Рішення

від 10.12.2018 по справі 321/553/18

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/553/18

Провадження № 2/321/309/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2018 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Кравченко Н.В.,

при секретарі - Цаплі Г.В.,

за участю прокурора - Коваленка Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Михайлівка цивільну справу за позовом заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальний заклад ОСОБА_1 обласний центр охорони культурної спадщини ОСОБА_1 обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування розпорядження в частині, визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним в частині та повернення земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, звернувся до Михайлівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальний заклад ОСОБА_1 обласний центр охорони культурної спадщини ОСОБА_1 обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування розпорядження в частині, визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним в частині та повернення земельних ділянок.

В обґрунтування позову зазначено, що на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області у 470 м на північний схід від східної околиці села Володимирівка розташований об'єкт культурної спадщини пам'ятки археології - курганний могильник, охоронний № 3611. Курганний могильник взято на державний облік відповідно до рішення виконкому ОСОБА_1 обласної ради народних депутатів Про упорядкування списку пам'яток археології місцевого значення та затвердження їх охоронних зон № 87 від 03.04.1991. Крім того, курганний могильник має паспорт об'єкта культурної спадщини від 22.11.2006, яким також підтверджується його наявність та місце розташування.

Розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області від 18.03.1998 № 132 Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам України передано у приватну власність ОСОБА_4 земельні ділянки для сільськогосподарського використання загальною площею 6,83 га, а саме земельну ділянку площею 0,17 га сіножатей та 6,66 га ріллі, кадастровий номер: 2323383300:03:001:0017, в межах якої розташований курган № 3 курганного могильника (охоронний №3611).

Зазначеним розпорядженням також передано у приватну власність ОСОБА_3 земельні ділянки для сільськогосподарського використання загальною площею 6,83 га, а саме земельну ділянку площею 0,17 га сіножатей та 6,66 га ріллі, кадастровий номер: 2323383300:03:001:0014, в межах якої розташований курган № 4 курганного могильника (охоронний №3611) та частина кургану № 3 зазначеного курганного могильника.

На підставі вказаного вище розпорядження 25.03.1998 ОСОБА_4 видано державний акт серії ЗП 00011 № 83 на право приватної власності на землю, акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 128.

Також, ОСОБА_3 видано державний акт серії ЗП 00011 № 82 на право приватної власності на землю, акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 130.

Цільове призначення земельних ділянок відповідно до державних актів серії ЗП 00011 № 83 та серії ЗП 00011 № 82 на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - для сільськогосподарського використання, що свідчить про факт приналежності земельної ділянки площею 6,66 га, зазначеної в цьому державному акті, до земель сільськогосподарського призначення.

Встановлено, що на зазначеній земельній ділянці ОСОБА_4 знаходиться частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611), а на земельній ділянці ОСОБА_3 - курган № 4 курганного могильника (охоронний № 3611) та частина кургану № 3 зазначеного курганного могильника, які є об'єктами культурної спадщини, археологічною пам'яткою місцевого значення. Проте, у плані меж земельних ділянок державних актів на право приватної власності на землю серії ЗП 00011 № 83 та серії ЗП 00011 № 82, виданих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно, відомості про курган відсутні. Вказане свідчить, що кургани № 23 та № 4 курганного могильника (охоронний № 3611) фактично передано у приватну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для потреб сільського господарства, що є порушенням ч. 3 ст. 20 Закону Української PCP Про охорону і використання пам'яток історії та культури , ст.ст. 4, 75 Земельного кодексу України (у редакціях чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, сертифікованим інженером-геодезистом проведено геодезичну зйомку, за результатами якої складено схему розташування земельних ділянок. Як наслідок, встановлено, що частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611) площею 0,3146 га знаходиться в межах земельної ділянки, кадастровий номер: 2323383300:03:001:0017, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП 00011 № 83 належить ОСОБА_4 Крім того, встановлено, що частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611) площею 0,07 га та курган № 4 зазначеного курганного могильника площею 0,049 га знаходиться в межах земельної ділянки, кадастровий номер: 2323383300:03:001:0014, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП 00011 № 82 належить ОСОБА_3

Також, за результатами обстеження курганів курганного могильника (охоронний № 3611) проведеного науковим співробітником КЗ ОСОБА_1 обласний центр охорони культурної спадщини ОСОБА_1 обласної ради ОСОБА_6 та методистом районного організаційно-методичного центру відділу культури і туризму ОСОБА_2 районної державної адміністрації ОСОБА_7 16.11.2017 складено акт технічного стану пам'ятки культурної спадщини. Відповідно до вказаного акту курганний могильник (охоронний № 3611) розташований на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області у 0,4 км на північний схід від східної околиці с. Володимирівка. Насипи курганів № 3 та № 4 задернований, що свідчить про його сільськогосподарську обробку.

Крім того, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_8 за результатами проведених перевірок встановлені порушення ч. 3 ст. 20 Закону Української PCP Про охорону і використання пам'яток історії та культури , ст.ст. 4, 75 Земельного кодексу України (у редакціях чинних на момент спірних правовідносин) при передачі у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 курганів № 3 та № 4, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 12.04.2018 № 131/0/92-18ДК/466/АП/09/01/-18 та № 131/0/92-18ДК/467/АП/09/01/-18.

Окрім вказаного, спірне розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області № 132 від 18.03.1998 Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам України прийнято із перевищенням наданих органу виконавчої влади повноважень. Чинним законодавством не передбачено право районних державних адміністрацій розпоряджатися землями історико-культурного призначення.

За вказаних обставин позивач просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області № 132 від 18.03.1998 Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам України в частині надання ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,3146 га, на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611), що значиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 2323383300:03:001:0017, а також в частині надання ОСОБА_3 земельних ділянок площами 0,07 га та 0,049 га, на яких розміщена частина кургану № 3 та курган № 4 курганного могильника (охоронний № 3611) відповідно, що знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 2323383300:03:001:0014; визнати недійсним державний акт серії ЗП № 00011 № 83, виданий 25.03.1998 року ОСОБА_4 на право приватної власності на землю відносно земельної ділянки з кадастровим номером: 2323383300:03:001:0017, площею 6,66 га в частині права власності на земельну ділянку площею 0,3146 га на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611); визнати недійсним державний акт серії ЗП № 00011 № 82, виданий 25.03.1998 року ОСОБА_3 на право приватної власності на землю відносно земельної ділянки з кадастровим номером: 2323383300:03:001:0014, площею 6,66 га в частині права власності на земельні ділянки площами 0,07 га та 0,049 га, на яких розміщена частина кургану № 3 та курган № 4 курганного могильника (охоронний № 3611), відповідно; зобов'язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 0,3146 га відповідно до координат (WGS-84: 47 0 23.569 C, 35 0 28.255 B, Pulkovo 1942(1): 47 0 23.581 С, 35 0 28.352 В), на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611), що розташований на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2323383300:03:001:0017, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ЗП 00011 № 83, виданого 25.03.1998 року ОСОБА_4, на користь держави в особі ОСОБА_1 обласної державної; зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 0,07 га відповідно до координат (WGS-84: 47 0 23.569 C, 35 0 28.255 B, Pulkovo 1942(1): 47 0 23.581 С, 35 0 28.352 В), на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611), а також земельну ділянку площею 0,049 га відповідно до координат (WGS-84: 47 0 23.583 C, 35 0 28.312 B, Pulkovo 1942(1): 47 0 23.595 С, 35 0 28.409 В) на якій розміщений курган № 4 курганного могильника (охоронний № 3611), що розташовані на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2323383300:03:001:0014, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ЗП 00011 № 82, виданого 25.03.1998 року ОСОБА_3, на користь держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації. Крім того, просив стягнути з відповідачів кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді по 2936,67 грн. з кожного.

В судовому засіданні прокурор Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на задоволенні позову наполягав, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_1 обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилась, надавши клопотання про розгляд справи за її відсутності, проти позову заперечує. Згідно відзиву на позовну заяву, передача земельних часток (паїв) здійснювалась відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної ділянки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, після складання «Схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) землевпорядними та іншими організаціями, що мали на це дозвіл (ліцензію). Матеріали по визначенню розміру земельного паю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в фізичних гектарах погоджені землевласниками, головою КСП ім. Чапаєва, головою виконавчого комітету Любимівської сільської ради і затвердженні розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації «Про надання земельних ділянок у приватну власність» від 18.03.1998 року № 132. Згідно технічної документації, розробленої ОСОБА_1 філіалом інституту землеустрою, на земельних ділянках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розміщені землі історико-культурного значення ( три кургани загальною площею 0,18 га). У 2013 році ФОП ОСОБА_11 була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. Вважає, що відповідно до ст. 28 ЗУ Про землеустрій відповідальність за неправильну технічну документацію несе розробник. Про кургани в зазначеному технічному звіті не йдеться, тому відсутнє перевищення наданих органу виконавчої влади повноважень та порушення ним вимог статей 4 та 75 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ та Закону УРСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури . Також представником відповідача зазначено, що позивачем не прийнято жодних спроб врегулювати дане питання в досудовому порядку, що позбавило можливості вирішити питання без звернення до суду та сплати судового збору.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилися, однак в матеріалах справи міститься заява про часткове визнання відповідачем вимог, а саме в частині визнання незаконними в частині: розпорядження РДА, Державного акту та повернення частини земельної ділянки. Вимоги в частині стягнення судового збору просить залишити без задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилися, однак в матеріалах справи міститься заява про часткове визнання відповідачем вимог, а саме в частині визнання незаконними в частині: розпорядження РДА, Державного акту та повернення частини земельної ділянки. Вимоги в частині стягнення судового збору просить залишити без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальний заклад ОСОБА_1 обласний центр охорони культурної спадщини ОСОБА_1 обласної ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, надав письмі пояснення, в яких підтримав позовні вимоги.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 всудове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку їй належить земля з кадастровим номером 2323383300:08:001:0017. Проти позову не заперечувала.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області від 18.03.1998 № 132 Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам України передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 6,83 га, в тому числі ріллі 6,66 га та сіножатей 0,17 га/сертифікат серія ЗП № 021042/, а також ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 6,83 га, в тому числі ріллі 6,66 га та сіножатей 0,17 га/сертифікат серія ЗП № 021042/ (а.с.31-32).

Згідно державного акту серії ЗП 00011 № 83 на право приватної власності на землю, ОСОБА_14 на підставі розпорядження голови ОСОБА_2 райдержадміністрації від 18 березня 1998 року № 132 передано у приватну власність земельну ділянку площею 6,83 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Любимівської сільської ради для сільськогосподарського використання (а.с. 33-34).

Згідно державного акту серії ЗП 00011 № 82 на право приватної власності на землю, ОСОБА_15 на підставі розпорядження голови ОСОБА_2 райдержадміністрації від 18 березня 1998 року № 132 передано у приватну власність земельну ділянку площею 6,83 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Любимівської сільської ради для сільськогосподарського використання (а.с. 35-36).

На підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_11, земельну ділянку площею 6,66 га, що належить ОСОБА_3 01.03.2013 року зареєстровано в Державному земельному кадастрі та визначено кадастровий номер: 2323383300:03:001:0014, про що видано відповідний Витяг № НВ-2300039392013. Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, що є частиною зазначеного Витягу, відомості про наявність в межах цієї земельної ділянки кургану відсутні. 01.03.2013 за ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку з кадастровим номером: 2323383300:03:001:0014 (а.с.60-61).

Згідно копії поземельної книги земельної ділянки кадастровий номер: 2323383300:03:001:0017, земельну ділянку площею 6,66 га, що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту ЗП 00011 № 83, 29.08.2013 року зареєстровано в Державному земельному кадастрі та визначено кадастровий номер: 2323383300:03:001:0017. Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, відомості про наявність в межах цієї земельної ділянки кургану відсутні (а.с.64-67).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником земельної ділянки, розташованої на території Любимівської сільської ради Михайлівського району, загальною площею 6,66 га (кадастровий номер: 2323383300:03:001:0017) є ОСОБА_4 (а.с.68-69).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником земельної ділянки, розташованої на території Любимівської сільської ради Михайлівського району, загальною площею 6,66 га (кадастровий номер: 2323383300:03:001:0014) є ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП 00011 № 82 (а.с.70-71).

За результатами обстеження курганів курганного могильника (охоронний № 3611) проведеного науковим співробітником КЗ ОСОБА_1 обласний центр охорони культурної спадщини ОСОБА_1 обласної ради ОСОБА_6 та методистом районного організаційно-методичного центру відділу культури і туризму ОСОБА_2 районної державної адміністрації ОСОБА_7 16.11.2017 складено акт технічного стану пам'ятки культурної спадщини. Відповідно до вказаного акту курганний могильник (охоронний № 3611) розташований на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області у 0,4 км на північний схід від східної околиці с. Володимирівка. Насипи курганів № 3 та № 4 задернований, що свідчить про його сільськогосподарську обробку (а.с.37-38).

12.04.2018 року державним інспектором - головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_8 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 131/0/92-18ДК/466/АП/09/01/-18 та № 131/0/92-18ДК/467/АП/09/01/-18, згідно якого ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Запорізької області порушено вимоги діючого на той час законодавства при наданні у приватну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельних ділянок, а саме ст.ст. 4, 75 Земельного кодексу України та ст. 20 Закону УРСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури (а.с. 39-46).

Відповідно до паспорту об'єкта культурної спадщини, курганна група знаходиться на території сільради с. Любимівка в 470 м на північний схід від східної околиці с Володимирівка Михайлівського району Запорізької області, охоронний № пам'ятки № 3611. Курганна група розташована на підвищеній ділянці степового плато. Абсолютна висота курганів над рівнем моря 256-269 м. Рельєф місцевості визначається як вододіл. Сучасний стан рослинності цілком пов'язаний з сільськогосподарською діяльністю. Курганна група розташована ланцюжком на самому куті земельної ділянки. В 160 м на схід від курганної групи проходить траса Василівка - Токмак. Курганна група складається з чотирьох груглих насипів з такими характеристиками: курган №1 висота - 0,5 м.; діаметр - 45 м; курган №2 висота - 0,4 м; діаметр - 35 м; курган №3 висота - 1 м, діаметр - 70 м; курган №4 висота - 0,2 м., діаметр - 25 м (а.с. 47-51).

Згідно із ст. 75 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель історико-культурного призначення належать землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток та архітектурно-ландшафтних комплексів.

На землях історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню.

Відповідно до ст. 1 Закону Української РСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пам'ятками історії та культури є споруди, пам'ятні місця і предмети, зв'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність. Усі пам'ятки історії та культури, які знаходяться на території Української РСР, охороняються державою.

Статтею 6 зазначеного вище Закону визначено, що до пам'яток історії та культури відповідно до статті 1 цього Закону належать пам'ятки археології - городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні місця поховань, кам'яні скульптури, наскельні зображення, старовинні предмети, ділянки історико-культурного шару стародавніх населених пунктів, тощо.

Відповідно до ст. 20 Закону Української РСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пам'ятки історії та культури використовуються в цілях розвитку, науки, народної освіти і культури, патріотичного, ідейно-морального, інтернаціонального та естетичного виховання.

Використання пам'яток історії та культури в господарських і інших цілях допускається, якщо це не завдає шкоди схоронності пам'яток і не порушує їх історико-художньої цінності.

Частиною 3 ст. 20 вказаного Закону визначено, що надання пам'яток історії культури в користування державним, кооперативним, іншим громадським підприємствам, організаціям, установам, а також іншим організаціям і особам для наукових, культурно-освітніх, туристських та інших цілей здійснюється лише в порядку і з додержанням умов, які визначаються законодавство Союзу РСР і Української РСР.

Статтею 75 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на землях історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню.

Відповідно до ст. ст. 47, 48 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються у користування громадянам - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 17 Закону України Про охорону культурної спадщини встановлено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

До археологічних об'єктів культурної спадщини згідно із ст. 2 вказаного Закону відносяться рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, могильники тощо), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Таким чином, внаслідок порушень законодавства при наданні ОСОБА_16 у власність земельної ділянки із земель державної власності незаконно вибули земельні ділянки історико-культурного призначення.

Так, статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного ОСОБА_7 України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Відповідно до ст. 50 Закону України Про місцеві державні адміністрації розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 152 Земельного кодексу України встановлює, що захист прав на земельні ділянки, здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Пунктами 3, 4 частини 1 статті 16 вказаного Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, охороною пам'яток історії та культури.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 21 зазначеного Закону встановлено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

За таких обставин, а також з урахуванням положень Закону України Про охорону культурної спадщини , Закону Української РСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області № 132 від 18.03.1998 Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам України в частині надання у приватну власність ОСОБА_17 земельної ділянки історико-культурного призначення площею 0,0961га, на якій розміщений кургани № 2 курганного могильника (охоронний № 3611), підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Зважаючи на викладене, заперечення представника відповідача про відсутність перевищення наданих органу виконавчої влади повноважень та порушення ним вимог статей 4 та 75 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ та Закону УРСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури , суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі.

За таких обставин, підлягають визнанню недійсними в частині права власності на земельну ділянку площею 0,3146 га, на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611), земельні ділянки площами 0,07 га та 0,049 га, на яких розміщена частина кургану № 3 та курган № 4 курганного могильника (охоронний № 3611), державний акт серії ЗП № 00011 № 83 виданий 25.03.1998 року ОСОБА_4, державний акт серії ЗП № 00011 № 82, виданий 25.03.1998 року ОСОБА_3, які є правовстановлюючими документами, виданими на підставі спірного розпорядження.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про можливість покладення понесених позивачем судових витрат на відповідача ОСОБА_2 районну державну адміністрацію Запорізької області.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальний заклад ОСОБА_1 обласний центр охорони культурної спадщини ОСОБА_1 обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування розпорядження в частині, визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним в частині та повернення земельних ділянок - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області № 132 від 18.03.1998 Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам України в частині надання ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,3146 га, на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611), що значиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером : 2323383300:03:001:0017, а також в частині надання ОСОБА_3 земельних ділянок площами 0,07 га та 0,049 га, на яких розміщена частина кургану № 3 та курган № 4 курганного могильника (охоронний № 3611) відповідно, що знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 2323383300:03:001:0014.

Визнати недійсним державний акт серії ЗП № 00011 № 83, виданий 25.03.1998 року ОСОБА_4 на право приватної власності на землю відносно земельної ділянки з кадастровим номером: 2323383300:03:001:0017, площею 6,66 га в частині права власності на земельну ділянку площею 0,3146 га на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611).

Визнати недійсним державний акт серії ЗП № 00011 № 82, виданий 25.03.1998 року ОСОБА_3 на право приватної власності на землю відносно земельної ділянки з кадастровим номером: 2323383300:03:001:0014, площею 6,66 га в частині права власності на земельні ділянки площами 0,07 га та 0,049 га, на яких розміщена частина кургану № 3 та курган № 4 курганного могильника (охоронний № 3611), відповідно.

Зобов'язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії СА № 869853, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, повернути земельну ділянку площею 0,3146 га відповідно до координат (WGS-84: 47 0 23.569 C, 35 0 28.255 B, Pulkovo 1942(1): 47 0 23.581 С, 35 0 28.352 В), на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611), що розташований на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2323383300:03:001:0017, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ЗП 00011 № 83, виданого 25.03.1998 року ОСОБА_4, на користь держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022504, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя).

Зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, паспорт серії СА № 430968, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, повернути земельну ділянку площею 0,07 га відповідно до координат (WGS-84: 47 0 23.569 C, 35 0 28.255 B, Pulkovo 1942(1): 47 0 23.581 С, 35 0 28.352 В), на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний № 3611), а також земельну ділянку площею 0,049 га відповідно до координат (WGS-84: 47 0 23.583 C, 35 0 28.312 B, Pulkovo 1942(1): 47 0 23.595 С, 35 0 28.409 В) на якій розміщений курган № 4 курганного могильника (охоронний № 3611), що розташовані на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2323383300:03:001:0014, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ЗП 00011 № 82, виданого 25.03.1998 року ОСОБА_3, на користь держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022504, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя).

Стягнути з ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області (ЄДРПОУ 02126320, вул. Центральна, 36, смт. Михайлівка, Михайлівський район, Запорізька область, 72002) на користь прокуратури Запорізької області (ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, Запорізької області, 69057), розрахунковий рахунок 35217095000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, (ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2018 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення буде виготовлено 19.12.2018 року.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_18