Постанова

від 12.06.2019 по справі 826/8229/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8229/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Ганечко О.М., Кузьмишиної О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вудлайн 2014 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

ТОВ Вудлайн 2014 звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0028401406 від 16 червня 2017 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за порушення строку розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності у розмірі 27 101,65 грн. з підстав його протиправності.

Зокрема, позивач звертає увагу на те, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте всупереч нормам законодавства, чинного на момент здійснення валютних операцій. Крім того, від покупця не надійшла сплата за товар, оскільки останній його і не отримував через те, що товар не перетинав територію України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.05.2015 року між ТОВ Вудлайн 2014 та компанією Multikemia KFT (Венгрія) укладено зовнішньоекономічний контракт №0205/2015/UА.

Відповідно до п.1.2 контракту Продавець продає, а покупець купляє в якості валютної угоди на умовах DAF: деревину паливну хвойних порід (сосна, ялина), деревина паливна листових порід (береза, вільха, дуб, граб).

Листом Голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 23.05.2016 року повідомлено позивача, що станом на 08:00 годину на пунктах пропуску ЧОП затримано 48 вагонів з деревиною, БАТЄВЕ затримано 86 вагонів з деревиною.

Внаслідок вищезазначеного, товар який прямував у вагонах до компанії Multikemia KFT (Венгрія) від товариства, до покупця не надійшов та не перетнув територію України.

Водночас, від компанії покупця Multikemia KFT (Венгрія) не здійснено розрахунок за дану партію, так як фактично товар не надійшов.

Рішеннями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справах №33/777/226/2017, №33/777/228/2017, №33/777/230/2017, №33/777/233/2017, залишеними без змін постановами Апеляційного суду Закарпатської області від 06.04.2017 року справи про порушення митних правил відносно директора ТОВ Вудлайн 2014 закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Листом Закарпатської митниці ДФС від 19 вересня 2017 року №904/37/07-70-03.6 повідомлено позивача, що майно - лісоматеріали вилучені у справах про порушення митних правил від 14.11.2016 року №2129/30501/16, від 01.12.2016 року №2262/30501/16, від 21.12.2016 року №24122/3050/16 та №2411/30501/16 підлягають поверненню відповідно до судових рішень.

З 22.05.2017 р. по 26.05.2017 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2015 року №0205/2015/UА з компанією Multikemia KFT (Венгрія) згідно листа банка ПАТ АКБ Львів від 06.02.2017 року №133/0-23 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 09.02.2017року №4812/10).

За результатами перевірки складено акт №564/26-15-14-06-03/39454511 від 02.06.2017 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР, а саме несвоєчасне надходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 6 856,13 євро (еквів. 200 671,02 грн.) за контрактом від 02.05.2015 року №0205/2015/UА з компанією Multikemia KFT (Венгрія).

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано тим, що ТОВ ВУДЛАЙН 2014 здійснювались операції за експортним контактом від 02.05.2015 № 0205/2015/UA з компанією Multikemia KFT (Венгрія). Предмет контракту - продаж лісопродукції.

Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні експортних операцій за контрактом від 02.05.2015 № 0205/2015/UA, встановлено, що в періоді, який перевірявся ТОВ ВУДЛАЙН 2014 товар (лісопродукція) відвантажено на загальну суму 1 018 484,68 євро еквів. 27 538 51 7,87).

Згідно наданих до перевірки виписок банку з валютного рахунку та рахунку в національній валюті, валютна виручка надійшла на рахунок ТОВ ВУДЛАЙН 2014 у загальному розмірі 1024 317,40 євро (еквів. 27 843 924,48 грн.) в тому числі в сумі 6 856,13 євро еквів. 200 671,02 грн. ) з порушенням ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зі змінами та доповненнями.

До перевірки не надано висновок центрального органу виконавчої влади щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 02.05.2015 року №0205/2015/UА з компанією Multikemia KFT (Венгрія) та документ уповноваженого органу країни, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин по вищезазначеному контракту.

На підставі названого акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0028401406 від 16.06.2017 р., яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за порушення строку розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності у розмірі 27 101,65 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (надалі за текстом - Закон № 185/94-ВР ) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 2 Закону № 185/94-ВР установлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно частини першої статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Водночас статтею 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991 року № 959-XII (надалі за текстом - Закон № 959-XII ) визначено, що експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб`єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Тобто, дана стаття містить посилання лише на первинний момент переміщення товару через митний кордон України - фізичний перетин товаром митного кордону.

При цьому момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а згідно статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Факт перевищення зазначених строків при виконанні контракту з компанією Multikemia KFT (Венгрія) позивачем визнається.

Разом з тим, з огляду на наведені правові норми та враховуючи, що сплата за товар з боку покупця - Multikemia KFT (Венгрія) правомірно не надходила, оскільки товар не перетинав територію України та не потрапив до покупця не з вити позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом було неправомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Правовий висновок з цього питання Верховний Суд висловив у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 808/2535/17 та від 27 лютого 2018 року у справі № 811/2370/15.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки не зазначено ані вантажних митних декларацій на підставі яких здійснювалась поставка товарів, ані дати перетинання цим товаром кордону України.

Тобто, контролюючим органом не були встановлені фактичні обставини поставки товарів, що є самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 18 червня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя О.М.Ганечко

суддя О.М.Кузьмишина