Рішення

від 12.12.2018 по справі 813/6049/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/6049/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Тур Т.О.,

за участі представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Галичина до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000204000/9585 від 24.07.2015 року, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі - 1882894,50 грн (в тому числі за основним платежем - 1255263,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 627631,50 грн).

Посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта перевірки від 13.07.2015 року №3/28-06-40-00/25553579 Про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ Галичина (код ЄДРПОУ 25553579) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності декларування, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП Орім (код ЄДРПОУ 39355541) за період жовтень 2014 року-січень 2015 року . У вищенаведеному акті контролюючий орган вказав, зокрема, про те, що господарські операції між ПрАТ Галичина та його контрагентом ПП Орім не спричинили реального настання юридичних наслідків. Позивач з такими висновками не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. В той же час, зазначила, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача з названим контрагентом, а також доказам, які пов'язані з господарською діяльністю ПрАТ Галичина . Натомість долучена до матеріалів справи первинна документація, на думку позивача, повністю спростовує висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся. Щодо посилань контролюючого органу на податкову інформацію ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 18.03.2015 року №170/10-13-22-05/39355541 про спектр фінансово-господарської діяльності ПП Орім , вказала, що з огляду на передбачений чинним законодавством України принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. На підставі наведеного вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000204000/9585 від 24.07.2015 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, суть якого зводиться до наступного. Проведеною СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів позаплановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності декларування, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП Орім (код ЄДРПОУ 39355541) за період жовтень 2014 року-січень 2015 року, результати якої оформлені актом від 13.07.2015 року №3/28-06-40-00/25553579, встановлено, що між ПрАТ Галичина та ПП Орім укладено договір про надання маркетингових послуг. Зазначив, що документи, які надавались позивачем на підтвердження виконання робіт/послуг, носять формальний характер без реального підтвердження здійснення таких господарських операцій позивачем. Зокрема, у актах здачі-приймання виконаних робіт відсутня інформація щодо місця здійснення господарських операцій, обсягів, одиниці виміру господарських операцій, а також не зазначено в чому виражено їх результат. Крім цього, згідно отриманої податкової інформації від 18.03.2015 року №170/10-13-22-05/39355541 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ПП Орім з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.09.2014 року по 31.01.2015 року, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП Орім з контрагентами-покупцями за період з 01.09.2014 року по 31.01.2015 року. Наведене, на думку відповідача, ставить під сумнів факт здійснення господарських операцій та виключає правомірність їх відображення у податковому обліку ПрАТ Галичина . За таких обставин, вважає, що викладені в акті перевірки від 13.07.2015 року №3/28-06-40-00/25553579 висновки щодо заниження ПрАТ Галичина податкових зобов'язань з податку на додану вартість є обґрунтованими, відповідно прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення №0000204000/9585 від 24.07.2015 року правомірним і підстав для задоволення позову немає.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву та наданих суду поясненнях.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 року (справа №К/800/27172/16) касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Галичина задоволено частково: скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 року прийнято справу №813/6049/15 до провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10.05.2017 року призначено у справі судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі - до одержання результатів судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 03.04.2018 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.07.2018 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.08.2018 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.09.2018 року поновлено провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ПрАТ Галичина (код ЄДРПОУ: 25553579) зареєстроване, як юридична особа, 01.06.1998 року; основним видом економічної діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є перероблення молока, виробництво масла та сиру.

На підставі направлення від 02.07.2015 року №175/28-06-40/, виданого СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів, згідно підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, підп.75.1 п.75.1 ст.75, підп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), та відповідно до наказу СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів від 01.07.2015 року №139, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Галичина з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності декларування, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП Орім (код ЄДРПОУ 39355541) за період жовтень 2014 року - січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 13.07.2015 року №3/28-06-40-00/25553579 (далі - акт перевірки від 13.07.2015 року).

У висновках цього акта перевірки контролюючий орган зазначив про порушення позивачем підп.14.1.181, підп.14.1.185, підп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим завищено податковий кредит по операціях з придбання послуг від ПП Орім на суму 1255263,00 грн, в тому числі: за жовтень 2014 року в сумі 781094,00 грн, листопад 2014 року в сумі 234139,00 грн, за грудень 2014 року в сумі 240030,00 грн, що призвело до заниження ПДВ на суму 1255263,00 грн, в тому числі: за жовтень 2014 року в сумі 781094,00 грн, листопад 2014 року в сумі 234139,00 грн, за грудень 2014 року в сумі 240030,00 грн.

На обґрунтування цих висновків, відповідач, зокрема, зазначив, що СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів отримано податкову інформація від 18.03.2015 року №170/10-13-22-05/39355541 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ПП Орім з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.09.2014 року по 31.01.2015 року (ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області).

Згідно цієї інформації, операції ПП Орім неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку із цим, ПП Орім не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, в ході проведення аналізу даних згідно підсистеми АС Податковй блок АС Перегляд результатів співставлення Архів електронної звітності не встановлено факту передачі товарів (послуг) ПП Орім за період з 01.09.2014 року по 31.01.2015 року контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Таким чином, у ПП Орім відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.09.2014 року по 31.01.2015 року.

Крім того, встановлено, що серед персоналу ПрАТ Галичина числяться маркетологи, дистриб'ютори, регіональні представники товариства, що володіють інформацією щодо руху, попиту, реалізації продукції тощо.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається також на те, що згідно наданих до перевірки документів встановлено, що у актах здачі-приймання виконаних робіт відсутня інформація щодо місця здійснення господарських операцій, обсягів, одиниці виміру господарських операцій, а також не зазначено в чому виражено їх результат.

За результатами зібраної при проведенні податкової перевірки інформації, відповідач дійшов висновку про економічну недоцільність придбання даних маркетингових послуг; згідно наявних матеріалів перевірки ПрАТ Галичина не підтверджено фактичного отримання маркетингових послуг від ПП Орім . А тому, на думку податкового органу, операції між ПрАТ Галичина та його контрагентом ПП Орім є безтоварними, що призвело до неправомірного формування показників бухгалтерського податкового обліку, а в підсумку до заниження податкових зобов'язань перед бюджетом.

На підставі акта перевірки від 13.07.2015 року, СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000204000/9585 від 24.07.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі - 1882894,50 грн (в тому числі за основним платежем - 1255263,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 627631,50 грн).

ПрАТ Галичина скористалось правом адміністративного оскарження, однак за наслідками такого, названий акт індивідуальної дії рішенням МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП Державної фіскальної служби України від 07.10.2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000204000/9585 від 24.07.2015 року, вважаючи його таким, що суперечить вимогам податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини.

Так, у період, що був предметом перевірки, між ПрАТ Галичина (замовник) та ПП Орім (виконавець) укладено договір №55 від 01.09.2014 року про надання маркетингових послуг. Згідно умов договору виконавець зобов'язується надати маркетингові послуги, а замовник прийняти й оплатити надані послуги.

ПП Орім (код ЄДРПОУ: 39355541) зареєстроване, як юридична особа, 19.08.2014 року; основним видом економічної діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

На підтвердження здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом позивач представив суду:

- акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №002092 від 31.10.2014 року згідно договору №55 від 01.09.2014 року з додатком до договору про надання маркетингових послуг з визначення переліку і вартості послуг;

- податкова накладна №228 від 31.10.2014 року на загальну суму 4686559,98 грн;

- акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №005101 від 30.11.2014 року згідно договору №55 від 01.09.2014 року з додатком до договору про надання маркетингових послуг з визначення переліку і вартості послуг;

- податкова накладна №814 від 30.11.2014 року на загальну суму 1404830,00 грн;

- акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №008105 від 31.12.2014 року згідно договору №55 від 01.09.2014 року з додатком до договору про надання маркетингових послуг з визначення переліку і вартості послуг;

- податкова накладна №1572 від 31.12.2014 року на загальну суму 1440180,00 грн;

- виписка банку про сплату коштів;

- податкова декларація з ПДВ за жовтень 2014 року;

- податкова декларація з ПДВ за листопад 2014 року;

- податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року;

- податкова декларація з ПДВ за січень 2015 року;

- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень-грудень 2014 року (Д5);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку;

- договір №68259 про надання послуг від 01.09.2014 року, укладений між ТОВ АТБ-маркет і ПП Орім . На виконання вказаного договору ТОВ АТБ-маркет були передані замовнику ПП Орім дані по мережі АТБ , в т.ч. відносно товарів, які постачались ПрАТ Галичина до ТОВ АТБ-маркет , щодо обсягів продажу продукції в торгових точках, залишків продукції в магазинах, відносної динаміки продажу продукції, середньоденних обсягів продажу;

- договір №6 оренди від 01.01.2014 року, згідно умов якого ПрАТ Галичина орендує в ПП За мир приміщення; акти прийому-передачі до договору;

- довідку про реалізацію продукції по ТОВ АТБ-маркет за жовтень 2014 року-травень 2015 року;

- податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень-2014 року-січень 2015 року з додатками;

- звіт про фінансовий стан на 31.12.2014 року;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2014 рік з додатками;

- картка рахунку №631 за жовтень 2014 року-січень 2015 року;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 за 2014 рік;

- деталізація статті витрати на збут за 2014 рік;

- деталізація статті витрати на збут за 2014 рік з податку на прибуток;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних з ПДВ за жовтень-грудень 2014 року переробного підприємства;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних з ПДВ за жовтень-грудень 2014 року загальні;

- книгу обліку придбання товарів робіт послуг за 2015 рік;

- дані продажів у мережу АТБ в жовтні 2014 року-травні 2015 року (в кг та шт.);

- документи про маркетингові дослідження (звіти) за грудень 2014 року по договору №55 від 01.09.2014 року, а саме: визначення відносної динаміки продажу продукції ТМ Галичина у торгівельній мережі ТОВ АТБ-маркет :

за жовтень 2014 року; визначення об'ємів продажу продукції ТМ Галичина у торгівельних пунктах мережі ТОВ АТБ-маркет у грошовому еквіваленті, що приймають участь у дослідженні у звітний період за жовтень 2014 року; визначення залишків продукції ТМ Галичина у торгівельних пунктах мережі ТОВ АТБ-маркет , що приймають участь у дослідженні у звітний період за жовтень 2014 року; звіт по проведеному маркетинговому дослідженню Анкетування споживачів йогурта за жовтень 2014 року; звіт по проведеному дослідженню Телефонне опитування споживачів сметани за жовтень 2014 року; звіт по проведеному дослідженню Телефонне опитування споживачів кефіра тм Галичина за 1 жовтень 2014 року; звіт по проведеному дослідженню Телефонне опитування споживачів молока ТМ Галичина І за жовтень 2014 року; звіт по проведеному фокус-груповому дослідженню Проект Сметана від 12.10.2014 року; звіт по проведеному фокус-груповому дослідженню Проект Йогурт від 23.10.2014 року; звіт по проведеному фокус-груповому дослідженню Проект Молоко від 28.10.2014 року; звіт по проведеному фокус-груповому дослідженню Проект Кисломолочна продукція від 22.10.2014 року; звіт по проведеному опитуванні споживачів йогурту в м.Дніпропетровськ за жовтень 2014 року; звіт по проведеному опитуванні споживачів кисломолочної продукції в м.Запоріжжя за жовтень 2014 року; звіт по проведеному опитуванні споживачів кефіру в м.Нікополь за жовтень 2014 року, звіт по проведеному маркетинговому дослідженню Ситуація на ринку кефіру за жовтень 2014 року;

за листопад 2014 року: визначення відносної динаміки продажу продукції ТМ Галичина у торгівельній мережі ТОВ АТБ-маркет за листопад 2014 року; визначення об'ємів продажу продукції ТМ Галичина у торгівельних пунктах мережі ТОВ АТБ-маркет у грошовому еквіваленті, що приймають участь у дослідженні у звітний І період за листопад 2014 року; звіт по проведеному фокус-груповому дослідженню Проект Йогурт від 17.11.2014 року; визначення залишків продукції ТМ Галичина у торгівельних пунктах мережі ТОВ АТБ-маркет , що приймають участь у дослідженні у звітний період за листопад 2014 року; звіт по проведеному опитуванні споживачів кефіру в м.Дніпродзержинськ за листопад 2014 року; звіт по проведеному дослідженню Телефонне опитування споживачів кефіру за листопад 2014 року; звіт по проведеному фокус-груповому дослідженню Проект кефір від 29.11.2014 року;

за грудень 2014 року: визначення об'ємів продажу продукції ТМ Галичина у торгівельних пунктах мережі ТОВ АТБ-маркет у грошовому еквіваленті, що приймають участь у дослідженні у звітний І період за грудень 2014 року; визначення залишків продукції ТМ Галичина у торгівельних пунктах мережі ТОВ АТБ-маркет , що приймають участь у дослідженні у звітний період за грудень 2014 року; визначення відносної динаміки продажу продукції ТМ Галичина у торгівельній мережі ТОВ АТБ-маркет за грудень 2014 року; звіт по проведеному фокус-груповому дослідженню Проект Кисломолочна продукція від 20.12.2014 року; звіт по проведеному фокус-груповому дослідженню Проект Сир кисломолочний від 21.12.2014 року; звіт по проведеному опитуванні споживачів кисломолочної продукції в м.Дніпропетровськ за грудень 2014 року; звіт по проведеному дослідженню Телефонне опитування споживачів йогурту ТМ Галичина за грудень 2014 року; звіт по проведеному маркетинговому дослідженню Ситуація на ринку кисломолочної продукції за грудень 2014 року.

З наданих документів встановлено, що ПП Орім оформило ряд первинних документів (зазначених вище) для ПрАТ Галичина на поставку маркетингових послуг по дослідженню продукції ТМ Галичина , продаж якої здійснювався у торгових точках мережі ТОВ АТБ-маркет .

Суми податку на додану вартість, згідно отриманої від ПП Орім податкової накладної, ПрАТ Галичина відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкового кредиту в декларації з ПДВ за жовтень 2014 року в сумі 781093,33 грн, за листопад 2014 року - 234138,33 грн, за грудень 2014 року - 240030,00 грн.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з підп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до підп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з підп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено ст.198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У п.201.7 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.201.10 цієї ж статті, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст.44 ПК України. Так, за змістом п.44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV).

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №996-ХIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень слідує, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд встановив, що ПрАТ Галичина є виробником власної харчової продукції під своєю торговою маркою ТМ Галичина , яку постачає на продаж в торгівельні мережі, зокрема, ТОВ АТБ-маркет .

З метою збільшення обсягів продажу своєї продукції, між ПрАТ Галичина (замовник) та ПП Орім (виконавець) було укладено договір про надання маркетингових послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, а замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити належним чином.

На виконання умов вищенаведеного договору ПП Орім надало ПрАТ Галичина маркетингові послуги, на підтвердження чого складено, зокрема, звіти про маркетингові дослідження, акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), документи на підтвердження оплати придбаних послуг, податкові накладні.

При цьому, в актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) та податкових накладних міститься перелік наданих послуг та їх вартість, а саме зазначено, що ПП Орім здійснено: проведення маркетингового дослідження у форматі польового анкетування (відкриті питання), проведення телефонного опитування респондентів, визначення залишків продукції в магазинах, визначення об'єму продаж в торгівельних точках у грошовому виразі, обробка результатів маркетингового дослідження та надання звіту, визначення відносної динаміки продукції у торгівельній мережі тощо.

В наданих звітах про маркетингові дослідження за період жовтень-грудень 2014 року викладені всі дані підтвердження залишків, кількість, місця проведення, визначення відносної динаміки продажу продукції у торговельній мережі, назва продукції, торгівельна мережа.

Оцінивши подані платником докази за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПрАТ Галичина розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Власне, щодо економічної доцільності придбання маркетингових послуг, то, як пояснила представник позивача в судовому засіданні, за результатами аналізу інформації, отриманої в якості маркетингових послуг, товариством було прийнято управлінські рішення, а саме - змінено асортимент продукції, що постачалася до ТОВ АТБ-маркет , зокрема, виведено з асортименту частину товарів та доповнено асортимент новою позицією. З урахуванням вивчення попиту на товар, здійснювалось постачання товарів, які користуються більшим попитом.

Зокрема, до матеріалів справи долучено дані продажу в мережу АТБ в жовтні 2014 року-травні 2015 року (в кг продукції) та дані продажу в мережу АТБ в жовтні 2014 року-травні 2015 року (в шт. продукції).

З аналізу змісту вказаних даних видно, що у зв'язку із поганим попитом на йогурт ПЕТ 2,5% Полуниця 250 г Tom&Jeй з та йогурт ПЕТ 2,5% Яблуко-банан 250 г Tom&Jeлов, такі були зняті з поставки, а з листопада 2014 року було введено в продажу Молоко Укр. п/е 2,5% 1000 г ТМ Весела ферма , реалізація якого зросла з 44999,00 кг в листопаді 2014 року до 466708,00 кг в травні 2015 року.

Вказане свідчить про те, що в результаті отримання маркетингових послуг та прийнятих на їх основі управлінських рішень вдалося досягти значного зростання реалізації продукції товариства в мережі ТОВ АТБ-маркет , а саме з 8474772,24 грн у жовтні 2014 року до 12408968,40 грн у травні 2015 року, тобто у півтора рази.

При цьому, доходи від росту реалізації продукції товариства перевищують витрати на маркетингові послуг, а тому економічна доцільність та економічний ефект наданих послуг є очевидними - ріст реалізації продукції на протязі кількох місяців в півтора рази.

Це також підтверджується і висновком судової економічної експертизи №3378 від 12.03.2018 року (додатки №8 та №9).

В свою чергу, відповідно до наданих позивачем звітів, маркетингові послуги проводились в торгівельній мережі ТОВ АТБ-маркет , в якій здійснювався продаж продукції позивача під ТМ Галичина . Звіти були складені ПП Орім по наступним сегментам реалізації товару: динаміку продажу, про залишки продукції, про об'єм продажу продукції ТМ Галичина в торгової мережі ТОВ АТБ-маркет .

Під час вирішення спору суд встановив, що саме ПП Орім здійснює обробку отриманої від ТОВ АТБ-маркет інформації в розрізі конкретного контрагента. Станом на дату надання маркетингових послуг торгівельна мережа ТОВ АТБ-маркет нараховувала близько 700 магазинів, через які здійснювався продаж продуктів харчування та товарів народного споживання. Майже вся продукція, що постачається в рамках укладених ТОВ АТБ-маркет договорів, постачається на умовах постачання DDU, тобто на склади (розподільчі центри) ТОВ АТБ-маркет , звідки вже власне саме ТОВ АТБ-маркет , маючи внутрішні замовлення від магазинів власної мережі, розвозять даний товар. Таким чином, напряму до певного магазину контрагенти ТОВ АТБ-маркет власну продукцію не постачають, а відтак не бачать їх безпосередній обсяг продажу та залишки, не можуть відслідкувати динаміку їх продажу. Отже, отримати інформацію щодо визначення залишків продукції в торгових точках мережі ТОВ АТБ-маркет , визначення відносної динаміки продажу в торгівельній мережі ТОВ АТБ-маркет , визначення обсягів продажу продукції в торгових точках цієї мережі в грошовому виразі напряму від ТОВ АТБ-маркет постачальники не можуть.

Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції із зазначеним контрагентом є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

До того ж, отримання позивачем маркетингових послуг від ПП Орім щодо визначення ситуації на ринку кисломолочної продукції безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача, оскільки основним видом діяльності ПрАТ Галичина є перероблення молока, виробництво масла та сиру, а основним видом діяльності ПП Орім є дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, що підтверджено витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На момент вчинення спірних господарських операцій контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість, а відтак мав право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останнім маркетингових послуг.

Факт того, що господарські операції з ПП Орім мали реальний характер, підтверджено також висновком судової економічної експертизи №3378 від 12.03.2018 року.

Суд не враховує посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо постачальника позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки надана ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкова інформація від 18.03.2015 року №170/10-13-22-05/39355541 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ПП Орім не містить жодних висновків щодо наявності в діях позивача порушень вимог податкового законодавства та не містить жодних висновків щодо невідповідності господарських відносин ПП Орім з позивачем.

Крім того, як зазначено Верховним Судом у постанові від 11.12.2018 року (справа №804/5541/16), податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто у разі підтвердження реального характеру надання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також, податковим органом не подано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб'єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Щодо посилань відповідача на проведення досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.08.2014 року за №32014100000000168, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України, щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Орім з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за період діяльності з 01.01.2015 року по 30.04.2015 року, оскільки вказане в силу приписів кримінального-процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину. Слід зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Зокрема, аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2012 року №К-39842/10.

Таким чином, факт проведення правоохоронними органами досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств не є належним доказом у справі. При цьому, відповідачем не надано суду відомостей щодо прийняття процесуальних рішень у даному досудовому розслідуванні, а також вироку суду, який би набрав законної сили щодо створення і діяльності саме ПП Орім .

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

З системного аналізу досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи слідує висновок, що при проведенні перевірки позивача та формулювання порушень ним вимог Податкового кодексу України, відповідач не провів аналіз суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся, а обмежився лише отриманою податковою інформацією. Проте суд відзначає, що підставою для відмови у праві на податковий кредит може слугувати лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань. Втім, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

А тому, оцінюючи доводи контролюючого органу, описані вище, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам), а також враховує, що характер придбання послуг відповідає видам діяльності позивача. Разом з тим, досліджені у судовому засіданні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг мали реальний характер. До того ж положеннями ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відтак, викладені в акті перевірки від 13.07.2015 року висновки контролюючого органу, які ґрунтуються виключно на припущеннях, не можуть бути взяті судом до уваги. Попри це, будь-яких інших доказів на обґрунтування правомірності вищезазначених висновків представник відповідача на надав та суд не встановив.

Суд враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . На думку суду, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та ПП Орім .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000204000/9585 від 24.07.2015 року не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак порушує права та законні інтереси позивача. Виходячи з положень п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню. А тому, спірне рішення слід скасувати як протиправне.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі (в т.ч. витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, в сумі 59520,00 згідно платіжного доручення№742557 від 24.11.2017 року та судовий збір в сумі 28243,42 грн, сплачений згідно платіжних доручень №№954, 956 від 16.06.2015 року та квитанції №19Н652946 від 09.11.2015 року).

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС №0000204000/9585 від 24.07.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі - 1882894,50 грн (в тому числі за основним платежем - 1255263,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 627631,50 грн).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: вул.Дегтярівська, 11г, м.Київ, 04119; код ЄДРПОУ: 39440996) на користь Приватного акціонерного товариства Галичина (місцезнаходження: вул.Валова, 29/8, м.Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 30994450) судові витрати в сумі 87763 (вісімдесят сім тисяч сімсот шістдесят три) гривні 42 копійки, в т.ч. судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 28243,42 грн та витрати, пов'язані із проведенням експертизи, в сумі 59520,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду буде складено до 26.12.2018 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 26.12.2018 року.