиту січень - березень 2018 р. , в якій зазначено наступне:

ТОВ ДЕУС ТОРГ не могло здійснювати операції з продажу товарів в асортименті згідно зареєстрованих податкових накладних, в зв'язку з незначною кількістю (зокрема, директор і головний бухгалтер в одній особі) працівників, відсутністю складських приміщень для зберігання товарів широкого асортименту, відсутністю вантажних автомобілів для перевезення товарів тощо (фінансова звітність суб'єкта підприємництва відсутня). Відповідні послуги із залучення стороннього трудового ресурсу не придбавалися.

Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, об'єктів оподаткування, земельних ділянок:

відсутня будь-яка інформація про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні);

відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Від оперативного управління отримано довідку від 14.08.2018 № 1348/7/06-30-21-05 про не встановлення підприємства за податковою адресою, а саме: 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, буд 7, кв. (офіс) 33.

В результаті виїзду встановлено, що за вказаною адресою знаходиться будівля Федерації професійних спілок Житомирської області, приміщення в якій надаються в оренду різним СГД.

В ході відпрацювання встановлено представника Федерації профспілок, який повідомив, що ТОВ Деус Торг (ЄДРПОУ 41369626) за вищевказаною адресою не знаходиться, договір оренди (суборенди) не складався, від надання письмового пояснення останній категорично відмовився, згідно ст. 63 Конституції України. В результаті виїзду за вказаною адресою та проведеного огляду встановлено, що вивіска та інші ідентифікуючі ознаки підприємства ТОВ Деус торг (код ЄДРП0У41220027) відсутні.

Щодо ТОВ Авока-груп (нова назва ТОВ Фібранс ).

Під час аналізу підприємства ТОВ Авока-груп (нова назва ТОВ Фібранс ) встановлено, що у підприємства відсутній управлінський та технічний персонал необхідний для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Аналізом звітності з ПДВ, встановлено маніпулювання ТОВ Авока-груп (нова назва ТОВ Фібранс ) податковою звітністю з метою формування технічного податкового кредиту для третіх осіб, встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів (пересортиця), що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ Авока-груп (нова назва ТОВ Фібранс ) є учасником кримінального провадження №12018220540000457 від 21.02.2018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 Фіктивне підприємництво КК України, де визначене досудовим слідством як суб'єкт господарювання з ознаками фіктивності .

Окрім того, ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зібрано податкову інформацію стосовно діяльності ТОВ Авока-груп (нова назва ТОВ Фібранс ) за період грудень 2016 року-липень 2018 року, а саме Узагальнена податкова інформація за звітний(і) період(и) декларування ПДВ грудень 2016 р. - липень 2018 р. щодо фінансово-господарських операцій з придбання у ТОВ ВІОЛ (30086036), ТОВ ТЕЛЕКОМ-КОМПЛЕКС (32870361), ТОВ АЗОВБУДВЕНТИЛЯЦІЯ (33244305), ТОВ КОМПАНІЯ МІКО (36626037), ТОВ ТД АВРОР А (37189903), ТОВ АЛЬФА КЕРАМІКА (37230563), ТОВ СХІДТОРГ (41659266), ТОВ РЕАЛ ЮА (41570780), ТОВ ДЕЛЛ КОМ (41345661), ТОВ "Компанія Євротехніка" (37739146), ТОВ ЄВРОТЕХНІКА ГЛОБАЛ (40218682) за період грудень 2016 року по липень 2018 року та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ ЕП-767 (1387834), ТОВ ТЕХПРОЕКТ-1 (32565361), ТОВ ТЕЛЕКОМ-КОМПЛЕКС (32870361), ТОВ ГЕОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ (33142128), ТОВ АПК ЗЕРНОГРАД (34468954), ТОВ БРЕНД-КОРВЕТ (36225400), ТОВ ТНП.КОМ (37212110), ТОВ УКРЕЛЕКТРОБУД (38280154), ТОВ НВП "АКВАХІМ (38526129), ТОВ ТАТІГРУП (40096128), ТОВ ДІЛОС ГРУП (41492488), ТОВ РЕЛАНТГЕН (41208633), ТОВ АРТЛАЙН ІНВЕСТ (41038580) за період грудень 2016 року по липень 2018 року а також при визначенні сум податкових зобов'язань і податкового кредиту за періоди грудень 2016року по липень 2018р. , в якій зазначено наступне:

ТОВ Фібранс (податкова адреса: м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 173, керівник ОСОБА_3) здійснено вихід за податковою адресою та встановлено багатоповерховий житловий будинок У зв'язку з тим, що в реєстраційній картці платника податків відсутній номер офісного приміщення встановити фактичне місцезнаходження ТОВ Фібранс не надалось можливим.

В ході візуального огляду ознак здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ Фібранс та його службових осіб за вказаною адресою не встановлено.

В ході відпрацювання адреси реєстрації ОСОБА_3 в м. Києві встановлено колишню дружину, яка повідомила, що влітку 2013 року останній звертався із заявою про втрату паспорту до Печерського райвідділу ОВС.

Додатково встановлено, що 10.01.2014 року ОСОБА_3 перетинав державний кордон у пункті пропуску Ягодин у напрямку виїзду з країни. Інформація щодо в'їзду ОСОБА_3 на територію України з 2014 року по теперішній час відсутня. Вказане свідчить про те, що невстановленими особами здійснюється протиправна діяльність від імені громадянина ОСОБА_3 за підробленими документами.

Відносно ПП Компанія Время

Під час аналізу підприємства ПП Компанія Время встановлено, що у підприємства відсутній управлінський та технічний персонал необхідний для ведення фінансово- господарської діяльності підприємства.

Аналізом звітності з ПДВ, встановлено маніпулювання ПП Компанія Время податковою звітністю з метою формування технічного податкового кредиту для третіх осіб, встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів (пересортиця), що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Окрім того, ГУ ДФС в Івано-Франківській області зібрано податкову інформацію стосовно діяльності ПП Компанія Время за період з січня 2017 року по червень 2018 року, а саме Узагальнена податкова інформація щодо ПП Компанія Время (код ЄДРПОУ 35241458) за звітні періоди декларування ПДВ з січня 2017 року по червень 2018 року щодо фінансово - господарських операцій з придбання та реалізації товарів/послуг та правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних за звітні періоди з січня 2017 року по червень 2018 року. , в якій зазначено наступне:

Під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів встановлено незначну кількість працюючих (зокрема, директор та головний бухгалтер в одній особі), проте специфіка даного виду операцій характеризується властивостями, що потребують значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом. При цьому, залучення стороннього трудового ресурсу у третіх осіб не здійснювалось, оскільки відсутні контрагенти - постачальники послуг: транспортних, складських, консультаційних та інші.

За результатами проведеного аналізу даних ЄРПН по ПП Компанія Время в частині формування податкового кредиту встановлено факти придбання товарів/послуг у контрагентів-постачальників, які здійснюють операції з реалізації товарів/послуг невідомого походження та підміну позицій товарних груп.

Щодо ТОВ Сот трейд ЛТД

Під час аналізу підприємства ТОВ Сот трейд ЛТД встановлено, що у підприємства відсутній управлінський та технічний персонал необхідний для ведення фінансово- господарської діяльності підприємства.

Аналізом звітності з ПДВ, встановлено маніпулювання ТОВ Сот трейд ЛТД податковою звітністю з метою формування технічного податкового кредиту для третіх осіб, встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів (пересортиця), що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ Сот трейд ЛТД є учасником кримінального провадження № 42017000000002137 від 01.07.2017 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 205 Фіктивне підприємництво , ч. 2 ст. 209 Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом КК України, де визначене досудовим слідством як суб'єкт господарювання з ознаками фіктивності .

Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що податковим органом не заперечується наявність первинних документів по операціям між МНВКП Сузір'я стрільця та ТОВ "Деус торг", ТОВ "Авока- груп", ПП "Компанія Время" та ТОВ "Сот трейд ЛТД", надання їх під час перевірки, їх належне складання, проведення цих операцій в бухгалтерському обліку та оплату позивачем коштів за товари згідно договорів поставки, належне оформлення та реєстрацію податкових накладних, які є підставою для формування податкового кредиту.

