Ухвала

від 22.12.2018 по справі 469/1470/18

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.12.2018 Справа №469/1470/18

2/469/532/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Гапоненко Н.О., розглянувши позовну заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

Прокурор 14 листопада 2018 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати незаконними та скасувати пункти 1,2 розпорядження Березанської РДА №366 від 25 червня 2011 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,0909 га для індивідуального дачного будівництва за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області; визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,0909 га з кадастровим номером НОМЕР_2; витребувати від ОСОБА_2 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації вказану земельну ділянку, посилаючись на те, що відповідачем Березанською районною державною адміністрацією порушено вимоги законодавства при наданні безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва земельної ділянки, яка знаходиться у межах прибережної захисної смуги та пляжної зони Чорного моря та відповідно до законодавства не може передаватися у приватну власність.

Одночасно з позовною заявою 14 листопада 2018 року прокурором надано заяву про забезпечення вказаного позову, у якій він просить з метою запобігання відчуженню чи обтяженню зобов'язаннями спірної земельної ділянки, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, вжити заходів до забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0909 га з кадастровим номером НОМЕР_2, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району та заборони відділу з питань державної реєстрації Березанської РДА здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки;

-заборони Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на вказаній земельній ділянці;

- заборони ОСОБА_2 вчиняти з вказаною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 10 грудня 2018 року справу розподілено судді Гапоненко Н.О.

Позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями ч.3, ч.4 ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, прокурор посилався на те, що незаконне надання у приватну власність відповідачу земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги Чорного моря грубо порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню дотримання єдиного порядку набуття прав власності на землю, а також охорони, відтворення та сталого використання земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, що відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Разом з тим, прокурором не зазначено у позовній заяві та не підтверджено наявність виключного випадку для подання позову Миколаївською місцевою прокуратурою №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Так, відповідно до змісту позовної заяви, Миколаївській облдержадміністрації про вказані у позові порушення стало відомо у серпні 2018 року з листа Миколаївської місцевої прокуратури № 1 від 22.08.2018 року, тобто незадовго до звернення прокурора до суду з цим позовом.

Причини, з яких Миколаївська обласна державна адміністрація не звернулась до суду самостійно, прокурором не зазначено, та не надано належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України Про прокуратуру , тому суд позбавлений можливості встановити існування обставин, які б свідчили про неналежне здійснення Миколаївською ОДА захисту інтересів держави, на що посилається прокурор як на підставу здійснення представництва інтересів держави.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 24 жовтня 2018 року у справі № 304/1196/16-ц (провадження № 61-18698св18) зазначив, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №697/2768/16-ц (провадження№ 61-17499св18).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом встановлено відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, що, відповідно до п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України, є підставою для повернення заяви.

Заява прокурора про забезпечення позову, додана до позовної заяви, також підлягає поверненню з таких підстав.

Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Оскільки прокурором не обґрунтовано наявності підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, суд вважає, що у порушення вимог п.п.3, 7 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову за заявою прокурора та інших відомостей, необхідних для забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову підлягає поверненню прокурору разом з позовною заявою на підставі ч.9 ст.153 ЦПК України як така, що подана без додержання вимог статті 151 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.149, 153, п.4 ч.4 ст.185, ст.ст.258-261, 263 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 про забезпечення вказаного позову повернути прокурору.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя: