Рішення

від 14.12.2018 по справі 916/1708/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2018 р. Справа № 916/1708/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Матвієнко А.С.,

за участю представників:

прокуратури: ОСОБА_1, згідно посвідчення №031666 від 26.01.2015р.

позивача: ОСОБА_2, згідно довіреності №01/01-50/76 від 09.01.2018р.

відповідача: ОСОБА_3, згідно довіреності №1 від 27.03.2018р.

третьої особи: ОСОБА_4, згідно довіреності №31-15-0.62-21/62-18 від 14.05.2018р.,

розглянувши справу №916/1708/18 за позовом Заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.Незалежності, 39) в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка,4) до Фермерського господарства Фаворит-Т (68160, Одеська область, Татарбунарський район, с. Тузли, вул. Жовтнева, 86), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про зобов'язання звільнити земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, вирішені судом заяви, клопотання сторін, вчинені судом процесуальні дії у справі:

Білгород-Дністровська місцева прокуратура заявлені позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що за актом обстеження земельної ділянки від 19.12.2017р. за № 745-ДК/541/АО/10/01/-17 встановлено, що земельна ділянка, яка розташована на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту) розорюється, використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За результатами проведеної перевірки Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 01.03.2018р. № 745-ДК/6/АП/09/01/-18, згідно якого встановлено, що фермерським господарством Фаворит-Т обробляється без будь-яких правовстановлюючих документів земельна ділянка водного фонду площею 100 га на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту). Водночас, станом на теперішній час, як відзначає прокурор, ФГ Фаворит-Т земельну ділянку не звільнено.

Наразі, 23.02.2016р. між Татарбунарською районною державною адміністрацією та ФГ Фаворит-Т 23.02.2016р. укладено угоду на добровільне внесення плати за земельну ділянку до місцевого бюджету Тузлівської сільської ради Татарбунарського району щодо земельної ділянки площею 100га, яка розташована на території Тузлівської сільської ради, за межами населеного пункту. Вказана угода не може бути підставою для користування земельною ділянкою та вважатись правовстановлюючим документом, так як укладена всупереч вимог, визначених ст.ст.116, 123, 124 ЗК України, Законом України Про оренду землі та є нікчемним правочином.

Обґрунтовуючи правові підстави представництва інтересів держави у даній справі, прокурор посилається на положення ст.14 Конституції України, ч.1 ст.148 ГК України, ст.131 ЗК України, відповідно до яких органом державної влади, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в даному випадку є Одеська обласна державна адміністрація. Порушення інтересів держави полягають у використанні земельної ділянки водного фонду державної власності площею 100 га, солонці, на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту) без належним чином оформлених правовстановлюючих документів. Оскільки Одеська обласна державна адміністрація заходи, спрямовані на звільнення/повернення спірної земельної ділянки, зокрема, в судовому порядку не вживала, згідно ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор обґрунтовує необхідність представництва інтересів держави в особі Одеської обласної державної адміністрації.

Позивач, Одеська обласна державна адміністрація, заявлений прокурором позов підтримує та відзначає про правомірність подання його саме прокурором.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ГУ Держгеокадастру в Одеській області надала до суду пояснення від 03.12.2018р. за вх.№24923/18, в якому зазначає, що за результатами перевірки, проведеної працівниками ГУ Держгеокадастру в Одеській області, встановлено фактичне використання ФГ Фаворит-Т земельної ділянки водного фонду державної власності без відповідного рішення про передачу її у власність чи надання у користування (оренду), у зв'язку з чим позовні вимоги Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в особі Одеської обласної державної адміністрації про зобов'язання ФГ Фаворит-Т звільнити зайняту земельну ділянку водного фонду державної власності підтримує.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 28.09.2018р. за вх.№19833/18, де, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, статті 4, 44, 45 ГПК України, а також судову практику, зокрема на справи №216/1386/15-ц та №216/9150/15-ц, зазначив, що Білгород-Дністровська місцева прокуратура не є юридичною особою та її представники не мали права подавати позов в інтересах держави, оскільки процесуальною дієздатністю та правоздатністю наділені тільки юридичні та фізичні особи.

Також, відповідач відзначає, що судом під час відкриття провадження у справі не перевірялися причини та обставини, якими підтверджується, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноважень. Отже, на думку відповідача, доводи прокурора стосовно участі у справі відповідно до вимог Закону України Про прокуратуру є необґрунтованими. Крім того, відповідач вказує, що для подання прокурором позову, коли є відповідні державні органи, недостатньо одного факту порушення інтересів держави. Право на представництво прокурором інтересів держави в суді, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження. Доведення цих підстав проводиться у загальному порядку відповідно до вимог ст.ст.73,74, 76, 77 ГПК України шляхом подання належних та допустимих доказів. Отже, саме лише посилання позивачем в позовній заяві на те, що такий орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для прийняття судом позовної заяви до розгляду та рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

На думку відповідача, Одеська обласна державна адміністрація, в особі якої в інтересах держави звернувся прокурор, має підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав щодо звільнення/повернення земельної ділянки. З посиланням на судову практику, викладену у постановах Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №806/1000/17 та від 10.05.2018р. у справі №910/18283/17, відповідач зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Посилання прокурора про повідомлення Одеської обласної державної адміністрації про представництво інтересів держави не відповідає дійсності, оскільки належним чином суб'єкта владних повноважень не було повідомлено. Тим більше облдержадміністрація не зверталась до прокуратури з метою захисту її прав з підстав неможливості здійснити такий захист самостійно.

Крім того, відповідач з урахуванням ст. 15-2 ЗК України, ст.ст.2, 5, 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , зазначає, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, а не Одеська обласна державна адміністрація. Водночас, відповідач вказує, що актами обстеження земельної ділянки, на які посилається позивач, не встановлено, що саме представники відповідача обробляли вказану землю, а було встановлено лише те, що земля була оброблена.

Відповідачем не оскаржується спростування прокурором факту укладення угоди №112 від 23.02.2016р. між Татарбунарською райдержадміністрацією та ФГ Фаворит-Т , так як дана угода є нікчемною на підставі Закону України Про оренду землі , оскільки всі договори оренди землі повинні пройти державну реєстрацію, проте вказану умову не було дотримано, що приведе до порушення ч.4 ст.203 ЦК України. Даний правочин є таким, що вважається не укладеним.

Щодо зазначення на аркуші 3 постанови про накладення адміністративного стягнення №745-ДК/0024/По/08/01-18 про те, що Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області проінформовано, що земельна ділянка знаходиться у фактичному використанні ФГ Фаворит-Т , то, на думку відповідача, дані відомості не можна визнавати належним доказом, оскільки немає жодного документального чи фактичного підтвердження цього. Сільською радою не надано жодного акту або іншого документального підтвердження, що саме представники відповідача обробляли вказану земельну ділянку.

Крім цього, відповідачем зазначено, що зі змісту позовних вимог прокурора та поданих доказів не має можливості встановити, яку саме земельну ділянку потрібно звільнити, чітко не визначено її місцезнаходження. Позивач, посилаючись на земельну ділянку, не вказує, яким чином було визначено, що саме про цю земельну ділянку вказується у процесуальних документах, на підставі яких заявлено вимогу щодо її звільнення. Відтак визначення земельної ділянки можливе лише за наявності у такої земельної ділянки кадастрового номеру.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2018р. (суддя Малярчук І.А.) відкрито провадження по справі №916/1708/18 за позовом Заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Фермерського господарства Фаворит-Т про зобов'язання звільнити земельну ділянку, в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.09.2018р. о 11год.00хв.

У судовому засіданні 13.09.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 01.10.2018р. о 12год.00хв.

У судовому засіданні 01.10.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 04.10.2018р. о 10год.30хв.

Клопотання відповідача від 04.10.2018р. за вх.№20229/18 про поновлення строку на надання відзиву на позов та долучення відзиву на позовну заяву задоволено протокольною ухвалою суду від 04.10.2018р.

В задоволенні клопотання відповідача від 04.10.2018р. за вх.№2-4993/18 про закриття провадження у справі відмовлено ухвалою суду від 22.10.2018р.

Ухвалою суду від 04.10.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 16.11.2018р. включно та оголошено перерву у судовому засіданні до 22.10.2018р. о 11год.30хв.

В задоволенні заяви Білгород-Дністровської місцевої прокуратури від 22.10.2018р. за вх.№2-5237/18 про залучення третіх осіб та виклик державних інспекторів, якими складено акти обстеження земельної ділянки від 19.12.2017р. та 01.03.2018р., відмовлено ухвалою суду від 22.10.2018р.

Ухвалою суду від 22.10.2018р. оголошено перерву у судовому засіданні до 15.11.2018р. о 10год.00хв.

В задоволенні клопотання відповідача від 08.11.2018р. за вх.№22962/18 про закриття провадження у справі відмовлено ухвалою суду від 15.11.2018р.

Клопотання Білгород-Дністровської місцевої прокуратури від 09.11.2018р. за вх.№2-5585/18 про залучення третіх осіб задоволено ухвалою суду від 15.11.2018р.

Ухвалою суду від 15.11.2018р. залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру в Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а також закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 16.11.2018р. о 10год.00хв.

У судовому засіданні 16.11.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 03.12.2018р. о 11год.00хв.

Клопотання третьої особи ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 03.12.2018р. за вх.№24914/18 про поновлення строку для подання пояснень третьої особи задоволено протокольною ухвалою суду від 03.12.2018р.

У судовому засіданні 03.12.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 14.12.2018р. о 9год.30хв.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області видано наказ від 18.10.2017р. №745-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання земель на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 19.12.2017р. №745-ДК/541/АО/10/01/-17, складеним державними інспекторами ГУ Держгеокадастру в Одеській області Танань Н.В. та Мандриком Ю.Ю., повторним виїздом на місце перевірки встановлено, що земельна ділянка, орієнтовною площею 100 га, яка розташована на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту) самовільно використовується (розорюється) суміжними власниками та/або землекористувачами. Земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі. Об'єкти будівництва відсутні.

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 01.03.2018р. № 745-ДК/6/АП/09/01/-18, складеним державними інспекторами ГУ Держгеокадастру в Одеській області Танань Н.В. та Мандриком Ю.Ю., встановлено, що Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області на лист управління проінформовано, що користувачем земельної ділянки площею 100 га, яка розташована на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту) є ФГ Фаворит-Т ЄДРПОУ 37197741. Земельна ділянка, яка передана у користування ФГ Фаворит-Т на підставі угоди №112 від 12.02.2016р., відноситься до категорії земель водного фонду. Відповідні рішення, розпорядження, договори оренди, зареєстровані належним чином, на земельну ділянку у ФГ Фаворит-Т відсутні.

28.03.2018р. державним інспектором ГУ Держгеокадастру в Одеській області Танань Н.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №745-ДК/0016П/07/01/-18 про вчинення головою ФГ Фаворит-Т ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та п. б ч.1 ст.211 ЗК України.

30.03.2018р. заступником Головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області ОСОБА_6 винесено постанову №745-ДК/0022По/08/01/-18 про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП, яке вчинив голова ФГ Фаворит-Т ОСОБА_5, та про передачу матеріалів справи до ГУ Національної поліції в Одеській області для прийняття процесуального рішення в порядку ст.214 КПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених чинним законодавством України.

В силу приписів ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч.5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч.1 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ч.3 ст.212 ЗК України).

Згідно з ч. 2 ст.16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом (частина 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Судом встановлено, що між Татарбунарською районною державною адміністрацією та ФГ Фаворит-Т 23.02.2016р. укладено угоду №112 на добровільне внесення плати за земельну ділянку до місцевого бюджету Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 100га (землі запасу), яка розташована на території Тузлівської сільської ради (за межами населеного пункту). Згідно з п.1.4. угоди вона набирає чинності після її підписання сторонами, термін дії якої становить 1 рік. Однак, за умови укладення даної угоди без дотримання відповідної законодавчо визначеної процедури, зокрема, за відсутності рішення Одеської обласної державної адміністрації щодо передачі її у користування, на підставі розробленого та затвердженого проекту землеустрою, державної реєстрації договору оренди землі, користування спірною земельною ділянкою є неправомірним, а угода №112 на добровільне внесення плати за земельну ділянку до місцевого бюджету Тузлівської сільради Татарбунарського району Одеської області від 23.02.2016р. є нікчемною та відповідно не створює для сторін прав та обов'язків.

