Постанова

від 26.12.2018 по справі 809/966/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2563/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Ніколіна В.В., Старунського Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Смидюк Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі за позовом Приватного підприємства КПМ БУД ТРАНС до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - ОСОБА_3,

час ухвалення рішення - 11:09:18,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 17 вересня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2018 року Приватне товариство КПМ БУД ТРАНС звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2018 року № НОМЕР_1 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 139432,00 грн та № НОМЕР_2 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 90116,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки та прийняті податкові повідомлення-рішення №№0003831401, НОМЕР_2 від 24 травня 2018 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 24 травня 2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що фактичне здійснення господарських операцій позивача з контрагентами знайшло своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої інстанції на підставі наданих позивачем первинних документів. Щодо пільгового оподаткування позивачем робіт, то судом першої інстанції не встановлено порушень з боку позивача, оскільки позивачем вірно застосовано п. 198.5 ст. 198 ПК України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що в ході проведення перевірки позивачем не були надані договір купівлі-продажу № 32 від 31 жовтня 2016 року, видаткова накладна № РН-000273 від 31 жовтня 2016 року та податкова накладна № 26 від 31 жовтня 2016 року. ОСОБА_4 того, податкова накладна № 26 від 31 жовтня 2016 року не зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних та не включена до податкових зобов'язань у жовтні 2016 року, що підтверджується Податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2016 року та інформацією з ЄРПН.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідач не взяв до уваги факт виконання позивачем будівельно-монтажних робіт, які були оподатковані ПДВ у загальному порядку для МБФ Карітас України (докази є у матеріалах справи), та одночасно безпідставно вважаючи певні кількості та види будівельних матеріалів, які були придбані із ПДВ, такими, що використані у пільгових операціях. Щодо тверджень про безпідставне списання цементу вагою 77,251 тон, то такі спростовані доказами наявними в матеріалах справи. Також, позивачем подано докази, які спростовують факт відсутності договорів купівлі-продажу та товаро-транспортних накладних щодо придбання та реалізації товару, а саме арматури.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, в своїх поясненнях покликався на доводи, які в ній викладені.

Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, в своїх поясненнях покликався на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство "КПМ Буд Транс" зареєстроване 08 серпня 2006 року як юридична особа, ідентифікаційний код 34436313, місце знаходження:77422, Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Ямниця, вул. Тобілевича буд.42, керівник ОСОБА_4, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АБ №438631 (а.с.178). Приватне підприємство "КПМ Буд Транс" перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

На підставі направлень від 06 квітня 2018 року № 572, 573, виданих Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, відповідно до пункту 20.1 статті 20, статті 77. пункту 82.1 статті 82 глави 8 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, та на підставі наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 30 березня 2018 року №451, проведена планова виїзна документальна перевірка приватного підприємства "КПМ Буд Транс" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року.

За результатами перевірки складено акт 354/09-19-14-01-01/34436313 від 08 травня 2018 року, яким встановлено порушення позивачем: - п.44.1 ст.44, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135.1 ст.135, п.137 ст.137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ та п. 5, п. 6. п. 7, п.8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153, п. 5, п. 6. п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 70020,00 грн, в т.ч. занижено за 2015 рік в сумі 17 грн, завищено за 2016 рік в сумі 10382,00 грн, занижено в сумі 80385,00 грн; - п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, в загальній сумі 111545,00 грн, в. т. ч. по періодах: грудень 2016 року на суму 16667,00 грн лютий 2017 року на суму 72246,00 грн, грудень 2017 року на суму 22632,00 грн(а.с.12-34).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання: №0003831401 від 24 травня 2018 року - (податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - код платежу: 14060100), яким визначено грошове зобов'язання за основним платежем - 111545,00 грн, застосовано штрафні санкції на суму - 27887,00 грн, на загальну суму - 139432,00 грн; №0003821401 від 24 травня 2018 року - (податок на прибуток приватних підприємств - код платежу:11021000), яким визначено грошове зобов'язання - 70020,00 грн, застосовано штрафні санкції на суму - 20096,00 грн, на загальну суму - 90116,00 грн. Вищенаведені податкові повідомлення-рішення отримані позивачем поштовим зв`язком 24 травня 2018 року.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. (При цьому, сформульоване в ГК України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в ПК України, - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення). Виходячи з наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Враховуючи вищенаведені норми права, колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З акту перевірки слідує, що позивачем в порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI не нараховано податкові зобов'язання за товарами які використанні в неоподатковуваних (звільнених) від оподаткування операціях, суми ПДВ за якими під час їх придбання були віднесені до складу податкового кредиту, в результаті чого занижено показники у рядку 4.1 Декларацій "Нараховано податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5, п. 199.1 ПКУ" на суму 94878,00 грн в тому числі: за січень 2017 року на суму 85688,00 грн(на дату проведеного коригування податкових зобов'язань), за квітень 2017 року на суму 9190,00 грн(на дату підписання акта приймання виконаних робіт)(а.с.27). Дані порушення встановлені відповідачем за наслідками господарських операцій позивача з Міжнародним благодійним фондом "Карітас України".

