Постанова

від 23.05.2019 по справі 910/9715/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2019 р. Справа№ 910/9715/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Мартюк А.І.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: позивача - Демченко С.О.

відповідача - Присяжнюк Р.В.

третьої особи-1 - не з`явився

третьої особи-2 - не з`явився

третьої особи-3 - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрансавто"

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2018 р. (повне рішення складено 22.12.2018 р.)

у справі № 910/9715/18 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрансавто"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Державного підприємства "Національні інформаційні системи"

2. ОСОБА_3

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2

про усунення перешкод у користуванні майном

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотрансавто" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрансавто" про усунення перешкод у користуванні власністю, а саме автомобілем марки Volkswagen LT 35, рік випуску 2002, тип: автобус D, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 05.05.2017 р. він звернувся до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпровській області з метою зняття з обліку та перереєстрації автомобіля марки Volkswagen LT 35, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що 19.08.2014 р. був переданий до статутного капіталу позивача ОСОБА_2 , який, у свою чергу, 23.06.2011 р. придбав вказаний автомобіль у ОСОБА_3 (зі зміною попереднього державного реєстраційного номера НОМЕР_3 на новий - НОМЕР_2 ). Однак у вчиненні відповідних реєстраційних дій позивачу було відмовлено у зв`язку з тим, що вказаний транспортний засіб є об`єктом обтяження, що було зареєстроване 06.03.2014 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.07.2018 р. залучено до участі у справі Державне підприємство "Національні інформаційні системи" та ОСОБА_3 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Також ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2018 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.11.2018 р. у справі № 910/9715/18 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрансавто" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотрансавто" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що обтяження на автомобіль марки Volkswagen LT 35 було накладено 06.03.2014 р., тобто після набуття вказаного рухомого майна ОСОБА_2 (23.06.2011 р.) та до передачі вказаного майна позивачу (19.08.2014 р.), зважаючи на те, що боржником за зобов`язанням є ОСОБА_3.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрансавто" у справі № 910/9715/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Власов Ю.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9715/18 та призначено до розгляду на 14.03.2019 р.

У призначеному засіданні суду 14.03.2019 р. оголошено перерву до 09.04.2019 р., а 09.04.2019 р. - до 18.04.2019 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/984/19 від 18.04.2019 р. у зв`язку з участю судді Власова Ю.Л. у семінарі 18.04.2019 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9715/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/9715/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Мартюк А.І.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 р. справу № 910/9715/18 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та оголошено у судовому засіданні перерву до 23.05.2019 р.

У засідання суду, призначене на 23.05.2019 р., представники третіх осіб не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Належних доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

23.06.2011 р. на ім`я ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) був зареєстрований транспортний засіб - Volkswagen LT 35, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , видане Новомосковським ВРЕР, про що зазначено у листі № 31/4-1246-15о/п від 21.09.2018 р. Територіального сервісного центру № 1246 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України. У вказаному листі також зазначено про неможливість надання належним чином засвідчених копій документів, на підставі яких відбулась реєстрація зазначеного транспортного засобу на ім`я ОСОБА_2 у зв`язку з закінченням строку їх зберігання.

Вбачається, що вищевказаний транспортний засіб був придбаний ОСОБА_2 у ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) з перереєстрацією державного номерного знаку з попереднього - НОМЕР_3 ( ОСОБА_3) на новий - НОМЕР_2 (ОСОБА_2).

Оскільки транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_2 та транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_3 мають однакову марку Volkswagen LT 35 та номер кузова НОМЕР_1 , тому зміна державного номерного знаку транспортного засобу відбулась внаслідок його відчуження ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2

19.08.2014 р. відбулись позачергові загальні збори учасників ТОВ "Новотрансавто", оформлені протоколом № 4-2014.

З вказаного протоколу вбачається, що одним з питань порядку денного було питання про розгляд заяв фізичних та юридичних осіб про вступ в товариство та їх внески до статуту.

Відповідно до п. 3.10.2 протоколу № 4-2014 від 19.08.2014 р. загальними зборами було одноголосно ухвалено включити до складу учасників товариства Колесніка В.Г. з майновим внеском у статутний капітал товариства.

Вказаним майновим внеском був автобус-D марки Volkswagen LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2002 року випуску, білого кольору, номер (шасі, рами, коляски) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на праві власності - НОМЕР_4 , видане Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України 23.06.2011 р., вартістю 110000,00 грн.

Факт передання вищевказаного транспортного засобу на користь ТОВ "Новотрансавто" підтверджується актом приймання-передачі транспортних засобів, складеним директором ТОВ "Новотрансавто" Різниченком Олександром Володимировичем та особами, що передали майно до статутного капіталу товариства, в тому числі, й ОСОБА_2 , копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.1 статуту ТОВ "Новотрансавто" майновою та грошовою базою діяльності та гарантією інтересів кредиторів товариства є складений статутний капітал у розмірі 4785000,00 грн, що складає - 100%, які вносять учасники товариства майновими внесками - транспортними засобами, в тому числі, й ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , який передав автобус-D марки Volkswagen LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2002 року випуску, білого кольору, номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на праві власності - НОМЕР_4 , видане Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України 23.06.2011 р., вартістю 110000,00 грн.

16.10.2014 р. позивачем, як новим власником, було оформлене свідоцтво НОМЕР_9 про реєстрацію транспортного засобу (з реєстраційним номером НОМЕР_2).

05.05.2017 р. позивач звернувся до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпровській області з метою зняття з обліку та перереєстрації зазначеного транспортного засобу, однак у вчиненні відповідних реєстраційних дій йому було відмовлено у зв`язку з тим, що вказаний транспортний засіб є об`єктом обтяження на користь відповідача - ПАТ "КБ "Надра".

У матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 55372337 від 11.04.2018 р., з якого вбачається, що 06.03.2014 р. до Державного реєстру був внесений запис № 14224401 про приватне обтяження:

- тип обтяження - застава рухомого майна;

- підстава обтяження - договір застави № 1376/1-ПР від 25.07.2006 р.;

- об`єкт обтяження - інший транспортний засіб, а саме: автомобіль марки Volkswagen LT 35, 2002 року випуску, колір білий, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_3;

- вартість предмета застави - 111263,00 грн;

- відомості про обмеження відчуження - за погодженням з обтяжувачем;

- обтяжувач - ПАТ "КБ "Надра";

- боржник - ОСОБА_3 ;

- розмір основного зобов`язання - 15400,00 дол США;

- строк виконання зобов`язання - 24.07.2009 р.;

- термін дії - 06.03.2019 р.;

- додаткові дані - кредитний договір № 8/2006/840-К/1376-ПР від 25.07.2006 р.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що накладення обтяження на спірний транспортний засіб, на думку позивача, є неправомірним, оскільки таке обтяження було накладено на спірний транспортний засіб 06.03.2014 р., тобто після набуття вказаного рухомого майна ОСОБА_2 (23.06.2011 р.) та до передачі вказаного майна позивачу (19.08.2014 р.), зважаючи на те, що боржником за зобов`язанням є ОСОБА_3 .

25.07.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - заставодержатель), та ОСОБА_3 (далі - заставодавець) був укладений договір застави № 1376/1-ПР, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 2704 (далі - договір застави).

Згідно з п. 1.1 договору застави заставодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором передає у заставу заставодержателю предмет застави, який належить заставодавцю на праві приватної власності.

Відповідно до п. 1.2 договору за згодою сторін зазначений предмет застави передається в заставу за вартістю 111263,00 грн, що на час укладення цього договору по офіційному курку НБУ, становить 22032,28 дол США.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Статтею 17 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1.4 договору застави на термін дії цього договору заставодавець не має права без згоди заставодержателя розпоряджатись будь-яким чином предметом іпотеки в цілому або окремим майном, що входить до його складу, а саме відчужувати у будь-який спосіб (продавати, дарувати, обмінювати), знищувати, передавати у володіння і користування (оренду, лізинг) третім особам, а також укладати відносно предмета застави або його частин будь-які інші угоди без згоди заставодержателя.

Заставодавець зобов`язаний не здійснювати без попереднього письмового дозволу заставодержателя дій, які призводять або можуть призвести до переходу права власності та/або користування та/або розпорядження предметом застави до інших осіб (п. 2.3.1 договору).

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про заставу" реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Як передбачено ч. 1 ст. 16 Закону України "Про заставу", право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

30.08.2006 р. до Державного реєстру був внесений запис за № 3660883 про приватне обтяження: тип обтяження - застава рухомого майна; підстава обтяження - договір застави № 1376/1-ПР від 25.07.2006 р.; об`єкт обтяження - автомобіль марки Volkswagen LT 35, номер об`єкта НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3 ; відомості про обмеження відчуження - за погодженням з обтяжувачем; обтяжувач - філія ВАТ "КБ "Надра" Дніпропетровське РУ; боржник - ОСОБА_3 ; розмір основного зобов`язання - 15400,00 дол США; строк виконання зобов`язання - 24.07.2009 р.; термін дії - 30.08.2011 р.

Встановлено, що 25.07.2006 р. спірний транспортний засіб був переданий в заставу відповідачу на підставі договору застави № 1376/1-ПР від 25.07.2006 р., а 30.08.2006 р. обтяжувачем були внесені відповідні відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, і такі обставини мали місце до набуття вказаного майна ОСОБА_2 та, відповідно, до передання ним такого майна позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

Як передбачено ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання відповідачем, як обтяжувачем спірного майна, письмової згоди на відчуження вказаного майна, як передбачено умовами укладеного сторонами договору застави № 1376/1-ПР від 25.07.2006 р.

Отже, обтяження спірного транспортного засобу у вигляді застави такого майна зберігає свою силу і для його наступних власників, які набули такий транспортний засіб у особи, яка передала його в заставу.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється, в тому числі, з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання.

Також у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження виконання ОСОБА_3 його зобов`язань за кредитним договором № 8/2006/840-К/1376-ПР від 25.07.2006 р., що були забезпечені шляхом передання в заставу спірного транспортного засобу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні власністю, а саме автомобілем марки Volkswagen LT 35, рік випуску 2002, тип: автобус D, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведене вище.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2018 р. у справі № 910/9715/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрансавто" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрансавто" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2018 р. у справі № 910/9715/18 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2018 р. у справі № 910/9715/18.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотрансавто".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 10.06.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

А.І. Мартюк