У податкового органу під час перевірки були відсутні будь-які зауваження до наданих первинних документів, в акті перевірки не зазначено про недостатність цих документів для підтвердження господарських операцій, не зазначено які документи ще потрібно надати для підтвердження цих господарських операцій, а тому позивач вважає, що ним підтверджено первинними документами здійснення господарських операцій з ТОВ "Деус торг", ТОВ "Авока- груп", ПП "Компанія Время" та ТОВ "Сот трейд ЛТД"

Податковий орган в акті перевірки робить висновки про порушення позивачем положень податкового законодавства України тільки з посиланням на податкову інформацію стосовно ТОВ "Деус торг", ТОВ "Авока- груп", ПП "Компанія Время" та ТОВ "Сот трейд ЛТД", яка свідчить про те, що операції із вищезазначеним контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення робіт (послуг), місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, наявності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Однак, МНВКП Сузір'я стрільця ТОВ звертає увагу суду на те, що зазначені обставини не є безперечною підставою для висновків про не реальності господарських операцій, оскільки нормами законодавства не заборонено залучати третіх осіб та працівників за цивільно-правовими угодами для виконання робіт, надання послуг, тощо, отримання в оренду майна, обладнання, транспортних засобів та інших матеріальних цінностей.

Такі висновки є припущеннями податкового органу, ґрунтуються тільки на податковій інформації без фактичного проведення перевірки контрагентів позивача, крім того акт перевірки не містить посилання на докази притягнення ТОВ "Деус торг", ТОВ "Авока- груп", ПП "Компанія Время" та ТОВ "Сот трейд ЛТД" до відповідальності за порушення податкового законодавства, винесення щодо останнього відповідних податкових повідомлень-рішень.

Відзив обгрунтовано наступним.

Головне управління ДФС в Одеській області, розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю МНВІКП Сузір'я стрільця по справі №420/5808/18 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відхиляє наведені позивачем міркування, аргументи і пояснення.

Питання, пов'язані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість, обчислення об'єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 198, 201 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

З огляду на це, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з поставки товару та наданні послуг, а тому й обґрунтованість визначення позивачем його податкових зобов'язань.

Виходячи із вищевикладеного, недоведеність реальності здійснення МНВІКП Сузір'я стрільця ТОВ господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі.

Вищенаведене свідчить про відсутність в дійсності операцій, які є предметом відповідного правочину, неправомірності (безпідставності) документального оформлення нереальності господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Наведені факти та обставини відносно наявності можливості виконання умов договорів свідчать, що визначені документи містять свідомо невірну інформацію щодо наданих контрагентами товарах та послугах, тому не можуть бути враховані належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій та невідповідності формування податкового кредиту критеріям реальності господарської операції та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування даних податкового обліку.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Малого науково-виробничого і комерційного підприємства Сузір'я стрільця Товариство з обмеженою відповідальністю з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 року по 30.06.2018 року, валютного - за період з 01.10.2017 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2017 року по 30.06.2018 року, та іншого законодавства - за період з 01.10.2017 року по 30.06.2018 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід'ємною частиною).

За результатами перевірки складено акт від 04.10.2018 №2143/15-32-14-05/19045212, яким встановлено наступні порушення, а саме:

п.44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 501 012 грн., у т.ч. по періодам:

січень 2018 року - 403 111 грн.;

лютий 2018 року - 97 901 грн;

п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

На підставі вказаного акту перевірки від 04.10.2018 року №2143/15-32-14-05/19045212, Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Одеській області 15.05.2018р. прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2018р. №0044981405 (форма Р ) про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 501012,00 грн. за основним платежем та 250506,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Конституція України прямо вказує на законодавчу форму встановлення податку, зокрема п.1 ч.2 ст.92 зазначає, що тільки законами України встановлюються система оподаткування, податків і зборів.

Стаття 19 Конституції України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

У національному законодавстві відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. ПКУ визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове законодавство України складається, зокрема, з Конституції України, Податкового кодексу України та нормативно правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього кодексу (ст. 3 ПКУ).

Головне управління ДФС в Одеській області, відповідно до функцій контролюючих органів, визначених пп. 191.1.1. п. 191.1 ст.191 Податкового кодексу України здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків ; пп.19-11.2. контролює... своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів ; пп.191.1.8. забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків... об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням ; пп.191.1.35. вживає заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству ; пп. 19-1.1.40 здійснює збір податкової інформації .

Згідно п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотриманню законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків (п.п.62.1.1 п.62.1); інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1); перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п.62.1).

Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 198.1 статті 198.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.2 статті 198.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..

Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ВИСНОВКИ СУДУ

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов'язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Оцінка аргументів учасників справи

Суд вважає обґрунтованими доводи малого науково-виробничого і комерційного підприємства Сузір'я стрільця з огляду на наступне.

Оскільки ідеологія Конвенції фактично відображена у Конституції України, національним судам варто враховувати правові позиції ЄСПЛ під час вирішення спорів, посилатися на висновки Євросуду як на безпосереднє джерело права, а також переймати притаманні його рішенням ідеї справедливості.

ЄСПЛ, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В цьому контексті неправомірне стягнення податків/штрафів, позбавлення права на відшкодування податків розглядається як втручання держави у мирне та вільне володіння особи своїм майном (коштами).

Рішення від 19.12.1989 року у справі Мелахер та інші проти Австрії .

В п. 42 ЄСПЛ вказує, що право власності включає три чіткі правила ( three distinct rules ):

(1) мирного володіння власністю;

(2) позбавлення права власності лише у визначених випадках;

(3) держава має право контролювати користування власністю у відповідності до загального публічного інтересу, шляхом прийняття відповідних загальносуспільним інтересам законів.

Рішення від 22.11.2007 р. у справі Україна-Тюмень проти України .

У п. 49 суд вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом ("subject to the conditions provided for by law"), а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів .

У п. 55 надано тлумачення пропорційності втручання в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу ("fair balance") між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Так, судом встановлено фактичні обставини, які свідчать про господарські операції позивача та їх підтвердження первинними документами.

Щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Деус торг"

МНВІКП Сузір'я стрільця ТОВ (Покупець) 04.01.2018 року укладено .з ТОВ "Деус торг" (Продавець) договір поставки №9, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору. Предметом постачання є товар широкого асортименту згідно видаткових накладних.

На виконання умов договору, ТОВ "Деус торг", поставило товар МНВКП Сузір'я стрільця ТОВ згідно видаткової накладної №53 від 31.01.2018, на сплату за вказаний товар було виставлено рахунок на оплату №4 від 31.01.2018, отримано МНВКП Сузір'я стрільця ТОВ від ТОВ "Деус торг" податкову накладну №34 від 31.01.2018 з квитанцією про її реєстрацію та реєстром отриманих та виданих податкових накладних. Сплата за вказаний товар підтверджується платіжними дорученнями: від 12.03.2018 № 445, від 13.03.2018 №849, від 14.03.2018 №881. Доставку даного товару було проведено ФОП ОСОБА_4 згідно договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 31.01.2018 №1307/1 укладеного МНВІКП Сузір'я стрільця ТОВ з ФОП ОСОБА_4

На виконання даного договору надано Акт здачі- прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2018 р. №S-00000367, товаротранспортна накладна №103 від 31.01.2018 та платіжне доручення від 13.06.2018 №2237 підтверджуюче оплату за послуги з перевезення.

Щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Авока-груп".

01.02.2018 року між МНВІКП Сузір'я стрільця ТОВ (Покупець) та ТОВ "Авока- груп" (нова назва ТОВ "Фібранс"), (Постачальник) укладено договір поставки №0102-18/1 за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві непродовольчі товари. За умовами договору поставка здійснювалась на умовах СРТ (пункт поставки - склад Покупця за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Аеропортівська, 11 у розумінні Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2000.

На виконання умов договору, ТОВ "Авока- груп", поставило товар МНВІКП Сузір'я стрільця ТОВ згідно видаткових накладних №02/02-02 та №02/02-01 від 02.02.2018, а також отримано податкові накладні №1 та №2 від 02.02.2018.

Щодо реальності господарських операцій між позивачем та ПП "Компания Время".

МНВІКП Сузір'я стрільця ТОВ у ПП "Компания Время" було придбано господарські товари, що в подальшому були використані у власній господарській діяльності позивача (копії відповідних актів списання від 31.01.2018р. №S-00000005 та від 28.02.2018р. №00000009 додаються). Вказані товари отримані відповідно до видаткових накладних від 15.01.2018 р. №9, від 24.01.2018 №14 та від 15.02.2018 №34. Було отримано відповідні податкові накладні №14 від 15.01.2018, №19 від 24.01.2018 та №12 від 15.02.2018. Факт сплати позивачем грошових коштів за вказаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 16.01.2018 №123, від 26.01.2018 №240, та від 16.02.2018 №518.

Щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сот трейд ЛТД".

МНВІКП Сузір'я стрільця TOB (Покупець) 04.01.2018 року укладено з ТОВ "Сот трейд ЛТД" (Продавець) договір поставки №5, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору. Предметом постачання є товар широкого асортименту згідно видаткових накладних.

На виконання умов договору, ТОВ "Сот трейд ЛТД", поставило товар МНВКП Сузір'я стрільця ТОВ згідно видаткової накладної №49 від 31.01.2018 та видаткової накладної №70 від 31.01.2018. МНВКП Сузір'я стрільця ТОВ від ТОВ "Сот трейд ЛТД" отримано податкову накладну №31 та №39 від 31.01.2018 з квитанціями про їх реєстрацію та реєстром отриманих та виданих податкових накладних. Сплата за вказаний товар підтверджується платіжним дорученням від 06.03.2018 № 766. Доставку даного товару було проведено ФОП ОСОБА_4, про що наявна товаротранспортна накладна №109 від 31.01.2018.

Також позивачем надано докази, що товар, який було придбано у постачальників ТОВ "Деус торг", ТОВ "Авока- груп" та ТОВ "Сот трейд ЛТД" в подальшому було продано на підставі генерального договору поставки №1622/3 від 05.09.2018р. ТОВ Ерідан-2011 , про що на адресу останнього надані відповідні податкові накладні зареєстровані у реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, загалом позиція податкового орану про порушення позивачем податкового законодавства по суті ґрунтується на податковій інформації щодо правовідносин його контрагентів з третіми особами, а не аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємий періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема у постанові від 17 грудня 2018 року по справі №820/6545/16.

Також, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема у постанові від 17 грудня 2018 року по справі №813/3466/17 встановлено наступне:

ОСОБА_4 попередніх інстанцій правильно не прийнято до уваги посилання відповідача на податкову звітність контрагентів та акт перевірки ТОВ І.К.С.КО ЛТД як на доказ відсутності можливості виконання взятих на себе договірних зобов'язань, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність у контрагентів необхідних ресурсів і умов для ведення господарської діяльності, у тому числі податкової звітності контрагентів, на яку посилається відповідач та з якої б вбачалась відсутність у останніх таких умов та ресурсів, необхідних для здійснення спірних операцій, враховуючи їх характер та обумовлені обсяги. До того ж сама по собі інформація за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ І.К.С.КО ЛТД та ТОВ НТС-Р КО ЛТД .

У постанові від 18.12.2018 року по справі №826/13058/15 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду встановлено:

Склад податкових правопорушень доводиться податковим органом виключно на підставі твердження про здійснення позивачем нереальних господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Теміс-Консалт , внаслідок чого у 2014 році платником податку занижено до сплати податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 8004698 грн та завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2014 року на загальну суму 8894109 грн.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку .

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності у податкового органу (який безпосередньо здійснює правильність нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів) підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

З цих же підстав суд вважає доводи відповідача такими, що не відповідають завданням та основним засадам адміністративного судочинства в частині пропорційності, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Окрім цього, суд не приймає посилання відповідача у акті перевірки як на доказ порушення позивачем вимог податкового законодавства на інформацію щодо наявності кримінальних проваджень у відношенні контрагентів позивача.

Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Належними та допустимими, в розумінні ст.124 Конституції України, ст.73-75 КАС України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Так, згідно ст.368 КПК України питання, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення вирішується виключно судом під час ухвалення вироку.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 73-75 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, висловленою також у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління ДФС України в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь малого науково-виробничого і комерційного підприємства Сузір'я стрільця товариство з обмеженою відповідальністю суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була неминучою , так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов малого науково-виробничого і комерційного підприємства Сузір'я стрільця товариство з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області від 18.10.2018р. №0044981405.

Стягнути з Головного управління ДФС України в Одеській області на користь Малого науково-виробничого і комерційного підприємства Сузір'я стрільця товариство з обмеженою відповідальністю суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням №4397 від 31.10.2018 р. у сумі 11 280, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Мале науково - виробниче і комерційне підприємство «Сузір'я стрільця» товариство з обмеженою відповідальністю - адреса: 65012, м. Одеса, вул. Осіпова, 37, оф. 550, код ЄДРПОУ 19045212, телефон: (048) 230-55-08, (048) 230-55-55, (048) 230-55-30

Головне управління ДФС України в Одеській області - адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.