СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2018 р. Справа № 480/4273/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Соколова В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі по тексту - відповідач, Глухівське ОУПФУ), в якій просить:
1. Визнати дії відповідача щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_1 неправомірними.
2. Зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сплатити заборгованість за період, починаючи з моменту припинення виплати, на рахунок ОСОБА_1, відкритий в уповноваженому банку - Публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України .
3. Допустити негайне виконання постанови суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою переміщеною з району проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, перебуваючи на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області, останнє до 2015 року (точної дати не пам'ятає) нараховувало та виплачувало їй пенсію. Не надавши позивачу жодного рішення з приводу припинення виплати їй пенсії, телефоном повідомили, що така виплата була припинена у зв'язку тим, що вона постійно не мешкає на контрольованій Україною території Донецької області. Позивач не погоджується із такими діями органу Пенсійного фонду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії припиняється за рішенням органу Пенсійного фонду або за рішенням суду. В даному випадку припинення виплати пенсії здійснено без прийняття відповідного рішення, про яке позивачу не відомо і яке не було доведено до її відома. Крім того, позивач пропрацювала багато років у своїй країні та, сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, протиправно позбавлена права на пенсію лише на тій підставі, що вона більше не проживає на території України, що суперечить рішенням Європейського суду з прав людини.
Ухвалою суду від 23.11.2018 відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 20.12.2018 було замінено відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі на правонаступника - Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Відповідач подав суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначив, що позивач перебувала на обліку в управлінні та отримувала пенсію у зв'язку з втратою годувальника внутрішньо переміщеній особі. Згідно з постановою №637 починаючи з 01.07.2016 виплата пенсій внутрішньо переміщеним особам проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України . Однак, ОСОБА_1 не звернулась до управління із заявою про здійснення виплати пенсії через установу ПАТ Державний ощадний банк України , і нормативними актами не визначено іншого альтернативного способу виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, то, користуючись повноваженням, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", 27.06.2016 було прийнято рішення про припинення з 01.07.2016 виплати пенсії.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є пенсіонером і перебуває на обліку в Глухівському ОУПФУ (яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі), яке з 01.02.2015 нараховувало та виплачувало їй пенсію.
Згідно з копією довідки від 27.11.2014 № 5906000144 позивач є особою, переміщеною з району проведення антитерористичної операції, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та переміщена до АДРЕСА_2 (а.с.13). Вказана довідка діє безстроково.
Рішенням від 27.06.2016 відповідачем було припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2016, оскільки вона не звернулась до управління із заявою про здійснення виплати пенсії через установу ПАТ Державний ощадний банк України , і нормативними актами не визначено іншого альтернативного способу виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам (а.с.35).
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
22.11.2014 набув чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку за місцем перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк України".
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 строк дії довідки внутрішньо переміщеної особи встановлений не був.
Постановою Кабінету Міністрів від 08.06.2016 № 352 було також внесено зміни до Постанови № 509, згідно яких встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Відповідно ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п. 71 Порядку № 509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до ст. 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
Як вбачається із матеріалів справи, довідка від 27.11.2014 № 5906000144 про взяття позивача на облік як особу, переміщеної з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною (а.с.13).
Жодних рішень про її скасування у встановлений Порядком № 509 спосіб уповноважені особи не приймали, відповідачем також не надано жодного доказу про скасування вищевказаної довідки.
Питання виплати пенсій врегульовані ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені підстави припинення та поновлення виплати пенсії.
У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Як було зазначено відповідачем, виплата пенсії припинена на підставі рішення від 27.06.2016, оскільки ОСОБА_1 не звернулась до управління із заявою про здійснення виплати пенсії через установу ПАТ Державний ощадний банк України .
Суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для припинення виплати пенсії позивачу.
Суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Пічкур проти України" (набрало статусу остаточного 07.02.2014) право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд звертає увагу відповідача на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає дії відповідача такими, що не відповідають зазначеним приписам Основного Закону, оскільки виплата пенсії позивачу була припинена без прийняття обґрунтованого рішення та за відсутності законодавчо встановлених підстав.
Посилання відповідача на норми постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 суд вважає безпідставним, оскільки встановлення нормативно-правовим актом розширеного кола підстав для припинення виплати пенсії суперечить вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який має вищу юридичну силу.
Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2018 по справі №233/4105/17 провадження № К/9901/614/17.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач припиняючи виплату пенсії позивачу без прийняття відповідного рішення, як того вимагає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", діяв не на підставі та у спосіб, що визначені законом, у зв'язку із чим вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що рішення стосується оскарження фізичною особою бездіяльність відповідача щодо здійснення пенсійних виплати, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України підлягає негайному виконанню рішення суду про присудження виплати пенсій у межах стягнення за один місяць.
Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250, 255, 162-263, 295, 371 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Спаська, 54, м. Глухів, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 37437447) щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, АДРЕСА_1, 84601, РНОКПП НОМЕР_2) з 01.07.2016.
Зобов'язати Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Спаська, 54, м. Глухів, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 37437447) поновити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, АДРЕСА_1, 84601, РНОКПП НОМЕР_2) нарахування та виплату пенсії з 01.07.2016.
Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, АДРЕСА_1, 84601, РНОКПП НОМЕР_2) пенсії за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Соколов
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2018 |
Оприлюднено | 23.12.2018 |
Номер документу | 78792219 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
В.М. Соколов
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні