Постанова

від 23.04.2019 по справі 817/1657/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/1985/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, ухвалене суддею Махаринець Д.Є. у м. Рівне о 11 год. 35 хв. у справі № 817/1657/18 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дівітракс до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 15.03.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Позовні вимоги мотивовано тим, що донарахування грошових зобов'язань у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД товару на автомобіль марки Chevrolet Volt з коду 8703 90 10 90 на код 8703 22 90 10 після завершення митного оформлення є протиправним, а відтак збільшення суми грошових зобов'язань є безпідставним та таким, що не відповідає законодавству.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДФС у Рівненській області 15.03.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, Головне управління ДФС у Рівненській області, яке просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає, що ТзОВ Дівітракс при оформленні митної декларації № 500110000/2016/102504 від 25.10.2016 року технічної документації, яка б підтверджувала характеристики автомобіля, що притаманні товарній підкатегорії 8703 90 10 90 не надано. Також вважає, що оскільки на момент реєстрації наказу від 25.01.2018 року № 277 та проведення перевірки підприємства рішення про визначення коду товару від 17.05.2016 року № КТ-500000013-0002-2016 було відкликано, то контролюючим органом правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено те, що ТзОВ Дівітракс за митною декларацією від 25.10.2016 року № 500110000/2016/102504 імпортовано на митну територію товар № 2 за кодом згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_4, опис товару згідно з графою 31 цієї декларації: легковий автомобіль, з електричним двигуном та з двигуном внутрішнього згоряння; загальна кількість місць, включаючи водія - 5; автомобіль після ДТП, має значні пошкодження трансмісії, силового агрегату, електропроводки, кузова, салону кузова внаслідок затоплення; торговельна марка Chevrolet , модель Volt , номер кузова - VIN 1G1RD6S53GU122161, тип двигуна електричний потужністю 111 кВт, допоміжний - двигун внутрішнього згоряння; пересування автомобіля відбувається завдяки електродвигуну, функції двигуна внутрішнього згоряння зводяться до заряджання акумуляторних батарей; рік виготовлення 2015 рік, тип кузова - седан, країна виробництва - США.

На підставі цієї митної декларації при проведенні митного оформлення митним органом прийнято рішення про визначення коду товару в якому митний орган погодився з кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_4 задекларованим ТзОВ Дівітракс .

На підставі наказу від 25.01.2018 року № 277 начальником відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Рівненській області ОСОБА_1 19 лютого 2018 року була проведена документальна невиїзна перевірка фірми ТзОВ Дівітракс щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації під час митного оформлення товару легковий транспортний засіб Chevrolet Volt за МД від 25.10.2016 року № 500110000/2016/102504 та складено і підписано акт № 520/8/17-00-14-06-06/НОМЕР_5 від 19.02.2018 року.

За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, правил 1, 3 (б), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про митний тариф України , в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 4 066,58 грн.;

- пп. 215.3.51 п. 215.3 статті 215 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку на суму 53 831,14 грн.;

- п. 187.8 ст. 187 та п. 190.1 ст. 190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 11 579,55 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки, Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято:

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 15.03.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами господарювання на територію України на суму 4 066,58 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 1 016,65 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 15.03.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - акцизний податок із ввезених на митну територію України транспортних засобів на суму 53 831,14 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 13 457,79 грн.

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.03.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у сумі 11 579,55 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 2 894,89 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом з посиланням на неправильне декларування позивачем коду УКТ ЗЕД. На думку податкового органу, замість визначеного на момент розмитнення коду товару 8703 90 10 90 необхідно було вказати код УКТ ЗЕД 8703 22 90 10, що тягне за собою збільшення відповідних митних платежів.

Підставою для такого висновку податкового органу став лист Одеської митниці ДФС від 21 вересня 2017 року № 1878/8/15-70-19, в якому містилася інформація про відкликання 26 травня 2017 року Рішення про визначення коду товару від 17 травня 2016 року № КТ-500000013-0002-2016, та надання додаткових роз'яснень, які надійшли у листі ДФС України Про класифікацію автомобіля Chevrolet Volt .

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що донарахуванням сум податкового зобов'язання після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформації. Умислу позивача щодо подання недостовірних документів або недостовірної інформації у цій справі, судом першої інстанції не встановлено.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Склад правопорушення, передбаченого підпунктом 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, полягає у неправильному визначенні грошового зобов'язання з акцизного податку та податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД).

Відповідно до підпункту 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України за кодом УКТ ЗЕД 8703 22 90 10, на який послався податковий орган, як на підставу доведення складу правопорушень, класифікуються інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1 000 см3, але не більше як 1 500 см. куб., що використовувалися понад 5 років.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент проходження позивачем митних процедур Державною митною службою України прийнято рішення від 17 травня 2016 року КТ-00000013-0002-2016 про визначення коду аналогічного товару за УКТ ЗЕД 8703 90 10 90.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами, що на момент митного оформлення, будь-яких зауважень з боку контролюючого органу щодо визначення позивачем коду УКТ ЗЕД товару 8703 90 10 90 не виникало та рішення про визначення коду товару від 17 травня 2016 року № КТ-500000013-0002-2016 було чинним.

Сума податку на додану вартість з товарів, ввезених на митну територію України, визначається на підставі положень пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, з урахуванням розміру нарахованого і включеного до вартості товару акцизного податку. Відтак, збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість можливе за умови доведення податковим органом факту неправильного визначення акцизного податку.

Відповідно до статті 1 Закону України Про митний тариф України від 19 вересня 2013 року № 584-VII митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Виходячи із змісту частини шостої статті 69 Митного кодексу України, донарахування сум податкових зобов'язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.

Як зазначено в частинах сьомій та восьмій статті 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Оскільки Рішення про визначення коду товару від 17 травня 2016 року на момент митних процедур було чинне, а тому було обов'язковим для застосування як митними органами, так і декларантом.

Відповідач, обґрунтовуючи правомірність своїх дій після завершення митних процедур, послався на частину шосту статті 69 Митного кодексу України та зауважив, що неправильне визначення коду товару відбулося внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Однак, відповідачем не наведено жодного факту приховування позивачем відповідної технічної інформації, здійснено аналіз тих самих документів, які надавалися митному органу під час здійснення митних процедур.

Відповідно до правила 3 а основних правил інтерпретації УКТЗЕД Закону України Про митний тариф України у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем при прийнятті оскаржених рішень не застосовано Правило 3 а, відповідно до якого перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається загальний опис.

У цій справі податковим органом після завершення митних процедур запропоновано віднести розмитнений автомобіль до іншої товарної позиції та перенести його з товарної позиції, що визначала транспортні засоби, оснащені електричними двигунами (підрозділяється та ті, що оснащені виключно електричними двигунами та інші ) до товарної позиції інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом , яка є більш загальною за своїм описом та не відповідає основним властивостям транспортного засобу.

При цьому податковим органом не встановлено обставин, які б свідчили про умисне ненадання позивачем технічної документації або надання недостовірних даних, що було б об'єктивною причиною для помилкового визначення коду товару податковим органом на момент здійснення розмитнення автомобіля.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.

Суд апеляційної інстанції погоджується в висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, і в свою чергу безпідставне збільшення грошових зобов'язань з акцизного податку, податку на додану вартість та ввізного мита.

Висновок суду першої інстанції про те, що орган доходів і зборів під час вирішення питання про визначення коду товару після завершення митного оформлення, діяв всупереч вимогам діючого законодавства, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 грудня 2018 року в справі № 820/898/18.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року в справі № 817/1657/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Постанову виготовлено 24.04.2019 року