Постанова

від 20.12.2018 по справі 813/1265/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 рокуЛьвів№857/1878/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у справі №813/1265/18, винесене головуючим суддею Хома О.П., проголошене о 14.42 год, у м. Львові, повний текст судового рішення складений 16.08.2008р., за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техноналив 2007 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техноналив 2007 (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Панхім ) (далі-позивач, ТзОВ Техноналив 2007 ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі-відповідач, ГУ ДФС у Волинській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 23.11.2017 №0011571403 та №0011581403.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна перевірка позивача, результати якої оформлено актом перевірки від 27.10.2017 №12155/14-03/35495236. Проте, вказаний акт перевірки не містить відомостей щодо первинних документів, на підставі яких контролюючим органом встановлено порушення податкового обліку. Ціна реалізованих товарів, що зазначена у Додатку 16 до акта перевірки є середньою величиною, визначеною ревізорами інспекторами самостійно шляхом проведення власних розрахунків, які не додані акта перевірки. Окрім того, у акті перевірки та Додатку 16 до акта перевірки містяться відмінні розміри заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ. Вважає, що такий акт перевірки не відповідає вимогам закону, тому не є належним доказом податкових правопорушень ТзОВ Техноналив 2007 , а складені на підставі такого акта перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Також, ревізори-інспектори при проведенні перевірки не вимагали пояснень та копій документів щодо операцій, відображених у Додатку 17 до акта перевірки. Після отримання акта перевірки, позивачем представлено всі первинні документи, які контролюючим органом не взято до уваги при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 23.11.2017 №0011571403. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 23.11.2017 №0011581403. Стягнуто з Головного управління ДФС у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техноналив 2007 138392,92 грн судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені судом неповно та необ'єктивно. Зазначає, що контролюючим органом в повній мірі були дослідженні первинні документи надані платником податків під час перевірки, а Додаток №16, на який посилається суд містить дані щодо податкових накладних в розрізі контрагентів, вид товару, який реалізовувався, ціну придбання та реалізації, одиниці обліку на складі та інші дані, які дають можливість в повній мірі дослідити проведені операції., тому судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо не дослідження під час перевірки первинних документів. Також вказує на те, що перевіркою встановлено, що суб'єктом господарювання в ряді випадків реалізація товарів здійснювалась за цінами нижчими від ціни придбання. ТзОВ Техноналив 2007 визначало базу оподаткування податком на додану вартість виходячи із фактичної ціни реалізації продукції, без врахування вимог абзацу 2 підпункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України. Податкові накладні на суму перевищення ціни придбання над ціною реалізації товарів підприємством не складалися та не реєструвалися, у зв'язку з чим платником податку занижену суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 2902441 грн. Відповідно до даних складського обліку та наданих для перевірки документів встановлено, що в ряді випадків при списанні товарів зі складу платником податків не виписувалися та не складалися податкові накладні на реалізацію вказаного товару та на попередню оплату товарів, списаних зі складу. ТзОВ Техноналив 2007 в ході проведення перевірки надано пояснення, що при виписуванні податкових накладних були допущені помилки, які були виправлені самостійно, вказане враховано в акті перевірки, однак в інших випадках в єдиному реєстрі податкових накладних відсутні розрахунки коригування, документи, що свідчать про помилки в раніше виписаних податкових накладних та їх виправлення. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що проведенні перевірки ТзОВ Техноналив 2007 (ТзОВ Панхім ) та оформленні її результатів, контролюючим органом було допущено порушення правових положень, що призвело до помилкового висновку про недотримання позивачем абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПКУ, шляхом заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ на 2902441,00 грн. та подальшого складення податкових повідомлень-рішень від 23.11.2017 року №0011571403 та від 23.11.2017 року №0011581403, тому суд першої інстанції прийшов до цілком обґрунтованих висновків про протиправність окреслених вище податкових повідомлень-рішень. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Позивач - ТзОВ Техноналив 2007 , зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа за кодом ЄДРПОУ 35495236.

Рішенням загальних зборів ТзОВ Панхім від 27.03.2018 змінено повне та скорочене найменування товариства на ТзОВ Техноналив 2007 .

ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну планову перевірку ТзОВ Техноналив 2007 (на час проведення перевірки ТзОВ Панхім ) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1.0.2014 по 30.06.2017 та іншого законодавства контроль за яким покладено на податкові органи за період з 01.01.2014 по 30.06.2017.

Результати перевірки оформлено актом від 27.10.2017 №12155/14-03/35495236.

Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, статті 189, статті 192, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 5 розділу VI Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України №996 від 23.09.2014, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 №1267/26044, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 6 717 272, 00 грн та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 831 067,00 грн.

23.11.2017 на підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення: №0011581403, яким до позивача застосовані штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8 395 128, 00 грн, в тому числі 6 716 102, 00 грн - податкове зобов'язання та 1 679 026, 00 грн - штрафні санкції ; №0011571403, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 831 067, 00 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що в основу визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань ТзОВ Техноналив 2007 покладено порушення податкового законодавства, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи, тому такі податкові повідомлення слід визнати протиправними та скасувати в цілому, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість цього органу рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають норма матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі-Порядок №727), відповідно до пункту 5 розділу II якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Розділом III Порядку №727 визначено зміст акта (довідки) документальної перевірки.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу III Порядку №727 описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Аналогічні положення містяться і у п. 5.1.2. Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДФС від 01.06.2017р. №396, за яким, з метою забезпечення належної доказовості висновків за кожним відображеним в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки фактом порушення в обов'язковому порядку необхідно. в) при проведенні перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати передбачених Кодексом податків та зборів зазначити встановлений безпосередній зв'язок (його відсутність) між виявленими порушеннями, показниками відповідних рядків податкових декларацій (звітів, розрахунків) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки суб'єктів господарювання. У випадку якщо перевіркою можливо визначити конкретний первинний документ або обліковий регістр, невикористання, використання, або некоректне використання якого вплинуло на правильність визначення конкретних показників декларацій, акт (довідки) перевірки має містити посилання на такий первинний документ або обліковий регістр... г) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахуй операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та інші докази, підтверджують наявність факту порушення.

Таким чином податковий облік платника податків формується на підставі первинних документів, які є предметом дослідження під час проведення документальної перевірки, про що вірно зауважено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Під час проведення виїзної документальної планової перевірки уповноваженими особами ДФС, такі особи повинні здійснювати, перш за все, аналіз первинних документів, що містять відомості про господарську операцію, використовуються в бухгалтерському і податковому обліку та пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. Аналогічний висновок міститься і в постанові ВАСУ від 13 січня 2016 р. у справі. 0670/1865/12, де зазначається, що обов'язок контролюючого органу здійснювати виїзні перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби.

Висновки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються на наведених в Додатку 16 до акта перевірки даних щодо реалізації ТзОВ Техноналив 20017 товару за цінами нижчими від цін придбання та визначення бази оподаткування ПДВ нижче цін придбання, проте, у акті перевірки від 27.10.2017 №12155/14-03/35495236 не описано жодних первинних документів в розрізі контрагентів позивача, який товар придбавався та в подальшому реалізовувався, на яких умовах, не описано ні операцій, ні первинних документів, відсутні відомості щодо ненадання позивачем первинних документів.

Ні у Акті перевірки, ні у Додатку №16 до Акта перевірки ревізорами-інспекторами не зазначено про первинні документи (чи будь-які інші документи, регістри тощо), що відображають ціну придбання реалізованих товарів чи коефіцієнт переводу одиниць виміру складського обліку в одиниці, в яких здійснено реалізацію (густина продукту), та на підставі яких здійснено розрахунки із подальшими висновками щодо порушення ТзОВ Техноналив 2007 (ТзОВ Панхім ) абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПКУ, шляхом заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ на 2902441,00 грн. Поряд з цим, ціна придбання реалізованих товарів, що зазначена у додатку №16 до Акта перевірки, є середньою величиною, визначеною ревізорами інспекторами самостійно шляхом проведення власних розрахунків, які не додані до Акта перевірки.

Твердження апелянта про те, що контролюючим органом в повній мірі були дослідженні первинні документи, а додаток №16 містить дані, які дають можливість в повній мірі дослідити проведені операції, є необґрунтованими та такими, що не відповідають інформації, наявній у матеріалах справи, тому суд першої інстанції вірно вказав, що висновки податкового органу про порушення ТзОВ Техноналив 2007 податкового законодавства не ґрунтуються на перевірці первинних документів та викладені без посилань на них. В акті перевірки зазначається про надіслання відповідачем запитів, однак не описано про отримання відповідей на запит по вказаних контрагентах, тому відповідно визначення податковим органом на підставі такого акта перевірки суми грошового зобов'язання за порушення, визначені у акті документальної перевірки, є необґрунтованим.

Що стосується доводів апелянта про те, що позивачем не складалися податкові накладні, то суд першої інстанції з цього приводу також правильно зазначив, що такий висновок контролюючого органу ґрунтується на твердженні про встановлення факту реалізації товару за цінами нижчими від ціни придбання, списання товару зі складу чи здійснення попередньої оплати за реалізований товар. Оскільки у акті перевірки відсутні належним чином оформлені обґрунтування щодо вказаних порушень, то застосування до платника податків відповідальності у даному випадку є необґрунтованою.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції також вірного зазначив, що судом не надається оцінка визначеним у акті перевірки порушенням та первинним документам, що долучені до матеріалів справи на підтвердження господарських операцій, з огляду на те, що з акта перевірки не можливо ідентифікувати чи саме на підставі цих документів контролюючим органом зроблено висновки про порушення норм податкового зобов'язання та визначено відповідальність за порушення податкового законодавства. Перевірка спірних правовідносин поза межами акта перевірки виходить за межі предмета доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій контролюючого органу щодо перевірки податкового законодавства, що не відповідає запровадженому статтею 6 Конституції України принципу розподілу державної влади.

З урахуванням того, що в основу визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань ТзОВ Техноналив 2007 покладено порушення податкового законодавства, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи, такі підлягають визнанню їх протиправними та скасуванню в цілому, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість цього органу рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Що стосується доводів апелянта про те, що відповідно до даних складського обліку та наданих для перевірки документів встановлено, що в ряді випадків (детальний перелік яких наведено у Додатку №17 до акта перевірки) при списанні товарів зі складу платником не виписувались та не складались податкові накладні на реалізацію вказаного товару та не формувались податкові зобов'язання з ПДВ, у зв'язку із чим ревізорами- інспекторами зроблено висновок про заниження ТзОВ Панхім податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 4645297,63, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з підпунктом 11 п. 3 розділу III. Зміст акта (довідки) документальної перевірки Порядку №727, загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) повинні містити інформацію про запити, які у разі необхідності надані (надіслані) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Такі запити підписуються посадовими особами, що проводять перевірку, та вручаються платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) під підпис. У разі неможливості вручити запит безпосередньо посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій(им) ним особі(ам)) такі запити можуть бути підписані керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та надіслані платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу.

Аналогічні положення відображено і у п. 2.7 розділу II. Загальні положення Зразка форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи затвердженого наказом ДФС 01.06.2017 №396.

Водночас, як слідує з Акта перевірки, у ньому відсутній п. 2.7, у якому було б зазначено інформацію про запити, надані (надіслані) платнику податків щодо надання окремих документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо чи інформацію про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

Крім цього, як слідує з апеляційної скарги Головного управління ДФС у Волинській області, апелянт вказує, що надані позивачем первинні документи не відображають ідентичних операцій, зазначаючи при цьому про наявність розбіжностей, проте апелянтом не конкретизовано, про які саме первинні документи йде мова. Натомість позивачем було сформовано та долучено до позовної заяви інформативні таблиці реєстру видаткових накладних даними Позивача щодо операцій, зазначених у додатку №17 до Акта перевірки від 27.10.2017 року №12155/14-03/35495236 та реєстру податкових накладних за даними Позивача щодо операцій, зазначених у додатку №17 до Акта перевірки від 27.10.2017 року №12155/14-03/35495236.

Щодо твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та необ'єктивність судового рішення, то відповідно до норм ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права з посиланням на обов'язок Позивача спростовувати доводи суб'єкта владних повноважень, не відповідають ані матеріалам справи, ані законодавчим положенням.

В ході розгляду справи відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 23.11.2017 №0011571403, №0011581403, тому перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 23.11.2017 №0011571403, №0011581403, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що такі прийняті відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними та скасувати в цілому, задовольнивши позов повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у справі №813/1265/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 28.12.2018 р.