Рішення

від 17.12.2018 по справі 914/1899/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 Справа №914/1899/18

За позовом: ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» ,

м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 міської громадської організації «Союз Українок» ,

м. Львів

про: стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №6155/А від 02.03.2018 в розмірі 9345, 07 грн. - основного боргу, 808,33 грн. - пені, 69,67 грн. - 3% річних.

Суддя Синчук М. М.

за участю секретаря судового засідання Лащ Х.Л.

Представники учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № б/н від 22.11.2018р.) , ОСОБА_3І - довіреність від 31.10.2017 р.

від відповідача: ОСОБА_4 - голова організації , довіреність № - , паспорт КА № 789268 виданий Шеченківським РВ ЛМУ УМВС України у Л/о від 14.04.1998р., представник ОСОБА_1 міська громадська організація Союз Українок .

Права і обов'язки роз'яснено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Суть спору.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшов позов ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до відповідача ОСОБА_1 міської громадської організації «Союз Українок» про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №6155/А від 02.03.2018 в розмірі 9 345,07 грн основної заборгованості, 808,33 грн. - пені, 69,67 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 26.10.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26.11.2018р.

Ухвалою суду від 26.11.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2018р.

17.12.2018 р., представник позивача,подав заяву про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 5 223,07 грн (з урахуванням уточнень позовних вимог), у звязку з частковою сплатою відповідачем заборгованості.

В судове засідання 17.12.2018р. представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, з підстав наведених у позовній заяві з урахуванням уточнень та з посиланням на матеріали справи.

В судове засідання 17.12.2018р. представник відповідача зявився, позов визнав, повідомив суд, що відповідачем частково проведено оплату заборгованості в розмірі 6 000,00 грн (квитанція №144 від 20.11.2018 р. на суму 4 000,00 грн, платіжне доручення №28 від 21.11.2018 р. на суму 1 000,00 грн, платіжне доручення №30 від 14.12.2018 р. на суму 1 000,00 грн), просив зменшити нараховану до стягнення суму пені.

Позиція позивача.

Позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №6155/А від 02.03.2018 р. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що між ним та відповідачем укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого позивач зобовязувався постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідповідач зобовязувався її отримувати та оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в терміни, передбачені договором. Відповідач свої договірні зобовязання по оплаті теплової енергії не виконує, а тому за період з 01.05.2018р. по 31.08.2018р. виникла заборгованість в розмірі 9 345, 07 грн., яка в процесі розгляду справи частково погашена відповідачем у розмірі 6 000,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 808, 33 грн. пені та 69,67 грн. 3%річних. В судовому засіданні 17.12.2018 р. позивач продав заяву про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 4 345, 07 грн. - основного боргу, 808,33 грн. - пені, 69,67 грн. - 3% річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні не заперечував проти тверджень позивача про надання послуг теплової енергії в гарячій воді, інформацію про наявність заборгованості за надані послуги визнав, подав клопотання про зменшення нарахованої до стягнення суми пені. Посилається на те, що є благодійною організацією, яка проводить національно-патріотичну та культурно-просвітницьку роботу з молоддю, згідно рішення № 16130646/64 від 27.10.2016 року включений до реєстру неприбуткових установ та організацій.

Фактичні обставини справи встановлені судом:

02.03.2018р. між сторонами у справі укладено Договір № 6155/ А про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 10.1. договору термін його дії встановлено до 01.10.2018р., а в п.10.4 сторони передбачили, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

На виконання умов договору позивач постачав відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах. Проте, відповідач ОСОБА_1 міська громадська організація «Союз Українок» , порушив умови договору та зобов'язання щодо оплати теплової енергії, а відтак умови договору належно не виконано.

Під час розгляду справи судом, Відповідачем частково проведено оплату заборгованості в розмірі 6 000,00 грн (квитанція №144 від 20.11.2018 р. на суму 4 000,00 грн, платіжне доручення №28 від 21.11.2018 р. на суму 1 000,00 грн, платіжне доручення №30 від 14.12.2018 р. на суму 1 000,00 грн), крім того, відповідач просив зменшити нараховану до стягнення суму пені.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням умов договору не оплатив позивачу за поставлену теплову енергію. Відтак, ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості 4 345,07 грн. основного боргу (з урахуванням уточнень).

Крім того, відповідно до п. 7.2.3 договору, позивач просив стягнути з відповідача 808,33 грн. пені, а також керуючись ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та 69,67 грн. 3% річних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 6155/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 02.03.2018р., на виконання умов якого відповідачу постачалась теплова енергія в гарячій воді.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 3.2.2. договору № 6155/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 02.03.2018р. передбачено обов'язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача до позивача до обсягів та нарахованої вартості поставленої теплової енергії немає. Заперечень щодо належного, якісного, своєчасного постачання теплової енергії відповідач суду не надав. Доказів оплати заборгованості у повному обсязі відповідачем також не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та відсутність коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, під час розгляду справи судом, Відповідачем частково проведено оплату заборгованості в розмірі 6 000,00 грн (квитанція №144 від 20.11.2018 р. на суму 4 000,00 грн, платіжне доручення №28 від 21.11.2018 р. на суму 1 000,00 грн, платіжне доручення №30 від 14.12.2018 р. на суму 1 000,00 грн).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 6155/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 02.03.2018р., відтак, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість у розмірі 3345,07 грн. основного боргу, з врахуванням часткової проплати.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача 69,67 грн. 3% річних за період з 01.05.2018р. по 31.08.2018р. -підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 808, 33 грн. пені, суд зазначає наступне.

У п. 7.2.3 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності із ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, у випадку, коли розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, передбачена ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України . При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан обох сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України ).

При вирішенні клопотання про зменшення нарахованої до стягнення суми пені суд виходить з того, що під час розгляду справи відповідачем в добровільному порядку сплачено частково суму основного боргу, що свідчить про добросовісність сторони та взяв до уваги те, що відповідач є благодійною організацією, яка включена до реєстру неприбуткових установ та організацій. З огляду на це, суд вважає за можливе зменшити нараховану до стягнення суму пені до 10 % , що становить 80,08 грн.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України , обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково, судовий збір в розмірі 1762,00 грн підлягає до стягнення з відповідача за на користь позивача. При цьому судом враховано пояснення викладені в п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , де зазначено, що судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 1762,00 грн., покладається на відповідача ОСОБА_1 міську громадську організацію Союз Українок .

Керуючись статтями 4, 7 ,13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 міської громадської організації Союз Українок (79005, м. Львів, вул. Костя Левицького будинок 21 А; ідентифікаційний код 25256350) на користь ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 3 345,07грн основного боргу, 69,67грн - 3% річних.

3. Зменшити нарахований до стягнення розмір пені до 10% та стягнути з ОСОБА_1 міської громадської організації Союз Українок (79005, м. Львів, вул. Костя Левицького будинок 21 А; ідентифікаційний код 25256350) на користь ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 80,08 грн пені.

4. Стягнути з ОСОБА_1 міської громадської організації Союз Українок (79005, м. Львів, вул. Костя Левицького будинок 21 А; ідентифікаційний код 25256350) на користь ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 1762,00 грн. судового збору.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Львівської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 21.12.2018.

Суддя Синчук М.М.