Рішення

від 14.12.2018 по справі 520/8616/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2018 р. № 520/8616/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбросія" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбросія" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.09.2018 р. №00003381403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 30214,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 7553,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.09.2018 р. №00003381403 ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень щодо заниження податку на прибуток внаслідок списання безнадійної заборгованості по взаємовідносинах ТОВ "Амбросія" та ПП "Вударт" в розмірі 155580,40 грн. Вказав, що оскільки ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2016 р. по справі №922/1230/16 було ліквідовано ПП "Вударт", то відповідно до приписів п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України заборгованість ПП "Вударт" перед ТОВ "Амбросія" є безнадійною, а тому ТОВ "Амбросія" правомірно віднесло дану заборгованість до безнадійної.

Відповідач проти позову заперечував, згідно наданого до суду відзиву на позовну заяву зазначив, що перевіркою встановлено, що на ТОВ "Амбросія", у перервіряємому періоді, резерв сумнівних боргів на суму сумнівної або безнадійної дебіторської заборгованості, перед ПП "Вударт", яке згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 14.12.2016 р. по справі №922/1230/16 вважається ліквідованим, не створювався. Таким чином, списання ТОВ "Амбросія" дебіторської заборгованості без створення резерву сумнівних боргів є неправомірним, а відтак така заборгованість не може вважатися списаною і тому, ТОВ "Амбросія" безпідставно завищено суму витрат, на суму списаної сумнівної або безнадійної дебіторської заборгованості, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 05.12.2018 о 10:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 05.03.2018 р. №1491 "Про проведення перевірки ТОВ "Амбросія", наказу від 02.04.2018 р. №2230 "Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 05.03.2018 р. №1491", наказу від 11.04.2018 р. №2596 "Про продовження строку проведення документальної планової перевірки ТОВ "Амбросія" проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбросія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.04.2015 року по 31.12.2017 року, валютного законодавства за період з 10.04.2015 року по 31.12.2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 10.04.2015 року по 31.12.2017 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, результати якої оформлені актом №1667/20-40-14-03-07/39740216 від 27.04.2018р.

На підставі висновків акту перевірки №1667/20-40-14-03-07/39740216 від 27.04.2018р. контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення: від 06.06.2018 р. №00001851403, №00001861403, №00001871403, №00001891403, №00001901403, №00001911403.

Позивач, не погодившись із винесеними контролюючим органом податковими повідомленнями - рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги рішенням ДФС України від 30.08.2018 року №27994/6/99-99-11-01-01-25, Державна фіскальна служба України скасувала податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 06.06.2018 р. №00001851403, №00001871403, №00001891403 в частині донарахувань по взаємовідносинах з ТОВ АТБ-МАРКЕТ та ТОВ ТАЛАРИА ТРЕЙД і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення - рішення та податкове повідомлення-рішення від 06.06.2018 р. №00001861403 залишено без змін, скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.06.2018 р. №00001901403 та №00001911403, а скаргу - частково задоволено.

На виконання вимог статей 55 та 60 Податкового кодексу України за результатами рішення ДФС України від 30.08.2018 року №27994/6/99-99-11-01-01-25, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.09.2018 р. №00003381403, яким збільшенно ТОВ "Амбросія" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 37767,50 грн., з яких за податковими зобов'язаннями в сумі 30214,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 7553,50 грн.

Таким чином, за результатами перевірки, оформленими актом №1667/20-40-14-03-07/39740216 від 27.04.2018р. встановлено порушення п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.2.1 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України, п.20 П(С)БО 16 Витрати (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248), п.4, п.7 П(С)БО 10 Дебіторська заборгованість (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року №237; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за №725/4018) ТОВ "Амбросія" безпідставно завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, на суму списаної сумнівної або безнадійної дебіторської заборгованості на загальну суму 155580,00 грн.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки №1667/20-40-14-03-07/39740216 від 27.04.2018р. та спірним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 04.09.2018 р. №00003381403, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою контролюючого органу встановлено, що ТОВ "Амбросія" у перевіряємому періоді резерв сумнівних боргів на суму сумнівної або безнадійної дебіторської заборгованості, в т.ч. на суму у розмірі 155580,00 грн. не створювався, у зв'язку з чим підприємством безпідставно завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, на суму списаної сумнівної або безнадійної дебіторської заборгованості на загальну суму 155580,00 грн.

Суд зазначає, що вказані висновки перевірки не відповідають приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14.12.2015 р. між ПП Вударт (в якості покупця) та ТОВ Амбросія (в якості постачальника) укладено договір поставки №1412-15, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товари у кількості, якості й асортименті, і за ціною, зазначеними у накладних, а також інших товаросупровідних документах, що є частиною цього Договору з моменту їх підписання повноваженими представниками сторін. (п.1.1.Договору).

На виконання умов договору поставки №1412-15,30.12.2015 р. ТОВ Амбросія було поставлено на користь ПП Вударт ТМЦ на загальну суму 1139960,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №№58 від 30.12.2015 р.

20.01.2016р., 21.01.2016 р., 25.01.2016 р., 04.02.2016 р. на виконання умов договору поставки №1412-15 від 14.12.2015 р. ПП Вударт було сплачено на користь ТОВ Амбросія грошові кошти в загальному розмірі 984380,0 грн., що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, у ПП Вударт залишилась несплачена заборгованість перед ТОВ Амбросія по договору поставки №1412-15 від 14.12.2015 р. в розмірі 155580,40 грн.

Як встановлено судом, 14.12.2016 р. ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №922/1230/16 ліквідовано юридичну особу Приватне підприємство Вударт (код 36818153, вул. Плеханівська, 126/1, м. Харків, 61037).

Відповідно до п.п.134.1.1. ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. (пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Аналізуючи вищезазначені приписи податкового законодавства суд приходить до висновку, що безнадійною заборгованістю, зокрема, є заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (пп. "з" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон N 2343) банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно з п. 1 ст. 37 Закону №2343 у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участі сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом (п. 1 ст. 37 Закону №2343).

Отже, достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. "з" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Крім того, відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

З огляду на викладене фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, після отримання документів, що підтверджують відповідність дебіторської заборгованості ознакам, визначеним пп. "з" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Вказана позиція узгоджується з позицією Державної фіскальної служби України, викладеною в листі від 09.03.2017 р. №4676/6/99-99-15-02-02-15 та індивідуальній податковій консультації від 16.10.2018 р. №4438/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Стосовно доводів відповідача, що списання ТОВ "Амбросія" дебіторської заборгованості без створення резерву сумнівних боргів є неправомірним, а відтак така заборгованість не може вважатися списаною і тому, ТОВ "Амбросія" безпідставно завищено суму витрат, на суму списаної сумнівної або безнадійної дебіторської заборгованості, суд зазначає наступне.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237.

Відповідно до п.5 Положення, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

За змістом п.6 Положення, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/ або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Згідно п.п.7,8 Положення, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності. За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Згідно з визначенням у п. 4 Положення, безнадійна дебіторська заборгованість це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Це визначення кореспондується з п.п. 14.1.11п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та перекриває всі встановлені ним чіткі критерії визнання заборгованості безнадійної.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

У свою чергу, згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73, витрати визначаються як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Таким чином, заборгованість, визнана безнадійною, перестає відповідати критерію визнання активів.

Отже, перехід дебіторської заборгованості до категорії безнадійної означає вибуття активу, яке призводить до зменшення власного капіталу, що, спричиняє визнання витрат у бухгалтерському обліку.

Також, з аналізу викладених норм слідує, що резерв сумнівних боргів обчислюється, визначається та нараховується підприємством цілеспрямовано та підтверджуються шляхом відображення суми створеного резерву сумнівних боргів у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Судом встановлено та відображено в акті перевірки, що позивачем було списано дебіторську заборгованість яка має ознаки безнадійної в сумі 155580,40 грн. по рахунку 944 Інші витрати .

Як було зазначено в акті перевірки у підприємства - позивача резерв сумнівних боргів, за даними бухгалтерського обліку взагалі, не створювався.

З огляду на викладене слідує, що без створення резерву сумнівних боргів, у ТОВ Амбросія , відсутні правові підстави для застосування положень пп. 139.2.1 Податкового кодексу України і відповідно, відсутні правові підстави для збільшення фінансового результату до оподаткування.

Таким чином, контролюючий орган не врахував зазначених обставин та дійшов неправомірного висновку про відсутність підстав вважати дебіторську заборгованість ТОВ Амбросія в загальному розмірі 155580,40 грн. безнадійною та необхідність збільшення позивачем фінансового результату до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості в розмірі 155580,40 грн., яка в свою чергу відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.09.2018 р. №00003381403 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбросія" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбросія" (вул. Мироносицька, буд. 29, оф. 21, м. Харків, 61002, код 39740216) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.09.2018 р. №00003381403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 30214,00 грн. (тридцять тисяч двісті чотирнадцять гривень 00 копійок) та застосування штрафних санкцій на суму 7553,50 грн. (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні 50 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбросія" (вул. Мироносицька, буд. 29, оф. 21, м. Харків, 61002, код 39740216) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) суму сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 22 грудня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин