Рішення

від 17.12.2018 по справі 1140/2769/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року справа № 1140/2769/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Толстової О.І.,

представника позивача - Романяк М.Я.,

представника відповідача - Момот О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Фортуна"

до відповідача : Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02 жовтня 2018 року №00000691411, яким ТОВ "Агрофірма Фортуна" визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації №9147739836 від 18.07.2018 року (за червень 2018року) в розмірі 60100,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02 жовтня 2018 року №00000671411, яким товариству визначено до сплати суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі податкового зобов'язання в сумі 17918,66 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4479,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, незаконними та такими, що винесено всупереч податковому законодавству та на підставі акту, в якому відображені порушення, що не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1).

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України (а.с.116-119).

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, зі змісту якого встановлено, що позивач не погоджується з обставинами, викладеними представником відповідача у відзиві, оскільки вони повністю дублюють висновки Акту перевірки від 28.08.2018р., які не відповідають дійсним обставинам справи (а.с.132-133).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в письмовому відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з наказом від 05.07.2018 року №1044, посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Агрофірма Фортуна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015року по 30.06.2018року, правильності нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015року по 30.06.2018року, за результатом якої складено акт перевірки від 28.08.2018 року №49/11-28-14-11/32777391 (а.с.19-55).

В акті перевірки податковим органом, серед інших, зафіксовано наступні порушення:

-п.198.3, п.198.5 ст.198, п.209.7, пп.209.15 ст.209, пп.4 п.49 підр.2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податкові зобов'язання в податкових деклараціях з податку на додану вартість всього на суму 123 367,00 грн., в тому числі: за жовтень 2015 р. - 993,00грн., грудень 2015р. - 111 493,00 грн., січень 2016 р. - 1054,00 грн., лютий 2016 р. - 1154,00 грн., березень 2016р. - 1125,00грн., квітень 2016р.- 1068,00 грн., травень 2016р. - 1068,00 грн., червень 2016 - 1143,00 грн., липень 2016 р.-1118 грн., вересень 2016р.- 2236,00 грн., жовтень 2016 р. - 1169,00 грн., листопад 2016р. -1318,00 грн., грудень 2016 р. - 1428,00 грн.;

та завищено від'ємне значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2018 року в сумі 60100 грн.;

-п.266.1, п.266.2, п.266.3 ст.266, п.33 підр. 10 розділу ХХ ПК України платником податків занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 17918,66 грн., в тому числі: за 4 квартал 2015 р. - 202,16 грн., за 2016р. - 914,85 грн., за 2017 р. - 10622,40 грн., І-ІІ квартали 2018 р. - 6179,25 грн. (а.с.53)

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення від 02 жовтня 2018 року №00000691411, яким до позивача застосовано штраф у загальній сумі 60100,00грн. (а.с. 90);

- податкове повідомлення - рішення від 02 жовтня 2018 року №00000671411, яким позивачу нараховано суму грошових зобов'язань в розмірі 22398,33 грн. (а.с.91).

Так, зі змісту акту перевірки, судом встановлено, що на порушення пп.4 п.49 підр.2 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, перевіряючі дійшли висновку, що товариством знижено податкові зобов'язання в податковій декларації з податку на додану вартість, всього на суму 35000,00 грн., в тому числі за травень 2017 року на суму 35000,00 грн., за рахунок неправомірно проведеного коригування податкового зобов'язання в бік зменшення. Зокрема, посадовими особами відповідача встановлено, що в травні 2017 року ТОВ "Агрофірма Фортуна" було складено та зареєстровано розрахунок коригування від 16.05.2017 року за №13 за рахунок коригування вартості соняшнику, реалізованого у грудні 2016 р. на підставі доповнення про визначення остаточної ціни товару.

Крім того, перевіряючими зазначено, що згідно з п.49 підр. 2 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та (або) розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених сільськогосподарськими виробниками за операціями з постачання с/г товарів (послуг), визначених, відповідно до п. 209.7 ст.209 ПК України має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року (стор. 9 Акту перевірки)(а.с.180).

При цьому, перевіряючими встановлено, що ТОВ "Агрофірма Фортуна" 16.05.2017 р. подано розрахунок коригування №13 до податкової накладної від 28.12.2016р. №6/2, в зв'язку з коригуванням вартості реалізованого ТОВ УкрАгроСервіс соняшнику на суму ПДВ - 35000 грн., тобто з порушенням строку, визначеного п. 49 підр. 2 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (стор. 10 Акту перевірки) (а.с.181).

Крім того, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2015року по 30.06.2018 року встановлено завищення від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду за червень 2018 року в сумі 60100 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.1.2.1, 3.1.2.2 розд. ІІІ акту перевірки (стор. 16 Акту перевірки) (а.с.187).

Судом встановлено порушення відповідачем Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року №395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 року за №607/23139 (далі - Порядок №395), а саме:

відповідно до п. 2.3.2.2 Порядку №395, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Між тим, з описової частини акту перевірки вбачається, що зміст встановленого в ході перевірки позивача порушення податкового законодавства в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість зводиться лише до табличного відображення даних фіскального органу, встановлених у ході перевірки із зазначенням певних розбіжностей. Будь-яких розрахунків виявлених розбіжностей податковим органом не наведено, як і не наведено посилання на певні господарські операції та відповідні первинно-бухгалтерські документи та податкові накладні. Зі змісту акту перевірки не можливо встановити, яким чином та на підставі яких документальних доказів податковий орган дійшов подібних висновків. Також в акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні та податкові документи із зазначенням їх реквізитів та дат їх складання.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11.

Окрім того, такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Судом встановлено, що в акті перевірки, відповідач, дійшовши висновку про зменшення від'ємного значення - за червень 2018 р. на суму 60100 грн., обмежився лише одним реченням: завищення від'ємного значення за червень 2018 року відбулось внаслідок допущених порушень, які відображені в пп. 3.1.2.1, 3.1.2.2 акту перевірки . Аналогічні підстави викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву.

Також суд наголошує, що в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що зменшення від'ємного значення відбулось за рахунок наступних порушень:

- неправильного коригування позивачем податкового зобов'язання в сторону його зменшення в сумі 35000 грн. в травні 2017 року;

- завищення податкового кредиту на суму 25100 грн. за серпень 2017 року за рахунок не проведення коригування податкового кредиту при списанні кредиторської заборгованості з минулим терміном позовної давності по контрагентам позивача ПП "Агрофірма Панчеве" (позивач отримав товар, але не розрахувався) - п. 198.3 ст. 198 ПК України.

Так, п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що положення п.198.3 ст.198 ПК України взагалі не регулюють порядок, за яким визначено, що внаслідок списання дебіторської та кредиторської заборгованості необхідно зменшувати податковий кредит, враховуючи, що позивач отримував та поставляв товар, а не здійснював передплати.

При цьому, інших норм податкового законодавства (щодо вказаного порушення) відповідачем не зазначено ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду.

Суд зазначає, що питання формування та використання від'ємного значення ПДВ регулюється ст. 200 ПК України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 14 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 14 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, суд звертає увагу, що контролюючим органом під час проведення перевірки позивача, не досліджено податкову звітність, що призвело до неповного дослідження фактичних обставин та необґрунтованих висновків викладених в акті перевірки, а відтак податкове повідомлення-рішення від 02.10.2018 р. № 00000691411 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 02 жовтня 2018 року №00000671411, яким товариству визначено до сплати суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі податкового зобов'язання в сумі 17918,66 грн.. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4479,67 грн. судом встановлено наступні обставини.

Перевіркою правомірності визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.10.2015поку по 30.06.2016 року встановлено його заниження всього в сумі 17918,66 грн.

Так, перевіряючими встановлено, що ТОВ "Агрофірма Фортуна" використовувало нерухоме майно по Петрівській селищній раді на підставі свідоцтва про право власності, виданого Петрівською РДА 16.05.2006 року, на підставі розпорядження Петрівської РДА №279-р від 15.05.2006 року.

Станом на 01.10.2015 р. (по рахунку 103) обліковуються наступні основні засоби: приміщення контори, яке знаходиться за адресою - Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Леніна,2а (свідоцтво про право власності, видане Петрівською РДА 16.05.2006р., загальна площа об'єкту - 1016,7 кв.м).

Перевіркою повноти відображених показників по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.10.2015р. по 30.06.2016р. в сумі 11131,76 грн., на підставі таких документів: податкових декларацій, свідоцтво про право власності, довідки про належність будівель домовласника, встановлено заниження задекларованих суб'єктом декларування показників, а саме:

- для розрахунку суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка підлягає сплаті, платником застосовано загальну площу об'єкта житлової та (або) нежитлової нерухомості - 652,80 кв.м.

До звітів за 2015,2016,2017 та 2018 роки не включено наступні об'єкти:

-їдальня та підвал загальною площею 663,9 кв.м.

Згідно з приписами пп.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 ПК України, об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі,

є) інші будівлі.

Згідно з рішенням сесії Петрівської селищної ради від 15.05.2015р. №1885/6, затверджено наступні ставки податку у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового року) 2016 року (1378 грн.) за 1 кв.м. база оподткування для об'єктів нежитлової нерухомості - 0,1 %.

Згідно з рішенням сесії Петрівської селищної ради від 14.07.2016р. №192/7, затверджено наступні ставки податку у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового року) 2017 року (3200грн.) за 1 кв.м. база оподткування для об'єктів нежитлової нерухомості - 0,5 %.

Згідно з рішенням сесії Петрівської селищної ради від 13.07.2017 р. №624/7, затверджено наступні ставки податку у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового року) 2018 року (3723грн.) за 1 кв.м. база оподткування для об'єктів нежитлової нерухомості - 0,5 %.

Відповідно до положень ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

266.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

На порушення п.266.1, п.266.2, п.266.3 ст. 266, п.33 підр.10 розд. ХХ ПК України, платником занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 17918,66 грн., в тому числі:

- за 4 квартал 2015 року в сумі 202 грн. 16 коп. (663,9 кв.м (площа їдальні та підвалу) х 1218 грн. 0.1/100)/4 = 202,16 - внаслідок не включення до бази оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості);

- за 2016 рік в сумі 914грн. 85 коп. (663,9 кв.м (площа їдальні та підвалу) х 1378 грн. 0.1/100 0 = 914,85 - внаслідок не включення до бази оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості);

- за 2017 рік в сумі 10662 грн. 40 коп. (663,9 кв.м (площа їдальні та підвалу) х 3200 грн. 0.1/100 0) = 10662,40- внаслідок не включення до бази оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості);

- за І-ІІ квартали 2018 р. в сумі 6179 грн. 25коп. (663,9 кв.м (площа їдальні та підвалу) х 3723 грн. 0.5/100 0) = 6179,25 - внаслідок не включення до бази оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості);

Позивач під час розгляду справи, не спростував допущеного порушення, а тому у вказаній частині позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням норм ч.3 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №00000691411 від 02 жовтня 2018 року, яким ТОВ "Агрофірма Фортуна" визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації №9147739836 від 18.07.2018 року (за червень 2018року) в розмірі 60100,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Фортуна" (код-32777391) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 881,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко