Рішення

від 19.12.2018 по справі 903/858/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 грудня 2018 р. Справа № 903/858/18

Господарський суд Волинської області складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, справу №903/858/18

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії, м. Луцьк

до Управління соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області, смт. Ратне

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Державної казначейської служби України у Ратнівському районі, Волинської області

про стягнення 55 761,03 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 2800 від 12.12.2017р.),

від відповідача: н/з,

від третьої особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: н/з,

в с т а н о в и в:

20.11.2018 року публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Волинської філії звернулося до господарського суду з позовною заявою № 357-13-16-25/18-04 від 19.11.2018 року, в якій просить стягнути з Управління соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області 55 761,03 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які користуються пільгами.

Також позивач у позовній заяві просив суд залучити третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Державної казначейської служби України у Ратнівському районі, Волинської області, посилаючись на те, що позивачем заявляються грошові вимоги, які пов'язані з відшкодуванням коштів з місцевого бюджету.

Ухвалою суду від 23.11.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено задовольнити клопотання позивача та здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи було призначено на 19.12.2018 року; залучено третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Державної казначейської служби України у Ратнівському районі, Волинської області.

13.12.2018р. від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № 2505/02/2-18 від 11.12.2018р., в якому Управління соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області просило суд у задоволенні позову публічного акціонерного товариства Укртелеком відмовити та розгляд справи проводити без участі представника.

Відповідач зазначає, що в Законі України Про державний бюджет України на 2017 рік не було передбачено субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку.

Вважає, що Управління соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації, Волинської області є лише розпорядником коштів, які фактично у визначений законодавством термін можуть бути виділені місцевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідач у відзиві звертає увагу суду на те, що у 2017 році не мав законних підстав вступати та фактично не вступав у договірні відносини з Волинською філією ПАТ Укртелеком та не брав на себе зобов'язань по відшкодуванню пільг за телекомунікаційні послуги у 2017 році.

В судове засідання 19.12.2018р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, факт належного повідомлення про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4410108170288 від 30.11.2018р. та № 4410108170270 від 30.11.2018р.

В судовому засіданні 19.12.2018р. було заслухано по суті пояснення представника позивача. Представник позивача позов підтримав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

ПАТ Укртелеком , відокремленим підрозділом якого є Волинська філія ПАТ Укртелеком , є оператором з надання телекомунікаційних послуг споживачам.

Відповідач - Управління соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Позивач у справі - публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах споживачам, які мають право на пільги та на яких поширювалася дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства".

За період з січня по грудень 2017 року позивач надав послуги пільговій категорії громадян, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства", що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням пільг.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема надання компенсаційних виплат за пільгове користування телефонним зв'язком за рахунок субвенцій з державного бюджету чи місцевого бюджету, визначений Положенням про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 117.

Відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №117 (надалі - Положення) управління праці та соціального захисту населення організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації та забезпечують її автоматичне використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами, що надають послуги, для розрахунків за них.

Відповідно до пунктів 10, 11 Положення підприємства та організації , що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга» .

Згідно з вимогами зазначеного Положення відповідач зобов'язаний був щомісяця звіряти інформацію, що міститься в автоматизованому Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводити розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, скласти реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою « 5-пільга» та реєстр розрахунків згідно з формою« 7- пільга» , акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою « 3- пільга» ; до 15 числа подавати фінансовим органам районних у містах держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою «З-пільга» .

Позивач направляв відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням пільг форми № 2-пільга та акти звіряння з сумою заборгованості, що підтверджується описами вкладень та повідомленнями про вручення поштових відправлень, доданих до матеріалів справи. Проте, відповідач не оплачував рахунки форми « 2-пільга» ; акти звіряння розрахунків не підписував і не повертав на адресу позивача.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення, за відповідачем утворилась заборгованість з січня по грудень 2017 року в розмірі 55 761,03 грн., з них: за січень 2017 року - 3 775,82 грн., за лютий 2017 року - 3 795,60 грн., за березень 2017 року - 3 725,68 грн., за квітень 2017 року - 3 652,70 грн., за травень 2017 року - 3 564,19 грн., за червень 2017 року - 3 519,11 грн., за липень 2017 року - 3 513,60 грн., за серпень 2017 року - 3 466,77 грн., за вересень 2017 року - 3 457,31 грн., за жовтень 2017 року - 3 506,61 грн., за листопад 2017 року - 3 384,06 грн., за грудень 2017 року - 16 398,58 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно приписів ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 174 ГК України та статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів Місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно із п. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Цим Законом та Правилами не передбачено обмежень щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Законом України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України № 1789-VIII від 20.12.2016р. було внесено зміни до Бюджетного кодексу України, зокрема, частину першу статті 91 було доповнено пунктом 20-4.

Відповідно до підпункту 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці: жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям - інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Зазначена вище норма передбачає, що пільгове надання послуг зв'язку фінансується за рахунок видатків місцевих бюджетів будь-якого рівня шляхом визначення у відповідному місцевому бюджеті коштів.

Згідно із ст. 70 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього кодексу.

При дефіциті кошів на покриття витрат пов'язаних із здійсненням державної програми соціального захисту населення та надання пільг встановлених державою проводиться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (ст.94 Бюджетного кодексу України).

Також відповідно до положень ч.1 ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що місцеві бюджети мають бути достатніми для виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

Законодавством не визначено залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог законодавства України.

Частиною 2 ст. 218 Господарського процесуального кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави звільнення від відповідальності як відсутність у боржника необхідних коштів.

Пільги, що передбачені ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» , належать до загальнодоступних послуг, та входять до групи мінімальних соціальних потреб.

При цьому, неналежне фінансування та відсутність механізму проведення такого розрахунку не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.

Зі змісту статті 617 Цивільного кодексу України випливає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №911/4249/16.

Чинне законодавство України не передбачає обов'язкової наявності договірних відносин сторін для здійснення відшкодування витрат за послуги, надані пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін виникають безпосередньо із наведених нормативних актів і не залежать від волевиявлення постачальників послуг та відповідних органів .

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, що передбачено ч. 3 ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Тобто, відповідач, як юридична особа, відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не залежить від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

У встановленому законодавством порядку і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, не виконав. За період січень 2017р. - грудень 2017р. його заборгованість перед позивачем за витратами, понесеними внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, складає 55 761,03 грн.

Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, а тому уповноважений державою орган - відповідач у справі в силу закону має відшкодувати понесені позивачем витрати.

Враховуючи викладене, доводи відповідача, наведені у відзиві, не приймаються судом до уваги та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати на оплату телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст. 129 ГПК України покладаються судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 617 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 70, 89-91, ст. 91 Бюджетного кодексу України, ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", ч.1 ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії , керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області (Волинська область, смт. Ратне, вул. Каштанова, 19А, код ЄДРПОУ 03192106) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код 21560766) 55 761 грн. 03 коп. заборгованості з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення; 1762 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 22.12.2018 року.

Суддя І. О. Якушева