Рішення

від 19.12.2018 по справі 812/837/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/837/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Українського інституту експертизи сортів рослин в інтересах Луганського обласного державного центру експертизи сортів рослин до Головного управління ДФС в Луганській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 13.12.2017 № НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Українського інституту експертизи сортів рослин в інтересах Луганського обласного державного центру експертизи сортів рослин до Головного управління ДФС у Луганській області, з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 13.12.2017 року, яким до Луганського обласного державного центру експертизи сортів рослин, в інтересах якого діє позивач УІЕСР, застосовано штраф у розмірі 38510 грн. 90 коп. за період з 22.05.2015 року до 19.08.2016 року та нараховано пеню у розмірі 4580грн. 16коп.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 13.12.2017 ГУ ДФС у Луганській області прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальній сумі 43091,06 грн, в тому числі штраф у розмірі 38510,90 грн (20% з 01.01.2015 за період з 22.05.2015 по 19.08.2016) та нарахована пеня у розмірі 4580,16 грн.

Позивач зазначив, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

02.09.2014 прийнято Закон України № 1669-VIII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669), який набув чинності 15.10.2014. Відповідно до підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, розділ VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану» .

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у пункті 9-3 Закону № 2464, не застосовуються.

Проведення антитерористичної операції у регіоні, в якому здійснює діяльність позивач, на теперішній час триває.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Позивач вважає, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності.

Від Головного управління ДФС в Луганській області через відділ діловодства, обліку та звернення громадян (канцелярію) суду 22.05.2018 надійшов відзив на позов (арк. спр. 49-50), в якому зазначено, що відповідно до норм Закону №1669 та Закону № 2464 можна зробити висновок, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків не застосовуються до платників єдиного внеску які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилась антитерористична операція в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО та не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО, подали до фіскального органу заяву та сертифікат Торгово-промислової палати України. Станом на теперішній час філія Луганського обласного державного центру експертизи сортів рослин не надала до органу доходів і зборів за основним місцем обліку заяву та сертифікат Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин. За таких обставин, філія Луганського обласного державного центру експертизи сортів рослин повинен був своєчасно та в повному обсязі сплачувати нарахування по єдиному внеску за період з серпня місяця 2015 року по листопад місяць 2016 року. Відповідно у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску в зазначений період, ГУ ДФС у Луганській області було правомірно застосовано до філії Луганського обласного державного центру експертизи сортів рослин рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №0039831308 від 13.12.2017 року. У задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою суду від 02.04.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків (арк.спр. 32).

Ухвалою суду від 02.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (арк.спр. 1).

Ухвалою суду від 31.05.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) (арк.спр. 66).

Ухвалою суду від 04.12.2018 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання (арк.спр. 72).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в письмовому провадженні відповідно до вимог частини дев'ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

Український інститут експертизи сортів рослин (далі - позивач) є юридичною особою, код 00488332, та має у своєму складі відокремлений підрозділ - Луганський обласний державний центр експертизи сортів рослин (арк. спр. 100-111).

Відокремлений підрозділ - Луганський обласний державний центр експертизи сортів рослин пербуває на обліку в Старобільській ОДПІ, є платником єдиного внеску, зареєстрований за адресою: 92753, Луганська область, Старобільський район, с.Лозовівка, вул.Миру, 99 (арк.спр. 100-111).

Рішенням ГУ ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 13.12.2017 до Луганського обласного державного центру експертизи сортів рослин Українського інституту експертизи сортів рослин застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 22.05.2015 до 19.08.2016 у сумі 38510,90 грн та нараховано пеню у розмірі 4580,16 грн (арк.спр. 10).

Позивач, не погодившись з рішенням № НОМЕР_1 від 13.12.2017 про застосування фінансових санкцій, подав до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) скаргу від 20.12.2017, яку ДФС України розглянуто та 24.01.2018 прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги. Рішення обґрунтовано тим, що положення пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» втратили чинність згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 № 911 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , яким внесено зміни Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» . Матеріалами справи підтверджено порушення платником строків сплати єдиного внеску, що є підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені (арк.спр.12-14).

Крім того, листом від 15.06.2015 № 54 позивач повідомив ДПІ в Артемівському районі м.Луганська та Старобільску МДПІ, що в зв'язку з АТО, Луганський обласний державний центр експертизи сортів рослин був в грудні 2014 року перереєстрований в Старобільській МДПІ. За період з квітня по листопад 2014 року виплата заробітної плати проводилась через Ленінське відділення казначейства, кошти єдиного внеску зараховувались на р.рах.№ 37199201001233 ДПІ в Артемівському р-ні м. Луганська. При самоперевірці було виявлено, що частина документів була знищена пожежею на території Луганська і що звіти по єдиному внеску за травень-листопад 2014 року попереднім бухгалтером не були надані. Тому керівництвом було прийнято рішення поновити документацію, та надати відсутні звіти, які були надані Старобільській МДПІ в травні 2015 року, в результаті чого виникла недоїмка, але фактично кошти перераховані в повному обсязі. Просили зробити переведення коштів з рахунку Артемівського ДПІ на рахунок Старобільського МДПІ № 37192201001230, код 38609723. До листа додано ксерокопії платіжних доручень на загальну суму 107362,28 грн (арк.спр. 15-23, 25).

Листом від 06.11.2015 № 50/110 позивач повідомив Старобільску МДПІ, що в зв'язку з проведенням АТО Луганський обласний державний центр експертизи сортів рослин був перереєстрований в Старобільський ОДПІ 11.12.2014, до цього Луганський ОДЦЕСР був зареєстрований в ДПІ Артемівського району м.Луганськ. За період з липня по листопад 2014 року виплата заробітної плати проводилась через Ленінське відділення казначейства, кошти єдиного внеску зараховувались на р.рах.№ 37199201001233 ДПІ Артемівського р-ну м.Луганськ, платіжні доручення №4, №5 від 30.09.2014, №9, №10 від 30.09.2014, №14, №15 від 30.09.2014, №19, №20 від 14.11.2014 загальна сума платіжних доручень 107362,28 грн, ці кошти відсутні на карточці лицевого рахунку (арк.спр. 26).

Отже, судом встановлено, що до 11.12.2014 Луганський обласний державний центр експертизи сортів рослин перебував на обліку як платник єдиного внеску в ДПІ Артемівського району м.Луганськ, а з 11.12.2014 був перереєстрований в Старобільську ОДПІ (код 38316342, місцезнаходження: 92753, Луганська область, Старобільський район, с.Лозовівка, вул.Миру, 99).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем рішення № НОМЕР_1 від 13.12.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.05.2015 по 19.08.2016.

При вирішенні справи суд керується такими вимогами чинного законодавства.

За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VІІ до Закону № 2464-VI та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право на адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9 № 2464).

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).

На час виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464 необхідно застосовувати з урахуванням норм Закону № 1669.

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Таким чином, саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

Пункт 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» .

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» . Зазначене розпорядження опубліковано 08 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України Урядовий портал.

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30 жовтня 2014 року №1053.

Вищевказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014, до зазначених населених пунктів належить с.Лозовівка Старобільського району (Хворостянівська сільська рада), яке є місцезнаходженням позивача та Старобільське ОДПІ, у якого Луганський обласний державний центр експертизи сортів рослин перебуває на обліку як платник єдиного внеску з 11.12.2014, а також місто Сєвєродонецьк - місцезнаходження ГУ ДФС у Луганській області.

Отже, позивач є суб'єктом правовідносин, для врегулювання яких необхідно застосувати п. 9-4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Таким чином, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до позивача, як платників єдиного внеску не застосовується.

Доводи відповідача стосовно обов'язкового звернення позивача до податкового органу з заявою щодо звільнення його від виконання своїх обов'язків згідно п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 є безпідставними, оскільки приписи п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI не ставлять факт звільнення платника від обов'язку зі сплати єдиного внеску у залежність від часу подання відповідної заяви, а прямо встановлює, що така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО.

Засвідчення факту настання форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску, така умова для звільнення від відповідальності також відсутня у нормі прямої дії пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ.

Перевага надається спеціальним нормам, що визначають звільнення позивача від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, без подання сертифікатів Торгово-промислової палати (пункт 9-4 Закону № 2464), а не Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який щодо спірних відносин є загальними.

Таким чином, приймаючи спірне рішення, відповідач діяв всупереч вимогам Закону № 2464.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення № НОМЕР_1 сформовано 13.12.2017 з посиланням на статтю 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яка визначає заходи впливу та стягнення.

При цьому в рішенні визначено період застосування фінансових санкцій та нарахування пені, а саме за період з 22.05.2015 по 19.08.2016.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення.

Суд зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Зазначена справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 30 березня 2018 року №812/292/18 (№Пз/9901/22/18) за результатами розгляду зразкової справи. Таким чином, з урахуванням ч. 3 ст. 291 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 30 березня 2018 року №812/292/18 (№ Пз/9901/22/18).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 13.12.2017 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн (квитанція № 0.0.959479015.1 від 09.02.2018) (арк.спр. 2).

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Українського інституту експертизи сортів рослин в інтересах Луганського обласного державного центру експертизи сортів рослин до Головного управління ДФС в Луганській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 13.12.2017 № НОМЕР_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області № НОМЕР_1 від 13.12.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, ідентифікаційний код юридичної особи 39591445) на користь Українського інституту експертизи сортів рослин (03041, м.Київ, вул.Г.Родімцева, 15, ідентифікаційний код 00488332) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1