Постанова

від 17.12.2018 по справі 450/748/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/748/18 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/811/1832/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 червня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа приватний нотаріус Пустомитівського нотаріального округу Львівської області Олефір Роман Васильович, про визнання права власності на житловий будинок за НОМЕР_1 із господарськими будівлями та спорудами при ньому, що знаходиться в селі Селисько Пустомитівського району Львівської області; земельну ділянку площею 2,4037га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_2 та земельну ділянку площею 0,3625га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок за НОМЕР_1 із господарськими будівлями та спорудами при ньому, що знаходиться в селі Селисько Пустомитівського району Львівської області; земельну ділянку площею 2,4037га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_2 та земельну ділянку площею 0,3625га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, відмовлено.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що в п.21 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5, що була чинна на час смерті спадкодавця, зазначено, що доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо проживав разом зі спадкодавцем, реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем. Незважаючи на те, що позивачем надано довідку, видану виконкомом Вовківської сільської ради, згідно з якою ОСОБА_2 доглядала за ОСОБА_5 до дня її смерті та займалася її похованням, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість проживання позивача за місцем проживання спадкодавця на час смерті останньої з тієї причини, що позивач зареєстрована за іншим місцем проживання та вона перебуває у шлюбі. Також помилковим та таким, що суперечить чинному законодавству України є висновок суду про те, що реєстрація позивача за однією адресою, позбавляє її права/можливості проживати за іншою адресою, оскільки нормами ЦК України встановлено про можливість фізичної особи мати кілька місць проживання. Апелянт вважає, що позивач є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_5 відповідно до заповіту, посвідченого 23.01.2010 року приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Мельничук Лесею Григорівною, зареєстрованим в реєстрі за № 11, інші спадкоємці, як за законом так і за заповітом, після смерті спадкодавця відсутні, а відтак позивачка успадкувала майно, належне на день смерті ОСОБА_5, і відмова суду у визнанні за позивачкою, як єдиним спадкоємцем її майна за заповітом, є незаконною. Просить скасувати оскаржуване рішення суду та задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями частини 1 статті 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 10.08.2011 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують спадкоємці за законом, коло яких визначено ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Із заповіту, складеного ОСОБА_5, посвідченого нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук К.І. 23.01.2010 року, вбачається, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зважаючи на наявність заповіту, складеного ОСОБА_5, інформація про його зміну чи скасування в матеріалах справи відсутня, такий в судовому порядку не оспорювався, а відтак спадкування після смерті ОСОБА_5 здійснюється за заповітом.

В матеріалах справи відсутня інформація щодо наявності осіб, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов язкову частку.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

З постанови приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.02.2018 року, вбачається, що нотаріусом відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з тих підстав, що з поданих документів не вбачається підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_2

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції також виходив з відсутності доказів на підтвердження факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_5

Такі висновки суду спростовуються довідкою виконавчого комітету Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №64 від 26.02.2018 року, показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, згідно з якими ОСОБА_2 до дня смерті доглядала за ОСОБА_5 та проживала разом з нею.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на сімейний стан позивачки, яка, як зазначив суд першої інстанції, перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10. Разом з тим, як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем на день її смерті, свідчить про прийняття спадкоємцем спадщини.

На думку колегії суддів безпідставним є посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у редакції від 08.12.2017 року, оскільки на спірні правовідносини поширюється Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, розділ 22 Інструкції Видача свідоцтва про право на спадщину .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом першої інстанції встановлено і це не заперечувалося сторонами, шо після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли житловий будинок за НОМЕР_1 із господарськими будівлями та спорудами при ньому, що знаходиться в селі Селисько Пустомитівського району Львівської області; земельна ділянка площею 2,4037га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_2 та земельна ділянка площею 0,3625га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_3

З довідки Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області вбачається, що згідно по господарських книг Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що зберігаються у Вовківській сільській раді господарство в с. Селисько, яке в даний час являється будинковолодіння НОМЕР_1 по вулиці (без назви), в с.Селисько Пустомитівського району рахується за ОСОБА_5 та на балансі місцевої ради не рахується.

Належність на день смерті спадкодавцю, ОСОБА_5, будинковолодіння НОМЕР_1 із господарськими будівлями та спорудами в с. Селисько Пустомитівського району Львівської області, не заперечувалася відповідачем, Вовківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, яка в заяві, адресованій Львівському апеляційному суду, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_2, не заперечувала.

Належність на праві власності спадкодавцеві ОСОБА_5 на день її смерті земельної ділянки площею 2,4037га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_2 та земельної ділянки площею 0,3625га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_3, підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 НОМЕР_7, виданими 04.06.2004 року.

А відтак, встановивши, що ОСОБА_5, на день її смерті належав житловий будинок НОМЕР_1 з господарськими будівлями та спорудами в с. Селисько Пустомитівського району Львівської області, а також земельна ділянка площею 2,4037га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_2 та земельна ділянка площею 0,3625га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_3, наявність заповіту, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_5, колегія суддів доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення:1) неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 червня 2018 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок за НОМЕР_1 із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в селі Селисько Пустомитівського району Львівської області; земельну ділянку площею 2,4037га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_2 та земельну ділянку площею 0,3625га, яка розташована за адресою: Львівська область Пустомитівський район Вовківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 22.12.2018 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Крайник Н.П.

Цяцяк Р.П.