Постанова

від 13.03.2019 по справі 2340/4018/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/4018/18 Головуючий у 1 інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Ганечко О.М. Кузьмишиної О.М. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до Фермерського господарства "Юг-Агрострім" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Головне управління ДФС у Черкаській області звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства "Юг-Агрострім", в якому просив застосувати арешт коштів на рахунках платника податків фермерського господарства "Юг-Агрострім.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Головне управління ДФС у Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт посилається на те, що посадові особи фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ не допустили до проведення перевірки посадових осіб Головного управління ДФС у Черкаській області, а тому прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого повинна бути підтверджена адміністративним судом. Також, апелянт вказує, що головний бухгалтер? незалежно від форми власності підприємства? є посадовою особою, суд першої інстанції помилково вважає, що до її посадових обов'язків не входять повноваження щодо представництва Товариства.

11 березня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Фермерського господарства "Юг-Агрострім" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.06.2018 р. №1180, у зв'язку з надходженням скарги від 08.06.2018 р. (вх. ГУ ДФС у Черкаській області від 15.06.2018 р. №Г/125/7), на підставі п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України) призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача, з питань перевірки інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, в тому числі не укладення податковим агентом трудових відносин з найманими особами згідно із законодавством за період здійснення господарської діяльності з 01.07.2015 р. по 13.07.2018 р., яку провести у період з 09.07.2018 р. по 13.07.2018 р.

На підставі вказаного наказу, службовій особі податкового органу ОСОБА_5 видано направлення на перевірку від 27.06.2018 р. №1088/23-00-13-0409.

Копію наказу про проведення перевірки від 27.06.2018 р. №1180 вручено під розписку бухгалтеру фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_6, та ознайомлено останню з направленням на проведення перевірки від 27.06.2018 р. №1088/23-00-13-0409.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою проведення перевірки, головним державним інспектором Меркотаном В.В. надавались під підпис бухгалтеру фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_6 запити про надання документів №1 від 09.07.2018 р., №2 від 10.07.2018 р. та №3 від 11.07.2018 р.

На вказаних запитах бухгалтером фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_6 вчинено записи про неможливість надання документів для перевірки, у зв'язку з відсутністю голови ФГ ЮГ-АГРОСТРІМ , внаслідок чого головним державним інспектором Меркотаном В.В. складено відповідні акти №622/23-00-13-02-14/40602397 від 10.07.2018 р., №626/23-00-13-02-14/40602397 від 10.07.2018 р., №627/23-00-13-02-14/40602397 від 10.07.2018 р. та №628/23-00-13-02-14/40602397 від 10.07.2018 р.

З вказаними актами бухгалтер фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_6 ознайомлена під підпис.

Листом №18 від 09.07.2018 р. ФГ ЮГ-АГРОСТРІМ за підписом бухгалтера фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_6 повідомлено податковий орган про неможливість проведення перевірки, у зв'язку з перебуванням голови ФГ ЮГ-АГРОСТРІМ у відрядженні.

У зв'язку з відмовою від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, головним державним інспектором Меркотаном В.В. складено відповідний акт №631/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.2018 р.

Відповідач від отримання даного акта відмовився, про що, у відповідності ст. 81 Податкового кодексу України, складено акт №632/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.02018 р.

На підставі звернення начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області №29950/23-00-13-04 від 16.07.2018, рішенням начальника Головного управління ДФС у Черкаській області №29954/23-00-13-04 від 16.07.2018 р. застосовано умовний адміністративний арешт (всього рухомого та нерухомого) майна платника податків.

У звязку із цим, позивач звернувся до суду з позовом про обґрунтованість застосування арешту коштів на рахунках фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ , посилаючись на протиправність дій відповідача в частині не допуску посадовою особою фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ до проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України)(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Загальна процедура та підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені ст.94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п.94.1 цієї статті, яка за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Відповідно до п.94.6 ст.94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Пункт 94.4 ст.94 ПК України, передбачає, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно з підп.94.2.3 п.94.1 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пункт 75.1 ст.75 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу п.п.78.4, 78.5 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до абз.1 п.81.2 ст.81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, копію наказу про проведення перевірки від 27.06.2018 р. №1180 вручено під розписку бухгалтеру фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_6, та ознайомлено з направленням на проведення перевірки від 27.06.2018 р. №1088/23-00-13-0409.

Крім цього, матеріали справи свідчать, що з метою проведення перевірки головним державним інспектором Меркотаном В.В. надавались під підпис бухгалтеру фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_6 запити про надання документів №1 від 09.07.2018 р., №2 від 10.07.2018 р. та №3 від 11.07.2018 р., на яких міститься відмітка ОСОБА_6 про про неможливість надання документів для перевірки, у зв'язку з відсутністю голови ФГ ЮГ-АГРОСТРІМ .

Листом №18 від 09.07.2018 р. ФГ ЮГ-АГРОСТРІМ за підписом бухгалтера фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ ОСОБА_6 повідомлено податковий орган про неможливість проведення перевірки у зв'язку з перебуванням голови ФГ ЮГ-АГРОСТРІМ у відрядженні.

Як зазначалося, у зв'язку з відмовою від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, головним державним інспектором Меркотаном В.В. складено акт №631/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.2018 р.

На думку апелянта, ОСОБА_6 є посадовою особою фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ , оскільки є головним бухгалтером вказаного підприємства.

Разом з тим, відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В силу п. 19.1. ст. 19 Податкового кодексу України, платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Пунктом 19.2. ст. 19 Податкового кодексу України передбачено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Згідно п. 19.3. ст. 19 Податкового кодексу України, представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків.

Частиною 3 ст. 65 Господарського кодексу України, зокрема, передбачено, що керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Як вбачається з матеріалів справи, з посадової інструкції бухгалтера, затвердженою керівником фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ від 20.10.2016 р. вбачається, що ОСОБА_6 є бухгалтером фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ , до посадових обов'язків, якої не входять повноваження що представництва підприємства, а так само організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків.

Також, колегією суддів встановлено, що бухгалтера підприємства керівником фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ не було уповноважено на представництво цього Товариства у відносинах із контролюючими органами, податкова та фінансова звітність подається до податкового органу за підписом керівника фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ - ОСОБА_7

Матеріали справи містять довідку голови ФГ Юг - Агрострім ОСОБА_7, яка містить відомості про відсутність будь - якого документу (наказу, довіреності тощо), яким би на бухгалтера були покладені інші обов'язки, окрім тих, що регламентовані її посадовою інструкцією.

Крім цього, додатково зазначено, що довіреність на отримання наказу про призначення податкової перевірки бухгалтером, головою господарства або ж іншою особою - не видавалася.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача щодо наявності доступу у ОСОБА_6 як бухгалтера фермерського господарства ЮГ-АГРОСТРІМ до документів, запит щодо яких здійснено податковим органом.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що до посадових обов'язків бухгалтера Товариства не входять повноваження щодо представництва підприємства, вона не наділена організаційно - розпорядчими або адміністративно - господарських обов'язками, що також підтверджується наявною в матеріалах справи посадовою інструкцією бухгалтера, затвердженою керівником фермерського господарства від 20.10.2016 р.

Отже, вказану особу керівником відповідача, не було уповноважено на представництво ФГ ЮГ - Агрострім у відносинах із контролюючими органами, а тому зазначені доводи апелянта про те, що бухгалтер ФГ Юг - Агрострім є уповноваженою особою на представництво фермерського господарства, зокрема, право на допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є необґрунтованими.

Разом з тим, як вірно вказано судом першої інстанції, перелік документів, які надаються платнику податків при проведенні перевірки, передбачений п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, а саме: копія наказу на проведення перевірки, направлення на проведення перевірки та службові посвідчення та є вичерпним.

З наданих копій наказу на проведення перевірки від 27.06.2018 р., направлень на проведення перевірки від 27.06.2018 р. №1088/23-00-13-0409, акта про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки 622/23-00-13-0214/40602397 від 10.07.2018 р., акта про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки №626/23-00-13-0214/40602397 від 11.07.2018 р., акта про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки №627/23-00-13-0214/40602397 від 12.07.2018 р., акта про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки №628/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.2018 р., акту про відмову в проведенні документальної позапланової виїзної перевірки №631/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.2018 р., акта про відмову від підпису №632/23-00-13-0214/40602397 від 13.07.2018 р. підтверджується, що посадовою особою контролюючого органу надано саме непосадовій особі платника податків копію наказу про проведення перевірки, направлення на проведення перевірки та службові посвідчення.

В силу положень пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Як зазначалося, підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що саме платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Проте, як встановлено колегією суддів, фактична відмова у допуску до проведення перевірки посадової особи контролюючого органу обумовлена саме відсутністю станом на час проведення такої перевірки посадових осіб уповноважених на представництво платника податків.

За таких обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про необґрунтованість рішення податкового органу про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача та відсутність підстав для задоволення позову.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Головного управління ДФС у Черкаській області та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Ганечко О.М. Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 18.03.2019 р.