Рішення

від 20.12.2018 по справі 915/1137/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року Справа № 915/1137/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.

представника позивача: ОСОБА_2 - №2018/14-11/02 від 14.11.2018;

представника відповідача: ОСОБА_3 - дов.№1773 від 24.07.2018;

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автосвіт Миколаїв»

(54028, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, буд.81/27),

до відповідача : Служби автомобільних доріг у Миколаївській області

(54029, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, буд.2-А),

про : стягнення заборгованості у розмірі 100048,09 грн,-

в с т а н о в и в:

17.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автосвіт Миколаїв» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.10.2018, в якій просить стягнути з Служби автомобільних доріг у Миколаївській області 100048,09 грн заборгованості за Договором №36 від 23.07.2018 за надання послуг з ремонту та технічного обслуговування легкового автомобіля, з яких: 93948,20 грн основного боргу, 5636,89 грн пені, 463,00 грн - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ТОВ «Торговий дім «Автосвіт Миколаїв» та Службою автомобільних доріг у Миколаївській області було укладено Договір №36 від 23.07.2018, в межах дії якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з ремонту і технічного обслуговування легкового автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON. Виконуючи свої зобов'язання за договором, 14.08.2018 позивачем надано послуги з ремонту i технічного обслуговування вищезгаданого автомобіля згідно технічної специфікації (Додаток №1), що підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АН-0002671 від 14.08.2018. Позивач посилаючись на п.2.4. договору зазначає, що в результаті порушень умов Договору відповідачем, в частині вчасності та повноти оплати наданих послуг, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 93948,20 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору №36 від 23.07.2018, позивачем нараховані також пеня та 3% річних.

Ухвалою суду від 22.10.2018 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. З ініціативи суду розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 15.11.2018.

08.11.2018 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №2569/ЮР-06 від 06.11.2018, в якому він просить закрити провадження у даній справі на підставі п.2) ч.1 ст.231 ГПК України в зв'язку з тим, що відсутній предмет спору - на час подання позову заборгованість за Договором №36 не виникла та позивач передчасно звернувся до суду без підтвердження наявності порушених прав. Відповідач зазначає, що доказом настання дати оплати послуг є матеріальні носії доказової інформації, які підтверджують факт вручення позивачем відповідачу рахунку із зазначенням реквізитів банківського рахунку для проведення розрахунків. Вказана умова визначена п.п.2.2. - 2.4. Договору №36. При цьому, визначено, що замовник сплачує виконавцю вартість наданих послуг, запасних частин, мастильних матеріалів протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку. Крім того, відповідачем зазначено, що наявність грошових зобов'язань ним не заперечувалась та у відповіді на претензію від 05.10.2018 №2359/ЮР-06 позивач повідомив про відсутність фінансування та просив відстрочити сплату вказаних грошових коштів. Ненадання позивачем відповідачу разом з претензією, а також після отримання відповіді, рахунку на оплату, відповідач сприймає як тимчасову відмову від дій, спрямованих на набуття грошових коштів у порядку визначеному п.2.4. Договору №36. Також відповідач вважає за необхідне повідомити, що відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України від 14.06.2018 №204, відповідач не має об'єктивних можливостей на проведення розрахунків без наявності належним чином оформленого рахунку.

15.11.2018 суд в судовому засіданні оголосив перерву до 27.11.2018.

26.11.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 23.11.2018, в якому він повідомив суд про часткове погашенням відповідачем суми основного боргу у розмірі 93948,20 грн, та просить стягнути з відповідача лише 6099,89 грн штрафних санкцій за порушення виконання умов договору.

27.11.2018 в судовому засіданні судом оголошено, що рішення буде ним прийняте в межах строку розгляду справ в порядку спрощеного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

23.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автосвіт Миколаїв» (виконавець, позивач у справі) та Службою автомобільних доріг у Миколаївській області (замовник, відповідач у справі) укладено Договір №36, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (Послуги з ремонту і технічного обслуговування легкового автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON), згідно технічної специфікації (Додаток №1 до договору) за заявкою замовника, а замовник - прийняти й оплатити надані послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.

Відповідно до п.2.1. Договору №36, договірна ціна становить 94000,00 грн з урахуванням ПДВ. Вартість послуг, матеріалів (запасних частин) буде визначатись виконавцем з урахуванням діючих цін на ринку відповідних послуг, матеріалів (запасних частин), встановлених на день надання послуг замовнику та рахунку, але не може бути вищою за ціни визначені в Додатку №1 до договору.

Згідно п.2.2. Договору №36, оплата послуг здійснюється замовником шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, відповідно до Акту виконаних робіт, що складається виконавцем після проведення ремонту та технічного обслуговування автомобіля і підписується представниками обох сторін та відповідного рахунку.

У відповідності до п.2.3. Договору №36 виконавець зобов'язаний надати відповідний рахунок та акт виконаних робіт із зазначенням реквізитів банківського рахунку виконавця для проведення розрахунків.

Договір набуває чинності з дня його підписання і діє по 31.12.2018, а в частині грошових зобов'язань - до повного їх виконання (п.9.1. Договору №36).

Судом встановлено, що на виконання п.1.1. Договору №36 між сторонами було складено та підписано Технічна специфікація (Додаток №1 до договору), якою визначено найменування та вартість послуг, матеріалів (запасних частин) (а.с.13).

На виконання умов Договору №36 та Додатку №1 позивачем було надано відповідачу послуги з ремонту і технічного обслуговування легкового автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON на загальну суму 93948,20 грн, про що між сторонами було складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АН-0002671 від 14.08.2018 на суму 93948,20 грн (а.с.15-16).

Пунктом 2.4. Договору №36 передбачено, що замовник сплачує виконавцю вартість наданих послуг, запасних частин, мастильних матеріалів протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку.

Відповідач, у визначений Договором №36 термін, заборгованість за надані послуги не сплатив.

01.10.2018 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №1 щодо оплати наданих послуг в розмірі 93948,20 грн (а.с.17-18). Факт направлення вимоги підтверджується описом вкладення від 01.10.2018 та фіскальним чеком від 01.10.2018 (а.с.20, 21).

В свою чергу 05.10.2018 відповідачем було надано відповідь на претензію №2359/юр-06, в якій він просить розглянути можливість відстрочення сплати вказаних грошових коштів та гарантує сплату 93948,20 грн за Договором №36 від 23.07.2018 в найкоротший термін з моменту надходження відповідних грошових коштів на його рахунок.

Відповідач вимогу щодо оплати наданих послуг не виконав, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка станом на день подання позову до суду становила 93948,20 грн.

Згідно приписів ст.ст.901, 903 ЦК України, за договором послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено господарським судом, відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача, станом на дату подання позову, виник борг в розмірі 93948,20 грн, який сплачений ним після звернення позивача до суду з даним позовом.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення 93948,20 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Заперечення відповідача щодо передчасності подання позову та неможливості оплати послуг через відсутність рахунку, судом відхиляються, оскільки у призначенні платежу наданого суду платіжного доручення на оплату основного боргу №1009 від 19.11.2018 міститься вказівка на рахунок №АН-0001178 від 14.06.2018, що спростовує твердження відповідача щодо його неотримання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 18.08.2018 по 17.10.2018 у сумі 463,00 грн.

Судом розрахунок 3% річних перевірено та визначено наступне:

- за період з 18.08.2018 по 17.10.2018 (61 день прострочення) розмір 3% річних із суми заборгованості 93948,20 грн складає 471,03 грн.

Оскільки, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 463,00 грн, суд, враховуючи принцип диспозитивності, не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 463,00 грн.

Пунктом 2.4. Договору №36 сторони погодили, що відповідач сплачує позивачу вартість наданих послуг, запасних частин, мастильних матеріалів протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АН-0002671 від 14.08.2018 було підписано 14.08.2018. Суд також спростовує доводи відповідача, що ним не було отримано від позивача рахунку на оплату, оскільки, як вбачається з платіжного доручення №1009 від 19.11.2018, згідно з яким відповідач сплатив заборгованість у сумі 93948,20 грн, зазначено в графі - Призначення платежу «За ремонт та т/о а/м Міtsubishi Pajеro д.н.НОМЕР_1 згідно рах.№АН-0001178 від 14.08.2018 р. В т.ч. ПДВ 15658,03 грн. тенд.не пер.» , суд вважає, що саме з 14.08.2018 у відповідача виник обов'язок протягом 3 (трьох) банківських днів здійснити оплату наданих послуг, запасних частин, мастильних матеріалів, тобто до 17.08.2018 включно (14.08.2018 + 3 дн.).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.5. Договору №36 передбачено, що за порушення строків розрахунків, передбачених розділом 2 цього договору, замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості.

Так, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань, позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 0,1% від суми боргу на загальну суму 5636,89 грн за період з 18.08.2018 по 17.10.2018.

Згідно п.2.9. Постанови Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок пені за період 18.08.2018 по 17.10.2018 із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України та, з урахуванням дати виникнення обов'язку відповідача по сплаті заборгованості та визначено наступне:

- за період з 18.08.2018 по 06.09.2018 (розмір заборгованості відповідача на початок періоду нарахування - 93948,20 грн, ставка НБУ- 17,5 %; прострочка платежу - 20 днів) 93948,20 грн х 35% х 20 дн. / 365 = 1801,75 грн;

- за період з 07.09.2018 по 17.10.2018 (розмір заборгованості відповідача на початок періоду нарахування - 93948,20 грн, ставка НБУ- 18 %; прострочка платежу - 41 день) 93948,20 грн х 36% х 41 дн. / 365 = 3799,11 грн.

Всього за період з 18.08.2018 по 17.10.2018 розмір пені становить 5600,86 грн (1801,75 грн + 3799,11 грн).

В решті позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, п.2) ч.1 ст.231, 232, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В частині стягнення 93948,20 грн основного боргу провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору

3. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області (54029, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, буд.2-А, код ЄДРПОУ 25878206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автосвіт Миколаїв» (54028, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, буд.81/27, код ЄДРПОУ 36317648) 5600,86 грн пені, 463,00 грн - 3% річних та 1762,0 грн судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 20 грудня 2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва