Постанова

від 27.11.2018 по справі 389/900/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року м. Кропивницький

справа № 389/900/18

провадження № 22-ц/4809/354/18

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Тимошенко Т. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Фермерське господарство ОСОБА_5,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко Алла В'ячеславівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_5 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Ябчик Н. М.) від 21 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

12 квітня 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства ОСОБА_5 (далі за текстом - ФГ ОСОБА_7) про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди та скасування її державної реєстрації.

Позов обґрунтовано тим, що 12 лютого 2018 року ОСОБА_4 випадково дізналася про те, що нібито між нею та ФГ ОСОБА_7 укладено додаткову угоду б/н від 20 серпня 2017 року до договору оренди земельної ділянки № 041037100006 від 23 вересня 2010 року, яка зареєстрована приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко А. В. 09 листопада 2017 року. Згідно умов цієї додаткової угоди строком оренди належної їй на праві власності земельної ділянки площею 5,10 га, кадастровий номер земельної ділянки №35222287400:02:000:0418, продовжено до 20 серпня 2066 року.

Як виявилося, ця додаткова угода укладена та підписана від її імені фізичною особою ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 26 серпня 2011 року за №1389.

Про укладення від її імені додаткової угоди ОСОБА_7 власника земельної ділянки не повідомив. Видана йому довіреність скасована 5 грудня 2017 року.

Оспорюваною додатковою угодою строк дії договору оренди землі суттєво змінено.

Проте згоду на продовження строку дії договору оренди землі вона ніколи не надавала, видана на ім'я ОСОБА_7 довіреність таких повноважень не містить. Орендну плату з дати укладення та реєстрації додаткової угоди і по теперішній час за користування земельною ділянкою не отримувала.

Крім того, додаткова угода до договору оренди земельної ділянки б/н від 20 серпня 2017 року, укладена шляхом підписання її з боку орендодавця (позивача) - ОСОБА_7 як її представником на підставі підписання нотаріально посвідченої довіреності, а з боку ФГ ОСОБА_7 також представником - ОСОБА_8 на підставі довіреності, тобто правочин, в якому виступає це господарство, опосередковано створює інтерес для ОСОБА_7 особисто, оскільки впливає на майновий стан його підприємства.

Даний правочин порушує її конституційне право власності на земельну ділянку. Внаслідок укладення оспорюваного правочину для неї настали негативні наслідки, оскільки дію договору оренди продовжено на значний період, що позбавляє її можливості на достатньо тривалий час користуватися та розпоряджатися належним їй на праві власності майном (земельною ділянкою) по закінченню договору оренди, на що вона мала право розраховувати.

З урахуванням заяви від 07 червня 2018 року (а. с. 115 - 119), позивач ОСОБА_4 просила визнати недійсною додаткову угоду б/н від 20 серпня 2017 року до договору оренди землі № 041037100006 від 23 вересня 2010, укладену від імені ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та орендарем - ФГ ОСОБА_7 в особі ОСОБА_8, та скасувати її державну реєстрацію.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2018 року (а. с. 161 - 171) позов ОСОБА_4 до ФГ ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко А. В., ОСОБА_7, задоволено. Суд визнав недійсною додаткову угоду б/н від 20 серпня 2017 року до договору оренди землі № 041037100006 від 23 вересня 2010, укладену від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності ОСОБА_7 та орендарем ФГ ОСОБА_7 в особі ОСОБА_8 Суд також скасував державну реєстрацію додаткової угоди б/н від 20 серпня 2017 за № 23363814, вчинену державним реєстратором приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко А.В. Стягнув з ФГ ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1409 грн. 60 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку , що додаткова угода б/н від 20 серпня 2017 року до договору оренди землі №041037100006 від 23 вересня 2010 року є недійсною та підлягає скасуванню, оскільки представник орендодавця (сторони договору) ОСОБА_4 - ОСОБА_7 всупереч приписам ч. 3 ст. 238 ЦК України одночасно є керівником та засновником іншої сторони правочину - ФГ ОСОБА_7

Короткий зміст вимог і доводів апеляційних скарг

ФГ ОСОБА_7 оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. У поданої апеляційній скарзі (а.с. 177-179) ставиться питання про скасуванні рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, про відмову у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм процесуального та матеріального права, зокрема: ст. 92, 97, 238 ЦК України. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оспорюваний правочин був підписаний з боку орендаря та орендодавця однією особою, оскільки підписантами з боку орендодавця фізичної особи ОСОБА_4 являвся ОСОБА_9, який діяв на підставі не скасованої довіреності, а з боку ФГ ОСОБА_7 - ОСОБА_8, що не суперечить вимоги ч. 3 ст. 238 ЦК України. Голова фермерського господарства ОСОБА_7, діючи на підставі п. 14.7.3 статуту, передав свої повноваження на кладення договору від імені господарства представнику, а отже він не уособлював господарство під час укладення оспорюваної угоди.

Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи

Відповідачем ОСОБА_4 подано до суду відзив на апеляційну скаргу ( а.с. 194 - 197) у висловлено бачення про наявність підставі для залишення вимог апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначається, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання спірного правочину недійним, оскільки був укладеним з прямим порушенням ст. 238 ЦК України та не відповідав внутрішній волі позивача. ОСОБА_7, достовірно знаючи про відсутність волі позивача на продовження оренди земельної ділянки, що підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, фактично вчинив спірний правочин від імені позивача у власних інтересах, тобто прямо порушив заборону, встановлену у ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Позиції учасників справи в судовому засіданні суду апеляційної інстанції

Представник відповідача ФГ ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу.

Позивач ОСОБА_4 заперечила проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про час, дату та місце її розгляду, в судове засідання не з'явилися.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд першої інстанції встановив такі обставини:

Відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії КР № 106500 ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,10 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Трепівської сільської ради Знамянського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с. 22).

01 червня 2010 року між ОСОБА_4 та ФГ ОСОБА_7 , в особі голови господарства - ОСОБА_7, укладено договір оренди землі предметом якого являється належна позивачу на праві власності земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 строком на 10 років. Договір зареєстровано Знам'янським відділем ДП Кіровоградська регіональна філія центру державного земельного кадастру про що в книзі реєстрації договорів оренди земель вчинено запис від 23 вересня 2010 року № 041037100006 (а. с. 33 - 34).

26 серпня 2011 року ОСОБА_4 видала довіреність (а. с. 32), якою уповноважила ОСОБА_7 бути її представником з питань, пов'язаних з укладенням договорів оренди належної їй земельної ділянки площею 5,10 га на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області кадастровий номер НОМЕР_1. Цією довіреністю ОСОБА_7 уповноважено, зокрема, укладати договір оренди земельної ділянки з правом самостійно визначати істотних і факультативних умов. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бондаренко А. В. Відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі Довіреностей виданого 05 грудня 2017 року за №35388117, дію вказаної довіреності припинено на підставі заяви від 05 грудня 2017 року.

20 серпня 2017 року між ОСОБА_4, від імені якої на підставі від 26 серпня 2011 року діяв ОСОБА_7, та ФГ ОСОБА_7, в особі ОСОБА_8, який дяв на підставі довіреності, укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 23 вересня 2010 року (а. с. 108). Цією додатковою угодою внесено зміни до п. 8 і п. 9 договору оренди, а саме: визначено, що договір укладається строком до 20 серпня 2066 року; розмір орендної плати за кожен рік користування земельною ділянкою визначено на рівні трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічної індексації.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 113587700 (а. с. 20 - 21), сформованої 12 лютого 2018 року, 09 листопада 2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко А. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №23363814 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі додаткової угоди від 20 серпня 2017 року №б/н до договору оренди землі від 01 червня 2010 року укладеного між ФГ ОСОБА_7 і ОСОБА_4 Строком дії права оренди - до 20 серпня 2066 року.

Також суд встановив, що рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровградської області від 11 грудня 2017 року (а. с. 23 - 24) у справі ЄУН 389/2271/17 за позовом ОСОБА_4 до ФГ ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відділ у Знам'янському районі Головного управління держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_7, визнано недійсною додаткову угоду №352228744002649 від 05 листопада 2012 року до договору оренди землі № 041037100006 від 23 вересня 2010 року, укладену 05 листопада 2012 року від імені ОСОБА_4 її представником ОСОБА_7 та ФГ ОСОБА_7 Рішенням встановлено, що вказану додаткову угоду від імені ОСОБА_4 уклав ОСОБА_7 з порушенням норми ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство ОСОБА_5 зареєстроване 27 лютого 1998, дата запису 25 січня 2006, номер запису 14291200000000494, засновник та керівник - ОСОБА_5.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно з приписами частин 1, 2, 3, 6 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Частинами 1 і 2 ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Особливістю відносин представництва є те, що вони виникають та існують в інтересах особи, яка добровільно надала іншій особі право вчинити певний перелік юридично значимих дій, які вона заздалегідь схвалює. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки лише для особи, яку він представляє.

Згідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, в своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Суд першої інстанції дав вірне тлумачення вказаній нормі закону (ч. 3 ст. 238 ЦК), а саме: правочин завжди має вчинятися (представником) в інтересах сторони, яку представляють. З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено представницький правочин в своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він є одночасно. При цьому словосполучення "у своїх інтересах" слід розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам представлюваного .

Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочини, що яких його повноваження обмежені законом або довіреністю.

За змістом ч. 3 ст. 238 ЦК України дієздатність представника на вчинення правочину від імені особи, яку він представляє, в своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно, обмежена.

Правочин, вчинений з порушенням заборони, встановленої ч. 3 ст. 238 ЦК України, має суттєвий дефект його суб'єктного складу.

Суд першої інстанції на підставі наявних у справі доказів правильно встановив, що оспорювана додаткова угода була укладена від імені позивача її представником за довіреністю ОСОБА_7, який водночас являвся засновником та керівником ФГ ОСОБА_7 і який видав від імені господарства довіреність на ОСОБА_8 на укладення цієї додаткової угоди.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).

Відповідно до частин 2, 3 ст. 4 Закону України Про фермерське господарство голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Згідно статуту ФГ ОСОБА_7 (а. с. 180 - 184):

засновником господарства є ОСОБА_7 (п. 9.1.); органи управління господарством - загальні збори засновників та голова господарства (п. 12.1.);

у господарства створюється одноособовий виконавчий орган - голова, який здійснює керівництво його поточною діяльністю (п. 14.1.);

головою господарства є його засновник або інша визначена в статуті особа (п. 14.2.);

голова має право без доручення діяти від імені господарства, представляти його, укладати будь-які угоди та інші юридичні ати, видавати доручення(п.п. 14.7.1., 14.7.3. п. 14.7).

Отже ОСОБА_7, діючи в інтересах та від імені ФГ ОСОБА_7, відповідно до положень його статуту, уповноважив ОСОБА_8 на укладення від імені господарства правочинів, зокрема оспорюваної додаткової угоди, але при цьому сам не перестав бути представником господарства відповідно до законодавства та положень статуту.

У правовідносинах, які виникли на підставі оспорюваної додаткової угоди, саме ОСОБА_7 уособлює господарство.

Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 від імені ОСОБА_4 вчинив правочин в інтересах фермерського господарства, представником якого він одночасно є, а також у власних інтересах так, як він являється засновником цього госпадорства та його бенефіціаром (п. 4.1., 10.4. статуту).

З цих мотивів суд не бере до уваги довід апеляційної скарги відповідача про те, що додаткову угоду від імені сторін підписано різними особами так, як це не спростовує, що ОСОБА_7 являвся одночасно представником обох сторін угоди.

ОСОБА_4, дізнавшись по укладення додаткової угоди від 20 серпня 2017 року, не схвалила дій свого представника і оспорила укладений ним від її імені правочин.

З урахуванням положень частин 1, 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 238 ЦК України суд першої інстанції обґрунтовано визнав додаткову угоду від 20 серпня 2017 року до договору оренди землі від 01 червня 2010 року недійсною.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Знам'янський міськрайонний суд кіровоградської області дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, повно і всебічно з'ясував обставини справи та зміст спірних правовідносин, виконав вимоги цивільного судочинства та вирішили спір відповідно до вимог закону.

За приписами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Про судові витрати

У зв'язку з тим, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, витрати відповідача на сплату судового збору компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги Фермерського господарства ОСОБА_5 без задоволення, а рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення - 07 грудня 2018 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. М. Єгорова

С. І. Мурашко