Постанова

від 21.12.2018 по справі 813/204/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2246/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів: Матковської З.М., Довгої О.І.,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року ухваленого під головуванням судді Лунь З.І. в м. Львові, повне судове рішення складено 01.06.2018р у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Красненський комбінат хлібопродуктів до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство Красненський комбінат хлібопродуктів звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних, оформлених актом №80/13-01-12-81/00952060 від 14.09.2017 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0117731281 від 29.09.2017 щодо застосування штрафної санкції в сумі 525360,03 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року позов частково задоволено, а саме визнано протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних, оформлених актом №80/13-01-12-81/00952060 від 14.09.2017 та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0117731281 від 29.09.2017 щодо застосування штрафної санкції в сумі 525343,36 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Підставами для задоволення позовних вимог послужило те, що відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, накладену за результатами проведення камеральної перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступає з 01.01.2017, оскільки відповідне право на проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки було надано контролюючим органам лише з 01.01.2017.

Крім цього, у відповідності до внесення змін до п.76.3 ст.76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за остатнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше,- за днем їх фактичного подання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції, встановивши порушення позивачем законодавчо визначених термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за спірний період, не звернув належної уваги на те, що відповідальність за вказане порушення була передбачена чинною на час виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення нормою ПК України. Внесення Законом України № 909-VIII змін до статті 120-1 ПК України, а саме виключення пункту 120-1.3 статті 120-1 ПК України не виключає необхідності застосовувати штрафну санкцію, яка передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Також відповідач вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо порушення контролюючим органом строку проведення камеральної перевірки, оскільки предметом камеральної перевірки було не своєчасність подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість, правильність її заповнення та наявність всіх обов'язкових реквізитів, а дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами, що що ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів зареєстроване 25.07.1997 Буською районною державною адміністрацією Львівської області та взятий на податковий облік в контролюючий орган 26.08.1998 за №8, перебуває на обліку Буській ОСОБА_3 у Львівській області.

14.09.2017 начальником відділу адміністрування та контролю за відшкодуванням ПДВ, камеральних перевірок податкової звітності платників території обслуговування Буської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУДФС у Львівській області ОСОБА_4 на підставі п.п. 19№ 1.1, 19№ 1.2 п. 19№.1 ст. 19№ , п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт №80/13-01-12-81/00952060 від 14.09.2017.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН із кількістю днів затримки до 15 календарних днів на суму ПДВ 76010,55грн., від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 8854,48грн., від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 4620,20грн., від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 435875грн.

22.09.2017 ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів направило на адресу ГУ ДФС у Львівській області заперечення на акт перевірки, яке було залишено без задоволення, згідно з відповіддю ГУДФУ у Львівській області від 05.10.2017 №16405/10/13-01-12-81.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області та вимог п.120-1 ст. 120 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2017 №0117731281, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 525360,03грн., а саме: в розмірі 10% у сумі 76010,55грн.; в розмірі 20% у сумі 8754,48грн.; в розмірі 30% у сумі 4620,00грн.; в розмірі 40% у сумі 435875,00грн.

Вважаючи наведені дії з перевірки та рішення необґрунтованими, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, сам факт порушення Товариством податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовується позивачем за період 2016 року, спірним є питання звільнення Товариства від відповідальності з підстав, наведених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, об'єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки ГУ ДФС у Львівській області встановило порушення Товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних за 2016 рік, що і стало підставою для накладення штрафу.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, щодо порушення контролюючим органом строку проведення камеральної перевірки, оскільки предметом камеральної перевірки було не своєчасність подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість, правильність її заповнення та наявність всіх обов'язкових реквізитів, а дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Одночасно судом першої інстанції встановлено, що вказані періоди вже були перевірені під час попередньої камеральної перевірки оформленої актом №44/12-00 від 14.12.2016, а саме у січні-травні 2016 року, що підтверджується постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі №813/253/17, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 у справі №876/6623/17.

Проте апеляційний суд не погоджується з даним висновком, оскільки в наведеному вище акті перевірки №44/12-00 від 14.12.2016 не були предметом перевірки податкові накладні за №№1115, 1117, 1118 складені позивачем в лютому місяці 2016 році відповідно 11,16 та 19 числа, які ввійшли в перелік перевірки оформленої актом №80/13-01-12-81/00952060 від 14.09.2017 та за результатами якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0117731281 від 29.09.2017, що оскаржується саме у даній справі.

Оцінюючи наведені апелянтом доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі, були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що останній не підлягає до задоволення.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції ґрунтується на неповно і не всебічно з'ясованих обставинах, а отже прийняте з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому з урахуванням статей 315, 317 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям постанови.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - задовольнити.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі №813/204/18 та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Красненський комбінат хлібопродуктів до Головного управління ДФС у Львівській області щодо визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. У випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 26.12.2018.