Рішення

від 30.11.2018 по справі 700/852/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 700/852/16-ц

Провадження № 2/761/3574/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Родинний сад про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, -

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2017 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла вказана позовна заява за підсудністю з Лисянського районного суду Черкаської області.

В позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16.10.2018 року позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача 10 789,52 грн. індексу інфляції, 3 442,91 грн. три проценти річних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 31.01.2013 року постановлено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у сумі 128 000,00 грн., 3% річних в розмірі 3 356,05 грн., а всього 131 356,05 грн.

Позивач зазначає, що рішення суду станом на день звернення до суду з цим позовом не виконано та існує заборгованість в розмірі 126 935,51 грн. (131 356,05-4 420,54 грн., що сплачені 10.07.2013 року).

А тому на підставі положень ч.2 статті 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних за період з 05.11.2015 року по 29.09.2016 року складають 10 789,52 грн. інфляційна складова та 3 442,91 грн. три проценти річних. Суми як вбачається позивач нараховує на 126 935,51 грн..

Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, звернулися до суду із заявою про слухання справи у їх відсутність. В заяві зазначають, що позовні вимоги підтримують та просять задовольнити в повному обсязі.

Відповідач представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, до суду відзив на заявлені вимоги не надійшов.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2015 року між ПП Родинний сад (далі - Позичальник) та ОСОБА_1 (далі - Позикодавець) був укладений Договір безпроцентної позики №14/05-10 за умовами якого Позикодавець передав у власність Позичальника грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. строком на 12 місяців, тобто до 14.05.2011 року.

Умовами договору не передбачено сплату процентів.

ПП Родинний сад не виконав належним чином умов договору, тому ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення коштів.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 31.01.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Родинний сад про стягнення боргу за договором позики, стягнуто з ПП Родинний сад на користь ОСОБА_1 залишок боргу в сумі 128 000 грн. та відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача на користь позивача стягнуто 3 % річних від неповернутої суми боргу в розмірі 128 000 грн. за період з липня 2011 року по 14 травня 2012 року, що становить 3 356 грн. 05 коп.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Родинний сад про стягнення боргу за договором позики, стягнуто з ПП Родинний сад на користь ОСОБА_1 відповідно до наданого позивачем остаточного розрахунку заборгованості від 16 лютого 2015 року, за період з 14 травня 2012 року по 16 лютого 2015 року, індекс інфляції за час прострочення, склав 29075,79 грн., три проценти річних від простроченої суми - 9864,35 грн., а всього 38940,14 грн.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської від 10 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПП Родинний сад на користь ОСОБА_1 36 389, 44 грн. інфляційних втрат та 2 551, 80 грн. трьох процентів річних, а всього 38 941,24 грн. Як вбачається розрахунок проведено за період з 17 лютого 2015 року по 04 листопада 2015 року.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29.04.2015 року рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2015 року змінено та зменшено розмір стягнених з ПП Родинний сад на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат з 36 389,44 грн. до 34 990,26 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується інформацією наданою Лисянським районним ВДВС ГТУЮ у Черкаській області, після 04.11.2015 року відповідач сплатив: 09.11.2015 року - 3 636,36 грн., 30.11.2015 року - 3 636,36 грн. та 28.07.2016 року - 1 818,18 грн.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК визначено, що в тому разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК.

Статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав) не звільняє його від відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604 - 609 ЦК. У зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора немає, тому слід дійти висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що нарахування коштів відповідно до ст. 625 ЦК здійснюється незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення відповідно до вимог Закону від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження", суд приходить до висновку, що є законом передбачені підстави для стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

Таким чином суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні та три проценти річних за період з 05.11.2015 року по 29.09.2016 року.

Водночас суд не може погодитись із здійсненим нарахуванням позивачем так як воно не відповідає встановленим обставинам справи.

Як вбачається з інформації, наданої державним виконавцем, за виконавчим листом виданим на підставі рішення Апеляційного суду Черкаської області від 31.01.2013 року при сумі боргу 133 326,39 грн., сплачено 38 965,97 грн., зокрема 09.11.2015 року - 3 636,36 грн., 30.11.2015 року - 3 636,36 грн. та 28.07.2016 року - 1 818,18 грн. (суд не досліджує інші суми сплати, так як попередніми судами за вказаний період стягнуто три проценти річних та інфляційне збільшення), тобто після 28.07.2016 року заборгованість становить 94 360,42 грн. Так як суд позбавлений можливості встановити які суми сплачувались на погашення суми боргу, трьох процентів річних чи судового збору, тому суд вважає за можливе для здійснення розрахунку взяти загальну суму заборгованості, за мінусом сплачених сум за кожен період.

А тому за період з 05.11.2015 року по 29.09.2016 року на суму 103 421,32 грн. три проценти річних становить 34,01 грн. (4 дні), інфляційні не нараховуються.

За період з 09.11.2015 року по 29.11.2015 року три проценти річних нарахованих на суму 99 814,96 грн. становить 172,28 грн. (21 день), інфляційне збільшення в сумі -1996.30 грн. (сукупний індекс інфляції -1.020).

За період з 30.11.2015 року по 27.07.2016 року три проценти річних нарахованих на суму 96 178,60 грн. становить 1 905,13 грн. (241 день), інфляційне збільшення в сумі -5 364,46 грн. (сукупний індекс інфляції -1.056).

За період з 28.07.2016 року по 29.09.2016 року три проценти річних нарахованих на суму 94 360,42 грн. становить 496,36 грн. (64 дні), інфляційне збільшення в сумі -1 410,31 грн.(сукупний індекс інфляції -1.015).

А загальна сума, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить: інфляційні - 6 774,77 грн. (5 364,46 грн. + 1 410,31 грн.), три проценти річних в сумі - 2 573,77 грн. (172,28 грн. + 1 905,13 грн. + 496,36 грн.).

Крім того, на підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.202, 207, 526, 640, 1046-1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 77- 81, 263, 265, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Родинний сад про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Родинний сад (ЄДРПОУ 35445388, адреса: м.Київ, вул.Мельникова,12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) три проценти річних в сумі 6 774 (шість тисяч сімсот сімдесят чотири) гривни 77 копійок, інфляційне збільшення суми боргу - 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) гривни 77 копійок та судовий зір в сумі 551,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : Н.Г.Притула