Рішення

від 22.12.2018 по справі 826/8229/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2018 року № 826/8229/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю" Вудлайн 2014" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0028401406 від 16.06.2017 року, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вудлайн 2014 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2017 року №0028401406.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте всупереч нормам законодавства, чинного на момент здійснення валютних операцій. При цьому, представник позивача наголосив, що з боку покупця не надійшла сплата за товар так, як останній його і не отримував, оскільки товар не перетинав територію Укрїни.

Таким чином, позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення ТОВ Вудлайн 2014 вимог ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є безпідставним та необґрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав викладених в письмових запереченнях, в обґрунтування яких зазначив, що до перевірки не надано висновок центрального органу виконавчої влади щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 02.05.2015 року №0205/2015/UА з компанією Multikemia KFT (Венгрія) до Головного управління ДФС у м. Києві, а отже просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку представників сторін, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі, вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно її розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15 грудня 2017 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що уповноваженими особами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Вудлайн 2014 (код ЄДРПОУ 39454511) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2015 року №0205/2015/UА з компанією Multikemia KFT (Венгрія) згідно листа банка ПАТ АКБ Львів від 06.02.2017 року №133/0-23 (вх.. ГУ ДФС у м. Києві від 09.02.2017року №4812/10) за результатами якої складено акт від 02.06.207 року №564/26-15-14-06-03/39454511, яким встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме несвоєчасне надходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 6 856,13 євро (200 671,02 грн.) за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2015 року №0205/2015/UА з компанією Multikemia KFT (Венгрія).

На підставі акту від 02.06.207 року №564/26-15-14-06-03/39454511 відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 16.06.2017 року № 0028401406, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 27 101,65 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Закон України № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (надалі - Закон №№ 185/94-ВР) прийнятий з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у зв'язку з чим встановлює граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 4 Закону України Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відповідно до ст. ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та пп. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 № 136 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 3385/3631 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

При цьому, згідно з ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Тобто, дана стаття містить посилання лише на первинний момент переміщення товару через митний кордон України - фізичний перетин товаром митного кордону.

Таким чином, момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а згідно ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та для застосування ст.ст. 1, 2 та 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті визначальним є момент фізичного перетину експортованим товаром митного кордону України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 808/2535/17 (№ К/9901/4134/17) та від 27.02.2018 у справі № 811/2370/15 (провадження № К/9901/25888/18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 02.05.2015 року між ТОВ Вудлайн 2014 укладено зовнішньоекономічний контракт №0205/2015/ UА з компанією Multikemia KFT (Венгрія).

Відповідно до п.1.2 контракту Продавець продає, а покупець купляє в якості валютної угоди на умовах DAF: деревину паливну хвойних порід (сосна), деревина паливна листових порід (береза, ольха, дуб, граб).

21.05.2016 року та 25.05.2016 року Закарпатською митницею ДФС в зоні митного контролю ЕКСПОРТ міжнародного залізничного пункту пропуску БАТЄВО було затримано вагони позивача з вантажем деревина паливна із посиланням на розбіжність в показниках зазначених в декларації та безпосередньо в вагоні за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 02.05.2015 року №0205/2015/UA

Як зазначено позивачем, 23.05.2016 року товариству стало відомо з листа Голови Закарпатської обласної державної адміністрації за підписом ОСОБА_1 про те, що станом на 08:00 годину на пунктах пропуску ЧОП затримано 48 вагонів з деревиною, БАТЄВЕ затримано 86 вагонів з деревиною.

Внаслідок вищезазначеного, товар який прямував у вагонах до компанії Multikemia KFT (Венгрія) від товариства, до покупця не надійшов та не перетнув територію України.

Водночас, від компанії покупця Multikemia KFT (Венгрія) не надійшов розрахунок за дану партію, так як фактично товар не надійшов.

При цьому судом встановлено, що співробітниками Закарпатської митниці ДФС складено протоколи про порушення митних правил від 14.11.2016 року №2129/30501/16, від 01.12.2016 року №2262/30501/16, від 21.12.2016 року №24122/3050/16 та №2411/30501/16.

Рішеннями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 33/777/226/2017, №33/777/228/2017, №33/777/230/2017, №33/777/233/2017, залишеними без змін постановами апеляційного суду Закарпатської області від 06.04.2017 року справи про порушення митних правил відносно директора ТОВ Вудлайн 2014 закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

25 вересня 2017 року на адресу ТОВ ВУДЛАЙН 2014 надійшов лист Закарпатської митниці ДФС в якому зазначено, що у відповідності до ст.. 243 МК України, закарпатська митниця ДФС повідомляє, що майно- лісоматеріали вилучені у справах про порушення митних правил підлягають поверненню відповідно до рішень суду.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що товар за контрактом від 02.05.2015 року №0205/2015/UА з компанією Multikemia KFT (Венгрія) не перетинав територію України та не потрапив до покупця не з вити позивача.

Таким чином, з боку покупця - Multikemia KFT (Венгрія) і не надходила сплата за товар.

А відтак, висновок відповідача про порушення позивачем ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме несвоєчасне надходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 6 856,13 євро (200 671,02 грн.) за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2015 року №0205/2015/UА з компанією Multikemia KFT (Венгрія) не підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував доводів позивача та не довів суду правомірність, обґрунтованість прийнятого ним рішення.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 139, 243-245, 263, 382 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вудлайн 2014 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.06.2017 року №0028401406.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вудлайн 2014 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа