Ухвала

від 22.12.2018 по справі 904/5747/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

22.12.2018м. ДніпроСправа № 904/5747/18

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Марія" про забезпечення позову

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Марія" (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Спаська, буд. 5; ідентифікаційний код 25521556)

до Фізичної особи-підприємця Величко Ігоря Олеговича (51900, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

про стягнення 325 156 грн. 00 коп.

Суддя Загинайко Т.В.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Марія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5686/18 від 20.12.2018р.) про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця Величко Ігоря Олеговича 325 156 грн. 00 коп., що складає 236 600 грн. 00 коп. попередньо оплати за договором на виготовлення ангара від 01.06.2018р. та 88 556 грн. 00 коп. - штрафу.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2018р. позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач у заяві (вх.№56019/18 від 20.12.2018р.) про забезпечення позову просить: - накласти арешт на 1/3 частину квартири №94, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Алтайська, буд. 31, реєстраційний номер майна: 21853230, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 21,9 кв.м., що належить на праві приватної спільної часткової власності Величко Ігорю Олеговичу (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 51900, АДРЕСА_1); - накласти арешт на автомобіль AUDI, модель А6, 2005р.в., зареєстрований 10.11.2017р., об'єм двигуна 2976, що належить на праві приватної власності Величко Ігорю Олеговичу (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 51900, АДРЕСА_1); - накласти арешт на грошові кошти, які обліковуються на поточному банківському рахунку №26006050321242, відкритому у АТ КБ "Приватбанк", ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, на ім'я клієнта - Величко Ігор Олегович (фізична особа-підприємець), ЄДРПОУ/ДРФО НОМЕР_1, у розмірі суми позовних вимог - 325 156 грн. 00 коп., а також у розмірі суми можливих судових витрат - 85 758 грн. 35 коп., що в сукупності становлять 410 914 грн. 35 коп.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що: - позов носить майновий характер про стягнення з відповідача грошових коштів, а загальна вартість грошових коштів, які вимагає стягнути позивач, є досить значною; - вказане нерухоме майно є єдиним майном, за рахунок якого позивач, у випадку задоволення судом його позовних вимог, реально зможе задовольнити свої грошові вимоги за відсутності у відповідача на розрахункових банківських рахунках необхідної суми грошових коштів, що підлягають стягненню; - у позивача є достатньо підстав вважати, що у випадку постановлення рішення на його користь та у випадку відсутності у відповідача грошових коштів на розрахункових банківських рахунках, виконання судового рішення буде утрудненим і в решті-решт стане неможливим; - на думку позивача, інформаційна довідка від 07.12.2018р. за №148627268 з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також Інформаційних довідок з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, вказані земельні ділянки кадастровий номер: НОМЕР_2 та кадастровий номер НОМЕР_3 були відчужені відповідачем 31.10.2018р., одразу після отримання відповідної вимоги від позивача вих. №2910/18 про усунення порушення, та наразі власником даних об'єктів нерухомого майна є громадянка України - фізична особа ОСОБА_2; - на думку позивача, відповідач, діючи свідомо, обізнаний про майнові вимоги та претензії позивача до нього з приводу неналежного виконання зобов'язань за договором на виготовлення ангару, вчиняє дії, спрямовані на відчуження всього майна, яке перебуває у його власності та на яке у майбутньому можливо буде звернуто стягнення у випадку задоволення грошових вимог позивача, з метою уникнення господарсько-правової відповідальності.

Господарський суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту пунктів 3, 4 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано доказів в підтвердженння того, що грошові кошти та майно, які є у відповідача на момент пред'явлення позову, можуть зникнути або зменшитися за кількістю.

Суд вважає, що зазначення позивачем про здійснення відповідачем відчуження 31.10.2018р. земельних ділянок після отримання від позивача вимоги про усунення порушення, не заслуговує на увагу, оскільки, як вбачається, вимогу про усунення порушення було спрямовано позивачем тільки 03.11.2018р. та оримано відповідачем 05.11.2018р., тобто вже після 31.10.2018р. - дати державної реєстрації права (в державному реєстрі прав)

Таким чином, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Марія" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили - 22.12.2018р.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Загинайко