Постанова

від 13.12.2018 по справі 914/146/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2018 р. Справа №914/146/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Техкомплект» б/н від 09.07.2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/2159/18 від 17.07.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.06.2018 (суддя Манюк П.Т., повний текст рішення складено 15.06.2018)

у справі № 914/146/18

за позивом: приватного підприємства «Техкомплект» (надалі ПП «Техкомплект» ), с. Старе село Пустомитівського району львівської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮФТ СЕРВІС» (надалі ТзОВ «ЛЮФТ СЕРВІС» ), м. Львів

про стягнення збитків в сумі 187417,34 грн. та стягнення судових витрат

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_2 - директор (наказ по персоналу № 1 від 22.05.2003);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ПП «Техкомплект» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до ТзОВ «ЛЮФТ СЕРВІС» про стягнення збитків в сумі 187417,34 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2018 у справі №914/146/18 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що підстава позову зводиться до відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит, тобто, підстава позову не знаходиться в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин, позивачем не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення за наявності яких позовна вимога про стягнення збитків з відповідача підлягала б до задоволення. Також суд зазначив, що позивачем не представлено доказів понесення витрат у розмірі заявленої позовної вимоги

Не погоджуючись з даним рішенням, ПП «Техкомплект» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції при винесенні рішення помилково взяв за основу обставини, що встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі № 813/699/17, у зв'язку з чим, на думку скаржника, прийшов до хибного висновку про недоведеність позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення за наявності яких позовна вимога про стягнення збитків з відповідача підлягала б до задоволення. Також апелянт звертає увагу на те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року не набрало законної сили та було скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2018 та прийнято ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Техкомплект» на рішення Господарського суду Львівської області від 12.06.2018 у справі № 914/146/18.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 апеляційну скаргу ПП «Техкомплект» призначено до розгляду на 03.10.2018.

Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» Львівський апеляційний господарський суд ліквідовано, утворено Західний апеляційний господарський суд.

В газеті «Голос України» №185 (6940) від 03 жовтня 2018 року, відповідно до вимог статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , опубліковано оголошення голови новоствореного суду, про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018 року.

Відповідно до п. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено, відтак, вказана апеляційна скарга разом зі справою №914/146/18 передані до Західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018 апеляційну скаргу ПП «Техкомплект» передано на розгляд Західного апеляційного господарського суду колегії суддів у складі: ОСОБА_3 - головуючий суддя, судді Кордюк Г.Т., Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 розгляд апеляційної скарги позивача призначено на 15.11.2018 та викликано в судове засідання представників учасників справи.

Ухвалою суду від 15.11.2018 розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.12.2018.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2018, у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Плотніцького Б.Д. справу № 914/146/18 розподілено до розгляду судді Хабіб М.І., в зв'язку з чим склад колегії сформовано з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Відповідач участі уповноваженого представника в судових засіданнях жодного разу не забезпечив, причин неявки не повідомляв, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, на вказану в матеріалах справи адресу для здійснення поштових відправлень йому надсилалися ухвали суду.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд, встановив наступне.

01.10.2015 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір постачання № 69, згідно з умовами якого продавець зобов'язується виконати поставку та передати у власність покупця товар (будматеріали, сантехнічні вироби та ін.), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Виконання умов договору оформлено видатковими накладними.

05.12.2015 між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (субпідрядник) було укладено договір № 5 на проведення робіт з капітального ремонту приміщень, виконання якого оформлено довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання-передачі.

07.12.2015 між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (субпідрядник) було укладено договір № 6 на проведення робіт з реконструкції фельдшерсько-акушерського пункту, виконання якого оформлено довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання-передачі.

14.12.2015 між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (субпідрядник) було укладено договір № 7 на проведення робіт з поточного ремонту котельні загальноосвітньої школи-інтернат, виконання якого оформлено довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання-передачі.

15.12.2015 між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (субпідрядник) було укладено договір № 8 на проведення робіт з будівництва господарської побутової каналізації, виконання якого оформлено довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання-передачі.

Відповідно до умов вищевказаних договорів відповідач зобов'язувався продати товар або виконати роботи, а позивач прийняти та оплатити товари або послуги, в тому числі податок на додану вартість. Договори були підписані директором ПП «Техкомплект» ОСОБА_5 та директором ТзОВ «ЛЮФТ СЕРВІС» ОСОБА_6

Вартість товарів та робіт, згідно із умовами договорів та видаткових накладних визначено на загальну суму 1124504,05 грн, в тому числі податок на додану вартість (надалі ПДВ) в розмірі 187417,34 грн.

ПП «Техкомплект» належним чином виконало умови укладених договорів та провело оплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, видатковими накладними, актом зустрічної звірки Державної фінансової інспекції у Львівській області, довідкою Мостиської КЦРЛ, платіжними дорученнями, банківськими виписками.

В ціні сплачених на користь відповідача товарів та робіт був врахований податок на додану вартість, сплата якого призвела до вилучення частки оборотних коштів ПП «Техкомплект» . При цьому, при здійсненні операцій з постачання послуг, відповідачем, як продавцем товарів, були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, які були надані позивачу для відшкодування понесених витрат зі сплати ПДВ.

Як вбачається із матеріалів, на виконання ухвали слідчого судді Горбань О.Ю. Сихівського районного суду м. Львова від 11.07.2016 у справі № 464/5497/16-к про призначення позапланової документальної перевірки ПП «Техкомплект» , на підставі направлення від 03.10.2016 № 574 та наказу від 03.10.2016 № 532 Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту, згідно з пп. 20.1.4 п.20.1, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1. 11 п. 78.1. ст. 78 абз. 2 п. 78.2 ст.78, п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Техкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Люфт Сервіс» (ЄДРПОУ 38456990) за період з 16.10.2015 по 30.05.2016.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 17.10.2016 № 3875/13-04-14-02/25243560 (а.с.76-100), у якому зафіксовані встановлені перевіркою порушення, а саме:

- п. 134.1.1 п.134 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, завищено витрати за 2015 рік, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-) на загальну суму 937 087, 00 грн та заниження податку на прибуток на суму 168 676, 00 грн;

- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за відповідний період в розмірі 84 822, 00 грн ( в тому числі за жовтень 2015 року - 10 482, 00 грн, за листопад 2015 року - 66 222, 00 грн та за грудень 2015 року - 8 118, 00 грн).

В акті зазначено, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 10.05.2016 у справі № 464/3867/16-к власника та директора ТОВ «Люфт Сервіс» ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. Так директор, діючи умисно, у період з жовтня по листопад 2015 року здійснив придбання ТОВ «Люфт сервіс» (ЄДРПОУ 38456990), з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб'єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт), вчинив співучасть з невстановленими слідством особами у фіктивному підприємництві. Досудовим розслідуванням встановлено, що групою невстановлених осіб, які діяли у співучасті між собою, у продовж 2015-2016 років, здійснювалась незаконна діяльність, пов'язана із реєстрацією, придбанням та використанням на підставних осіб, фіктивних суб'єктів господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема фінансово-господарської діяльності підприємств реального сектору економіки, серед яких ПП «Техкомплект» (ЄДРПОУ 25243560), пов'язаної з незаконним формуванням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань та ухилення від сплати податків, шляхом імітації проведення господарських операцій з придбання (реалізації) товарів (робіт, послуг), що згідно до частин 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди укладені цими суб'єктами господарювання мають ознаки нікчемності.

Поряд з цим встановлено, що у ТОВ «Люфт Сервіс» відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької (економічної) діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, кількість працівників - одна особа, товариство не знаходилось за юридичною адресою, тобто здійснення операційної діяльності без реальної мети настання правових наслідків, що свідчить про нікчемність укладених ними угод. Судом встановлено, що службовою особою та єдиним працівником ТОВ «Люфт Сервіс» (в період з 16.10.2015 по 30.11.2015) був ОСОБА_6, який з метою отримання додаткового заробітку підписав ряд документів для придбання, перереєстрації ТОВ «Люфт Сервіс» та внесення змін для використання банківського рахунку в ПАТ «Ідея Банк» , без мети здійснення фактичної діяльності підприємства інколи підписував ряд документів, за що отримував винагороду по 450 грн.

За наслідками вказаної перевірки Галицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення - рішення: № НОМЕР_1 від 31.10.2016 було яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 168 676,00 грн та № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі - 84 822, 00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 21 205, 50 грн. (т.1 а.с.101,102).

Відмова у відшкодуванні з бюджету сплаченого в ціні товарів податку на додану вартість, а також оплата правової допомоги, спричинило збитки ПП Техкомплект розмір яких становить 187 417,34 грн.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення ПП «Техкомплект» до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до ТзОВ «ЛЮФТ СЕРВІС» про стягнення збитків.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що на виконання умов договорів позивачем було сплачено 1124504,05 грн, в тому числі податок на додану вартість (надалі ПДВ) в розмірі 187417,34 грн.

Всупереч приписів ст. 201 Податкового кодексу України відповідач не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні, на підставі яких ПП «Техкомплект» віднесло податок на додану вартість в розмірі 187417,34 грн до податкового кредиту. Відтак, Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення, за наслідками яких в податковому обліку позивача зменшено розмір ПДВ на вказану суму, яка перед цим була включена позивачем до податкового кредиту.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання, що фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Дана правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність позивачем всіх елементів складу цивільного правопорушення, з посиланням на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі № 813/699/17 (про скасування податкових повідомлень-рішень), оскільки останнє було скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини 1 статті 269 ГПК України: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас, Західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 282, 284, 286, 287 ГПК України Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Техкомплект» на рішення Господарського суду Львівської області від 12.06.2018 у справі №914/146/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.06.2018 у справі № 914/146/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮФТ СЕРВІС» (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Коперніка, 17, ЄДРПОУ 38456990) на користь приватного підприємства «Техкомплект» (81154, Львівська область, Пустомитівський район, с. Старе Село, вул. 1-ог Травня, ЄДРПОУ 25243560) збитки в сумі 187417,34 грн.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮФТ СЕРВІС» (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Коперніка, 17, ЄДРПОУ 38456990) на користь приватного підприємства «Техкомплект» (81154, Львівська область, Пустомитівський район, с. Старе Село, вул. 1-ог Травня, ЄДРПОУ 25243560) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 4 216,90 грн.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮФТ СЕРВІС» (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Коперніка, 17, ЄДРПОУ 38456990) на користь приватного підприємства «Техкомплект» (81154, Львівська область, Пустомитівський район, с. Старе Село, вул. 1-ог Травня, ЄДРПОУ 25243560) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2811,27 грн.

7. Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

9. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

10. Справу №914/146/18 повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

ОСОБА_1