Постанова

від 21.12.2018 по справі 359/9789/18

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/9789/18

Провадження № 3/359/3747/2018

Протокол № 0802/12500/18

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянув за участю представників митниці Рунова Т.В., Ясінської О.Я., за участю представника за договором особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Гайдук О.О., адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина Іраку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; місце народження: Ірак, місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1; працюючого: менеджером компанії Spyal , Україна, м. Київ, паспорт громадянина Іраку НОМЕР_1, виданий 04.10.2017 р., орган, що видав: Sulaymaneyah, посвідка на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2, дата видачі 14.12.2017р., дата закінчення строку дії 12.12.2018 р., орган, що видав 1201,-

в с т а н о в и в :

23.10.2018 року о 21 год. 17 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу Приліт терміналу D ДП МА Бориспіль громадянин Іраку ОСОБА_2, який прилетів з Катару, м. Доха, літаком авіакомпанії Катарські авіалінії , рейсом №0297, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - зелений коридор , тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром білої лінії , яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю зелений коридор , на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину Іраку ОСОБА_2 було задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що він відповів, що має готівку в сумі 17 500 доларів США.

Після цього громадянина Іраку ОСОБА_2 було запрошено до службового приміщення митниці зали Приліт терміналу D ДП МА Бориспіль , де ним була видана готівка в розмірі 17 500 доларів США.

Готівка знаходилась: 10 000 доларів США в кишені брюк, що були одягнені на пасажирі та 7 500 доларів США в іншій кишені брюк, що були одягнуті на пасажирі. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина Іраку ОСОБА_2 вся готівка належить йому особисто.

Громадянин Іраку ОСОБА_2 обрав проходження митного контролю зеленим коридором , де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянину Іраку ОСОБА_2, було пропущено: 11 490 доларів США (що становить еквівалент 9 997 євро, відповідно до курсу НБУ на 23.10.2018 р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 6 010 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надавав, до моменту перетину ним білої лінії до інспектора митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин Іраку ОСОБА_2, під час проходження митного контролю в залі Приліт терміналу D ДП МА Бориспіль , порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином Іраку ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через зелений коридор , готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню, у повному обсязі відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. та доповненнями, внесеними Постановами Правління Національного банку України, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв'язку з цим інспектором митниці на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу Приліт терміналу D ДП МА Бориспіль , 23.10.2018 року складено протокол про порушення митних правил №0802/12500/18.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом №0802/12500/18 вилучено: долари США за курсом НБУ на 23.10.18 за 100 доларів США - 2808-0405 грн., кількістю - 6 010, вартістю 168 763 грн. 23 коп.

В якості забезпечення рахунка штрафу у громадянина Іраку ОСОБА_2, відповідно до протоколу про порушення митних правил №0802/12500/18 від 23.10.2018 року, вилучено кошти у сумі 1700 грн. 00 коп.

Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, судом - не встановлено.

У судове засідання громадянин Іраку ОСОБА_2, не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки невідомі. Клопотань про перенесення розгляду справи до суду, не надходило. Разом з цим, до суду забезпечив явку свого представника за договором, адвоката Гайдук О.О. Відповідно до протоколу опитування від 23.10.2018 року, наданні пояснення, особи яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, встановлено, що вину у вчиненому правопорушенні він визнає у повному обсязі. Зазначено, що це сталося ненавмисно, а через власну необережність так як він не досконало обізнаний в митних правилах України. Він повідомив, працівникам митниці про те, що ввезенні на територію України грошові кошти є його особистими та які мали цільове призначення, а саме для облаштування житла в Україні. У зв'язку з чим, відповідно до вимог Митного кодексу України, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та за участі його представника за договором.

Представник за договором особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Гайдук О.О. у судовому засіданні повідомила, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області, знаходиться справа, за фактом скоєння громадянином Іраку ОСОБА_2, порушення правил порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України. Громадянин Іраку ОСОБА_2, вину у вчиненому правопорушенні визнає у повному обсязі, однак дане правопорушення сталося через власну його неуважність та необережність, так як він перебував у виснаженому стані та не досконало знайомий з митними правилами України. 23.10.2018 року громадянин Іраку ОСОБА_2, під час проходження митного контролю у зоні митного контролю Приліт терміналу D ДП МА Бориспіль , при проходженні митного контролю, своїми діями обрав канал позначений символом зеленого кольору, після перетину якого, був зупинений працівниками митниці, які запитали у нього скільки коштів він має при собі, у відповідь на, що останній повідомив працівникам митниці, що має при собі 17500 доларів США. Так, ввезена в Україну громадянином Іраку ОСОБА_2, валюта в розмірі 17500 доларів США, являються грошовими коштами отримані ОСОБА_2 законним шляхом. Ці кошти, ним заощаджені із заробітної плати, яку останній отримує, працюючи регіональним менеджером у Компанії з обмеженою відповідальністю SPYAL (SPYAL Company Ltd), що була зареєстрована за законодавством Республіки Ірак відповідно до свідоцтва про реєстрацію, що видане 23.06.2010 року Генеральним управління з реєстрації компаній Міністерства торгівлі та промисловості Республіки Ірак. При цьому, в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів. Таким чином, грошові кошти, які мав при собі ОСОБА_2 , при перетині державного кордону України, є його приватною власністю, та мають легальне походження, оскільки є заробітною платою.

Крім того, представник за договором зазначила, що ввезення грошових коштів на територію Україну громадянином Іраку ОСОБА_2 , було цільовим, оскільки грошові кошти повинні були ним внесенні в статутний капітал ТОВ СПЯЛ (код ЄДРПОУ 41986143), так як ОСОБА_2 є співзасновником даного підприємства, створеного за законодавством України, з часткою в статутному капіталі, що складає 33%, що в грошовому еквіваленті становить 2 693 514 грн. Станом на 30.11.2018 рік, грошові зобов'язання ОСОБА_2 , не виконані в повному обсязі. Таким чином, його борг перед підприємством складає 2 693 514 грн. Дані обставини підтверджуються письмовими доказами, документи які долучено до матеріалів справи. Представник зазначила, що у підприємства є значна потреба в поповненні обігових коштів. Станом на листопад 2018 року заборгованість за поставлений товар перед постачальника складає 1 976 485,87 грн. Існує потреба у збільшенні грошового обігу, щоб не дійти до банкрутства, що може бути вирішене шляхом виконання засновниками своїх зобов'язань перед підприємством в формуванні статутного капіталу. Разом з цим, на утримані ОСОБА_2 перебуває його дружина. Таким чином грошові кошти, які мав при собі під час перетину державного кордону України громадянин Іраку ОСОБА_2 призначалися для погашення заборгованості перед підприємством - резидентом України, яка в загальному становить 2 693 514 грн. Зазначені обставини вказують на те, що грошові кошти у сумі 6 010 доларів США, що становить приблизно 168 000 грн., є для останнього важливою, життєво необхідною та значною сумою. Конфіскація цих коштів, на які розраховував ОСОБА_2 поставить його в скрутне матеріальне становище, позбавить його можливості забезпечити функціонування бізнесу та отримання доходів для утримання сім'ї. У зв'язку з вищенаведеним, адвокат Гайдук О.О., просила суд врахувати при розгляді справи сукупність обставин, що пом'якшують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності та практику Європейського суду з справ людини. Крім того до матеріалів справи долучила документи які підтверджують вищезазначені пояснення. Отже, враховуючи все вищевикладене, просить призначити правопорушнику, адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту, що є його заробітною платою повернути громадянину Іраку ОСОБА_2.

У судовому засіданні представник митниці протокол підтримав та зазначив, що громадянин Іраку ОСОБА_2, скоїв порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв'язку з чим просив застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

У судовому засіданні, допитаний свідок ОСОБА_6, який повідомив, що він працює старшим інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста Бориспіль-аеропорт Київської митниці ДФC. По факту даної справи, а саме щодо притягнення громадянина Іраку ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил, передбаченої ст. 471 МК України зауважив, що після перетину пасажиром ОСОБА_2 білої лінії , яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю зелений коридор , йому було задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що останній відповів, що має готівку в сумі 17 500 доларів США. Після цього громадянина Іраку ОСОБА_2 було запрошено до службового приміщення митниці зали Приліт терміналу D ДП МА Бориспіль , де ним була видана готівка в розмірі 17 500 доларів США. Він добровільно дістав 10 000 доларів США які знаходилися в кишені брюк, що були одягнені на пасажирові та 7 500 доларів США в іншій кишені брюк. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина Іраку ОСОБА_2 вся готівка належала йому особисто. Після чого було складено протокол про порушення митних правил. Переклад вівся у повній відповідності до слів особи.

Суддя заслухавши думку представника митниці, представника за договором особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, покази свідка, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що в діях громадянина Іраку ОСОБА_2, вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0802/12500/18 від 23.10.2018 громадянин Іраку ОСОБА_2 обрав зону спрощеного митного оформлення зелений коридор , а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 № 148, фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через зелений коридор , товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю зеленим коридором, з моменту перетину останнім білої лінії , що позначає закінчення зеленого коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин Іраку ОСОБА_2, перетнув білу лінію , що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення зелений коридор , таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.

Вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, відповідно до наданих пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності під час складання протоколу опитування від 23.10.2018 року та підтверджена у судовому засіданні його представником за договором, адвокатом Гайдук О.О., підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України Про міжнародні договори від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію Про захист прав людини і основоположних свобод , а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення яке вчинив громадянин Іраку ОСОБА_2 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 17500 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти на територію Україну в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення яке вчинив громадянин Іраку ОСОБА_2, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в зеленому коридорі , тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми на територію України нерезидентами допускається, за умови його письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином єдине діяння, яке вчинив громадянин Іраку ОСОБА_2, полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин Іраку ОСОБА_2, підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянин Іраку ОСОБА_2, потенційно міг завдати державі була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені письмові пояснення представника за договором особи, яка порушила правила митного законодавства, та в судовому засіданні обставини.

Разом з цим, при перевірці вказаних обставин, судом встановлено, що громадянин Іраку ОСОБА_2, працює менеджером компанії Spyal , Україна, м. Київ. Тимчасово вилучена валюта в розмірі 6010 доларів США, являється коштами заощадженими ОСОБА_2, від заробітної плати, яку останній отримує, працюючи регіональним менеджером у Компанії з обмеженою відповідальністю SPYAL (SPYAL Company Ltd), що була зареєстрована за законодавством Республіки Ірак відповідно до свідоцтва про реєстрацію, що видане 23.06.2010 Генеральним управління з реєстрації компаній Міністерства торгівлі та промисловості Республіки Ірак . Дана обставина підтверджується довідкою, виданою SPYAL Company Ltd №127, від 19.11.2018. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина Іраку ОСОБА_2, підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення валюти. Метою його поїздки до України має цільове призначення, оскільки грошові кошти повинні були ним внесенні в статутний капітал ТОВ СПЯЛ (код ЄДРПОУ 41986143), так як ОСОБА_2 є співзасновником даного підприємства, створеного за законодавством України, з часткою в статутному капіталі, що складає 33%, що в грошовому еквіваленті становить 2 693 514 грн. Станом на 30.11.2018 рік, грошові зобов'язання ОСОБА_2 не виконані в повному обсязі. Таким чином, його борг перед підприємством складає 2 693 514 грн. Дані обставини підтверджуються письмовими доказами по справі, а саме: статутом ТОВ СПЯЛ , протоколом Загальних зборів Товариства №2 від 04.04.2018, бухгалтерською довідкою №11-01 від 29.11.2018 та оборотно-сальдовою відомістю по бухгалтерських рахунках підприємства за період з липня по листопад 2018. У зв'язку з цим, тимчасово вилучені кошти у правопорушника мають легальне походження.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї .

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. Вилучена валюта працівниками митниці є для ОСОБА_2, дуже значною сумою, оскільки грошові кошти були ним заощадженні, як зазначено вище, від отриманої заробітної плати, для погашення заборгованості перед підприємством - резидентом України, яка в загальному становить 2 693 514 грн. Конфіскація цих коштів, на які розраховував ОСОБА_2 поставить його в скрутне матеріальне становище, позбавить його можливості забезпечити функціонування бізнесу та отримання доходів для утримання сім'ї. На утримані ОСОБА_2 перебуває його безробітна дружина. Обставина одруження підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії І-ВЛ № 344495 від 25.11.2017. В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

Європейський суд з прав людини у справі Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, інтерес суспільства та умови, передбачені законом . Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар .

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення справедливого балансу дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982. З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина Іраку ОСОБА_2, на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього індивідуальний надмірний тягар .

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушниці та ніяк не сприятиме вихованню громадянина Іраку та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина Іраку ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином з правопорушника громадянина Іраку ОСОБА_2, на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил до місця зберігання у розмірі 41 грн. 02 коп. (а.с.25).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір слід стягнути з громадянина Іраку ОСОБА_2, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись: п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012 р.), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в :

Визнати винним громадянина Іраку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Іраку НОМЕР_1, виданий 04.10.2017, орган, що видав: Sulaymaneyah, посвідка на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2, дата видачі 14.12.2017, дата закінчення строку дії 12.12.2018 р., орган, що видав 1201, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., що підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31119106510004, КБК: 21081100).

Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил №0802/12500/18, а саме: долари США за курсом НБУ на 23.10.18 за 100 доларів США - 2808-0405 грн., кількістю - 6 010, вартістю 168 763 грн. 23 коп. - повернути громадянину Іраку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Іраку НОМЕР_1, виданий 04.10.2017 р., орган, що видав: Sulaymaneyah, посвідка на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2, дата видачі 14.12.2017р., дата закінчення строку дії 12.12.2018 р., орган, що видав 1201.

Стягнути з громадянина Іраку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Іраку НОМЕР_1, виданий 04.10.2017, орган, що видав: Sulaymaneyah, посвідка на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2, дата видачі 14.12.2017, дата закінчення строку дії 12.12.2018 р., орган, що видав 1201, на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з громадянина Іраку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Іраку НОМЕР_1, виданий 04.10.2017, орган, що видав: Sulaymaneyah, посвідка на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2, дата видачі 14.12.2017р., дата закінчення строку дії 12.12.2018, орган, що видав 1201, на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: 35213060089083) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 41 грн. 02 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя: Ю.В. Кабанячий

Постанова суду набрала законної сили