Єдиний унікальний номер 448/791/16-ц
Провадження № 6/448/30/18
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
23.11.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Кічака Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шегинської Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська подання головного державного виконавця Мостиського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1, погоджене із начальником Мостиського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,
в с т а н о в и в:
Головний державний виконавець Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним поданням, покликаючись на те, що у Мостиському РВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області на виконанні перебуває виконавчий лист Мостиського районного суду Львівської області №448/791/16-ц від 03.11.2016р. про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в користь Липниківської сільської ради Мостиського району Львівської області 14513,44 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільної рубки дерев.
Вказує, що 09.11.2016р. державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про солідарне стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь стягувача - Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Липниківської сільської ради Мостиського району заборгованості в сумі 14 153, 44 грн., після чого останнім здійснено оплату боргу на суму 3100 гривень.
Стверджує, що державним виконавцем скеровано запити в реєструючі майно органи, однак майна, належного боржнику на праві власності, не виявлено.
З врахуванням наявних в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї та з метою належної організації виконання рішення суду, просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_3 до повного виконання ним своїх боргових зобов'язань.
Представник ДВС ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, а подала заяву про розгляду вищевказаного подання у її відсутності та зазначила, що подання підтримує в повному обсязі.
Сторони виконавчого провадження у відповідності до положень ч.4 ст.441 ЦПК України в судове засідання не викликались. А відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Проаналізувавши матеріали подання, суд вважає, що в задоволенні такого слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Мостиського РВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області на виконанні перебуває виконавчий лист Мостиського районного суду Львівської області №448/791/16-ц від 03.11.2016р. про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та інших боржників в користь Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Липниківської сільської ради Мостиського району Львівської області 14513,44грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільної рубки дерев.
09.11.2016р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження за №52837479 по примусовому виконанню рішення суду про солідарне стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь стягувача - Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Липниківської сільської ради Мостиського району заборгованості в сумі 14 153, 44 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому Протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Статтею 6 Закону України від 21.01.1994, № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян ОСОБА_7, підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон. Однією з підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон є те, що він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Таким чином, наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом звернення до суду з таким поданням. Саме ухилення боржника від виконання зобов'язань є обов'язковою передумовою звернення державного виконавця до суду. Органи державної виконавчої служби повинні покликатись на обставини, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, та підтвердити їх відповідними доказами. Дійсний факт ухилення має підтверджуватися сукупністю доказів.
Тобто, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за доведення факту ухилення від їх виконання.
Однак, з матеріалів подання не вбачається, що боржник ОСОБА_3 ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань. Зокрема, в матеріалах подання відсутні докази (їх сукупність) того, що боржником було вчинено дії щодо ухилення від виконання зобов'язання та те, що дане ухилення зумовлене саме суб'єктивними причинами (що боржник має змогу виконати зобов'язання в повному обсязі чи частково, але свідомо та без поважних причин не робить цього), а не об'єктивними (внаслідок відсутності роботи, незадовільного фінансового стану боржника і т.і.). Навпаки, боржник, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, здійснив часткову оплату боргу в сумі 3 100 гривень.
Отже, застосування обмеження у праві виїзду за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно застосовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.
Крім того, державним виконавцем відкрито виконавче провадження по виконанню даного виконавчого листа ще 09.11.2016р., та з матеріалів подання не вбачається, що державним виконавцем вжито усіх засобів примусового виконання судового рішення, вчинено усі виконавчі дії щодо розшуку майна боржника, а також застосування до останнього приводу у разі його неявки на виклики.
Також, державним виконавцем не подано доказів про те, що боржник має намір виїхати за кордон (письмові показання свідків, тощо) з метою ухилення від виконання рішень про стягнення заборгованості.
З огляду на наведене, суд вважає, що державним виконавцем не обґрунтовано та не підтверджено доказами необхідності застосування до боржника тимчасового обмеження у виїзді за межі України, в тому числі і того, що боржник має намір виїхати за кордон з метою ухилення від виконання рішення суду, а тому у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 258-260, 441 ЦПК, суд, -
у х в а л и в:
У задоволенні подання головного державного виконавця Мостиського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1, погодженого із начальником Мостиського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.В. Кічак
Ухвала набрала законної сили ___
Суддя Ю.В. Кічак
Суд | Мостиський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2018 |
Оприлюднено | 23.12.2018 |
Номер документу | 78794039 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Мостиський районний суд Львівської області
Кічак Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні