Рішення

від 26.12.2018 по справі 1340/4735/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4735/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю СУ 24 Енергоресурс-монтаж про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю СУ 24 Енергоресурс-монтаж (далі - ТЗОВ СУ 24 Енергоресурс-монтаж , відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з січня по вересень 2018 року в сумі 38747,32 грн. 30.11.2018 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 45) та зазначив, що на момент відкриття провадження у цій справі у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за жовтень 2018 року в сумі 3186,67 грн., тому просить стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень - жовтень 2018 року в сумі 41933,99 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 підлягають повному відшкодуванню. Заборгованість, про стягнення якої заявлено цей позов, виникла у зв'язку з тим, що відповідач не відшкодував управлінню ПФУ витрати, понесені на виплату і доставку пільгової пенсії особам, які набули на неї право за час роботи на цьому підприємстві.

Ухвалою від 09.11.2018 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач надіслав заперечення на позовну заяву (вх. № 38952 від 03.12.2018) та вказав, що підприємство повинно відшкодовувати територіальному органу ПФ лише частину витрат на виплату пільгових пенсій за січень-вересень 2018 року в сумі 20878,39 грн. Обгрунтовує це тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали на підприємстві та набули пільговий стаж до 01.01.1992 року, тобто до введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення . ОСОБА_3 набув 77,1% пільгового стажу до 01.01.1992, тому підприємство повинно відшкодовувати ПФ лише 22,9 % пільгової пенсії. Відповідач вказує, що пільгова пенсія призначається за законодавством, що діяло раніше і не підлягає відшкодуванню підприємством. Особам, які не мають повного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст.12 вищевказаного Закону, знижується пропорційно до наявного стажу, тому товариство повинно відшкодовувати лише частину витрат на виплату пенсій. Щодо призначення пільгових пенсій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказав, що такі призначено вірно.

Позивач подав заперечення на відзив, з посиланням на статтю 100 Закону України Про пенсійне забезпечення , зазначив, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на 01.01.1992 не набули повного пільгового стажу, тому пенсію цим особам призначено відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , що передбачає відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії.

Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінив їх в сукупності та вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке:

Відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в тому числі є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закон № 400/97-ВР у редакції від 03.10.2017 р. N 2148-VIII, для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до вимог статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (далі список №2).

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Закон № 1058-IV набрав чинності з 01.01.2004. Відтак, обов'язок покривати підприємствами та організаціями витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій діє починаючи з 2004 року.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі Інструкція).

Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції).

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд) та діють на підставі постанови Пенсійного фонду від 22.12.2014 № 28-2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі .

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо:

- забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства;

- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів;

ТЗОВ СУ 24 Енергоресурс-монтаж зареєстровано як юридична особа (а.с. 7-8) та відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування .

Територіальний орган ПФУ повідомив ТЗОВ СУ 24 Енергоресурс-монтаж про необхідність відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, що виплачені таким особам: ОСОБА_3 (місячний розмір з січня по квітень 2018 становить 2161,19 грн., за травень 2018 - 976,18 грн.), ОСОБА_1 (місячний розмір з січня по вересень 2018 становить 912,37 грн., за жовтень 2018 - 853,51 грн.), ОСОБА_2 (місячний розмір з січня по жовтень 2018 становить 249,44 грн.), ОСОБА_6 (місячний розмір з січня по липень 2018 становить 252,03 грн., за серпень 2018 - 278,10 грн., за вересень - жовтень 2018 - 265,07 грн.), ОСОБА_5 (місячний розмір з січня по жовтень 2018 становить 1818,65 грн.). Повідомлення здійснено у встановлений Інструкцією спосіб шляхом надіслання поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідних Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (а.с. 32-36, 38, 47).

Оцінюючи доводи підприємства про відсутність обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам (ОСОБА_1, ОСОБА_2 та частково ОСОБА_3.) суд керується такими мотивами. Стаття 100 Закону N 1788-XII не підміняє положення статті 13 цього ж Закону стосовно визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише врегульовує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення цих пенсій. Обов'язок підприємств і організацій щодо відшкодування понесених ПФУ після 01.01.2014 (набрання чинності Закону № 1058-IV) витрат на виплату і доставку пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах від 25.09.2012 NN 21-251а12, 21-293а12, від 17.12.2013 № 21-453а13.

Отже, підприємство не відшкодувало ПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень-жовтень 2018 року на загальну суму 41933,99 грн. у встановлені законом строки. Сума понесених ПФУ витрат на виплату пільгових пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 підтверджується довідками управління ПФУ (а.с. 48-51), завіреними підписом керівника установи та відтиском гербової печатки. За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 258, 262, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СУ 24 Енергоресурс-монтаж (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вул. Спортивна, буд, ідентифікаційний код 01415708) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період січень-жовтень 2018 року в сумі 41933 (сорок одна тисяча дев'ятсот тридцять три) гривні 99 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.