Постанова

від 17.12.2018 по справі 916/2999/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2999/17 Південно-Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

За участю представників учасників справи:

від РВ ФДМ України по Одеській області - не з'явився,

від МПП Кошеленко - адвокат ОСОБА_1 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Кошеленко

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2018 яке проголошено суддею Цісельським О.В., у судовому засіданні у м. Одеса, просп. Шевченка, 29.

Повне рішення складено 27.04.2018

по справі № №916/2999/17

за первісним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до Малого приватного підприємства Кошеленко

про розірвання договору та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва

та за зустрічним позовом Малого приватного підприємства Кошеленко

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про скасування рішення комісії

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - ФДМ України) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Малого приватного підприємства Кошеленко (далі - МПП Кошеленко ) в якому просило розірвати договір купівлі-продажу від 29.08.1997 року об'єкту незавершеного будівництва - Склад кольорових металів , що розташований за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, 21 км Старокиївського шляху та зобов'язати МПП Кошеленко повернути об'єкт незавершеного будівництва - Склад кольорових металів , що розташований за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, 21 км Старокиївського шляху, який був придбаний за договором купівлі-продажу від 29.08.1997 до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ФДМ України зазначив, що 29.08.1997 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та МПП Кошеленко було укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - Склад кольорових металів , що розташований за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, 21 км Старокиївського шляху. Так, за умовами п. 5.1. вказаного Договору передбачено, що відповідач зобов'язався закінчити будівництво об'єкту у 3 кварталі 2001 року згідно перспективного плану добудування незавершеного будівництва, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу. Позивач неодноразово продовжував строки завершення будівництва об'єкту незавершеного будівництва Склад кольорових металів , було укладено 7 Договорів про внесення змін до Договору в частині продовження терміну будівництва об'єкту. Згідно останніх змін до Договору, відповідач зобов'язався закінчити будівництво об'єкту до 01 жовтня 2017 року.

Також, ФДМ України в позовній заяві відзначає, що протягом 20 років МПП Кошеленко виконав всі умови вищевказаного договору, крім абзацу 7 пункту 5.1. розділу 5 в частині недобудови об'єкту, ненадання регіональному відділенню, підтверджуючих документів на добудову.

05.09.2017 №0509/01 відповідач звернувся з пакетом документів до позивача щодо продовження терміну дії Договору.

06.10.2017 позивачем було проведено перевірку виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Склад кольорових металів №3687 від 29.08.1997 та договору про внесення змін від 10.12.2015, про що складено відповідний акт, в якому було встановлено, що умови вказаного Договору №3687 від 29.08.1997 в частині проведення добудови у визначений строк - не виконано.

10.11.2017 позивачем було проведено засідання комісії з питань внесення зміни до договорів купівлі-продажу державного майна, на якому було прийнято рішення про розірвання Договору з метою повернення об'єкта незавершеного будівництва - Склад кольорових металів до державної власності та подальшого продажу, що й стало підставою звернення ФДМ України із позовом до суду.

08 грудня 2017 року ухвалою господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву ФДМ України до розгляду, порушено провадження у справі № 916/2999/17 та призначено розгляд справи на 04.01.2018.

В січні 2018 року МПП Кошеленко звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ФДМ України, в якому просило скасувати рішення Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна про відмову МПП у продовжені терміну добудови об'єкта незавершеного будівництва Склад кольорових металів , затверджене протоколом засідання Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна від 10.11.2017 року; судові витрати покласти на відповідача по справі.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що 05.09.2017 року МПП Кошеленко направило до РВ ФДМ України по Одеській області звернення № 0509/01 про внесення змін у договір купівлі-продажу №3687 від 29.08.1997 в частині продовження строків будівництва об'єктів незавершеного будівництва на 2 роки та введення його в експлуатацію до 01.10.2019 року. Разом із зверненням, МПП Кошеленко було надано техніко-економічні обґрунтування внесення змін до договорів купівлі-продажу; перспективний бізнес-план і графік фінансування добудови Складу кольорових металів ; бухгалтерська довідка МПП Кошеленко по виконанню видатків та закінчення будівельних робіт; фінансовий звіт МПП Кошеленко ; лист Управління капітального будівництва Одеської міської ради від 19.09.2017 року № 02-04/1769 щодо продовження терміну дії договору; проект змін до договору; наказ № 14 МПП Кошеленко про внесення змін в договір.

Незважаючи на зміст та правову природу звернення, повноту наданих документів та об'єктивні обставини, що впливають на виконання умов договору, 10.11.2017 року Комісією з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна було прийняте рішення про відмову МПП Кошеленко у продовженні терміну добудови об'єкту незавершеного будівництва Склад кольорових металів , затверджене протоколом засідання Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна від 10.11.2017 року.

Також, МПП Кошеленко зазначає, що відповідно до п.4.3 Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 605 від 03.05.2012 року, орган приватизації в двотижневий строк з моменту надходження пропозицій щодо внесення змін до договору купівлі-продажу у разі відсутності всіх необхідних документів для прийняття остаточного рішення визначає перелік таких документів і повідомляє про це заявника листом. Проте, Фондом було прийнято рішення з пропущенням визначеного строку, крім цього, ніяких листів, зауважень до поданих документів чи обґрунтованої незгоди РВ ФДМ України по Одеській області з поданою пропозицією про внесення змін до договору купівлі-продажу органом приватизації не було надано.

У протоколі Комісія посилається на те, що вона діє на підставі Положення про склад та регламент роботи комісії, затвердженого наказом ФДМ України № 1718 від 29.11.2011 року. Але зазначене положення регламентує порядок роботи іншого органу, а саме - Комісії з питань зняття з контролю договорів купівлі-продажу, та не має ніякого відношення до роботи Комісіє з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна.

Тому, МПП Кошеленко вважає, що рішення Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затверджене протоколом від 10.11.2017 року є протиправним, необґрунтованим, немотивованим, та таким, що прийняте з порушенням Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 605 від 03.05.2012 року.

Крім того, відповідач зазначає, що строк завершення будівництва об'єкта вже продовжувався, враховуючи об'єктивні обставини та особливості об'єкта. На всіх засіданнях Комісії представник МПП Кошеленко був присутнім та брав участь в обговоренні питань щодо Складу кольорових металів , який належить відповідачу на праві власності. Однак, про дату та місце засідання Комісії, яке відбулось 10.11.2017 року, МПП Кошеленко взагалі не було повідомлено, що порушує права останнього, як власника майна та обмежує в реалізації права брати участь в обговоренні питань, що стосуються Складу кольорових металів та надання додаткових пояснень.

Також, МПП Кошеленко зазначає, що за час добудови об'єкту незавершеного будівництва Склад кольорових металів , представниками РВ ФДМ України регулярно проводились виїзні перевірки щодо виконання умов договору та складались відповідні акти, які підтверджували виконання умов договору. МПП Кошеленко регулярно та своєчасно звітувало перед РВ ФДМ України по Одеській області щодо виконання умов договору, стану об'єкта, проведених робіт.

МПП Кошеленко зазначає, що на момент підписання договору купівлі продажу Складу кольорових металів № 3687, готовність об'єкта складала лише 48%, а зараз його стан суттєво покращено за рахунок чималих зусиль та капіталовкладень МПП Кошеленко .

На думку відповідача, Комісія не звернула увагу на те, що розірвання договору купівлі-продажу об'єкта - Складу кольорових металів № 3687 від 29.08.2017 року з метою його подальшого продажу тягне за собою чимало юридичних складнощів та значних витрат на оформлення документів, необхідних для підготовки об'єкта до подальшого продажу разом із земельною ділянкою.

МПП Кошеленко вважає, що у випадку продовження строків будівництва об'єкта незавершеного будівництва Складу кольорових металів , що знаходиться за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, 21-й км. Старокиївського шляху, РВ ФДМ України по Одеській області не зазнає ніяких негативних наслідків та не несе додаткових витрат, оскільки всі витрати щодо укладення договору про внесення змін та інші фактичні витрати щодо добудови об'єкта та введення його в експлуатацію несе виключно власник, а саме - МПП Кошеленко .

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що рішення Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна про відмову МПП Кошеленко у продовженні терміну добудови об'єкта незавершеного будівництва Склад кольорових металів , затверджене протоколом засідання Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна від 10.11.2017 року прийняте з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2018 зустрічну заяву МПП Кошеленко прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.04.2018 первісний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задоволено, розірвано договір купівлі-продажу від 29.08.1997 об'єкту незавершеного будівництва - Склад кольорових металів , що розташований за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, 21 км Старокиївського шляху, укладений між РВ ФДМ України по Одеській області та МПП Кошеленко , зобов'язано МПП Кошеленко повернути об'єкт незавершеного будівництва - Склад кольорових металів , що розташований за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, 21 км Старокиївського шляху, який був придбаний за договором купівлі-продажу від 29.08.1997 до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області; стягнуто з МПП Кошеленко на користь РВ ФДМ України по Одеській області витрати на оплату судового збору в сумі 3 200,00 грн. (з врахуванням ухвали суду першої нітрації від 11.06.2018 про виправлення описки), у задоволенні зустрічного позову МПП Кошеленко - відмовлено.

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладений між сторонами договір за своєю природою є договором купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку з чим, приймаючи рішення в цій частині, судом були враховані приписи ст. ст. 1, 19 Закону України Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва , ст. ст. 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України.

Так, господарський суд зазначив, що зі змісту акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Склад кольорових металів №3687 від 29.08.1997 та договору про внесення змін від 10.12.2015 №1-780 вбачається, що зазначені договори в частині проведення добудови у визначений строк - невиконані, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги РВ ФДМ України по Одеській області підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, господарський суд врахував, що оскаржуване рішення комісії, прийнято на підставі наданого відповідачем перспективного бізнес плану і графіку фінансування добудови об'єкта незавершеного будівництва Склад кольорових металів , що не містить достатнього обґрунтування, детального плану виконання певних будівельних робіт та техніко-економічного обґрунтування внесення таких змін. Також, суд першої інстанції зазначив, що статистичні данні США щодо експорту сільськогосподарської продукції України, та інші статистичні данні на які посилається МПП Кошеленко , не можуть відображати доцільність внесення змін до Договору.

Також, господарський суд приймаючи рішення зазначив, що зустрічна позовна заява містить посилання на суттєве покращення об'єкта, однак з матеріалів справи вбачається, що він є не добудованим, що в свою чергу свідчить про не виконання умов договору купівлі-продажу. Крім того судом першої інстанції зазначено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів суттєвого покращення об'єкту.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, МПП Кошеленко звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2018 року по справі №916/2999/17 за позовом РВ ФДМ України по Одеській області до МПП Кошеленко про розірвання договору та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва та за зустрічним позовом МПП Кошеленко до РВ ФДМ України по Одеській області про скасування рішення комісії - скасувати, у задоволенні позову РВ ФДМ України по Одеській області до МПП Кошеленко про розірвання договору та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва - відмовити у повному обсязі.

Апелянт не погоджується з висновками зазначеними у рішенні суду першої інстанції, вважає, що були застосовані норми матеріального та процесуального права, які не підлягають застосуванню.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 05.09.2017 року МПП Кошеленко направило до РВ ФДМ України по Одеській області звернення №0509/01 про внесення змін у договір купівлі-продажу в частині продовження строків будівництва об'єктів незавершеного будівництва на 2 роки та введення його в експлуатацію до 01 жовтня 2019 року. Проте, незважаючи на зміст та правовову природу звернення, повноту наданих документів та об'єктивні обставини, що впливають на виконання умов договору, 10 листопада 2017 року Комісією з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна було прийняте рішення про відмову МПП Кошеленко у продовженні терміну добудови об'єкту незавершеного будівництва Склад кольорових металів , затверджене протоколом засідання Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна від 10 листопада 2017 року. Однак, на думку апелянта зазначене рішення Комісії від 10 листопада 2017 року прийняте з порушенням двадцятиденного строку, який визначений у Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом ФДМ України № 605 від 03 травня 2012 року, та з порушенням прав власника майна, оскільки останнього не було повідомлено про дату та місце засідання комісії.

До апеляційної скарги МПП Кошеленко надало додаткові докази, які не були дослідженні судом першої інстанції. В обґрунтування надання додаткових доказів апелянт зазначає наступне.

Стосовно МПП Кошеленко першим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ініційоване кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017160000000049 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку). В рамках зазначеного кримінального провадження слідчим ГУ ДФС в Одеській області неодноразово надавався тимчасовий доступ до чисельного переліку речей та документів, що є власністю МПП Кошеленко . Додаткові докази, про які йдеться мова чисельну кількість разів передавались на зберігання декільком юридичним компаніям та адвокатам на зберігання з метою збереження вказаних документів, їх автентичності та достовірності. Частина зазначених документів декілька разів було вилучено за постановами слідчих. Також, апелянт зазначає, що для збереження зазначених документів, між МПП Кошеленко та адвокатом ОСОБА_2, було укладено договір про надання правової допомоги від 03 грудня 2017 року, водночас з укладанням угоди та акту приймання-передачі чисельної кількості документів, що є невід'ємним додатком до цієї угоди про захист та збереження фінансово-господарських та бухгалтерських документів. МПП Кошеленко декілька разів зверталось до ОСОБА_2 з метою отримання вищевказаних документів, проте в силу різних підстав, останній не зміг виконати цього прохання у строк, що в свою чергу, унеможливило подання цілого пласту документів у якості доказів до суду першої інстанції.