Між позивачем, як виконавцем та Міжнародним благодійним фондом "Карітас України", як замовником були укладені договори № 08/10-11 від 05 жовтня 2016 року, № 9/10-12 від 05 жовтня 2016 року, № 10/10-13 від 05 жовтня 2016 року та № 13 від 21 березня 2017 року. Роботи згідно згаданих договорів підпадають під пільги із ПДВ у вигляді звільнення від нарахування та сплати ПДВ на підставі п.197.11 ст.197 ПК України. Позивач скористався цією пільгою, передбаченою ПК України, через реєстрацію коригувань до податкових накладних та уточнення даних податкових декларацій.

На підтвердження виконаних господарських операцій позивачем надано наступні документи: згідно договору підряду №8/10-11 від 05 жовтня 2016 року - акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, акт №б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (а.с.82-88, 90-91); згідно договору підряду №9/10-12 від 05 жовтня 2016 року - акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, акт №75 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року(а.с.93-99, 101-102); згідно договору підряду №10/10-13 від 05 жовтня 2016 року - акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, акт №77 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року(а.с.104-110, 112-113); згідно договору підряду №13 від 21 березня 2017 року - акт №б/н приймання передачі робіт в цілому від 14 квітня 2017 року, акт №115 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року(а.с.115-121, 122-123); банківська виписка та акт звірки розрахунків(а.с.176-177); видаткові накладні № РН-000047 від 17 жовтня 2016 року (вікна 38 шт., двері 6 шт., на суму 231600,00 грн, без ПДВ); № РН-000048 від 18 жовтня 2016 року (труба, кутник, піна монтажна на суму 20580,00 грн, без ПДВ); №РН-00073 від 08 листопада 2016 року (вікна 60 шт., на суму 300000,00 грн, без ПДВ); № РН-000078 від 10 листопада 2016 року (будівельний матеріал на 65765,00 грн, без ПДВ); №РН-000098 від 14 листопада 2016 року (будівельний матеріал на суму 197250,00 грн, без ПДВ); № РН-000105 від 16 листопада 2016 року (будівельний матеріал на суму 255914,00 грн, без ПДВ);№ РН-000110 від 28 листопада 2016 року (двері 8 шт., на суму 33200,00 грн, без ПДВ); № РН-00074 від 12 квітня 2017 року (будівельні матеріали на суму 20835,00 грн, без ПДВ); договір купівлі продажу №10 від 22 січня 2016 року(а.с.50).

Також, між позивачем, як виконавцем та Міжнародним благодійним фондом "Карітас України", як замовником були укладені договори №269 від 01 листопада 2016 року на суму 512640,00 грн, № 270 від 01 листопада 2016 року на суму 862236,00 грн, №18 від 10 квітня 2017 року на суму 308376,00 грн, №19 від 10 квітня 2017 року на суму 69036,00 грн, №271 від 01 листопада 2016 року. Роботи згідно згаданих договорів не підпадають під пільги із ПДВ у вигляді звільнення від нарахування та сплати ПДВ в розумінні п.197.11 ст.197 ПК України та оподатковуються на загальних підставах(а.с.125-131, 134-140, 150-156).

На підтвердження виконаних господарських операцій позивачем надано наступні документи: згідно договору підряду №269 від 01 листопада 2016 року - акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, акт №74 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року (а.с.132); згідно договору підряду №270 від 01 листопада 2016 року - акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, акт №114 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року(а.с.141); згідно договору підряду №18 від 10 квітня 2017 року - акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року №117; згідно договору підряду №19 від 10 квітня 2017 року - акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року №61; згідно договору підряду №271 від 01 листопада 2016 року - акт №б/н приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року, акт №б/н приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року(а.с.165); податкові накладні №10 від 25 квітня 2017 року, №5 від 11 квітня 2017 року, №10 від 25 квітня 2017 року, №9 від 25 квітня 2017 року, №4 від 11 квітня 2017 року, №9 від 08 листопада 2016 року, №6 від 21 грудня 2016 року, №19 від 28 лютого 2017 року, №19 від 21 березня 2017 року, №20 від 21 березня 2017 року, №4 від 14 лютого 2017 року, №10 від 08 листопада 2016 року, №7 від 21 листопада 2016 року, №18 від 21 березня 2017 року, №3 від 14 лютого 17 року, №3 від 12 січня 2017 року, №8 від 08 листопада 2016 року(а.с.172-176); банківська виписка та акт звірки розрахунків(а.с.176-177).

Стосовно доводів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, викладених в акті №354/09-19-14-01-01/34436313 від 08 травня 2018 року про те, що за наслідками господарських операцій позивача з Міжнародним благодійним фондом "Карітас України" зокрема п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, не нараховано податкові зобов'язання за товарами які використанні в неоподатковуваних (звільнених) від оподаткування операціях, суми ПДВ за якими під час їх придбання були віднесені до складу податкового кредиту, в результаті чого занижено показники у рядку 4.1 декларацій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач, аналізуючи договори №08/10-11 від 05 жовтня 2016 року, № 9/10-12 від 05 жовтня 2016 року, № 10/10-13 від 05 жовтня 2016 року та № 13 від 21 березня 2017 року, зробив висновок, що позивач для виконання ремонтних, будівельно-монтажних робіт використовував будівельні матеріали, які придбавалися з ПДВ та відносилися до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах. Відповідно до наданих до перевірки актів приймання виконаних робіт перевіркою визначено використані будівельні матеріали, які придбані з ПДВ та використані в операціях, які звільнені від ПДВ на суму 474390,00 грн, в тому числі ПДВ 94878,00 грн.

Однак, роботи згідно згаданих договорів підпадають під пільги із ПДВ у вигляді звільнення від нарахування та сплати ПДВ на підставі п.197.11 ст.197 ПК України.

Також, відповідач в акті перевірки не проводив аналіз та не взяв до уваги договори №269 від 01 листопада 2016 року на суму 512640,00 грн, № 270 від 01 листопада 2016 року на суму 862236,00 грн, №18 від 10 квітня 2017 року на суму 308376,00 грн, №19 від 10 квітня 2017 року на суму 69036,00 грн, №271 від 01 листопада 2016 року, роботи згідно згаданих договорів не підпадають під пільги із ПДВ у вигляді звільнення від нарахування та сплати ПДВ в розумінні п.197.11 ст.197 ПК України та оподатковуються на загальних підставах. ОСОБА_4 цього, відповідач в акті перевірки не провів співставлення та системний аналіз договорів позивача з ПДВ та без ПДВ, не проведено системного аналізу використаних матеріалів придбаних позивачем з ПДВ та без ПДВ.

З матеріалів справи слідує, що позивачем був придбаний товар (будівельні матеріали) без ПДВ згідно видаткових накладних № РН-000047 від 17 жовтня 2016 року (вікна 38 шт., двері 6 шт., на суму 231600,00 грн, без ПДВ); № РН-000048 від 18 жовтня 2016 року (труба, кутник, піна монтажна на суму 20580,00 грн, без ПДВ); №РН-00073 від 08 листопада 2016 року (вікна 60 шт., на суму 300000,00 грн, без ПДВ); № РН-000078 від 10 листопада 2016 року (будівельний матеріал на 65765,00 грн, без ПДВ); №РН-000098 від 14 листопада 2016 року (будівельний матеріал на суму 197250,00 грн, без ПДВ); № РН-000105 від 16 листопада 2016 року (будівельний матеріал на суму 255914,00 грн, без ПДВ); № РН-000110 від 28 листопада 2016 року (двері 8 шт., на суму 33200,00 грн, без ПДВ); № РН-00074 від 12 квітня 2017 року (будівельні матеріали на суму 20835,00 грн, без ПДВ), який в подальшому був використаний за для виконання умов договорів №08/10-11 від 05 жовтня 2016 року, № 9/10-12 від 05 жовтня 2016 року, № 10/10-13 від 05 жовтня 2016 року та № 13 від 21 березня 2017 року, що підпадають під пільги із ПДВ та відображені в актах виконаних робіт.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не мав обов'язку нараховувати податкові зобов'язання за товарами які використанні в неоподатковуваних (звільнених) від оподаткування операціях, так як такі суми ПДВ не були віднесені до складу податкового кредиту в розумінні п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем в грудні 2016 року безпідставно проведено списання цементу вагою 77,251 тон на суму 83335,98 грн на собівартість реалізованих товарів (902) без наявності видаткової (видаткових) накладної пов'язаної з реалізацією, та реєстрації податкової накладної на реалізацію цементу, в результаті чого занижено показники у рядку 4.1 Декларацій "Нараховано податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5, п. 199.1 ПКУ" в грудні 2016 року на суму 16667,20 грн(83335,98 X 20% = 16667,20 грн)(а.с.27), колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "КДВ" укладений договір купівлі продажу від 30 травня 2016 року(а.с.67). В рамках даного договору позивачем був придбаний портландцемент згідно видаткової накладної №23 від 31 травня 2016 року на загальну суму 100003,18 грн. в. т. ч ПДВ 16667,20 грн(а.с.68). Транспортування відбувалось згідно товарно-транспортних накладних №№Р23/1; 23/2; 23/3 від 31 травня 2016 року(а.с.70-72). В ЄРПН ТОВ "КДВ" була зареєстрована податкова накладна №26 від 31 травня 2016 року, даний факт засвідчує квитанція з ЄРПН(а.с.73-74). Позивачем проведена оплата за отриманий товар, що підтверджує банківська виписка. 31 жовтня 2016 року позивачем в рамках договору купівлі №32 від 31 жовтня 2016 року було реалізовано даний портландцемент згідно накладної №РН-000273 від 31 жовтня 2016 року (а.с.76-77).

Податкова накладна за наслідками вищевказаної операції в ЄРПН зареєстрована не була. Однак, як підтверджено податковою декларацією з додатком з ПДВ за жовтень 2016 року, яка долучена як доказ до відзиву, результатом розрахунку ПДВ за жовтень 2016 року є від'ємне значення у сумі 45130,00 грн, рядок 19 та рядок 21 декларації (а.с.192).

Стосовно доводів відповідача про порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що встановлені відповідачем за наслідками господарських операцій позивача з безпідставно проведеного списання цементу вагою 77,251 тон на суму 83335,98 грн на собівартість реалізованих товарів (902) без наявності видаткової (видаткових) накладної пов'язаної з реалізацією, та реєстрації податкової накладної на реалізацію цементу, колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем надано докази, які спростовують факт списання цементу позивачем вагою 77,251 тони в грудні 2016 року, а саме реалізацію даного товару згідно видаткової накладної №РН-000273 від 31 жовтня 2016 року.

Згідно із п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI - при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналізуючи вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податкового зобов'язання у жовтні 2016 року у позивача не виникало, натомість від'ємне значення декларації за жовтень 2016 року мало бути зменшене на 17521,00 грн і мало становити - мінус 27609,00 грн, а тому підстави для донарахування грошових зобов'язань ПДВ за цим порушенням відсутні. Дане порушення не вплинуло на фактичну сплату грошових зобов'язань позивачем суми податку з ПДВ за жовтень 2016 року.

Щодо твердження відповідача про те, що ТОВ "КПМ Буд Транс" завищено витрати у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" форми №2 "Звіт про фінансові результати" всього в сумі 226785,58 грн, в т. ч. за 2016 рік в сумі 226785,58 грн(а.с.21), то судом першої інстанції вірно встановлено, що дане порушення відображене в п.5 додатку 5 акту перевірки та мало вплив на загальний розрахунок донарахованої суми з податку на прибуток.

Згідно матеріалів справи, між позивачем та ПП "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв'язку" (код ЄДРПОУ 19398287) був укладений договір купівлі продажу товару №74 від 26 листопада 2016 року (а.с.55).

На підтвердження господарських операцій згідно вищевказаного договору позивачем надано наступні документи: видаткова накладна №315 від 26 листопада 2016 року на загальну суму 234727,56 грн в. т. ч ПДВ 39121,26 грн(а.с.56); товарно-транспортна накладна №00000085 від 26 листопада 2016 року(а.с.57); податкова накладна №22 від 26 листопада 2016 року згідно квитанції з ЄРПН(а.с.58); банківська виписка(а.с.59). Для виконання умов договору купівлі продажу товару №74 від 26 листопада 2016 року, позивачем був придбаний товар (арматура) у двох контрагентів у ТОВ "КДВ" (код ЄДРПОУ 40011903) в кількості 11,2 тони та у ФОП ОСОБА_5В (код за ДРФО НОМЕР_3) в кількості 10,79 тон.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ "КДВ" був укладений договір купівлі продажу №б/н від 22 листопада 2016 року(а.с.50). Згідно даного договору позивачем був придбаний товар (арматура 11,2 тон), що підтверджується видатковою накладною №59 від 22 листопада 2016 року на загальну суму 172139,52 грн в. т. ч ПДВ 28689,92 грн(а.с.51). Транспортування відбувалось згідно товарно-транспортної накладної №0000022/11 від 22 листопада 2016 року(а.с.52). В ЄРПН ТОВ "КДВ" була зареєстрована податкова накладна №66 від 22 листопада 2016 року, даний факт засвідчує квитанція з ЄРПН(а.с.51). Позивачем проведена оплата за отриманий товар, що підтверджує банківська виписка(а.с.53).

Також, між позивачем та ФОП ОСОБА_5В був укладений договір купівлі продажу №1/08 від 21 серпня 2014 року. Згідно даного договору позивачем був придбаний товар (арматура 10,79 тон), що підтверджується видатковою накладною №7/11 від 22 листопада 2016 року на загальну суму 162588,04 грн, в. т. ч ПДВ 27098,01 грн(а.с.62). Транспортування відбувалось згідно товарно-транспортної накладної №12/11-16 від 22 листопада 2016 року(а.с.64). В ЄРПН продавцем була зареєстрована податкова накладна №37 від 22 листопада 2016 року, даний факт засвідчує квитанція з ЄРПН(а.с.63). Позивачем проведена оплата за отриманий товар, що підтверджує банківська виписка(а.с.65).

Щодо твердження відповідача про порушення встановлені за наслідками господарських операцій позивача у травні, листопаді 2016 року із ТОВ "К.Д.В.", в частині придбання товарів від ТОВ "К.Д.В." (код ЄДРПОУ 40011903), а також неможливість реального здійснення господарських операцій у листопаді 2016 року із ПП "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв'язку", в частині реалізації товару, а саме арматури, колегія суддів зазначає наступне.

На обгрунтування вищевказаних тверджень відповідач зазначає, що до перевірки не представлено договору купівлі-продажу арматури, в зв'язку з чим немає можливості визначити місце переходу права власності на товар на складі продавця чи покупця, яким чином здійснювалося транспортування за рахунок продавця чи покупця. Також не пред'явлено документів щодо походження товару, реалізованого на адресу ПП "КПМ Буд Транс", а саме: сертифікатів якості (відповідності) на отриманий товар, які б підтверджували його якість та походження, документів щодо підтвердження реальності проведення операції з транспортування товару (ТТН на транспортування товару від продавця ТОВ "К.Д.В" до покупця ПП "КПМ Буд Транс" та або акту приймання-передачі товару на відповідальне зберігання на визначений термін та визначену плату). Також, щодо безтоварності реалізованих позивачем товарів в адресу ПП "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв'язку" відповідач зазначає, що до перевірки не пред'явлено договору купівлі продажу в зв'язку з чим не має можливості визначити місце переходу права власності на товар на складі продавця чи покупця, яким чином здійснювалося транспортування за рахунок продавця чи покупця. Також, не пред'явлено ТТН на транспортування товару від продавця ПП "КПМ Буд Транс" до покупця ПП "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв'язку" та або акту приймання-передачі товару на відповідальне зберігання на визначений термін та визначену плату. Інших доказів безтоварності в Акті перевірки не наведено.

Однак, колегія суддів зазначає, що факт відсутності договорів купівлі продажу та товарно-транспортних накладних щодо придбання та реалізації товару не підтвердився, а спростований наданими позивачем доказами, а саме: договір купівлі-продажу №б/н від 22 листопада 2016 року; видаткова накладна №59 від 22 листопада 2016 року; товарно-транспортна накладна №0000022/11 від 22 листопада 2016р; податкова накладна №66 від 22 листопада 2016 року; договір купівлі-продажу товару №74 від 26 листопада 2016 року; видаткова накладна №315 від 26 листопада 2016 року; товарно-транспортна накладна №00000085 від 26 листопада 2016 року; податкова накладна №22 від 26 листопада 2016 року.

Стосовно сертифікатів якості (відповідності) на отриманий товар, які б підтверджували його якість та походження, то сертифікат якості не є первинним документом, застосування сертифіката якості носить добровільний характер за виключенням випадків передбачених Законом України Про лікарські засоби та Законом України Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР. Обов'язок виробника (продавця) видавати та/або надавати набувачу сертифікат якості, як і відповідальність за невидачу такого сертифіката, жодним нормативно-правовим актом не передбачено.

В матеріалах справи наявні первинні документи, які передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які спростовують висновки викладені в акті перевірки щодо вчинених позивачем порушень та підтверджують реальність господарських відносин.

Також, наявні в матеріалах справи податкові накладні, товарно-транспортні накладні оформлені у відповідності до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що господарські операцій ПП "КПМ Буд Транс" у травні, листопаді 2016 року із ТОВ "К.Д.В.", в частині придбання товарів від ТОВ "К.Д.В.", а також господарські операції у листопаді 2016 року із ПП "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв'язку", в частині реалізації товару, а саме арматури - є реальні та законні.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 809/966/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повне судове рішення складено 27 грудня 2018 року.