Рішення

від 28.11.2018 по справі 910/9715/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2018Справа № 910/9715/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Новотрансавто

до публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1) державного підприємства Національні інформаційні системи ,

2) ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача 3) ОСОБА_2

про усунення перешкод у користуванні майном

за участю представників учасників справи:

від позивача Роговська О.А. - представник (довіреність б/н від 27.01.2018),

від відповідача Дубинський І.В. - представник (довіреність б/н від 25.09.2018),

від третіх осіб не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Новотрансавто (далі - ТОВ Новотрансавто , позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра (далі - ПАТ КБ Надра , відповідач) про усунення перешкод у користуванні майном.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що 05.05.2017 звернувся до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпровській області з метою зняття з обліку та перереєстрації автомобіля марки Volkswagen LT 35, номер шасі (кузова) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що 19.08.2014 був переданий до статутного капіталу позивача ОСОБА_2, який, у свою чергу, 23.06.2011 придбав вказаний автомобіль у ОСОБА_1 (зі зміною попереднього державного реєстраційного номера НОМЕР_5 на новий - НОМЕР_1). Однак, у вчиненні відповідних реєстраційних дій позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що вказаний транспортний засіб є об'єктом обтяження, що було зареєстроване 06.03.2014.

Стверджуючи про те, що спірний транспортний засіб став предметом обтяження після набуття його у власність ОСОБА_5 та передання вказаного майна до статутного капіталу позивача, останній вважав, що його права порушені, а тому звернувся до суду з даним позовом та просив:

- усунути перешкоди у користуванні власністю, а саме - автомобілем марки Volkswagen LT 35, рік випуску 2002, тип: автобус D, номер шасі (кузова) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- припинити обтяження у вигляді застави рухомого майна та виключити запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна: зареєстровано 06.03.2014 о 11:20:07 за № 14224401 реєстратором: Державне підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції України, вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави, 1376/1-ПР, 25.07.2006 відділення ПАТ КБ Надра Дніпропетровське регіональне управління; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб автомобіль марки Volkswagen LT 35, 2002 р.в., колір білий, номер об'єкта НОМЕР_3, номер державної реєстрації НОМЕР_5; обтяжувач ПАТ КБ Надра ; боржник: ОСОБА_1, код НОМЕР_2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/9715/18 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.08.2018, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державне підприємство Національні інформаційні системи (далі - ДП НАІС , третя особа-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, третя особа-2).

21.08.2018 до суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2018 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, третя особа-3), відкладено підготовче засідання на 13.09.2018.

06.09.2018 відділом автоматизованого діловодства суду були зареєстровані подані третьою особою-1 (ДП НАІС ) пояснення, в яких остання вказала, що позовні вимоги в частині вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна не може бути покладений на ДП НАІС , оскільки проведення державної реєстрації припинення приватних обтяжень рухомого майна адміністратором вказаного реєстру та його філіями можливе виключно на підставі відповідного договору за заявою, поданою виключно в електронній формі. При цьому, вчиняючи державну реєстрацію обтяжень рухомого майна реєстратор виконує суто механічну функцію по внесенню до реєстру або виключенню з нього відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством, реєстратор не уповноважений на прийняття власних управлінських рішень щодо накладення чи припинення обтяження або здійснення правової оцінки відомостей, що містяться у заявах.

10.09.2018 до суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в задоволенні якого ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2018 було відмовлено з підстав, викладених у вказаній ухвалі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду та відкладено підготовче засідання на 04.10.2018.

03.10.2018 відділом автоматизованого діловодства суду були зареєстровані клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву та відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що спірний транспортний засіб був обтяжений на підставі договору застави № 1376/1 від 25.07.2006, укладеного між ОСОБА_1, як заставодавцем, та відкритим акціонерним товариством комерційним банком Надра (правонаступником якого є відповідач - ПАТ КБ Надра ), як заставодержателем, і таке обтяження було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.08.2006. Таким чином, на момент відчуження спірного автомобіля ОСОБА_6 вказаний автомобіль перебував в заставі та був обтяжений на користь відповідача. На момент розгляду судом даного спору зобов'язання за кредитним договором, в забезпечення яких банку був переданий спірний транспортний засіб, не виконані, дозвіл на реалізацію переданого в заставу майна банком не надавався. Враховуючи викладене, відповідач вважав заявлені позивачем вимоги безпідставними та неправомірними, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Крім того, 03.10.2018 відповідачем було подане клопотання про витребування доказів, у якому останній просив суд витребувати у ДП НАІС інформацію про те, чи вносилась до Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформація, зазначена у Витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 30.08.2006, номер витягу 8900944, інформація про обтяження на користь ВАТ КБ Надра (правонаступником якого є відповідач) інший транспортний засіб Volkswagen LT 35, номер об'єкта НОМЕР_3, номер державної реєстрації НОМЕР_5 , обтяжувач: філія ВАТ КБ Надра Дніпропетровське РУ, боржник: ОСОБА_1, дата та час реєстрації: 30.08.2006, 11:04, термін дії: 30.08.2011, реєстратор: Дніпропетровська філія Інформаційного центру Міністерства юстиції України, реєстраційний номер: 3660883, контрольна сума: ЕА277В6Д49.

04.10.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована подана в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу позивачем заява, в якій останній просив суд:

- усунути перешкоди у користуванні власністю, а саме - спірним транспортним засобом, шляхом припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна та виключити відповідний запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- зобов'язати відповідача подати адміністратору Державного реєстру ДП НАІС або його філії заяву в електронній формі про припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна та виключення відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Суд встановив, що вищевказана заява позивача про збільшення та доповнення позовних вимог, не є заявою про зміну предмета або підстав позову та не є заявою про збільшення/зменшення позовних вимог, а фактично носить характер поданням нового позову, оскільки позивач заявляє додаткову вимогу немайнового характеру, яку не заявлено раніше при зверненні з позовом до суду, відмовив у прийнятті вказаної зави до розгляду, про зазначив в ухвалі від 04.10.2018.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2018 поновлено відповідачу строк для надання відзиву та долучено його до справи, відкладено підготовче засідання на 25.10.2018, задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та витребувано у ДП НАІС відповідні відомості.

23.10.2018 до суду надійшло клопотання третьої особи-3 - ОСОБА_1 про розгляд справи без участі його представника.

25.10.2018 у судовому засіданні третя особа-1 - ДП НАІС подала витребувані судом документи.

Судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 20.11.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2018 викликано ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як третіх осіб, у судове засідання, призначене на 20.11.2018.

15.11.2018 позивачем була подана до суду заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в задоволенні якої судом було відмовлено ухвалою від 19.11.2018 з підстав, наведених у вказаній ухвалі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2018 викликано ТОВ Новотрансавто , як позивача, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як третіх осіб, у судове засідання, призначене на 28.11.2018.

26.11.2018 позивачем була подана до суду заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка була задоволена ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2018.

У судовому засіданні 28.11.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників третіх осіб.

У судовому засіданні 28.11.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

23.06.2011 на ім'я ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) був зареєстрований транспортний засіб - Volkswagen LT 35, номер кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6, видане Новомосковським ВРЕР, про що зазначено у листі № 31/4-1246-15о/п від 21.09.2018 Територіального сервісного центру № 1246 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України. У вказаному листі також зазначено, що надати належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких відбулась реєстрація зазначеного транспортного засобу на ім'я ОСОБА_2 неможливо у зв'язку з закінченням строку їх зберігання.

У позовній заяві ТОВ Новотрансавто стверджує, що вищевказаний транспортний засіб був придбаний ОСОБА_2 у ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) з перереєстрацією державного номерного знаку з попереднього - НОМЕР_5 (ОСОБА_1) на новий - НОМЕР_1 (ОСОБА_2).

З огляду на те, що транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_1 та транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_5 мають однакову марку Volkswagen LT 35 та номером кузова НОМЕР_3, суд дійшов висновку про те, що зміна державного номерного знаку транспортного засобу відбулась внаслідок його відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

Крім того, наведені обставини зазначені в заявах по суті справи учасників справи, визнаються учасниками справи та не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а отже, за приписами ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведення перед судом.

19.08.2014 відбулись позачергові загальні збори учасників ТОВ Новотрансавто , оформлені протоколом № 4-2014 (далі - протокол № 4-2014).

З вищевказаного протоколу № 4-2014 вбачається, що одним з питань порядку денного було питання про розгляд заяв фізичних та юридичних осіб про вступ в товариство та їх внески до статуту.

Згідно з п. 3.10.2 протоколу № 4-2014 загальними зборами було одноголосно ухвалено включити до складу учасників товариства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, паспорт НОМЕР_7, виданий Новомосковським МВ УМВС України і Дніпропетровський області 13.08.1996, що зареєстрований за адресою: 51200, АДРЕСА_1, з майновим внеском у статутний капітал товариства.

Вказаним майновим внеском був автобус-D марки Volkswagen LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, білого кольору, номер (шасі, рами, коляски) НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на праві власності - НОМЕР_6, видане Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України 23.06.2011, вартістю 110 000,00 грн.

Факт передання вищевказаного транспортного засобу на користь позивача - ТОВ Новотрансавто підтверджується актом приймання-передачі транспортних засобів, складеним директором ТОВ Новотрансавто Різниченком Олександром Володимировичем та особами, що передали майно до статутного капіталу товариства, в тому числі, й ОСОБА_2, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.1 статуту ТОВ Новотрансавто майновою та грошовою базою діяльності та гарантією інтересів кредиторів товариства є складений статутний капітал у розмірі 4 785 000,00 грн., що складає - 100%, які вносять учасники товариства майновими внесками - транспортними засобами, в тому числі, й ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, який передав автобус-D марки Volkswagen LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, білого кольору, номер (шасі, рами, коляски) НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на праві власності - НОМЕР_6, видане Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України 23.06.2011, вартістю 110 000,00 грн.

16.10.2014, враховуючи набуття позивачем права власності на вищевказаний автомобіль, ним, як новим власником, було оформлене свідоцтво НОМЕР_8 про реєстрацію транспортного засобу (з реєстраційним номером НОМЕР_1).

Як зазначає позивач, у позовній заяві 05.05.2017 він звернувся до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпровській області з метою зняття з обліку та перереєстрації, однак у вчиненні відповідних реєстраційних дій позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що вказаний транспортний засіб є об'єктом обтяження на користь відповідача - ПАТ КБ Надра .

Позивачем долучений до матеріалів справи витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 55372337 від 11.04.2018, з якого вбачається, що 06.03.2014 об 11:20:07 до Державного реєстру був внесений запис за № 14224401 про приватне обтяження:

- тип обтяження - застава рухомого майна;

- підстава обтяження - договір застави № 1376/1-ПР від 25.07.2006;

- об'єкт обтяження - інший транспортний засіб, а саме: автомобіль марки Volkswagen LT 35, 2002 року випуску, колір білий, номер об'єкта НОМЕР_3, номер державної реєстрації НОМЕР_5;

- вартість предмета застави - 111 263,00 грн.;

- відомості про обмеження відчуження - за погодженням з обтяжувачем;

- обтяжувач - ПАТ КБ Надра ;

- боржник - ОСОБА_1;

- розмір основного зобов'язання - 15 400,00 дол. США;

- строк виконання зобов'язання - 24.07.2009;

- термін дії - 06.03.2019;

- додаткові дані - кредитний договір № 8/2006/840-К/1376-ПР від 25.07.2006.

Таким чином, стверджуючи, що вищевказане обтяження було накладено на спірний транспортний засіб 06.03.2014, тобто після набуття вказаного рухомого майна ОСОБА_2 (23.06.2011) та до передачі вказаного майна позивачу (19.08.2014), зважаючи на те, що боржником за зобов'язанням є ОСОБА_1, позивач вважав накладення обтяження на спірний транспортний засіб неправомірним та просив суд усунути перешкоди у користуванні спірним майном та припинити обтяження у вигляді застави рухомого майна та виключити відповідний запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті суд виходив з такого.

25.07.2006 між відкритим акціонерним товариством комерційним банком Надра , правонаступником якого є відповідач (заставодержатель), та ОСОБА_1 (заставодавець) був укладений договір застави № 1376/1-ПР, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 2704 (далі - договір застави).

