Рішення

від 27.11.2018 по справі 817/1657/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2018 року м. Рівне №817/1657/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Мороз Д.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІВІТРАКС" доГоловне управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До суду 18 червня 2018 року надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВІТРАКС" до Головного управління ДФС у Рівненській області, просить, в якому позивач просить суд: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 15.03.2018 року.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 15.03.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами господарювання на територію України на суму 4066,58 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 1016,65 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.03.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у сумі 11579,55 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 2894,89 грн.

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 15.03.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизного податку із ввезених на митну територію України транспортних засобів на суму 53831,14 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 13457,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені з порушеннями податкового законодавства, оскільки донарахування грошових зобов'язань, у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД товару на автомобіль марки CHEVROLET VOLT з коду 8703 90 10 90 на код 8703 22 90 10 після завершення митного оформлення є протиправним, а відтак збільшення суми грошових зобов'язань є безпідставним та таким, що не відповідає законодавству. З огляду на зазначене, позивач та його представник просили скасувати оскаржувані податкові повідомлення рішення № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 15.03.2018 року та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У встановленні судом строки відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення обґрунтував тим, що відповідно, що за результатами проведеної митним органом перевірки прийнято рішення про визначення коду згідно з УКТ ЗЕД автомобіля марки CHEVROLET VOLT 8703 22 90 10 за ставкою ввізного мита 10%. Зазначає, що ТОВ "ДІВІТРАКС" при оформленні митної декларації МД від 25.10.2016 року №500110000/2016/102504 технічної документації, які б підтверджували характеристики автомобіля, що притаманні товарній підкатегорії 8703 90 10 90 не надано. Тому відповідач вважає, що оскільки на момент реєстрації наказу від 25.01.2018 року № 277 та проведення перевірки підприємства рішення про визначення коду товару від 17.05.2016 № КТ-500000013-0002-2016 було відкликано, то контролюючим органом правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення. З огляду на зазначене, контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ "ДІВІТРАКС" вимог ч. 1 ст. 69 МК України, 1,3 (б) 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, п. 187. 8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 , п.п. 215. 3. 5 п. 215. 3 ст. 215 ПК України, а відтак відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 31.липня прийнято дану позову заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), протягом розумного строку.

Разом із відзивом відзив на позовну заяву від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. За наведених обставин клопотання представника про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін судом було задоволено.

В судове засідання 27.11.2018 р. представник відповідача не з'явився про дату та час судового засідання був повідомлений завчасно. Подав клопотання про відкладення розгляду справи по причині участі в іншому судовому засіданні. Частина 4 ст. 205 КАСУ передбачає, що за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті, а саме неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник. З урахуванням обставин справи, суд вважає подане клопотання за відсутністю правових підстав та поважних причин таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, представником відповідача було подано клопотання про забезпечення доказів шляхом покладення на позивача обов'язків по наданню суду технічної документації на автомобіль марки CHEVROLET VOLT. Згідно частини 1 статті 114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Подане клопотання про витребування доказів не підлягає до задоволення, оскільки документи, які представник відповідача просить витребувати у позивача (технічна документація на вживаний автомобіль), не є належними доказами в розумінні статті 73 КАС України. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. Так в судовому засіданні з'ясовано, орган доходів і зборів не вважав за потрібне звертався до позивача з такою вимогою про надання техніко-технологічну документацію при здійсненні митного оформлення автомобіль марки CHEVROLET VOLT.

Позивачем надано суду відповідь на відзив відповідача.

У відкритому судовому засіданні 27.11.2018 року, позивач та його представник, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, поясненнях та відзиву на заперечення до неї підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 25.01.2018 року № 277 начальником відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Рівненській області ОСОБА_3 19 лютого 2018 року була проведена документальна невиїзна перевірка фірми ТОВ ДІВІТРАКС (надалі - позивач) з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару під час митного оформлення товару № 2 легковий транспортний засіб CHEVROLET VOLT за МД від 25.10.2016 року №500110000/2016/102504, за результатами якої складений та підписаний акт №520/8/17-00-14-06-06/НОМЕР_4 від 19.02.2018 р. (а.с. 12-30).

За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом встановлено порушення вимог:

- п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, правил 1,3 (б), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про митний тариф України , в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 4066,58 грн.;

- п.п.215.3.51 п.215.3 статті 215 ПК України , в результаті чого занижена податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку на суму 53831,14 грн.;

- п.187.8 ст.187 та п. 190.1 ст. 190 ПК України, в результаті чого занижена податкове зобо'вязання по сплаті податку на додану вартість на суму 11579,55 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято:

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 15.03.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами господарювання на територію України на суму 4066,58 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 1016,65 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.03.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у сумі 11579,55 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 2894,89 грн.

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 15.03.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизного податку із ввезених на митну територію України транспортних засобів на суму 53831,14 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 13457,79 грн.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач 02.04.2018 р. звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою .

08.06.2018 року ДФС України прийнято рішення за № 1862616/9999-11-03-25 про результати розгляду зазначеної скарги, яким податкові повідомлення рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 15.03.2018 р залишено без змін, а скаргу ТОВ "ДІВІТРАКС" залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з такими рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи та надані учасниками справи пояснення, суду зробив такі висновки.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України та Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів

Відповідно до ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

У ст. 352 МК України встановлено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2)податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 334 МК України з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з положеннями ст. 289 МК України, обов'язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання та в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною 3 ст. 69 Митного кодексу України передбачено, що на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Відповідно до ч. 4 ст. 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Наказом Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 року затверджено Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (надалі - Наказ №650), який визначає порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Згідно з п. 1 Розділу ІІІ Наказу №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

В Україні для класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка є їх товарною номенклатурою Митного тарифу України і встановлюється Законом України Про митний тариф . Міжнародною основою УКТ ЗЕД є Гармонізована система опису та кодування товарів.

Чинна УКТ ЗЕД побудована на версії ГС 2012 року і встановлена Законом України Про митний ОСОБА_3 № 584-VII 19 вересня 2013 року (надалі Закон № 584-VII).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 584-VII митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Характеристики товарів для визначення коду УКТ ЗЕД, зокрема транспортних засобів встановлюються за результатами вивчення технічної документації, в т.ч. марки автомобілю, моделі, комплектації, об'єму двигуна, року випуску, технічного стану, паспортних даних на товар; товаросупровідних документів, інформації про товар розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет та у разі потреби, результаті лабораторних досліджень конкретного товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2016 року Державною митною службою України прийнято рішення КТ-00000013-0002-2016 про визначення коду товару 8703 90 10 90, у разі наявності в товару характеристик, а саме: Легковий електромобіль пасажирський, бувший у користуванні; Марка CHEVROLET; модель - VOLT; номер кузова - VIN1G1RB6E49DU116269; загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія 5, призначення: для перевезення людей, тип двигуна- основний електричний потужністю 111кВт, допоміжний бензиновий генератор 1398 см3, пересування автомобіля відбувається завдяки тільки електродвигуну функції двигуна внутрішнього згорання зводяться тільки до зарядження його акумуляторних батареї. Автомобіль не обладнаний КПП, основний електричний двигун не обладнаний стартером, паливною системою, повітряним та мастильним фільтром, зчепленням або коробкою передач, календарний рік виготовлення 2013 рік, модельний рік виготовлення 2013 тип кузова універсал, торгівельна марка CHEVROLET, країна виробництва - США.

Як було встановлено судом з пояснень представника позивача, з огляду на необхідність дотримання вимог вищезазначеного рішення Державної митної служби України, за митною декларацією від 25.10.2016 року №500110000/2016/102504 ТОВ ДІВІТРАКС імпортовано на митну території України товар №2 за кодом опис товару згідно з графою 31 цієї митної декларації: Легковий автомобіль, з електричним двигуном та з двигуном внутрішнього згоряння. Загальна кількість місць, включаючи водія - 5. Автомобіль після ДТП, має значні пошкодження а саме: трансмісія, силовий агрегат, електропроводка, кузов, салон кузова внаслідок його затоплення. Торгівельна марка CHEVROLET; модель - VOLT; номер кузова - VIN 1G1RD6S53GU122161; тип двигуна- електричний потужністю 111кВт, допоміжний, пересування автомобіля відбувається завдяки тільки електродвигуну функції двигуна внутрішнього згорання зводяться тільки до зарядження його акумуляторних батареї. Календарний рік виготовлення 2015 рік, модельний рік виготовлення 2016 тип кузова седан, торгівельна марка CHEVROLET, країна виробництва - США. Відправником товару є USA AUTOEXPORT INC. (США) . Продавцем товару є компанія USA AUTOEXPORT INC. Ввезення товару здійснювалось на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.07.2016 року № 072216-5, відповідно до якого продавцем товару є компанія USA AUTOEXPORT INC, а покупцем є ТОВ фірма ДІВІТРАКС . (а.с. 24)

Як вбачається з митної декларації від 25.10.2016 року №500110000/2016/102504 ТОВ ДІВІТРАКС автомобіль CHEVROLET VOLT задекларовано за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_5.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що на момент митного оформлення, будь-яких зауважень з боку контролюючого органу щодо визначення позивачем коду УКТ ЗЕД товару 8703 90 10 90 не виникало та рішення про визначення коду товару від 17.05.2016 року № КТ-500000013-0002-2016 було чинним.

Відповідно до ч.7 та ч.8 ст. 69 Митного кодексу України, встановлено що рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до п.16 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" встановлено, що на офіційному веб-сайті Держмитслужби оприлюднюються знеособлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, опубліковуються методичні рекомендації та інші роз'яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Як було встановлено під час розгляду справи, на момент митного оформлення 25.10.2016 позивачем автомобіля CHEVROLET, модель - VOLT, ДФС України прийняла та оприлюднила класифікаційне рішення Одеської митниці ДФС від 17.05.2016 № КТ-500000013-0002-2016, згідно з яким автомобіль CHEVROLET, модель - VOLT класифікується у товарній позиції 8703 90 10 90.

До коду УКТ ЗЕД 8703 90 10 90 відносяться автомобiлi легковi та iншi моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, інші транспортнi засоби, оснащенi електричними двигунами, інші.

Законом України від 25.11.2015 року №822-VII Про внесення змін до Закону України Про митний тариф України щодо ввізного мита на електромобілі з 01.01.2016р. код УКТЗЕД 8703 90 10 00 транспортні засоби, оснащені електричними двигунами замінено на наступні більш деталізовані коди: 8703 90 10 10 транспортні засоби оснащені виключно електричними двигунами (одним або декількома), 8703 90 10 90 інші.

Відповідно до наданого суду позивачем висновку експертного автотоварознавчого дослідження судового експерта з оцінки транспортного засобу № 833 від 21.10.2018 р. про визначення класифікації коду легкового колісного транспортного засобу Chevrolet Volt , 1G1RD6S53GU122161, 2015 р. є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху. (ЕКЕУ - Електричний Транспортний засіб, що може працювати у Режимі Розширеного Діапазону). Він використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух в будь-який час (завжди). Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: Електричний Режим та Режим Розширеного Діапазону. В Електричному Режимі даний транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У Режимі Розширеного Діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї, так і від двигуна. Ходова якість зостається, приблизно, тією ж самою у обох режимах.

В Електричному Режимі транспортний засіб не використовує пальне та не генерує вихлопні речовини з задньої вихлопної труби. У цьому первинному (основному) режимі, транспортний засіб живиться (приводиться у дію) електричною енергією, що зберігається у високовольтній батареї. Транспортний засіб може працювати у цьому режимі до того моменту часу, коли у батареї зостається тільки невелика кількість електричного заряду (коли батарея досягає стану з низьким зарядом). Коли транспортний засіб досягає кінця свого електричного діапазону руху (коли батарея розряджається), він переключається у Режим Розширеного Діапазону (РРД). У цьому вторинному режимі електрична енергія генерується двигуном, якій живиться від палива. Це вторинне джерело електричної енергії розширює діапазон руху транспортного засобу. Функціонування транспортного засобу буде продовжено у режимі РРД до того моменту, коли транспортний засіб може буди підключеним до джерела електричної енергії для поповнення заряду батареї високої напруги та відновлення Електричного Режиму. Батарея високої напруги буде продовжувати постачати певну кількість енергії та працювати разом з двигуном для забезпечення максимальної (пікової) продуктивності коли це вимагається, наприклад при підйомі на крутий нахил або при маневрах, потребують великого прискорення. Батарея не буде заряджатися, та електричний діапазон роботи транспортного засобу не буде відновлюватися за рахунок енергії від двигуна.

Як у Електричному Режимі, так і у Режимі Розширеного Діапазону, коли капот відкрито та транспортний засіб рухається з малою швидкістю, або зупиняється, двигун буде працювати без відключення, якщо транспортний засіб знаходиться в увімкненому стані, за виключенням того, коли блок електричного приводу знаходиться в положенні N (Нейтральне). Двигун відключиться або буде залишатися відключеним при низькій швидкості транспортного засобу у положенні N (Нейтральне). В таких випадках батарея високої напруги не буде заряджатися. При цих умовах, батарея високої напруги, все ще може розряджатися засобі при використанні кондиціонеру або інших загрузках на мережу. Як у Електричному Режимі, так і у Режимі Розширеного Діапазону, у випадку несправності батареї високої напруги, двигун може працювати без відключення з метою генерації необхідної електрики. Лампочка індикатора несправності буде включена (почне світитися). З висновку експерта вбачається:

1. КТЗ CHEVROLET VOLT 2016 м. р. належить класифікувати по коду УКТЗЕД - 8703 90 10 90:

- Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, ix частини та обладнання;

- Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі,

- інші;

- транспортні засоби, оснащені електричними двигунами;

- інші.

2. Рух автомобіля CHEVROLET, модель VOLT приводиться електро двигуном.

3. Двигун внутрішнього згоряння (генератор) під час руху забезпечую зарядку батареї, його роль у русі КТЗ є другорядною.

4. Двигун внутрішнього сгороння (генератор) не з'єднано безпосередньо з електродвигуном, від генерує електроенергію для головного мотору при спустошені батареї, чи при необхідності збільшені потужності.

5. Зарядка батареї відбувається двома способами, а саме підключивши автомобіль до живильної електричної розетки 120-240 чи при русі КТЗ від генератора.

6. Енергія шо виробляє генератор використовується для заряду батареї, та для допомоги первинному двигуна під час великих навантажень.

7. Двигун внутрішнього згорання виробляє енергію для заряду батареї КТЗ, та допомоги первинному двигуну в пікові моменти роботи.

8. КТЗ не може працювати безпосередньо без первинного електродвигуна, що є основною тяговою силою.

9. КТЗ не може працювати без головної високовольтної тягової батареї.

10. КТЗ не може працювати лише за допомогою двигуна внутрішнього згоряння без електробатареї, так як має безпосередню функцію зарядки цієї батареї.

Висновки експертного автотоварознавчого дослідження судового експерта з оцінки транспортного засобу № 833 від 21.10.2018 р., є належними доказами правильного визначення ТОВ ДІВІТРАКС коду УКТЗЕД товару, митне оформлення якого ним проводилося.

Отже, що платником податків (декларантом), на виконання вищезазначених норм права та з огляду на необхідність дотримання вимог діючого законодавства, під час митного оформлення товару було заявлено код товару на підставі вищенаведеного кваліфікаційного рішення, яке опубліковане на офіційному сайті органу ДФС.

При цьому, суд зазначає, що виходячи із змісту ч.6 ст.69 МК України, донарахування сум податкових зобов'язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.

Таким чином у випадку, якщо митний орган самостійно визначав митну вартість товару та пропустив останній на митну територію України зі сплатою всіх податків і обов'язкових платежів, то в подальшому контролюючий орган не має права для донарахування податкових зобов'язань, окрім встановлення факту змови між декларантом і митним органом для заниження обов'язкових платежів.

Згідно листа Державної митної служби України від 31.03.2009 р. № 11/1-10.20/2838-ЕП Про питання правової оцінки фактів невірної класифікації товару під час його декларування у разі коли після неодноразових митних оформлень товару із встановленим певним кодом за УКТЗЕД, під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду, питання про наявність вини в діях декларанта може розглядатись тільки в залежності від висновків службового розслідування щодо вини посадових осіб митного органу у невірній класифікації товару, допущеній у попередніх або новій ситуаціях.

14.09.2018 року представником позивача було направлено відповідачу запит адвоката № 07/09-18 для отримання інформації про проведення службового розслідування у випадку встановлення факту змови між декларантом і митним органом для заниження обов'язкових платежів при митному оформленні автомобіля, який належить позивачу.

З відповіді Одеської митниці ДФС № 1272/15-70-19-03 від 24.09.2018р. на запит адвоката вбачається, що службове розслідування щодо вини посадових осіб Одеської митниці ДФС у невірній класифікації товару Легковий автомобіль марка CHEVROLET; модель - VOLT; кузов 1G1RD6S53GU122161; календарний рік виготовлення 2015 р., модельний рік 2016 р. митницею не проводилось. Запит від ГУ ДФС у Рівненській області з метою отримання додаткової інформації з питань державної митної справи щодо правильності класифікації у відповідності за митною декларацією від 25.10.2016 року №500110000/2016/102504 до Одеської митниці ДФС не надходив.

Зміна визначення коду товару та самостійне відкликання суб'єктом владних повноважень свого рішення про визнання коду товару не є достатньою підставою для висновку про допущення декларантом під час митного оформлення товару порушення порядку нарахування податків та зборів.

Таким чином, суд вважає, що на момент митного оформлення товару автомобіля марки CHEVROLET; модель - VOLT позивачем правильно застосовано визначений митним органом код товару УКТЗЕД на підставі діючого на час митного оформлення рішення про визначення коду товару від 17.05.2016 року № КТ-500000013-0002-2016, у зв'язку з чим висновок митного органу щодо порушення ч. 1 ст. 69 МК України, 1,3 (б) 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів є безпідставним.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України затвердженого Законом України від 5 квітня 2001 року № 2371-111 Про митний тариф України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) з урахуванням основних правил інтерпретації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Товарна позиція 8703 має наступний опис: Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначенні головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі - фургони та гоночні автомобілі.

У транспортних засобів цієї товарної позиції можуть бути двигуни будь - якого типу (двигуни внутрішнього згоряння, електродвигуни, газотурбінні двигуни).

Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД встановлено, що у разі коли згідно з правилом 2 (Ь) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіта їасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a)перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

(b)суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c)товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або З (Ь), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Враховуючи Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, слід дійти до наступних висновків: При застосуванні правила 3 (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

В товарній позиції підкатегорії 8703 90 10 90 передбачені транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, інші , що безумовно конкретніше описує легковий автомобіль з основним електричним двигуном, потужністю 111 кВт, та допоміжним бензиновим генератором об'ємом 1398см3 аніж товарна позиція підкатегорії 8703 22 90 10 інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1 000 см. куб. , але не більш як 1 500 см. куб., що використовувалися не більш як 5 років .

Таким чином, саме правило 3 (а) мало були застосоване в цій ситуації, що свідчить про правомірність віднесення легкового автомобілю саме до підкатегорії 8703 90 10 90.

В той же час, у своєму акті контролюючий орган фактично застосовує правило З (Ь), яке може бути застосовано виключно у випадку неможливості застосування правила 3 (а). Разом із тим, з наведених вище обставин вбачається можливість застосування саме правила 3, а від так товар було правомірно віднесено саме до підкатегорії 8703 90 10 90.

З приводу позиції відповідача про те, що оскільки на момент реєстрації наказу та проведення перевірки підприємства Рішення про визначення коду товару від 17.05.2016 № КТ-500000013-0002-2016 було відкликано, а відтак відповідач вважає, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення, то суд зазначає наступне.

Так, представник відповідача посилається на те, що листом Одеської митниці ДФС від 21.09.2017 № 1878/8/15-70-19, на адресу ГУ ДФС у Рівненської області, надійшла інформація стосовно відкликання 26.05.2017 Рішення про визначення коду товару від 17.05.2016 № КТ-500000013-0002-2016 на підставі Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного з при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Міністерством фінансів України 30 травня 2012 року №650 та у зв'язку наданням додаткових роз'яснень які надійшли листом ДФС України Про класифікацію автомобіля CHEVROLET VOLT .

Суд звертає увагу, що згідно з вимогами п. 4 ст. 3 Митного кодексу України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Вказані норми права узгоджуються також з приписами ст. 4 Податкового кодексу України, які є обов'язковими до застосування податковими органами.

Так, серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п.4.1 статті 4 Податкового кодексу України).

Принципи, проголошені у статті 4 Податкового кодексу України повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.

Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У свою чергу, принцип стабільності закріплений у пп. 4.1.9 п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України має на меті встановлення незмінних умов оподаткування, елементів податків протягом певного часу.

За наведених обставин та особливостей правового регулювання, суд дійшов висновку, що застосування контролюючим органом до спірних правовідносин положень листа Одеської митниці ДФС від 21.09.2017 № 1878/8/15-70-19, яким 26.05.2017 відкликано рішення про визначення коду товару від 17.05.2016 № КТ-500000013-0002-2016 є необґрунтованим, оскільки на момент розмитнення позивачем товару вказане рішення від 17.05.2016 № КТ-500000013-0002-2016 було чинним, не скасованим та не відкликаним та підлягало до застосування.

В іншому випадку, таке застосування не відповідало б положенням статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 акцентується увага на тому, що вищевказана конституційна норма допускає зворотну дію в часі лише нормативно-правових актів, які стосуються скасування чи пом'якшення відповідальності за правопорушення фізичних осіб. У спірних правовідносинах колегія суддів застосує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Вказана правова позиція також підтверджується рішенням Вищого адміністративного суду України від 30.08.2016 по справі №826/22028/15.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд дійшов висновку про протиправність посилання відповідача, як на підставу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, на лист Одеської митниці ДФС від 21.09.2017 № 1878/8/15-70-19, яким 26.05.2017 відкликано рішення про визначення коду товару від 17.05.2016 № КТ-500000013-0002-2016.

Також, суд звертає увагу, що пунктом 24 Розділу 3 Порядку № 650 передбачено, що митні органи застосовують штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, відповідно до частини шостої статті 69 Кодексу.

Безпідставним та необґрунтованим є також твердження позивача стосовно ненадання позивачем при оформленні митної декларації від 25.10.2016 р. № 500110000/2016/102504 технічної документації на автомобіль.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3)розрахунок ціни (калькуляцію).

Письмова вимога органу доходів і зборів (Одеської митниці ДФС) позивачу про надання додаткових документів для проведення митного оформлення зазначеного автомобіля, зокрема технічної документації, не направлялась.

Крім того, ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Ані під час перевірки, ані під час розгляду справи, відповідачем не були встановлені та не надані суду належні та допустимі докази щодо встановлення факту надання позивачем під час митного оформлення недостовірних документів, недостовірної інформації та/або ненадання ним всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття відповідного рішення, що суттєво вплинуло в майбутньому на характер цього рішення.

З приводу висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, то суд зазначає наступне.

Так, згідно з п.п. 215.3.5 п. 215 ст. 215.3.5-1 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належать автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації у зв'язку зі зміною моделі транспортного засобу, яка до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД: 8703 90 10 90 - транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома) 109,129 євро за 1 штуку.

Позивачем було здійснено всі обов'язкові платежі за митне оформлення, в тому числі акцизний податок в сумі 68000 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 702 від 21.10.2016 року.

Як вбачається з графи 47 від 25.10.2016 року №500110000/2016/102504 за видом платежу 085 акцизний податок сума в розмірі 109, 129 євро є акцизним податком, був сплачений декларантом, що не ставиться під сумнів контролюючим органом.

Згідно з п. 15 Підрозділу 5 Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлено ставки акцизного податку на такі товари: автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: 8703 22 90, що використовувалися 0,063 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна.

У разі відчуження протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані ставки акцизного податку, визначені цим пунктом, платник податку зобов'язаний сплатити акцизний податок за такі транспортні засоби за ставками, встановленими статтею 215 цього Кодексу.

Між тим, Перехідними положеннями Податкового кодексу України не передбачено оподаткування акцизним податком товарів за кодом УКТ ЗЕД 8703 90 10 90 за пільгою, та заборона на його відчуження протягом 365 днів.

Таким чином, з урахуванням того, що ТОВ "ДІВІТРАКС" правомірно задекларовано товар за кодом УКТ ЗЕД 8703 90 10 90, а доказів того, що декларантом не було сплачено акцизний податок під час розмитнення товару, відповідачем до суду не надано, з огляду на що висновок митного органу щодо донарахування грошових зобов'язань по акцизному податку є безпідставним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівітракс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 15.03.2018 р., № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 винесених на підставі акта перевірки №520/8/17-00-14-06-06/НОМЕР_4 від 19.02.2018 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ДІВІТРАКС .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2018 року.

Суддя Махаринець Д.Є.