Постанова

від 02.12.2020 по справі 826/16954/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16954/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Ткаченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу РАССВЕТ до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

17 жовтня 2018 року Сільськогосподарський виробничий кооператив РАССВЕТ (далі - позивач, СВК РАССВЕТ ) звернувся у суд з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року у справі №757/35198/18-к та не зняття арешта із сум податка на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ДФС України вчиняється протиправна бездіяльність в частині невиконання обов`язків по адмініструванню системи електронного адміністрування ПДВ, що, у свою чергу, полягає у невиконанні обов`язку зняти арешт з належних СВК РАССВЕТ сум податка на додану вартість.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, Державна податкова служба України звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року у справі №757/35198/18-к знято арешт з сум податка на додану вартість в системі електронного адміністрування цього податка.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою та замінено відповідача Державну фіскальну службу України його правонаступником Державною податковою службою України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача , дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню із закриттям провадження у справі, з таких підстав.

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2018 року по справі № 757/35198/18-к задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України про накладення арешта на майно в рамках досудового розслідування, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001489 від 18 червня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 209, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Вищевказаною ухвалою, зокрема, було накладено арешт на суми податка на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміта ПДВ), в тому числі по СВК РАССВЕТ .

На виконання вимог ухвали суду ДФС України наклало арешт на належні позивачу суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміта ПДВ).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2018 року та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання - відмовлено.

10 вересня 2018 року позивач подав ДФС України копію ухвали апеляційного суду з вимогою скасувати арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Однак, контролюючий орган не виконав функції адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ та арешт не зняв.

Допущення такої бездіяльності і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відпали підстави для накладення арешта на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ відносно позивача, а контролюючий орган не виконує покладені на нього функції по адмініструванню зазначеної системи.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно пункта 200 1 .1 статті 200 1 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), система електронного адміністрування податка на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податка: суми податка, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податка, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податка на додану вартість; суми податка, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункта 34 підрозділа 2 розділа XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми 16 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість , якою затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі - Порядок №569).

Згідно пункта 1 цього Порядка, він визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ є Державна податкова служба України, отже саме до її повноважень належить внесення до системи інформації про арешт рахунку платника податка та його зняття.

Як убачається із матеріалів справи, 19 жовтня 2018 року знято арешт з сум податка на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ по СВК РАССВЕТ .

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі Меньшакова проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства ).

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Гарантоване статтею 55 Конституції України та Кодексом адміністративного судочинства України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Водночас, як убачається з обставин цієї справи, відповідач виконав обов`язок адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ та зняв арешт з сум податка на додану вартість в цій системі по СВК РАССВЕТ , тобто виправив оскаржуване порушення.

З набранням чинності з 15 грудня 2017 року Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, законодавець передбачив нову підставу для закриття провадження у справі.

Зокрема, пунктом 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

На переконання колегії суддів, за результатами зняття арешта в системі електронного адміністрування ПДВ, відповідач виправив допущену ним бездіяльність, чим поновив право позивача на користування його майном.

З огляду на викладене, наявні підстави для закриття провадження у справі, передбачені пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 грудня 2018 року у справі №823/1051/15, від 03 квітня 2019 року у справі № 826/510/17, від 19 березня 2019 року у справі №591/2813/17.

Відповідно до пункта 3 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Частиною 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Частиною 1 та 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 6 цієї правової норми закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно наявними у справі квитанціями позивачем за подання позову сплачено судовий збір у загальному розмірі 1762,20 грн., який підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 238, 243, 289, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу РАССВЕТ до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною закрити .

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу РАССВЕТ (адреса: 67140, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Великоплоське, код ЄДРПОУ 30817018) судові витрати зі сплати судового збора в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.М. Кузьмишина

О.Є. Пилипенко