Умовами вищевказаного договору застави (розділ Визначення термінів ) передбачено, що:

- кредитним договором є кредитний договір № 8/2006/840-К/1376-ПР від 25.07.2006, укладений між заставодержателем та заставодавцем;

- зобов'язаннями є зобов'язання заставодавця по кредитному договору повернути до 24.07.2009 кредит у сумі 15 400,00 дол. США, сплатити відсотки за користування кредитними коштами з розрахунку 11% річних, сплатити плату за управління кредитом та можливі штрафні санкції (штраф, пеня). Під зобов'язанням слід розуміти як усі наведені зобов'язання заставодавця, так і їх окрему частину;

- предметом застави є автомобіль марки Volkswagen LT 35 ПЕ, 2002 року випуску, білого кольору, заводський номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований Дніпродзержинським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровсьій області 17.05.2006.

Згідно з п. 1.1 договору застави заставодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором передає у заставу заставодержателю предмет застави, який належить заставодавцю на праві приватної власності.

За згодою сторін зазначений предмет застави передається в заставу за вартістю 111 263,00 грн., що на час укладення цього договору по офіційному курку НБУ, становить 22 032,28 дол. США (п. 1.2 договору застави).

За приписами ст. 1 Закону України Про заставу застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною 1 ст. 3 Закону України Про заставу закріплено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Статтею 17 Закону України Про заставу встановлено, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1.4 договору застави на термін дії цього договору заставодавець не має права без згоди заставодержателя розпоряджатись будь-яким чином предметом іпотеки в цілому або окремим майном, що входить до його складу, а саме відчужувати у будь-який спосіб (продавати, дарувати, обмінювати), знищувати, передавати у володіння і користування (оренду, лізинг) третім особам, а також укладати відносно предмета застави або його частин будь-які інші угоди без згоди заставодержателя.

Крім того, п. 2.3.1 на заставодавця покладений обов'язок не здійснювати без попереднього письмового дозволу заставодержателя дій, які призводять або можуть призвести до переходу права власності та/або користування та/або розпорядження предметом застави до інших осіб.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону (ч. 1 ст. 15 Закону України Про заставу ).

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України Про заставу реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 16 Закону України Про заставу право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідачем долучений до матеріалів справи витяг № 8900944 від 30.08.2006 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, з якого вбачається, що 30.08.2006 об 11:40 год. до Державного реєстру був внесений запис за № 3660883 про приватне обтяження:

- тип обтяження - застава рухомого майна;

- підстава обтяження - договір застави № 1376/1-ПР від 25.07.2006;

- об'єкт обтяження - інший транспортний засіб, а саме: автомобіль марки Volkswagen LT 35 ПЕ, номер об'єкта НОМЕР_3, номер державної реєстрації НОМЕР_5;

- відомості про обмеження відчуження - за погодженням з обтяжувачем;

- обтяжувач - філія ВАТ КБ Надра Дніпропетровське РУ;

- боржник - ОСОБА_1;

- розмір основного зобов'язання - 15 400,00 дол. США;

- строк виконання зобов'язання - 24.07.2009;

- термін дії - 30.08.2011.

Таким чином, судом встановлено, що 25.07.2006 спірний транспортний засіб був обтяжений, а саме переданий в заставу відповідачу, на підставі договору застави № 1376/1-ПР від 25.07.2006, а 30.08.2006 обтяжувачем були внесені відповідні відомості до Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, і такі обставини мали місце до набуття вказаного майна ОСОБА_2 та, відповідно, до передання ним такого майна позивачу.

Отже, твердження позивача про те, що спірний транспортний засіб був обтяжений на користь відповідача - ПАТ КБ Надра 06.03.2014 є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна (ч. 3 ст. 9 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ).

Учасники судового процесу не надали суду докази на підтвердження надання відповідачем, як обтяжувачем спірного майна, письмової згоди на відчуження вказаного майна, як того вимагають положення укладеного сторонами договору застави № 1376/1-ПР від 25.07.2006.

Отже, обтяження спірного транспортного засобу у вигляді застави такого майна зберігає свою силу і для його наступних власників, які набули такий транспортний засіб у особи, яка передала його в заставу.

За приписами ст. 28 Закону України Про заставу застава припиняється, в тому числі, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Учасники судового процесу не надали суду докази на підтвердження виконання відповідачем його зобов'язань за кредитним договором № 8/2006/840-К/1376-ПР від 25.07.2006, що були забезпечені шляхом передання в заставу спірного транспортного засобу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що підстави для усунення позивачу перешкод у користуванні його майном - спірним транспортним засобом та припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна необґрунтованими та безпідставними.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 22.12.2018.

Суддя О.Г. Удалова