Рішення

від 13.12.2018 по справі 627/641/18

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/641/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Каліберди В.А.,

з участю секретаря - В'юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 7,0669 га, яка розташована на території Колонтаївської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 жовтня 2017 року померла його мати ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з земельної ділянки площею 7,0669 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 119957.

За життя 15.03.2010 року ОСОБА_2 був складений заповіт, згідно якого вона все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1

Позивач з метою прийняття спадщини звернувся до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

На даний час позивач виявив намір успадкувати майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_2, оскільки являється спадкоємцем за заповітом, в зв'язку з чим за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів звернувся до суду з позовом та прохає: встановити факт належності правовстановлюючого документа та факт родинних відносин, а також визнати за ним право приватної власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ОСОБА_1 вимоги та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача - Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про слухання справи у відсутність представника та не заперечував проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та свідків, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2, яка померла 12 жовтня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І - ВЛ № 598744, відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 7,0669 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №119957, яка знаходиться на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, що підтверджується копією державного акту.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадщину мають особи, зазначені в заповіті.

Згідно заповіту, посвідченого 15.03.2010 року секретарем Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, зареєстрованого у реєстрі за № 122, ОСОБА_2 все своє майно де б воно не знаходилося, та з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що вона матиме за законом право заповіла ОСОБА_1, тобто позивачу по справі.

На час відкриття спадщини заповіт не змінювався і не скасовувався, про що свідчить відмітка у заповіті.

Позивач з метою прийняття спадщини в нотаріальному порядку звертався до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак отримав відмову у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.02.2018 №94/02-31, в зв'язку з розбіжністю прізвищ спадкодавці у документах.

Однак, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили факт родинних відносин, а саме те, що померла ОСОБА_2 являлася матір'ю позивача ОСОБА_1.

Окрім цього позивач позбавлений можливості прийняти спадщину в нотаріальному порядку, в зв'язку з розбіжностями в правовстановлюючих документах, а саме: в свідоцтві про смерть серії І -ВЛ № 598744 прізвище спадкодавця вказано Кушнаренко , а у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ХР №119957 її прізвище зазначено Кушніренко .

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Зазначене підтверджує ту обставину, що позивач не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, про що свідчить постанова Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.02.2018 №94/02-31 та як вбачається з вказаної постанови, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом подачі заяви протягом шести місяців.

Відповідно до ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування » відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 119957.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої матері ОСОБА_2, до складу спадкового майна входить земельна ділянка, яка знаходиться на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті заповідача - ОСОБА_2 має законне право на земельну ділянку в порядку спадкування.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 1217,1223 ЦК України, ст.ст. 259, 265,268, 315 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, тобто факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2, яка померла 12 жовтня 2017 року є матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності правовстановлюючого документу - Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №119957, виданого на ім'я ОСОБА_6 - ОСОБА_2, яка померла 12 жовтня 2017 року.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 7,0669 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 119957 після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 12 жовтня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн.80 коп., який зарахувати за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37993783); банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО):899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Колонтаївська сільська рада Краснокутського району Харківської області (місцезнаходження: вул. Центральна № 107, с. Колонтаїв, Краснокутського району, Харківської області, код ЄДРПОУ: 04397425).

СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА