Рішення

від 15.11.2018 по справі 2340/4018/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року справа № 2340/4018/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участі: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

представника позивача Юревича С.В. - за довіреністю,

представника відповідача Мельниченко А.М. - за ордером,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до фермерського господарства "Юг-Агрострім" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) з позовом, в якому просить застосувати арешт коштів на рахунках платника податків фермерського господарства "Юг-Агрострім" (далі-відповідач) ЄДРПОУ 40602397, 20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Гагаріна, 5, оф. 9.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що посадові особи фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ не допустили до проведення перевірки посадових осіб Головного управління ДФС у Черкаській області, тому прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого повинна бути підтверджена адміністративним судом.

Відповідач заперечуючи проти позову 26.10.2018 надав до суду відзив, згідно з яким вказує, що арешт майна платника податків є винятковим засобом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. На думку відповідача, позивачем не доведено наявність правових підстав для реалізації права на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти відповідача. Також зазначає, що застосування арешту коштів господарства не відповідає засадам пропорційності в частині дотримання балансу негативних наслідків, які матиме платник податків та цілей, на які направлені такі вимоги позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 02.11.2018 та додаткових поясненнях по справі від 12.11.2018.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував повністю, просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.06.2018 №1180 у зв'язку з надходженням скарги від 08.06.2018 (вх. ГУ ДФС у Черкаській області від 15.06.2018 №Г/125/7) на підставі п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача, з питань перевірки інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, в тому числі не укладення податковим агентом трудових відносин з найманими особами згідно із законодавством за період здійснення господарської діяльності з 01.07.2015 по 13.07.2018, яку провести у період з 09.07.2018 по 13.07.2018.

На підставі вказаного наказу службовій особі податкового органу Мертокану В.В. видано направлення на перевірку від 27.06.2018 №1088/23-00-13-0409.

Копію наказу про проведення перевірки від 27.06.2018 №1180 вручено під розписку бухгалтеру фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_4, та ознайомлено останню з направленням на проведення перевірки від 27.06.2018 №1088/23-00-13-0409.

Як убачається з матеріалів справи з метою проведення перевірки головним державним інспектором Меркотаном В.В. надавались під підпис бухгалтеру фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_4 запити про надання документів №1 від 09.07.2018, №2 від 10.07.2018 та №3 від 11.07.2018.

На вказаних запитах бухгалтером фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_4 вчинено записи про неможливість надання документів для перевірки, у зв'язку з відсутністю голови ФГ ЮГ-АГРОСТРІМ , внаслідок чого головним державним інспектором Меркотаном В.В. складено відповідні акти №622/23-00-13-02-14/40602397 від 10.07.2018, №626/23-00-13-02-14/40602397 від 10.07.2018, №627/23-00-13-02-14/40602397 від 10.07.2018 та №628/23-00-13-02-14/40602397 від 10.07.2018.

З вказаними актами бухгалтер фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_4 ознайомлена під підпис.

Листом №18 від 09.07.2018 ФГ ЮГ-АГРОСТРІМ за підписом бухгалтера фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_4 повідомлено податковий орган про неможливість проведення перевірки у зв'язку з перебуванням голови ФГ ЮГ-АГРОСТРІМ у відрядженні.

У зв'язку з відмовою від проведення документальної позапланової виїзної перевірки головним державним інспектором Меркотаном В.В. складено відповідний акт №631/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.2018.

Відповідач від отримання даного акта відмовився, про що у відповідності ст. 81 Податкового кодексу України, складено акт №632/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.02018.

На підставі звернення начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області №29950/23-00-13-04 від 16.07.2018, рішенням начальника Головного управління ДФС у Черкаській області №29954/23-00-13-04 від 16.07.2018 застосовано умовний адміністративний арешт (всього рухомого та нерухомого) майна платника податків.

Звертаючись до суду з позовом щодо обґрунтованості застосування арешту коштів на рахунках фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ , позивач посилається на протиправність дій відповідача в частині не допуску посадовою особою фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ до проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач виходить з того, що ОСОБА_4 є саме посадовою особою фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ , його головним бухгалтером.

Надаючи оцінку вказаним твердженням позивача, суд виходить з наступного.

Пунктом 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 19.1. ст. 19 Податкового кодексу України платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Згідно з п. 19.2. ст. 19 Податкового кодексу України представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків (п. 19.3. ст. 19 Податкового кодексу України).

Частиною 3 ст. 65 Господарського кодексу України зокрема передбачено, що керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Однак, як убачається з матеріалів справи ОСОБА_4 є бухгалтером фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ , до посадових обов'язків, якої не входять повноваження що представництва господарства, а так само організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, що також підтверджується наявною в матеріалах справи посадовою інструкцією бухгалтера, затвердженою керівником фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ від 20.10.2016.

Також судом встановлено, що вказану особу керівником фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ не було уповноважено на представництво цього господарства у зносинах із контролюючими органами, уся податкова та фінансова звітність подається до податкового органу за підписом керівника фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ - ОСОБА_5

А тому суд висновує про безпідставність доводів позивача щодо наявності доступу у ОСОБА_4 як бухгалтера фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ до документів, запит щодо яких здійснено податковим органом.

Суд зазначає, що перелік документів, які надаються платнику податків при проведенні перевірки, передбачений п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, а саме: копія наказу на проведення перевірки, направлення на проведення перевірки та службові посвідчення, є вичерпним.

Наявними в матеріалах справи копіями наказу на проведення перевірки від 27.06.2018, направлень на проведення перевірки від 27.06.2018 №1088/23-00-13-0409, акта про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки №622/23-00-13-0214/40602397 від 10.07.2018, акта про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки №626/23-00-13-0214/40602397 від 11.07.2018, акта про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки №627/23-00-13-0214/40602397 від 12.07.2018, акта про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки №628/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.2018, акту про відмову в проведенні документальної позапланової виїзної перевірки №631/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.2018, акта про відмову від підпису №632/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.2018 підтверджується, що посадовою особою контролюючого органу надано саме непосадовій особі платника податків копію наказу про проведення перевірки, направлення на проведення перевірки та службові посвідчення.

Відповідно до положень пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з положеннями підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Однак, як встановлено судом фактична відмова платника податків у допуску до проведення перевірки посадової особи контролюючого органу обумовлена саме відсутністю станом на час проведення такої перевірки посадових осіб повноважених на представництво платника податків.

А тому суд висновує про необґрунтованість рішення податкового органу про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) до фермерського господарства "Юг-Агрострім" (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Гагаріна, 5, оф. 9, ідентифікаційний код 40602397) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено 26.12.2018.

Суддя С.О. Кульчицький