Разом з цим, з наданих прокурором акту обстеження земельної ділянки від 19.12.2017р. № 745-ДК/541/АО/10/01/-17 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 01.03.2018р. №745-ДК/6/АП/09/01/-18 не вбачається, що саме відповідачем використовувалась зазначена в актах земельна ділянка. Так, актом обстеження земельної ділянки від 19.12.2017р. №745-ДК/541/АО/10/01/-17 встановлено лише факт самовільного використання земельної ділянки, орієнтовною площею 100 га, яка розташована на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту), без зазначення ким саме вона використовується. Висновки акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 01.03.2018р. № 745-ДК/6/АП/09/01/-18 про самовільне використання земельної ділянки ФГ Фаворит-Т обґрунтовуються зокрема інформацією Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що користувачем зазначеної земельної ділянки є ФГ Фаворит-Т . Однак, жодних актів обстеження цієї земельної ділянки, складених представниками Тузлівської сільської ради, до матеріалів перевірки не надано.

Суд приймає до уваги ту обставину, що постановою №745-ДК/0022По/08/01/-18 від 30.03.2018р. закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП, яке вчинив голова ФГ Фаворит-Т ОСОБА_5

Також, враховуючи сезонний характер сільськогосподарської діяльності, зокрема, виконання робіт по вирощуванню та збиранню сільськогосподарської продукції, за відсутності належних доказів використання земельної ділянки на дату подачі позовної заяви та в процесі її розгляду у суду відсутні підстави вважати її утримуваної ФГ Фаворит .

Отже прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки водного фонду площею 100 га на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту), а відповідно у задоволенні позовних вимог прокурора слід відмовити.

Щодо заперечень відповідача стосовно відсутності повноважень Білгород-Дністровської місцевої прокуратури на представництво інтересів держави в суді, в тому числі права на подання до суду позову в особі Одеської обласної державної адміністрації, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під виключним випадком і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 25.04.2018р. у справі №806/1000/17.

Як вбачається з позовної заяви, заступником керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури обумовлюється необхідність представництва прокурором інтересів держави в суді за даним позовом тим, що органом державної влади, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах виступає Одеська обласна державна адміністрація, якою заходи, спрямовані на звільнення/повернення спірної земельної ділянки, зокрема, в судовому порядку не вживались.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження цього факту Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою до суду не надано. Наявне у справі в порядку ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру повідомлення від 02.08.2018р. №16-8462-18вих. свідчить лише про доведення прокуратурою до відома Одеської обласної державної адміністрації про подання позову і ніяк не підтверджує невиконання чи неналежним чином виконання Одеською обласною державною адміністрацією своїх власних функцій. З огляду на це, суд вважає, що у справі не було передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог Заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Фермерського господарства Фаворит-Т про зобов'язання звільнити земельну ділянку, а тому суд відмовляє в їх задоволенні повністю.

За попереднім розрахунком прокурора сума понесених ним судових витрат складає 19800грн. судового збору.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги прокурора залишено судом без задоволення, сплачений у цій справі судовий збір в сумі 19800грн. покладається на Заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39) в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка,4, код ЄДР 00022585) до Фермерського господарства Фаворит-Т (68160, Одеська область, Татарбунарський район, с. Тузли, вул. Жовтнева, 86, код ЄДР 37197741), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДР 39765871) про зобов'язання звільнити земельну ділянку.

2. Судові витрати по сплаті 19800грн. судового збору покласти на Заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39).

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 грудня 2018 р., у зв`язку з перебуванням судді Малярчук І.А. 22.12.2018р. у відпустці.

Суддя І.А. Малярчук