Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2018 р. Справа№0540/6613/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О. за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТЕХІНОВАЦІЯ до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 06 лютого 2018 року,-
В С Т А Н О В И В:
02.08.2018 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТЕХІНОВАЦІЯ (далі за тестом - Позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі за тестом - Відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 06 лютого 2018 року про визначення грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 15 896 610,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що згідно наказу Головного управління ДФС у Донецькій області №1612 від 14.12.2017 р. Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ (код ЄДРПОУ 35293307) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ТПК ЛІДЕР (код ЄДРПОУ 39354394) за січень 2017 року; ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО (код ЄДРПОУ 39354373) за листопад 2016 року; ТОВ ЕКСІМЕНЕРГО ПЕК (код ЄДРПОУ 30597632) за листопад 2017 року; ТОВ ЕЛІАС ІНЖИНІРИНГ (код ЄДРПОУ 39941920) за березень - квітень 2017 року; ТОВ ФОРНЕСТ ЛТД (код ЄДРПОУ 41206437) за травень-червень 2017 року, за результатами якої 16.01.2018 складено акт № 42/05-99-14-15 (далі за текстом - ОСОБА_2 перевірки), де зазначено про виявлені порушення Позивачем вимог Податкового кодексу України, а саме встановлено заниження податку на додану вартість усього у сумі 12 717 233 грн., у т.ч. за грудень 2016 року на суму 4 965,00 за березень 2017 року на суму 79 421,00 грн., за квітень 2017 року на суму 7 254 781,00 грн., за травень 2017 року на суму 1 898 154,00 грн., за червень 2017 року на суму 3 462 017,00 грн., за липень 2017 року на суму 17 950,00 грн.
На підставі ОСОБА_2 перевірки Відповідачем 06.02.2018 року винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1 про грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15 896 610,00 грн., з яких 12 717 288,00 грн. основного платежу та 3 179 322,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Позивач вважає висновки податкового органу про порушення ним податкового законодавства незаконними, оскільки вони суперечать діючому законодавству України, та необґрунтованими, з огляду на те, що у Відповідача були відсутні підстави для прийняття наказу Головного управління ДФС у Донецькій області №1612 від 14.12.2017 р. Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ (код ЄДРПОУ 35293307) , а сама перевірки здійснена з грубим порушенням процедури її проведення, що призвело до порушення прав Позивача.
Крім того, в обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на правомірність включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, що підтверджено фактичним отриманням товарів та послуг, наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, передбачених чинним законодавством. Вважає неправомірним посилання податкового органу на відсутність реальності господарських операцій з контрагентами, оскільки фактичне виконання договорів, укладених з суб'єктами господарювання, підтверджене первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та порушення норм законодавства його контрагентом не може нести для нього жодних негативних наслідків.
23 серпня 2018 року на адресу суду від Відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому Відповідач зазначив, що проведення позапланової документальної виїзної перевірки є законним, у зв'язку з наданням Позивачем не повного пакету копій первинних та інших бухгалтерських документів на запити контролюючого органу, а підставою для прийняття оскаржуваних Позивачем податкових повідомлень-рішень стали висновки, що викладені в ОСОБА_2 перевірки, які підтверджені наявною податковою інформацією та наданими Позивачем для перевірки документами, які не відповідають вимогам чинного законодавства та містять суперечливу інформацію. Також, Відповідач просив залишити позовну заяву ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ без розгляду з підстав порушення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ч. 4 ст. 122 КАС України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання по справі.
28 серпня 2018 року оголошено перерву підготовчого засідання до 26 вересня 2018 року, для надання додаткових доказів та пояснень представником Позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 р. зупинене провадження у справі у зв'язку з поданими сторонами клопотань для надання часу для примирення сторін.
18 жовтня 2018 року в судовому засіданні оголошена перерва до 06 листопада 2018 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28 листопада 2018 року.
Представник Позивача підтримав викладені у позовній заяві обставини та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Відповідача підтримав обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХІНОВАЦІЯ , є юридичною особою, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1 266 102 0000 026503, ідентифікаційний код 35293307, місцезнаходження: 87555, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 83 (том 1 а.с.77).
Як зазначено в ОСОБА_2 перевірки, Позивач з 08.08.2007 року зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 352933005645 (том 1 а.с.19).
Згідно наданої інформації та пояснень представника, Позивач має власний шахтний комплекс Шахта Свято-Покровська та дозвільні документи на здійснення господарської діяльності з видобування вугілля, а саме:
- Спеціальний дозвіл на користування надрами №5098 від 30.12.2009 р., виданий Державною службою геології та надр України. Дійсний до 30.12.2029 р. (том 3, а.с. 28);
- ОСОБА_2 про надання гірничого відводу №1665 від 30.03.2010 р.;
- Дозвіл № 1653.13.14 від 14.06.2013 р. на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- Дозвіл № 769.14.30 від 28.07.2014 р. на виконання робіт підвищеної небезпеки (вибухових робіт);
- Дозвіл № 1652.13.14 від 14.06.2013 р. на виконання робіт підвищеної небезпеки, підземних гірничих, маркшейдерських робіт та т.і.).
ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ є повноцінним гірничодобувним підприємством, яке здійснює видобування вугілля кам'яного підземним способом на орендованих потужностях.
Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Донецькій області №1612 від 14.12.2017 р. Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ (код ЄДРПОУ 35293307) Відповідачем на підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 81, п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ТПК ЛІДЕР (код ЄДРПОУ 39354394) за січень 2017 року; ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО (код ЄДРПОУ 39354373) за листопад 2016 року; ТОВ ЕКСІМЕНЕРГО ПЕК (код ЄДРПОУ 30597632) за листопад 2016 року; ТОВ ЕЛІАС ІНЖИНІРИНГ (код ЄДРПОУ 39941920) за березень - квітень 2017 року; ТОВ ФОРНЕСТ ЛТД (код ЄДРПОУ 41206437) за травень-червень 2017 року (том 1 а.с. 17)
За результатами перевірки 16.01.2018 року складено акт № 42/05-99-14-15, де зазначено про виявлені порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а саме заниження податку на додану вартість усього у сумі 12 717 233 грн., у т.ч. за грудень 2016 року на суму 4 965,00 за березень 2017 року на суму 79 421,00 грн., за квітень 2017 року на суму 7 254 781,00 грн., за травень 2017 року на суму 1 898 154,00 грн., за червень 2017 року на суму 3 462 017,00 грн., за липень 2017 року на суму 17 950,00 грн. (том 1 а.с. 19-60).
При цьому, висновки контролюючого органу в ОСОБА_2 перевірки про порушення Позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що фінансово-господарська діяльність ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ ТПК ЛІДЕР , ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО , ТОВ ЕКСІМЕНЕРГО ПЕК , ТОВ ЕЛІАС ІНЖИНІРИНГ , ТОВ ФОРНЕСТ ЛТД не спричинили реального настання юридичних наслідків, що позбавляє Позивача права на формування податкового кредиту.
На підставі ОСОБА_2 перевірки Відповідачем 06.02.2018 року винесені податкові повідомлення-рішення:
- форми "Р" № НОМЕР_1 про грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15 896 610,00 грн., з яких 12 717 288,00 грн. основного платежу та 3 179 322,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1 а.с.14)
- форми ПС №0001031415 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 510,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскарженні Позивачем до суду 02.08.2018 року.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями пункту 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення
Статтею 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.
Отже, позовна заява подана в межах встановленого ПК України строку.
Таким чином посилання Відповідача у відзиві про залишення позовної заяви ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ без розгляду з підстав порушення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ч. 4 ст. 122 КАС України суд знаходить необґрунтованими та не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Вирішуючи питання про правомірність формування ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ТПК ЛІДЕР (код ЄДРПОУ 39354394) за січень 2017 року; ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО (код ЄДРПОУ 39354373) за листопад 2016 року; ТОВ ЕКСІМЕНЕРГО ПЕК (код ЄДРПОУ 30597632) за листопад 2017 року; ТОВ ЕЛІАС ІНЖИНІРИНГ (код ЄДРПОУ 39941920) за березень - квітень 2017 року; ТОВ ФОРНЕСТ ЛТД (код ЄДРПОУ 41206437) за травень-червень 2017 року, суд виходить з такого.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 ПК України.
Згідно пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
- дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 зазначеної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Вимоги до податкової накладної встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV (надалі Закон № 996).
Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні . Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Також, відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
З аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України та іншого законодавства вбачається, що формування податкового кредиту ставиться в залежність від наявності належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних, а також наявності первинних документів, та не залежить від стану контрагента у податкових органах або його місцезнаходження, або будь яких інших припущеннях.
Судом встановлено, що 30.12.2016 року між ТОВ ТПК ЛІДЕР (Постачальник) та ТОВ "ТЕХІНОВАЦІЯ" (Покупець) укладено договір поставки №15 (том 1, а.с. 133-136).
На підтвердження реального здійснення господарської операції з постачання товарів на підставі умов договору №15 від 30.12.2016 року Позивачем надані наступні первинні документи: договір, специфікація, видаткові накладні, податкові накладні.
Відповідно п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується в порядку і на умовах даного договору передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити продукцію виробничо-технічного призначення.
Відповідно 1.2. Договору ціна, кількість, асортименти, строки поставки товару оговорюються в додатках (специфікаціях) до даного Договору, які узгоджуються й підписуються обома сторонами попередньо, додаються до даного Договору і є його невід'ємною частиною.
На виконання умов вищезазначеного Договору, ТОВ ТПК ЛІДЕР (Постачальник) та ТОВ "ТЕХІНОВАЦІЯ" (Покупець) була укладена Специфікація №1 від 30 грудня 2016 року (том 1, а.с. 137), відповідно до якої постачальник здійснює поставку товару - акумуляторної батареї 112 ТНЖШ-350 М У5 протягом січня 2017 року на умовах FCA (Нова пошта), Україна, м. Великі Мости, відділення №1 (вул. Сагайдачного, 47). Загальна вартість поставки складає 383 800,00 грн., у тому числі ПДВ 63 966,67 грн.
На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано: видаткова накладна № 3 від 05.01.2017 року на загальну суму 383 800,00 грн. (том 1, а.с. 146); податкова накладна №2 від 05.01.2017 року на загальну суму 383 800,00 грн. (том 1, а.с. 144); платіжні доручення на суму 383 800,00 (том 1, а.с. 138-143); експрес-накладна про пересилання відправлення Нової пошти №59000229546719 від 05.01.2017 р.(том 1, а.с. 146).
Між ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ (Покупець) та ТОВ ФОРНЕСТ ЛТД (Постачальник) 22.05.2017 року укладено Договір постачання № 2 (том 1, а.с. 147-150). На умовах даного Договору постачальник зобов'язується в порядку і на умовах даного договору передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, ціна, кількість, асортименти, строки поставки якого оговорюються в додатках (специфікаціях) до даного Договору, що підтверджено специфікацією №1 від 22.05.2017 р. до Договору постачання №2 від 22.05.2017 року (том 1, а.с. 151), видатковими накладними за період 22-24 травня 2017 року на загальну суму 11 388 921,67 грн. (том 1, а.с. 177-209); Специфікацією №2 від 01.06.2017 р. до Договору постачання №2 від 22.05.2017 року (том 1, а.с. 214), видатковими накладними за період червня 2017 року на загальну суму 20 878 970,96 грн. (том 1, а.с. 215-250; том 2 а.с. 38).
Розрахунки між ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ та ТОВ ФОРНЕСТ ЛТД за поставку товару проводились у безготівковій формі відповідно платіжних доручень за період травня-червня 2017 року (том 1, а.с. 155-176).
Відповідно до укладених Специфікацій до Договору постачання №2 від 22 травня 2017 р., умови поставки товару визначаються як Поставка без сплати мита ( DDU) склад покупця.
Згідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2010 Термін Поставка без сплати мита ( DDU) означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця. При цьому, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення.
Умовами Договору постачання №2 від 22.05.2017 р. не передбачено обов'язку ТОВ ФОРНЕСТ ЛТД (Постачальника) надати ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ (Покупцю) складену товарно-транспортну накладну.
Судом встановлено, що Позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ ЕЛІАС ІНЖИНІРІНГ . Між ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ (Покупець) та ТОВ ЕЛІАС ІНЖИНІРІНГ (Постачальник) 27.03.2017 року укладено Договір постачання № 2903 (том 2, а.с. 72-75). На умовах даного Договору постачальник зобов'язується в порядку і на умовах даного договору передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, ціна, кількість, асортименти, строки поставки якого оговорюються в додатках (специфікаціях) до даного Договору.
Відносини між ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ та ТОВ ЕЛІАС ІНЖИНІРІНГ підтверджується такими документами, як Специфікація №1 від 27.03.2017 р. до Договору постачання №2903 від 27.03.2017 р. (том 2, а.с. 76); видатковими накладними за період 29-31 березня 2017 року на суму 4 019 262,60 грн. (том 2, а.с. 77-81); актом від 31.03.2017 р. звірки взаємних розрахунків між ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ та ТОВ ЕЛІАС ІНЖИНІРІНГ за Договором №2903 від 27.03.2017 р. (том 2, а.с. 82); податковими накладними за період 29-31 березня 2017 року (том 2, а.с. 83-90); Специфікацією №2 від 01.04.2017 р. до Договору постачання №2903 від 27.03.2017 року (том 2, а.с. 132); видатковими накладними за період квітня 2017 року на загальну суму 39 509 426,50 грн. (том 2, а.с. 135-250; том 3 а.с. 1-9).
Розрахунки між ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ та ТОВ ЕЛІАС ІНЖИНІРІНГ за поставку товару проводились у безготівковій формі відповідно платіжних доручень за період квітня 2017 року (том 2, а.с. 91-127).
Відповідно до укладених Специфікацій до Договору постачання №2903 від 27 березня 2017 р., умови поставки товару визначаються як Поставка без сплати мита ( DDU) склад покупця.
Згідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2010 Термін Поставка без сплати мита ( DDU) означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця. При цьому, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення.
Умовами Договору постачання №2903 від 27.03.2017 р. не передбачено обов'язку ТОВ ЕЛІАС ІНЖИНІРІНГ (Постачальника) надати ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ (Покупцю) складену товарно-транспортну накладну.
Також матеріалами справи встановлено, що в перевіряємий період Позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ ЕКСІМЕНЕРГО ПЕК (Орендодавець).
24 листопада 2014 року між ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ (Орендар) та ТОВ ЕКСІМЕНЕРГО ПЕК було укладено Договір №28 оренди обладнання (том 2, а.с. 39) відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання та сплачувати орендодавцю орендну плату. Найменування, кількість, стан та вартість майна, що орендується, зазначається в Додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору.
На виконання умов договору, сторонами укладений Додаток №1 від 24 листопада 2014 року, яким встановлений перелік майна, що надається в оренду, з зазначенням вартості та орендної плати за місяць (том 2, а.с. 43). В подальшому, 02 січня 2015 року сторонами укладений додатково Додаток №1 до Договору оренди обладнання, який додатково встановлював перелік майна, що надається в оренду, з зазначенням вартості та орендної плати за місяць (том 2, а.с. 66-67).
На підтвердження передачі майна в оренду, Позивачем та ТОВ ЕКСІМЕНЕРГО ПЕК складені та підписані акти приймання-передачі відповідно до укладених Додатків до Договору №28 оренди обладнання від 24 листопада 2014 року, а саме акт від 24.11.2014 р. приймання-передачі майна, що орендується, до Договору №28 оренди обладнання від 24 листопада 2014 року (том 2, а.с. 44); акт від 02.01.2015 р. приймання-передачі майна, що орендується, до Договору №28 оренди обладнання від 24 листопада 2014 року (том 2, а.с. 68); акт від 01.02.2015 р. приймання-передачі майна, що орендується, до Договору №28 оренди обладнання від 24 листопада 2014 року (том 2, а.с. 69).
На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору за перевіряємий період позивачем до матеріалів справи надано ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) №190 від 30.11.2016 року на суму 830,63 грн. (том 2, а.с. 45), Розрахунок орендної плати за необоротні активи за листопад 2016 року (Додаток до акту виконання робіт (надання послуг) №190 від 30.11.2016 р.) (том 2, а.с.46); Додаткова угода від 31.12.2015 р. до Договору №28 оренди обладнання від 24 листопада 2014 року (том 2, а.с. 70); Додаткова угода від 30.12.2016 р. до Договору №28 оренди обладнання від 24 листопада 2014 року (том 2, а.с. 71); податкова накладна №77 від 30.11.2016 р. на суму 830,63 грн. (том 3, а.с. 40).
Крім того, в перевіряємий період між ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ (Поклажодавець) та ТОВ ЕКСІМЕНЕРГО ПЕК (Зберігач) були взаємовідносини за Договором зберігання №16, укладеним 17 квітня 2014 року, відповідно за умовами якого, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання майно, зазначене у додатках до Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору (том 2, а.с. 53- 57).
Відповідно до Додаткової угоди від 30.12.2014 р. до Договору зберігання №16 від 17.04.2014 р., дію Договору зберігання №16 від 17.04.2014 р. подовжено до 31 грудня 2016 року (том 2, а.с. 64), а відповідно до Додаткової угоди від 30.12.2016 р. до Договору зберігання №16 від 17.04.2014 р., дію Договору зберігання №16 від 17.04.2014 р. подовжено до 31 грудня 2018 року (том 2, а.с. 65).
На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору зберігання за перевіряємий період Позивачем до матеріалів справи надано Додаток №1 до Договору зберігання №16 від 17.04.2014 р. Список майна, що передається на зберігання від 30.04.2014 р. (том 2, а.с. 58-59); акт приймання-передачі майна на зберігання від 05 травня 2014 року(том 2, а.с. 60-61); Додаток №1 до Договору зберігання №16 від 17.04.2014 р. Список майна, що передається на зберігання від 31.07.2014 р. (том 2, а.с. 62); акт приймання-передачі майна на зберігання від 31 липня 2014 року(том 2, а.с. 63); податкова накладна №74 від 30.11.2016 р. на суму 120,00 грн. (том 3, а.с. 39); акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №186 від 30.11.2016 року на суму 120,00 грн. (том 2, а.с. 47).
Судом встановлено, що Позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО .
01 березня 2016 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО (Експедитор) був укладений Договір №010302 на транспортно-експедиційні послуги (том 3, а.с. 41-45). Згідно умовам вказаного договору, Експедитор зобов'язується надати самостійно або за допомогою залучених осіб послуги по перевезенню вантажів, вантажно-розвантажувальні роботи та/або експедирування вантажів автомобільним транспортом по території України.
Відповідно до п. 8.1. строк дії цього Договору встановлювався до 31 грудня 2016 року.
На підтвердження виконання умов №010302 на транспортно-експедиційні послуги від 01.03.2016 р. Позивачем до матеріалів справи надано: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №151101у від 15.11.2016 року на суму 9 322,72 грн. (том 2, а.с. 48); відомість обліку роботи автонавантажувача L-34 9882 ДЦ по ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО за період з 01-15 листопада 2016 року (том 2, а.с. 49); акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №301101у від 30.11.2016 року на суму 25 456,74 грн. (том 2, а.с. 50); відомість обліку роботи автонавантажувача L-34 9882 ДЦ по ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО за період з 16-30 листопада 2016 року (том 2, а.с. 51); талон замовника до подорожнього листа №б/н від 02.11.2016 р. на суму 4 994,50 грн., виданий ФЛП ОСОБА_3 (том 3, а.с. 38); талон замовника до подорожнього листа №б/н від 16.11.2016 р. на суму 24 344,38 грн., виданий ФЛП ОСОБА_3 (том 2, а.с. 52); податкова накладна №108 від 15.11.2016 р. на суму 9 322,72 грн. (том 3, а.с. 56); податкова накладна №162 від 30.11.2016 р. на суму 25 456,74 грн. (том 3, а.с. 58); товарно-транспортні накладні за період листопада 2016 року (том 3, а.с. 59-73).
Розрахунки між ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ та ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО за надання транспортно-експедиційних послуг у листопаді 2016 року проводились у безготівковій формі відповідно платіжного доручення №1514 від 23.11.2016 р. (том 3, а.с. 54).
Крім того, між ТОВ ТЕХІНОВАЦІЯ (Покупець) та ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО (Продавець) був укладений Договір №100803 від 10 серпня 2016 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору вугільну продукцію, номенклатура, марки, об'єм, ціни, якість, строки та умови поставки якої обумовлюються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.
Підтвердженням виконання умов договору є Специфікація №1 від 10.08.2016 р. до Договору №100803 від 10.08.2016 р. (том 3, а.с. 50); Специфікація №2 від 15.08.2016 р. до Договору №100803 від 10.08.2016 р. (том 3, а.с. 51); Специфікація №3 від 20.08.2016 р. до Договору №100803 від 10.08.2016 р. (том 3, а.с. 52); Специфікація №4 від 22.08.2016 р. до Договору №100803 від 10.08.2016 р. (том 3, а.с. 53); акти приймання-передачі вугілля до Договору №100803 від 10.08.2016 р. за період з 18 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року (том 3, а.с. 128-135 ); податкова накладна №110 від 23.11.2016 р. на суму 87 613,79 грн. (том 3, а.с. 57).
Частковий розрахунок Позивача з ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО (Продавцем) за поставлене вугілля був здійснений відповідно 23 листопада 2016 року відповідно до платіжного доручення №1513 на суму 30 113,79 грн. (том 3, а.с. 54), платіжного доручення №1516 на суму 57 500,00 грн. (том 3, а.с. 55)
У зв'язку з внесенням змін до ПК України Законом України від 24 листопада 2015 року №812 - VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу і забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі , ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО визначає дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу тимчасово, до 01 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (в тому числі оптову) вугілля та / або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Касовий метод для цілей оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, які підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, які підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Таким чином, ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО , яке здійснює поставку (в тому числі оптову) вугілля та / або продуктів його збагачення товарної позиції 2701 згідно з УКТ ЗЕД, податкові зобов'язання з ПДВ визначає на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок, у зв'язку з чим ТОВ ДОБРЕ ТЕПЛО за платіжними дорученнями від 23 листопада 2016 року була виписана податкова накладна №110 від 23.11.2016 р. на суму 87 613,79 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт наявності у позивача податкових накладних, що підтверджують його право на формування податкового кредиту, а також всіх необхідні первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факт отримання та подальшого використання у господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, поставлених за договором з контрагентами позивача. Відтак, позивач наданими доказами підтвердив реальність господарських операцій згідно вищевикладених договорів та первинних документів.
Суд звертає увагу, що документами, які підтверджують право платника податку на податковий кредит є належним чином оформлені податкові накладні.
Приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і борів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону № 996 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 2 ст. 3 вищезазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дослідивши матеріалі справи судом встановлено, що документи первинної бухгалтерської звітності надані Позивачу його контрагентами оформлені відповідно до вимог законодавства.
З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення суми податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.
Таким чином, первинні документи (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні та податкові накладні, платіжні доручення), надані позивачем для визначення суми податкового кредиту звітних (податкових) періодів, відповідають вимогам Закону № 996-ХІV та Податкового кодексу України, а від так, є належними та допустимими доказами.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.
Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.
Доводи ж контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на податковий кредит.
Також, слід зазначити, що законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов'язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.
Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 6 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд вважає, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентом позивача породжує негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на право позивача формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини підтвердив у рішенні від 18.03.2010 у справі Бізнес СепортСентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.
Отже, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість не надано.
Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.
Отже, контролюючий орган прийшов до помилкового висновку про те, що господарські операції по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентами, не мали реального характеру, і про порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування податку на додану вартість.
Вказане призвело до помилкового винесення податкових повідомлень-рішень, якими протиправно збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 717 288,00 грн. основного платежу та 3 179 322,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та нараховано адміністративний штраф у розмірі 510 грн.
З огляду на наведене прийняте контролюючим органом податкові повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за подачу адміністративного позову Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 238 456,94 грн. (том 1 а.с.3), суд, керуючись положеннями ч.1 139 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне стягнути вказану суму на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХІНОВАЦІЯ до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № НОМЕР_1 про грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15 896 610,00 грн., з яких 12 717 288,00 грн. основного платежу та 3 179 322,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми ПС №0001031415 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 510,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 35293307; 87526, Донецька область м. Маріуполь, вул.130 Таганрогської дивізії, буд. 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕІХНОВАЦІЯ (ЄДРПОУ 33604228; 87555, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 83) судовий збір у розмірі 238 456,94грн. (двісті тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень 94 коп.)
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 листопада 2018 року.
Повний текст рішення складено 07 грудня 2018 року.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Грищенко Є.І.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2018 |
Оприлюднено | 30.12.2018 |
Номер документу | 78892900 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Грищенко Є.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні