Рішення

від 22.12.2018 по справі 540/2220/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 р.м. ХерсонСправа № 540/2220/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Васильєвій В.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРОКОМЕРЦ" до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508120/2018/00004/2 від 02.08.2018 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕТРОКОМЕРЦ (далі - позивач, ТОВ ТЕТРОКОМЕРЦ ) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № UA 508120/2018/00004/2 від 02.08.2018 р. про коригування митної вартості товарів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.07.2018 року ТОВ ТЕТРОКОМЕРЦ уклало контракт № 1 з компанією AKGUN INS.TAAH.TIC.VE.SAN.LTD.STI.TURKEY.

На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів продавець - компанія AKGUN INS.TAAH.TIC.VE.SAN.LTD.STI.TURKEY здійснив на адресу покупця - ТОВ ТЕТРОКОМЕРЦ поставку товару - "Білий портланд цемент згідно ДСТУ Б.В.2.7-46-2010, (п.5.6.2, 5.6.4, 5.6.5, 6.1):25/1 EN197-1 CTV I 52?5 R - 620000 кг, упакований в 400 слінг-бегів (паперові мішки 24800 шт. по 25 кг), на упаковці маркування: AC ADANA CIMENT O, Yapilarin Tuz Aki, SUPER BEYAZ, Beyaz Portland Cimento . Країна виробництва: TR. Фірма виробник: Adana Cimento Sanay .

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, 02.08.2018 року відповідачем прийнято рішення № UA 508120/2018/00004/2, яким за другорядним методом на рівні 0,1251 дол. США/кг скориговано митну вартість товару на суму 77577,08 дол. США. Позивач вважає, що оскаржене рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст. ст. 54-55 МК України, оскільки графа 33 вказаного рішення не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24.05.2012 р. № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору". При цьому, позивач наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскарженому рішенні жодним чином не спростовує митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування її вартості.

21.11.2018 року відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що 02.08.2018 року до митного оформлення подано митну декларацію №UA508120/2018/002654 для здійснення митного оформлення товару "Білий портланд цемент згідно ДСТУ Б.В.2.7-46-2010, (п.5.6.2, 5.6.4, 5.6.5, 6.1):25/1 EN197-1 CTV I 52,5 R - 620000 кг, упакований в 400 слінг-бегів (паперові мішки 24800 шт. по 25 кг). На упаковці маркування: AC ADANA CIMENT O, Yapilarin Tuz Aki, SUPER BEYAZ, Beyaz Portland Cimento . Країна виробництва: TR. Фірма виробник: Adana Cimento Sanay .

Декларантом було обрано основний метод визначення митної вартості товару.

За результатами перевірки правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України митним органом було визнано, що надані позивачем документи містили розбіжності, документи, надані позивачем не містили усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтверджені.

Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару, не дали можливості відповідачу остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну в Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржувані рішення є такими, що прийняті обґрунтовано, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання призначено на 22 листопада 2018 року.

В судове засідання на вказану дату позивач не з'явився, відомості про вручення вказаній особі повідомлення про дату і час судового розгляду у суду відсутні.

Ухвалою суду від 22.11.2018 року розгляд справи відкладено через неявку представника позивача. Наступне судове засідання призначено на 06.12.2018 року.

06.12.2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надати додаткові докази та забезпечення явки інспектора.

Також, 06.12.2018 року надійшла заява представника позивача про розгляд поданого відповідачем клопотання без його участі.

Ухвалою суду від 06.12.2018 року розгляд справи відкладено на 18.12.2018 року.

В судове засідання на вказану дату представники сторін з'явились.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала на підставі доводів, наведених нею в відзиві на позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 25.06.2018 року ТОВ Тетрокомерц уклало контракт № 1 з компанією AKGUN INS.TAAH.TIC.VE.SAN.LTD.STI.TURKEY, відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF Херсон, Україна виготовити, продати та здійснити постачання, а покупець придбати БІЛИЙ ПОРТЛАНД ЦЕМЕНТ EN - 197 CEM I 52.5 R в асортименті, кількості, якості та ціні, вказаних в інвойсі, який є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до умов вказаного контракту, додатку №1 до договору від 16.07.2018 року, інвойсу № IHR2018000000005 від 16.07.2018 року позивач отримав, серед іншого, 620 тон Білого портланд цементу EN 197-1 CEM I 52,5 R на загальну суму 62077,08 дол. США.

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем через представника ФОП ОСОБА_3 до відділу митного оформлення №1 м/п Херсон-порт Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі 17.10.2018 р. було подано митну декларацію №UA508120/2018/002654, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 1673730,30 грн. (62077,08 доларів США).

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: рахунок-фактуру, калькуляцію, копію митної декларації країни-відправлення.

При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.

Так, за результатами перевірки поданих декларантом документів встановлено, що вони містять розбіжності: адреса імпортера, зазначена у графі 2 митної декларації № UA508120/2018/002654 від 02/08/2018, у доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року №1 відрізняється від адреси, зазначеної в копії експортної декларації країни-відправлення; підпис представника нерезидента у зовнішньоекономічному контракті №1 від 05.07.2018 року, у доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року №1 відрізняється від підпису у рахунку-фактурі №IHR 2018000000005 від 17.07.2018 року.

З огляду на вказане та на те, що документи надані ТОВ Тетрокомерц для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, на думку відповідача, не містили усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтверджені, відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ТОВ Тетрокомерц надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також повідомлено декларанта, що згідно з п.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково було надано Комерційну пропозицію б/н від 25.06.2018 року.

02.08.2018 року Митницею Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення № UA 508120/2018/00004/2 від 02.08.2018 р. про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товару склала 77577,08 дол. США, яке є предметом оскарження у даній справі.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд вказує про наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі 21-127а15 та неодноразово використаним Верховним судом у судових рішенням по справам №810/4823/15 від 18.12.2018 року, № 803/407/16 від 21.03.2018 року, №809/2598/14 від 31.07.2018 року, №814/336/15 від 21.08.2018 року.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Так, однією з підстав для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало встановлення відповідачем тієї обставини, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме: адреса імпортера, зазначена у графі 2 митної декларації № UA508120/2018/002654 від 02/08/2018, у доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року №1 відрізняється від адреси, зазначеної в копії експортної декларації країни-відправлення; підпис представника нерезидента у зовнішньоекономічному контракті №1 від 05.07.2018 року, у доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року №1 відрізняється від підпису у рахунку-фактурі №IHR 2018000000005 від 17.07.2018 року.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає, що відмінність підпису представника нерезидента у рахунку-фактурі №IHR 2018000000005 від 17.07.2018 року від його підписів у зовнішньоекономічному контракті №1 від 05.07.2018 року, у доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року №1 не є для суду очевидною (такою, що містить явні відмінності навіть при візуальному огляді). Більш того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів, що Ferruh Akgun (підпис якого міститься на зовнішньоекономічному контракті №1 від 05.07.2018 року, у доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року №1) є єдиною особою підприємства, уповноваженою підписувати юридично значимі документи від імені підприємства - Akgun Ins. Taah.San.Ve Tic.Ltd.Sti. Особливо актуальним таке зауваження суд вважає за умови, коли підпис представника нерезидента у рахунку-фактурі №IHR 2018000000005 від 17.07.2018 року не містить зазначення щодо його належності (ім'я, прізвища особи-підписанта). Отже й висновок відповідача, про відмінність підпису представника нерезидента у рахунку-фактурі №IHR 2018000000005 від 17.07.2018 року від його підписів у зовнішньоекономічному контракті №1 від 05.07.2018 року, у доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року №1 є помилковим в силу того, що дані підписи можуть належати різним особам.

Твердження, митного органу стосовно того, що адреса адреса імпортера, зазначена у графі 2 митної декларації № UA508120/2018/002654 від 02/08/2018, у доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року №1 відрізняється від адреси, зазначеної в копії експортної декларації країни-відправлення суд до уваги не бере, оскільки ТОВ Тетрокомерц не може відповідати за недоліки в оформленні експортної декларації продавцем товару, тим більше, що постачання товару здійснювалось на умовах CIF Херсон, Україна. Окрім зазначеного, відповідний недолік не впливає на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Натомість факт придбання позивачем товару саме у підприємства - AKGUN INS.TAAH.TIC.VE.SAN.LTD.STI.TURKEY підтверджено копіями контракту №1 від 05.07.2018 року, додатку до нього від 16.07.2018 року, калькуляцією вартості товару від 16.07.2018 року, інвойсу №IHR 2018000000005, які були надані відповідачу разом з митною декларацією UA 508120/2018/002654/

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник. (ч.ч.1,2 ст. 59 МК України).

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, то "заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтверджені. Отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки відправник товару не є виробником… … митну вартість товару скориговано та визначено за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до ст. 59 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу, а саме показника митної вартості товару, розрахованого за МД №UA508120/2018/001847 від 12.05.2018 року, рахунок-фактура від 02.05.2018 року №IHR2018000000004: Товар №1-0,1251 дол. США/кг. (числове значення митної вартості товару становить: 620000 кг *0,115 дол. США/кг =71300$ + вартість страхування 67,5 $ + витрати на транспортування 6209,58$). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу.

Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості. Окрім цього, як вбачається з дати, декларації, якою, на думку відповідача, здійснено митне оформлення ідентичного товару, вона складені 12.05.2018 року, тоді як товар, що оформлювався позивачем був ввезений 02.08.2018 року. Таким чином вимога ч. 1 ст. 59 МК України, стосовно того, що час експорту ідентичного товару має збігається з часом експорту оцінюваного товару відповідачем не дотримана.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA 508120/2018/000004/2 від 02.08.2018 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № UA 508120/2018/00004/2 від 02.08.2018 р. про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39624611, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРОКОМЕРЦ" (код ЄДРПОУ 38044270, адреса: 73025, м. Херсон, вул. 23-я Східна, буд. 41А) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 грудня 2018 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 5.2.2