Постанова

від 26.12.2018 по справі 316/2638/14-а(6-а/316/10/18)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

26 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 316/2638/14-а(6-а/316/10/18)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Енергодарського міського суду від 19 вересня 2018 року, (суддя суду першої інстанції ОСОБА_2О.), прийняту у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар, в адміністративній справі №316/2638/14а (6а/316/10/18) за заявою ОСОБА_1 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником та поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого листа,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 19 вересня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою у даній справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем порушено строк для пред'явлення виконавчого листа з поважних підстав, оскільки вона є інвалідом, особою, що систематично знаходиться на лікуванні. Рішення суду, яке набрало законної сили, не виконується вже 4 роки, внаслідок чого порушуються права позивача та принижується її гідність. Позивач зазначає, що вона як пересічний громадянин не знала про реорганізацію пенсійного фонду. Позивач зазначає, що судом першої інстанції при видачі виконавчого листа, та державним виконавцем під час повернення виконавчого листа не враховано, що ч. 3 ст. 22 ЗУ Про виконавче провадження зазначено, що рішення про стягнення періодичних платежів можуть бути пред'явлені до виконання протягом усього часу, на який вони присуджені.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що заявником не доведена необхідність у зміні сторони виконавчого провадження та поновленні строків пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки управлінням рішення суду виконано добровільно: нараховані кошти обліковуються правонаступником, а постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 затверджений інший Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, ні в порядку виконавчого провадження.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач зазначає, що боржником надано суду неправдиву інформацію щодо виконання ним рішення суду, оскільки наразі здійснено лише перерахунок пенсії позивача однак не проведено жодних виплат, відтак рішення суду не виконано в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзову на апеляційну скаргу, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що що постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 червня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 29.04.2014 року основної державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 50, ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , за період з 29.04.2014 року з урахуванням проведених виплат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2015 року постанову суду першої інстанції змінено, зокрема викладено абзац другий резолютивної частини постанови в новій редакції: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 29.04.2014 року по 02.08.2014 року державну пенсію на підставі ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням фактично виплачених сум.

21 липня 2015 року позивачу видано виконавчий лист.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3. 26 травня 2016 року постановою ВП№51226783 відкрито виконавче провадження.

12 серпня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3. постановою ВП №51226783 виконавчий документ повернуто стягувачу.

31.07.2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області було припинено відповідно до постанови КМУ №988 від 21.12.2016 року, правонаступником управління є Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

В серпні 2018 року позивач на підставі ст. 379 КАС України, 376 КАС України звернулась до суду першої інстанції із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні, а також поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа для виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну боржника по виконавчому провадженню та про поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено суду жодних поважних причин, що послугували пропуску строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа, в свою чергу, з урахуванням відсутності виконавчого провадження у суду відсутня можливість здійснити заміну боржника у виконавчому провадженні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 КАС України, Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як видно з постанови про повернення виконавчого листа від 12.08.2016 року, державним виконавцем в п.2 резолютивної постанови роз'яснено позивачу що повторно виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання у строк до 12.08.2017 року.

Суд апеляційної інстанції встановлено, що копію постанови від 12.08.2016 року ОСОБА_1 отримано 19.08.2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах виконавчого провадження. (а.с.212)

Встановлені обставини справи свідчать, що з 19.08.2016 року позивач була обізнана про межі строку повторного пред'явлення виконавчого листа, та мала цілий рік на повторне пред'явлення виконавчого документа для виконання з моменту отримання постанови про повернення виконавчого листа, однак повторно за виконанням рішення суду не зверталась.

Звертаючись із заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа в серпні 2018 року, тобто після спливу майже року з моменту закінчення строку на пред'явлення виконавчого листа для виконання, позивач зазначила, що має місце тривале невиконання рішення суду на її корить у зв'язку з чим вона зверталась до Європейського Суду з прав людини, у травні 2018 року позивачу стало відомо, що її заяву вилучили з переліку справ.

Жодних поважних причин, що унеможливили вчасне повторне пред'явлення позивачем виконавчого документу до виконання, подана позивачем заява не містить.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа має бути поновлений, оскільки він порушений з поважних підстав. Позивач зазначає, що вона є інвалідом, її інвалідність настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач систематично перебуває на лікуванні.

Між тим, сама по собі інвалідність не може бути визнана судом поважною підставою для поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа, суд зазначає, що позивачем не наведено конкретних життєвих обставин, що мали об'єктивно непереборний характер, та унеможливили вчасне повторне подання виконавчого листа до виконання. Посилаючись на систематичне лікування позивач не надає суду відповідних належних та допустимих доказів дійсного перебування її на лікуванні у період, зокрема з моменту отримання постанови про повернення виконавчого листа до часу закінчення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. Також, позивачем не доведено суду, що характер її лікування був таким, що зробив неможливим повторне звернення виконавчого листа до виконання.

Доводи позивача про те, що виконання рішення суду не може бути обмежене строками, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, з огляду на приписи ч. 2 ст. 22 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції станом на час видачу виконавчого листа), суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими оскільки вказаною нормою передбачено, що пред'явлення до виконання рішень про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом

чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть

бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який

присуджені платежі. Між тим, в даному випадку, виконавчий лист виданий не на виконання рішення про стягнення періодичних платежів таких як: аліменти, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника, тощо, а на виконання рішення суду про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявником не наведено поважних підстав для поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа, тому підстави для задоволення заяви в цій частині - відсутні.

Щодо вимог позивача замінити боржника у виконавчому провадженні, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Аналіз наведених правових норм дозволяють дійти висновку, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за відповідним рішенням суду.

Колегія суддів зазначає, що Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №815/1637/17 дійшов висновку про те, що у контексті Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.

При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. До того ж, цей Закон не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII).

У рішенні Європейського суду з прав людини Матківська проти України від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також, що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про можливість заміни сторони виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні, враховуючи практику Верховного Суду, ґрунтується на помилковому тлумаченні положень Закону України Про виконавче провадження та Кодексу адміністративного судочинства України.

Як видно з матеріалів справи, позивач вважає, що оскільки на підставі постанови КМУ №988 від 21.12.2016 року припинено Управління пенсійного Фонду України в м. Енергодарі Запорізької області з 31.03.2017 року, та його правонаступником є Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України Запорізької області, наявними та безумовними є підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України.

Між тим, встановлені обставини справи свідчать, що 12 серпня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3. постановою ВП №51226783 виконавчий документ повернуто стягувачу.

Тобто, наразі не відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення.

Оскільки виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа не відкрито, позивачу необхідно було звернутись до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому листі у відповідності до ч.4 ст. 379 КАС України. Натомість, позивачем подана заява про заміну сторони виконавчого провадження, при цьому, прохальна частина заяви взагалі містить вимогу про заміну боржника в адміністративній справі, розгляд якої в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Таким чином, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відсутніми є підстави для задоволення клопотання позивача про заміну сторони виконавчого провадження на підставі ч. 1 ст. 379 КАС України.

Відповідно до приписів ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини.

Враховуючи те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем заяви, однак вирішуючи заяву в частині вимог про заміну боржника по виконавчому провадженні його правонаступником, суд допустив правильне застосування норм процесуального права, яке не призвело до неправильного вирішення справи по суті, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду в мотивувальній частині.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 19 вересня 2018 року у справі №316/2638/14-а (6а/316/10/18) змінити в частині викладення мотивів, з яких виходив суд першої інстанції при вирішенні вимог ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, та викласти їх в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 19 вересня 2018 року у справі №316/2638/14-а (6а/316/10/18) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарження протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 26.12.2018р.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай