Постанова

від 18.12.2018 по справі 302/1019/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/1019/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 грудня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого: Собослой Г.Г.,

суддів: Джуга С.Д., Куштан Б.П.,

секретаря: Юрочко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Міжгірського медичного коледжу на рішення Міжгірського районного суду від 06 вересня 2018 року у справі №302/1019/18 (Головуючий: Гайдур А.Ю.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міжгірського медичного коледжу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі.

У позовній заяві зазначає, що працював на посаді викладача Міжгірського медичного коледжу і наказом директора цього навчального закладу №45-к від 05.07.2018 року звільнений із займаної посади викладача за ч.3 ст.40 КЗпП України. У наказі про звільнення позивача з роботи зазначена підстава довідки №3 від 27.06.2018 року заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_2 у зв'язку з порушеннями п.п.2.1, 2.5, 2.11, 2.29 посадової інструкції викладача та враховуючи у позивача наявність непогашених дисциплінарних стягнень у вигляді догани за порушення трудової дисципліни (наказ №132-к від 29.09.2017 року), догани за порушення трудової дисципліни (наказ №159 від 30.11.2017 року), усного попередження за порушення п.2.7 посадової інструкції (наказ №9 від 07.02.2018 року).

Наказ про звільнення з роботи відповідачем було надіслано поштовим відправленням та отримано на руки 13.07.2018 року, що стверджується відміткою працівника поштового відділення на поштовому відправленні. Одночасно позивачу було надіслано лист №106 від 05.06.2018 року з пропозицією з'явитися в коледж для ознайомлення з наказом та отримання трудової книжки. До цього часу позивачу не було відомо нічого, оскільки з 06.07.2017 року офіційно перебував у черговій відпустці, отримав виплати по ній.

Вважає, що вищезазначений наказ є незаконним у зв'язку з відсутністю з його боку порушень покладених на нього трудових обов'язків, а відповідно і підстав для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, а тому просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Міжгірського медичного коледжу №45-к від 05.07.2018 року про звільнення з роботи, поновити на роботі на раніше займаній посаді з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Міжгірського районного суду від 06 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Міжгірського медичного коледжу №45-к від 05 липня 2018 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 за ч.3 ст.40 КЗпП України та поновлено на роботі на раніше займаній посаді.

Стягнуто з Міжгірського медичного коледжу на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09 по 06.09.2018 року в сумі 1 313 грн. 48 коп. з відрахуванням з цієї суми обов'язкових платежів та витрат на правову допомогу в сумі 2 050 грн..

Рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягало негайному виконанню.

Стягнуто з Міжгірського медичного коледжу у дохід держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп..

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як 05.07.2018 року позивач без жодних поважних причин був відсутній на робочому місці, то на його адресу рекомендованим поштовим відправленням було направлено листа №106 за підписом директора коледжу з проханням з'явитись у коледж для ознайомлення з наказом та отримання трудової книжки. Наказ №45-к позивачу не надсилався. Так, 06.07.2018 року позивач з'явився на робочому місці і інспектор з кадрів коледжу під розписку ознайомила позивача з наказом №45-к і вручила позивачу копію наказу. У разі незгоди із наказом №45-к позивач мав право звернутися до суду в термін до 06.08.2018 року, а звернувся до суду лише 09.08.2018 року поза межами строку передбаченого ч.1 ст.233 КЗпП України. У наказі №45-к працівником коледжу було допущено описку, а саме: замість п 3 ст.40 КЗпП України зазначено ч 3 ст.40 КЗпП України, і це не є приводом для скасування судом наказу про звільнення. Приводом для звільнення позивача з посади послугували регулярні порушення ним своїх трудових обов'язків, в т.ч. невиконання розпоряджень керівництва коледжу та незадовільні результати його роботи, що упродовж березня-червня 2018 року ретельно вивчалося комісією з моніторингу якості викладання навчальних дисциплін та визначення якості навчальних досягнень студентів, створеного на підставі наказу директора коледжу №17-к від 16.03.2018 року. На підставі довідки №3 і враховуючи зухвалу і безвідповідальну поведінку позивача з посади викладача стали виявлені комісією порушення ним власних трудових обов'язків, передбачених п.п.2.1, 2.5, 2.11, 2.29 Посадової інструкції. Оскільки, порушення трудової інструкції по суті є невиконанням позивачем обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, систематичність таких порушень, відсутність поважних причин та відмову позивача надати пояснення з цього приводу, то директором коледжу обґрунтовано було прийнято рішення про звільнення його з посади викладача.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3, які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Представник Міжгірського медичного коледжу Рішко С.І. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився та надав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки зайнятий у судових засіданнях в інших судах Закарпатської області і судова колегія до уваги дане клопотання не приймає, так як у попередньому судовому засіданні - 06 грудня 2018 року представником були надані пояснення щодо предмету спору і при оголошенні перерви з ним була узгоджена дата наступного судового засідання - 18 грудня 2018 року на 15 год. 00 хв. к.ч. і дана обставина не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України, без неявки представника відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У судовому засіданні суду першої інстанції доведено і з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримав копію наказу про звільнення поштовою кореспонденцією - 13.07.2018 року, що стверджується підписом листоноші на конверті під час вручення такого позивачу, а до суду із заявою про вирішення трудового спору позивач звернувся 09.08.2018 року, тобто в межах місячного строку передбаченого ч.1 ст.233 КЗпП України.

Наказом Міжгірського медичного коледжу №45-к від 05 липня 2018 року Про звільнення ОСОБА_1 на підставі довідки №3 від 27.06.2018 року заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_2, у зв'язку з порушенням п.п.2.1, 2.5, 2.11, 2.29 Посадової інструкції викладача та враховуючи наявність непогашених дисциплінарних стягнень у вигляді догани за порушення трудової дисципліни (наказ №132-к від 29.09.20017 року), усного попередження за порушення п.2.7 Посадової інструкції (наказ №9 від 07.02.2018 року) звільнено позивача із займаної посади на підставі ч.3 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Із наказу про звільнення позивача відповідач звільнив ОСОБА_1 із роботи у зв'язку з порушенням посадової інструкції викладача та враховуючи наявність непогашених дисциплінарних стягнень. Мотивувальна частина наказу відповідача не відповідає підставам визначеним у п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, так як порушення працівником Посадової інструкції і систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку є різними правовими поняттями.

У відповідності із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п.22 постанови №9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 і п.1 ст.41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

За передбаченими п.3 ст.40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, як догана, звільнення.

Так, зазначені у наказі підстави для звільнення довідка №3 від 27.06.2018 року заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням п.2.1, 2.5, 2.11, 2.29 Посадової інструкції викладача та усного попередження за порушення п.2.7 Посадової інструкції не передбачені законодавством як захід (вид) стягнення, що застосовуються до працівника.

Наказом №132-к Міжгірського медичного коледжу від 29 вересня 2017 року ОСОБА_1 - викладачу Міжгірського медичного коледжу, за порушення трудової дисципліни оголошено догану, за те, що 11 вересня 2017 року позивач був відсутній на робочому місці в період з 12.00 год. до 15 год. 20 хв..

Наказом №159-к Міжгірського медичного коледжу від 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 викладачу Міжгірського медичного коледжу, за порушення трудової дисципліни оголошено догану, за те, що позивач палив на робочому місці в період між першою та другою парою, чим порушив трудову дисципліну.

Разом з тим, у акті №3 від 13.11.2017 року та у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що на перерві студенти ІІ факультету щось запалили і в аудиторії був дим та доводить до уваги комісії, що позивач не палить вже два місяці (а.с.86, 87) і дані обставини належним чином не перевірені відповідачем, а тому вважати, що дане правопорушення є приводом для звільнення є передчасним.

Крім того, дві діючі догани не передбачено протягом року, а тому при звільненні позивача відповідач не навів конкретних фактів допущених позивачем невиконання обов'язків, коли такі мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення і враховуючи обставини по справі у їх сукупності, судова колегія підстав передбачених п.3 ст.40 КЗпП України для звільнення позивача не вбачає.

При постановлені рішення, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та поновив ОСОБА_1 на займаній посаді та стягнув середній заробіток за час і вимушеного прогулу, що становить 4 робочі дні: з 03.09 по 06.09.2018 року у сумі 1 313,48 грн., яка складається із середньої заробітної плати 328,27 грн. * 4 р.д., так як навчання у коледжі розпочалося з 03.09.2018 року, а до початку навчання всі працівники коледжу перебували у відпустці і позивач отримав відпускні розрахункові кошти за 56 днів.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міжгірського медичного коледжу залишити без задоволення.

Рішення Міжгірського районного суду від 06 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2018 року.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой