Постанова

від 20.12.2018 по справі 826/16954/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16954/18 Головуючий у І інстанції - Мазур А.С.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ" на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною,-

В С Т А Н О В И Л А:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "РАССВЕТ" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо невиконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 28.08.2018 року у справі № 757/35198/18-к та не зняття арешту з сум податку на додану вартість по Сільськогосподарському виробничому кооперативу "РАССВЕТ".

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги Позивач послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення питання.

Також, Позивач посилається на те, що на виконання ухвали Печерського районного суд 19 липня 2017 року у справі № 757/35198/18-к та діючи, як орган уповноважений здійснювати адміністрування системи електронного адміністрування ПДВ Відповідач наклав арешт на належні Позивачу суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ. Таким чином, йдеться про публічно-правовий спір у зв'язку із реалізацією Відповідачем своїх владно-управлінських функцій по відношенню до Позивача. Так само й зняття арешту з ліміту ПДВ є реалізацією Відповідачем своїх владно-управлінських функцій, як адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя суду першої інстанції виходив з того, що у даних правовідносинах відсутній публічно-правовий спір, оскільки предметом позову є бездіяльність, пов'язана з виконанням судового рішення в рамках кримінального провадження і суб'єкт владних повноважень в даних правовідносинах не здійснює владно-управлінські функції по відношенню до позивача, що в свою чергу, виключає розгляд спору по суті в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновком судді суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, окрім іншого з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо:

1) позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі;

3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, яка не є суб'єктом владних повноважень, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позовну заяву, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

4) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, згідно п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що адміністративний позов подано у зв'язку із тим, що Відповідачем вчиняється незаконна бездіяльність, що полягає зокрема у невиконанні обов'язку зняти арешт з належних Позивачу сум податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Так, положеннями ст. 201 Податкового Кодексу України передбачено систему електронного адміністрування ПДВ. Система електронного адміністрування ПДВ - технічний засіб, що спрямований на забезпечення обліку адміністрування ПДВ. Основне призначення системи - безперервний контроль формування та відшкодування ПДВ. Головною складовою системи електронного адміністрування ПДВ є електронний рахунок.

Згідно норм чинного податкового законодавства, зокрема Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ є Державна фіскальна служба України.

Тобто Державна фіскальна служба України виступає органом уповноваженим здійснювати адміністрування зазначеної системи.

Колегією суддів встановлено, що на момент звернення Позивача до адміністративного суду із даним позовом про зняття арешту з належних Позивачу сум ПДВ в межах кримінального провадження 42018000000001489 від 18.06.2018 року вже було вирішене у порядку визначеному чинним Кримінально процесуальним кодексом України, а саме ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 28 серпня 2018 року по справі № 757/35202/18-к арешт було скасовано.

Крім того, чинним КПК України на стадії досудового слідства передбачено можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності лише слідчого, прокурора, а також слідчого судді.

Як вже зазначалось вище, позовна вимога Позивача стосується насамперед зобов'язання Відповідача виконати свої функції адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ, як це передбачено Податковим кодексом України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

За таких обставин колегія суддів вважає помилковим посилання судді суду першої інстанції на те, що позовні вимоги Позивача мають вирішуватись судом загальної юрисдикції в порядку, визначеному Кримінально процесуальним кодексом України, оскільки Відповідач є суб'єктом владних повноважень та у питанні адміністрування ПДВ по відношенню до Позивача здійснює владно управлінські функції, а тому відповідно до вимог ст.ст. 5, 19 КАС України на даний спір поширюється юрисдикція адміністративних судів.

За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України ) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи, що доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки судді суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ" задовольнити.

Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року скасувати , а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 26.12.2018 року.