Постанова

від 18.12.2018 по справі 916/2063/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2063/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

Представники учасників справи у судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2018

по справі №916/2063/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА ВАГА»

до державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

про стягнення 82 800,00 грн.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2063/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА ВАГА» (далі - ТОВ «КОНСТАНТА ВАГА» ) до державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (далі - ДП «МТП «Чорноморськ» ) про стягнення 82 800,00 грн. заборгованості за договором поставки тензометричних датчиків до залізничних ваг за №18/2-А від 15.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2018 провадження у справі закрито, стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 762 грн. та професійну правничу допомогу в сумі 2 300 грн.

В мотивах оскаржуваної ухвали судом першої інстанції зазначено, що відповідач оплатив суму боргу перед позивачем в розмірі 82 800,00 грн., що підтверджується наявним в справі належним чином завіреною копією платіжного доручення №1228 від 23.10.2018, а тому на підставі п. 2, ч.1 ст. 231 ГПК України суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі.

Також посилаючись на приписи ст.ст. 123, 126 ГПК суд першої інстанції зазначив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2 300 грн., оскільки позивачем було заявлено про стягнення з відповідача судових витрат, на підтвердження яких надано платіжне доручення №390 від 29.08.2018 на суму 2 300 грн. з призначенням платежу: сплата за консультаційні послуги з господарських правовідношень згідно рах. №1 від 28.08.2018.

Крім того з посиланням на приписи ч.9 ст. 130 ГПК України суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням того, що спір виник з вини відповідача внаслідок несплати останнім боргу за договором поставки №18/25-А від 15.02.2018, судові витрати в розмірі 1762 грн. покладаються на відповідача.

Не погодившись із зазначеною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ДП «МТП «Чорноморськ» з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області по справі №916/2063/18 від 13.11.2018 скасувати в частині стягнення з відповідача судового збору в сумі 1 762 грн. та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 300 грн., в цій частині ухвалити нове рішення яким судовий збір в сумі 1 762 грн. повернути з державного бюджету, у задоволенні позову ТОВ КОНСТАНТА ВАГА - відмовити повністю.

Так апелянт зазначає, що не погоджується з оскаржуваною ухвалою в частині стягнення судового збору та судових витрат на професійну правничу допомогу з ДП «МТП «Чорноморськ» та вважає ухвалу в цій частині незаконною та необґрунтованою, яка прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права (ст. 631 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України Про судовий збір ) та порушенні норм процесуального права (ст. ст. 126, 231 Господарського процесуального кодексу України).

Посилаючись на приписи ст. 231 ГПК України та п.5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір апелянт відзначає, що у разі закриття провадження судовий збір має бути повернутий позивачу із державного бюджету, у той час як в оскаржуваній ухвалі судовий збір за подання позову покладено на відповідача.

Щодо стягнутих з відповідача оскаржуваною ухвалою судових витрат на правничу допомогу скаржник зазначає, що до позовної заяви додано угоду №336-с про надання юридичної допомоги від 31.08.2018, однак Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність чітко зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Таким чином, апелянт вважає, що до позовної заяви додано договір, що не передбачений Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Також, за твердженням апелянта, до позовної заяви додано платіжне доручення №290 від 29.08.2018 з призначенням платежу Сплата за консультаційні послуги з господарських правовідношень згідно рах. №1 від 28.08.2018 , отже, скаржник вважає, що у платіжному дорученні відсутні будь-які посилання на договір про надання правової допомоги. Крім того, апелянт зауважує, що вказане платіжне доручення не пов'язане з угодою №336-е про надання юридичної допомоги від 31.08.2018 та розглядом справи у суді, адже угоду №336-с про надання юридичної допомоги укладено 31.08.2018, а платіж здійснено 29.08.2018. Крім того, як вказує апелянт, відсутні будь-які посилання стосовно підготовки будь-яких документів з боку адвоката з метою звернення до суду, а зазначено лише про надання консультацій, а тому апелянт вважає, що станом на 29.08.2018 між ТОВ КОНСТАНТА ВАГА та Адвокатським бюро Ольги Синєиольської були відсутні будь-які договірні правовідносини стосовно надання юридичної допомоги.

Скаржник також відзначає, що за приписами ст. 631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення та сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Однак, в угоді №336-с про надання юридичної допомоги від 31.08.2018 відсутні будь-які посилання стосовно застосування ст. 631 Цивільного кодексу України до правовідносин які виникли до його укладання.

За наведених обставин апелянт вважає, що угода №336-с про надання юридичної допомоги від 31.08.2018 набрала чинність 31.08.2018 і вказана угода не поширює свою дію на правовідносини сторін з 28.08.2018, оскільки у платіжному дорученні №290 від 29.08.2018, зазначено призначення платежу Сплата за консультаційні послуги з господарських правовідношень згідно рах№1 від 28.08.2018 .

Отже, апелянт вважає, що позивачем до позовної заяви не додано належних доказів надання правової допомоги ТОВ КОНСТАНТА ВАГА та понесення будь-яких витрат на правничу допомогу.

Також скаржник відзначає, що за приписами 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , однак, до позовної заяви не додано ані довіреності, ані ордеру на право представництва інтересів ТОВ КОНСТАНТА ВАГА адвокатом ОСОБА_1

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2063/18 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2018.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 призначено справу до розгляду на 18.12.2018.

У судове засідання від 18.12.2018 представники учасників справи не з'явились про причини нез'явлення суд не повідомили, хоча повідомлялись належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП «МТП «Чорноморськ» підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Так наявними матеріалами справи, а саме платіжним дорученням від 23.10.2018 за №1228 (а.с.51) підтверджується, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було перераховано на користь позивача 82800 грн. заборгованості за договором поставки тензометричних датчиків до залізничних ваг за №18/2-А від 15.02.2018, яка була предметом позову у даній справі, у зв'язку з чим відповідач звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі.

Отже, враховуючи погашення відповідачем заборгованості, яка стала підставою для звернення позивача із позовом до суду, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано закрито провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Разом з цим колегія суддів не погоджується із висновком Господарського суду Одеської області щодо стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору та професійну правничу допомогу з огляду на наступне.

У відповідності до приписів п.5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на наведені законодавчі приписи, у разі закриття провадження у справі судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Однак, наявні матеріалами справи не містять доказів звернення позивача до суду із відповідною заявою, що унеможливлює повернення такого збору за рішенням суду до отримання відповідного клопотання від позивача.

Разом з цим колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на приписи ч.9 ст.130 ГПК України щодо покладення судового збору незалежно від результатів вирішення спору на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, оскільки закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з чим результат вирішення спору відсутній. Відтак з урахуванням положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" наведений припис ГПК України застосований бути не може.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 27.03.2018 по справі № 922/1277/17.

Також колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу з наступних підстав.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так звертаючись із позовом ТОВ КОНСТАНТА ВАГА визначило попередній розрахунок судових витрат, який складає 7762 грн., з яких на юридичні послуги 6000 грн. у т.ч. вартість складання позовної заяви про стягнення боргу та складання додаткових документів - 2300 грн., консультації з процесуальних питань по справі 700 грн., орієнтовна вартість участі адвоката у судових засіданнях за позовом про стягнення боргу (1500 грн. засідання) - 2 засідання разом 3000 грн. (а.с. 28).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано угоду №336-с про надання юридичної допомоги від 31.08.2018 (а.с.31) та платіжне доручення №390 від 29.08.2018 на суму 2300 грн. з призначенням платежу сплата за консультаційні послуги з господарських правовідношень згідно рах. №1 від 28.08.2018 (а.с.29).

Разом з цим, позивачем не надано до суду першої інстанції детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що не узгоджується із приписами ч.3 ст. 126 ГПК України.

Колегія суддів відзначає, що оплата послуг за консультаційні послуги з господарських правовідношень згідно рах. №1 від 28.08.2018 була вчинена до укладення між позивачем та адвокатським бюро Ольги Сінепольської угоди №336-с про надання юридичної допомоги від 31.08.2018, що в свою чергу свідчить про відсутність між позивачем та адвокатським бюро договірних відносин з приводу надання правової допомоги справі за позовом ТОВ «КОНСТАНТА ВАГА» до ДП «МТП «Чорноморськ» станом на 28.08.2018. До того ж судова колегія звертає увагу на те, що вказана угода №336-с від 31.08.2018 не міститься посилань на те, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.

До того ж, у платіжному дорученні №390 від 29.08.2018 відсутнє будь-яке посилання на укладену між позивачем та адвокатським бюро угоду №336-с про надання юридичної допомоги від 31.08.2018.

Також, у призначені платежу, згідно платіжного доручення №390 від 28.08.2018, вказано, що оплата послуг здійснюється згідно рахунку №1 від 28.08.2018, проте, даний рахунок із детальним описом робіт (наданих послуг) у наявних матеріалах справи відсутній.

За урахуванням наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а тому у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача.

З огляду на закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутність предмету спору, вимога за апеляційною скаргою щодо відмови у задоволенні позову ТОВ КОНСТАНТА ВАГА повністю, не підлягає задоволенню, отже, апеляційна скарга ДП «МТП «Чорноморськ» підлягає задоволенню частково.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу є такою, що не в повній мірі відповідає нормам процесуального законодавства, в зв'язку з чим апеляційна скарга на підставі ст. 277 ГПК України підлягає задоволенню частково, а ухвала господарського суду через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 269, 271, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2018 у справі №916/2063/18 в частині стягнення з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА ВАГА» судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1762 грн. та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2300 грн. скасувати.

У стягненні з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА ВАГА» судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2300 грн. відмовити.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2018

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.