Також, в апеляційній скарзі МПП Кошеленко зазначає, які дії юридичного характеру протягом 1998 - 2007 років останній здійснював для проведення робіт пов'язаних з будівництвом та оформлення прав на земельну ділянку.

Апелянт вважає, що виконання відповідачем будівельних робіт на об'єкті незавершеного будівництва було обумовлено зустрічним зобов'язанням позивача щодо вжиття заходів для відведення земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт приватизації, однак позивачем не були вчиненні будь-які дії щоб сприяти зазначеному процесу.

Крім цього, скаржник відзначає, що здійснення будівництва на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети у встановленому законом порядку, є порушенням норм земельного, цивільного та господарського законодавства, а також, з огляду на чисельні зміни земельного законодавства, постійно змінювався перелік та вимоги до документів, необхідних для подачі клопотання та отримання дозволу користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим під час оформлення документів виникали питання, вирішення яких потребувало значного часу, як з боку МПП Кошеленко , так і з боку органів виконавчої влади, до компетенції яких віднесено вирішення даних питань.

Апелянт зазначає, що на підставі Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва позивачем до Державного бюджету України сплачено ціну за об'єкт приватизації в розмірі 15 000,00 грн., а відповідно до бізнес-плану №0109/03 від 01 вересня 2017 року, станом на 01 липня 2017 року на будівництво зазначеного складу було витрачено 2 513 500,00 грн. У зв'язку з чим, на думку апелянта, розірвання Договору буде прямо суперечити державним інтересам, оскільки одним із наслідків розірвання Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, крім повернення об'єкта приватизації, буде повернення з бюджету коштів, сплачених позивачем за об'єкт приватизації, та коштів які були витрачені на добудову зазначеного об'єкта, що на думку МПП Кошеленко матиме значно більшу шкоду для економічних інтересів РВ ФДМ України по Одеській області.

Також, скаржник зазначає, що сторонами у договорі було узгоджено, що право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення зазначеного договору. Апелянт вважає, що відповідач у встановленому законодавством порядку набув право власності на Склад кольорових металів за договором купівлі-продажу шляхом повної сплати до державного бюджету 15 000,00 грн. Зазначений договір було посвідчено нотаріально. Отже, на думку скаржника позовні вимоги ФДМ України щодо розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, зокрема за порушення термінів добудови є втручання в право мирне володіння майном внаслідок недотримання справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

МПП Кошеленко в апеляційній скарзі зазначає, що відомості щодо ступеню будівництва та висновки з приводу добудови об'єкту Склад кольорових металів взагалі міститься в акті перевірки від 06 жовтня 2017 року, який підписаний посадовими особами, які не є фахівцями у сфері будівництва. Право остаточного визначення ступеню добудови, визначення самого терміну добудови у будівельній галузі чи визначення питання добудований об'єкт незавершеного будівництва Склад кольорових металів , на думку апелянта, повинен вирішувати експерт чи експертна установа, а при відсутності клопотання щодо проведення експертизи, зазначена експертиза повинна була бути призначена судом, за власною ініціативою, чого зроблено не було.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2018 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Мишкіна М.А., суддів: Будівешської Л.О., Таран С.В. було поновлено МПП Кошеленко пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2018 у справі № 916/2999/17 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою МПП Кошеленко .

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.07.2018 справу № 916/2999/17 призначено до розгляду на 04.09.2018.

26.07.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від РВ ФДМ України по Одеській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

29.08.2018 до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу в якому, останній просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2018 року по справі №916/2999/17 за позовом РВ ФДМ України по Одеській області до МПП Кошеленко про розірвання договору та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва та за зустрічним позовом МПП Кошеленко до РВ ФДМ України по Одеській області про скасування рішення комісії - скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову РВ ФДМ України по Одеській області до МПП Кошеленко про розірвання договору та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва - відмовити у повному обсязі, зустрічний позов МПП Кошеленко до РВ ФДМ України по Одеській області про скасування рішення комісії - задовольнити.

03.09.2018 до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від МПП Кошеленко про призначення будівельно-технічного експертизи, на вивчення якої поставити наступні питання: Який ступень будівельної готовності незавершеного будівництва Склад кольорових металів ?; Чи відповідає об'єкт незавершеного будівництва Склад кольорових металів проектно-технічній документації на його будівництво та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?; Який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт з будівництва об'єкту незавершеного будівництва Склад кольорових металів ?; Яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва об'єкту незавершеного будівництва Склад кольорових металів ?; Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об'єкті незавершеного будівництва Склад кольорових металів ?; Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) незавершеного будівництвом об'єкта Склад кольорових металів ?; Чи є об'єкт незавершеного будівництва Склад кольорових металів аварійним?

Клопотання обґрунтоване тим, що право остаточного визначення ступеню добудови, визначення самого терміну добудови у будівельній галузі чи визначення питання чи добудований об'єкт незавершеного будівництва Склад кольорових металів , повинен вирішувати експерт чи експертна установа. Також, МПП Кошеленко в клопотанні зазначає, що в суді першої інстанції клопотання про проведення будівель-технічної експертизи не заявлялось у зв'язку із складнощами в оплаті судового збору, оплати виконання експертизи та юридичних послуг. На думку сторони, суд мав можливість за власною ініціативною призначити її проведення, у розумінні положень ст. 77 та п. 2 ст. 99 ГПК України, чого зроблено не було.

МПП Кошеленко вважає, що призначення будівельно-технічної експертизи є безумовним етапом у постановлені повного, об'єктивного, ґрунтовного рішення.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.09.2018 апеляційну скаргу МПП Кошеленко прийнято до провадження у зміненому складі суду та розгляд справи розпочато спочатку. Справу призначено до розгляду на 09.10.2018.

12.09.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від РВ ФДМ України по Одеській області надійшли заперечення на клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, в яких останнє заявляє, що у апелянта була можливість заявити в суді першої інстанції клопотання про призначення експертизи. Відсутність коштів у відповідача не є підставою для не подання клопотання про призначення експертизи в суді першої інстанції, адже судові витрати які пов'язані з розглядом справи можуть розподілятися між сторонами за ухвалою суду. Крім цього, на думку РВ ФДМ України по Одеській області призначення експертизи в апеляційній інстанції значно затягне судовий процес.

03.10.2018 в газеті Голос України опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-Західного апеляційного господарського суду.

На виконання положень абз. 2 ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи № 916/2999/17 передані до Південно-Західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 17.10.2018, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 вищевказаною колегією суддів справу № 916/2999/17 прийнято до провадження, розпочато апеляційний перегляд останньої та призначено до розгляду на 27.11.2018.

27.11.2018 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника МПП Кошеленко в судовому засіданні була оголошена перерва до 04.12.2018.

В судовому засіданні 04.12.2018 представник МПП Кошеленко надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню, крім цього представник скаржника просив задовольнити клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Представник РВ ФДМ України по Одеській області в судовому засіданні 04.12.2018 надала пояснення в яких заперечувала проти призначення по даній справі будівельно-технічної експертизи та просила суд, у задоволенні клопотання МПП Кошеленко відмовити, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник РВ ФДМ України по Одеській області в судове засідання 17.12.2018 не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника у розписці від 04.12.2018.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник МПП Кошеленко в судовому засіданні 17.12.2018 надав пояснення, якими підтримав вимог за апеляційною скаргою, а також підтримав клопотання про призначення експертизи.

Заслухавши думку представників сторін в судовому засіданні 04.12.2018 та представника МПП Кошеленко - 17.12.2018 щодо клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що МПП Кошеленко під час розгляду справи у суді першої інстанції взагалі не зверталось до суду із клопотанням про призначення судової експертизи, а при зверненні до суду апеляційної інстанції із клопотанням про призначення у справі судової експертизи не надало обґрунтованих доводів неможливості звернення останнім з таким клопотанням до суду першої інстанції.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що клопотання МПП Кошеленко про призначення будівельно-технічної експертизи не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга МПП Кошеленко підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.1997 між РВ ФДМ України по Одеській області (продавець) та МПП Кошеленко (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - Склад кольорових металів на аукціоні, що розташований за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, 21 км Старокиївського шляху, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю держане майно незавершеного будівництва - склад кольорових металів, який знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 21 км Старокиївського шляху, на земельній ділянці площею 4 га, яка знаходиться у оренді з правом викупу, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Право власності на майно переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - Склад кольорових металів на аукціоні від 29.08.1997 було посвідчено державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстровано в реєстрі за № 3687.

Пунктом 5.1. Договору, встановлено, що Покупець (відповідач) зобов'язався закінчити будівництво об'єкту у 3 кварталі 2001 року згідно перспективного плану добудування незавершеного будівництва, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу.

Регіональне відділення ФДМ України по Одеській області неодноразово продовжувало строки завершення будівництва ОНБ Склад кольорових металів , так між сторонами було укладено 7 Договорів про внесення змін до Договору в частині продовження терміну будівництва об'єкту, а саме додаткову угоду від 11.10.2001 за № 2158, додаткову угоду від 30.09.2003 за № 4601, договір про внесення змін від 14.12.2007 за № 5180, договір про внесення змін від 19.1 1.2009 за № 1-3225, договір про внесення змін від 22.12.2011 за №1-1098, договір про внесення змін від 12.12.2013 за №1-664, договір про внесення змін від 10.12.2015 за №1-780. Згідно останніх змін до Договору, відповідач зобов'язався закінчити будівництво об'єкту до 01 жовтня 2017 року.

Отже, позивачем протягом більш ніж двадцяти років продовжувались строки завершення будівництва ОНБ Склад кольорових металів .

05.09.2017 року МПП Кошеленко направило до РВ ФДМ України по Одеській області звернення № 0509/01 з документами (наказ №14, перспективний бізнес-план і графік фінансування добудови Складу кольорових металів , бухгалтерська довідка, ТЕО щодо внесення змін, проект змін до договору, фінансовий звіт МПП Кошеленко , лист-узгодження місцевого органу самоврядування на продовження терміну договору на 2 роки (т. 1, а.с. 34-44), про внесення змін у Договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - Склад кольорових металів на аукціоні від 29.08.1997, в частині продовження строків будівництва об'єктів незавершеного будівництва на 2 роки та введення його в експлуатацію до 01.10.2019 року.

РВ ФДМ України по Одеській області вищевказане звернення МПП Кошеленко отримало 27.09.2017, № 11/05358 (т. 1, а.с. 34).

06.10.2017 РВ ФДМ України по Одеській області було проведено перевірку виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Склад кольорових металів №3687 від 29.08.1997 та договору про внесення змін від 10.12.2015, про що складено відповідний акт.

Зі змісту акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Склад кольорових металів №3687 від 29.08.1997 вбачається, що МПП Кошеленко виконав всі умови вищевказаного договору, крім абзацу 7 пункту 5.1. розділу 5 в частині недобудови об'єкту, та ненадання регіональному відділенню, підтверджуючих документів на добудову.

10.11.2017 позивачем було проведено засідання комісії з питань внесення зміни до договорів купівлі-продажу державного майна, яке було оформлено протоколом від 10.11.2017.

На засіданні Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, яка діє на підставі Положення про склад та регламент роботи Комісії, затвердженого наказом ФДМУ від 29.11.2011 за №1718, керуючись вимогами Порядку Про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна , затвердженого наказам ФДМУ №605 від 03.05.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 року за №742/21055 (далі - Порядок №605 від 03.05.2012), були прийнято рішення про відмову МПП Кошеленко на продовження терміну добудови ОНБ Склад кольорових металів , а також вирішено питання щодо розірвання Договору з метою його повернення до державної власності та подальшого продажу.

Вищевикладене стало підставою для звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області із позовом до суду про розірвання договору купівлі-продажу від 29.08.1997 року та зобов'язання МПП Кошеленко повернути об'єкт незавершеного будівництва.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині первісного позову суд першої інстанції дійшов висновку про його обґрунтованість та задовольнив первісні позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

При цьому, принцип справедливості вимагає, щоб було враховано при оцінці істотності порушення також і саму поведінку божника, що порушив договір; яким чином ним було порушено вказаний договір; наскільки його дії чи бездіяльність розходяться з цілями, які ставила перед собою сторона у момент укладання договору.

Вказаної правової позиції дотримують Верховний Суд у постановах від 0.10.2018 у справі №910/319/18, від 20.11.2018 у справі №922/395/18.

Так колегія суддів відзначає, що спірний договір купівлі-продажу було укладено між сторонами 29.08.1997 та позивачем протягом більш ніж двадцяти років продовжувались строки завершення будівництва ОНБ Склад кольорових металів .

Звертаючись із позовом ФДМ України зазначив, що протягом 20 років МПП Кошеленко виконав всі умови вищевказаного договору, крім абзацу 7 пункту 5.1. розділу 5 в частині недобудови об'єкту, ненадання регіональному відділенню, підтверджуючих документів на добудову.

Разом з цим, враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства, які встановлюють підстави для розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено того, що відповідачем було завдано позивачеві шкоду або позивачем понесено збитки, у зв'язку з порушенням строку добудови об'єкту незавершеного будівництва - Склад кольорових металів МПП Кошеленко .

Отже, РВ ФДМ України по Одеській області в супереч приписів ст. 74 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами наявність шкоди, завданої йому відповідачем порушенням умов договору, істотної різниці між тим, на що розраховував позивач, укладаючи договір, і тим, що в дійсності він міг отримати та наскільки позивач позбавився того, на що розраховував при укладанні договору купівлі-продажу від 29.08.1997.

Крім того колегія суддів відзначає, що за умовами договору про внесення змін від 10.12.2015 за №1-780 сторонами було погоджено внести зміни у абзац сьомий пункту 5.1. розділу 5 договору купівлі-продажу незавершеного будівництва підприємства Склад кольорових металів на аукціоні, виклавши його в такій редакції: закінчити будівництво об'єкта до 01 жовтня 2017 року з урахуванням уточненого бізнес-плану (Покупець самостійно вирішує питання щодо обсягів фінансування будівництва за уточненим бізнес-планом з урахуванням кон'юнктури ринку будівельних матеріалів) .

Разом з цим звертаючись із позовом до суду першої інстанції про розірвання договору купівлі-продажу з підстав невиконання відповідачем умов договору, РВ ФДМ України по Одеській області не було надано визначеного у додатковій угоді про внесення змін від 10.12.2015 за №1-780 уточненого бізнес-плану, що також не заперечувалось представником позивача під час судового засідання суду апеляційної інстанції.

Не звернув уваги на вказані обставини й суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги РВ ФДМ України по Одеській області про розірвання договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 1 вказаної статті ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову. Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Захист порушеного права має бути ефективним.

Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Судова колегія відзначає, що РВ ФДМ України по Одеській області при зверненні із позовом про розірвання договору не наведено жодних підстав, які обумовлювали протягом більш ніж двадцяти років продовження відповідачеві строків виконання умов договору та яку мету переслідувалось РВ ФДМ України по Одеській області при продовжені вказаних строків протягом такого тривалого часу.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що РВ ФДМ України по Одеській області звертаючись із позовом про розірвання договору купівлі-продажу не наведено, які саме права позивача було порушено та на захист якого саме права чи інтересу звернувся позивач.

Щодо вимоги про повернення об'єкту незавершеного будівництва - Склад кольорових металів колегія суддів зазначає наступне.

Так, сторонами договору купівлі-продажу від 29.08.1997 року було узгоджено, що право власності на об'єкт приватизації переходить до МПП Кошеленко з моменту нотаріального посвідчення зазначеного договору.

Матеріалами справи містять докази того, що відповідач у встановленому законодавством порядку набув право власності на Склад кольорових металів за договором купівлі-продажу шляхом повної сплати до державного бюджету грошових коштів у сумі 15 000 (п'ятнадцяти тисяч) гривень, також зазначений договір було посвідчено нотаріально, що не спростовано РВ ФДМ України по Одеській області.

Приписами статті 328 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім цього, п. 4.1. договору купівлі-продажу від 29.08.1997 визначено, що сторона зобов'язується виконати обов'язки покладені не неї договором та сприяти іншій стороні у виконання її обов'язків.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а відтак і майном .

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно шляхом визнання недійсним договору та зобов'язання повернути все одержане за договором.

Перший протокол Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікований Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, Закону України "Про міжнародні договори України"застосовується національними судами України як частина національного законодавства.

При цьому розуміння змісту норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Першого протоколу до цієї Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "ОСОБА_1 та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України") напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то Європейський суд з прав людини констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Одним із елементів дотримання принципу "пропорційності" при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Водночас Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Отже, з урахуванням вищевикладеного, задоволення позову про повернення майна матиме наслідком втручання у право на майно і вказане втручання зумовить порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар на останнього, а відтак буде непропорційним і становитиме порушення статті 1 Першого протоколу.

Вказаної позиції дотримується й Верховний Суд у постанові від 29.11.2018 у справі №924/1025/14 та Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2018 у справі №8/21.

З приводу заявленого зустрічного позову про скасування рішення Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна про відмову МПП у продовжені терміну добудови об'єкта незавершеного будівництва Склад кольорових металів , затвердженого протоколом засідання Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна від 10.11.2017 року колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. п. 4.2. - 4.6. Порядку №605 від 03.05.2012, якщо ініціатором внесення змін до договору купівлі-продажу виступає власник, то пропозиції щодо внесення зазначених змін подаються ним у листі, що направляється органу приватизації, з яким укладався договір купівлі-продажу, за його місцезнаходженням. Орган приватизації в двотижневий строк з моменту надходження пропозицій щодо внесення змін до договору купівлі-продажу у разі відсутності всіх необхідних документів для прийняття остаточного рішення визначає перелік таких документів і повідомляє про це заявника листом.

До переліку цих документів можуть належати: техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору купівлі-продажу; уточнений бізнес-план розвитку підприємства в частині інвестиційних зобов'язань; звіт про стан виконання договірних умов на день подання пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу та підтверджувальні документи; проект договору про внесення змін до договору купівлі-продажу; письмова згода з проектом договору про внесення змін керівника товариства, пакет акцій якого був об'єктом купівлі-продажу (відповідно до статуту - письмова згода керівника, рішення правління або загальних зборів, засвідчені печаткою).

У разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва щодо продовження строків будівництва заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, повинен надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.

Визначені органом приватизації документи подаються власником до органу приватизації, де реєструються в установленому законодавством порядку. У двадцятиденний строк після одержання від власника всіх потрібних документів їх розглядає орган приватизації. Якщо зауваження відсутні, то договір про внесення змін підписується органом приватизації. За наявності зауважень щодо поданих документів або обґрунтованої незгоди з поданою пропозицією про внесення змін до договору купівлі-продажу орган приватизації у двотижневий строк готує і направляє заявнику протокол розбіжностей. Повторний розгляд доопрацьованих документів здійснюється відповідно до вимог цього Порядку.

Так, в порушення вищевказаних вимог Порядку №605 від 03.05.2012 РВ ФДМ України по Одеській області прийняло оскаржуване рішення лише 10.11.2017, тобто з пропущенням визначеного Порядком строку (МПП Кошеленко звернувся з заявою до Фонду 05.09.2017, Фонд отримав зазначену заяву 27.09.2017, отже останнім днем розгляду заяви МПП Кошеленко було 11.10.2017 (включно), проте рішення було прийнято- 10.11.2017).

Крім цього, судова колегія зазначає, що у Порядку №605 від 03.05.2012 наведені виключні підстави, з яких розгляд звернення та строк прийняття рішення щодо такого звернення може бути продовжено. Однак, в матеріалах справи відсутні, листи, зауваження до поданих документів чи обґрунтованої незгоди РВ ФДМ України по Одеській області з поданою пропозицією про внесення змін до договору купівлі-продажу органом приватизації.

Також, судова колегія зазначає, що відповідно до абз. 2 п. 9 положення Про склад та регламент роботи комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна , затвердженого наказом Фонду державного майна України №1618 від 09.01.2011 року, якщо Комісією зроблено висновок про недоцільність внесення змін та (або) доповнень до договору купівлі-продажу або укладення ОСОБА_2 угоди, протокол має містити відповідне обґрунтування. Однак, протокол засідання Комісії від 10.11.2017 не містить обґрунтувань чи мотивів відмови МПП Кошеленко у продовження строку будівництва об'єкту.

Колегія суддів також, встановила, що у протоколі від 10.11.2017 Комісія посилається на те, що вона дії на підставі Положення про склад та регламент роботи комісії, затвердженого наказом ФДМ України № 1718 від 29.11.2017, проте дане положення регламентує порядок роботи Комісії з питань зняття з контролю договорів купівлі-продажу, а не Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що зустрічна позовна заява МПП Кошеленко про скасувати рішення Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна про відмову МПП Кошеленко у продовжені терміну добудови об'єкта незавершеного будівництва Склад кольорових металів , затверджене протоколом засідання Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна від 10.11.2017 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, задовольнивши позовні вимоги РВ ФДМ України по Одеській області та відмовляючи у задоволенні зустрічної позовної заяви МПП Кошеленко не врахував вищевикладеного та зробив помилкові висновки, що не відповідають обставинам справи, які призвели до неправильного вирішення спору.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу МПП Кошеленко , скасовуючи рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2018 у справі №916/2999/17 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог РВ ФДМ України по Одеській області та задоволенням зустрічного позову МПП Кошеленко .

Згідно з п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Кошеленко - задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2018 у справі №916/2999/17 - скасувати.

У задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області - відмовити.

Зустрічний позов Малого приватного підприємства Кошеленко - задовольнити.

Скасувати рішення Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна про відмову Малому приватному підприємству Кошеленко у продовжені терміну добудови об'єкта незавершеного будівництва Склад кольорових металів , затверджене протоколом засідання Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна від 10.11.2017 року.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) на користь Малого приватного підприємства Кошеленко (65069, м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 30, код ЄДРПОУ 20940277) 1 600,00 грн. судового збору за подання зустрічного позову.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) на користь Малого приватного підприємства Кошеленко (65069, м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 30, код ЄДРПОУ 20940277) 7 200,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2018.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.