Рішення

від 26.12.2018 по справі 812/1576/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1576/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С. розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» до Головного управління ДФС в Луганській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» (далі - позивач, ДП «Станично-Луганське ДЛМГ» ) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), з такими позовними вимогами:

-прийняти рішення про скасування рішення Головного управління ДФС у Луганській області № НОМЕР_1 від 27.02.2018 року про застосування до Державного підприємства «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску;

-визнати протиправним та незаконним зарахування Головним управлінням ДФС у Луганській області грошової суми у розмірі 125 434,82 грн., що була списана з рахунку Державного підприємства «Станично- Луганське досвідне лісомисливське господарство» за рахунок сплати авансових платежів сплати єдиного соціального внеску за березень 2018 року у якості штрафніх санкцій та пені за невиконання зобов'язань за період з 22.07 2014 року до 09.10.2014 року - штраф у розмірі 3108,5 грн, за період з 31.01.2015 року до 21.03.2017 року - штраф у розмірі 113525,98 грн, а також пеню у розмірі 8799,89 грн.

-зобов'язати Головне управління ДФС у Луганській області перерахувати грошові кошти у сумі що були списані з рахунку Державного підприємства «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» та зачислити їх як авансові платежі за березень 2018 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 22 січня 2018 року позивачем було отримане рішення Головного управління ДФС у Луганській області № НОМЕР_2 від 29.12.2017 року згідно якому на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (не перерахування ) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування до ДП «Станично-Луганське ДЛМГ» був застосований штраф у розмірі 116634,93 грн. за період з 22.07 2014 року до 21.03.2017 року та нарахована пеня у розмірі 8799,89 грн.

Листом № 7045/6/99-99-11-02-02-25 від 26.02.2018 року ДФС України повідомив, що керуючись п.4.,п.5. розділу IV п.3 розділу V Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладання штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 року № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 року за №178/28308, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску від 29.12.2017 року № НОМЕР_2 ГУ ДФС України у Луганській області вирішено скасувати та вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення, а скаргу ДП «Станично-Луганське ДЛМГ» від 23.01.2018 року - задовольнити частково. Цим же листом було зобов'язано ГУ ДФС України у Луганській області винести та направити нове рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

12.03.2018 року ДП «Станично-Луганське ДЛМГ» було отримане нове рішення Головного управління ДФС у Луганській області №0012801307 від 27.02.2018 року про застосування до підприємства штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 22.07 2014 року до 09.10.2014 року - штраф у розмірі 3108,5 грн, за період з 31.01.2015 року до 21.03.2017 року - штраф у розмірі 113525,98 грн, а також пеню у розмірі 8799,89 грн.

Вважаючи вказане рішення незаконним, ДП «Станично-Луганське ДЛМГ» оскаржило його в адміністративному порядку до ДФС України і до теперішнього часу відповіді не отримало. Разом з тим, всупереч діючому законодавству про незастосування санкцій в період оскарження, без відповіді з ДФС України на рішення ГУ ДФС України у Луганській області № НОМЕР_1 від 27 лютого 2018 року, починаючи з 27.03.2018 по 31.03 2018 чергові платежі ДП «Станично-Луганське ДЛМГ» за лютий та березень поточного року були списані кошти в сумі 3108,95 - штраф за період з 22.07.2014 до 09.10.2014 року, 113525,98 - штраф за період з 31.01.2015 до 21.03.2017 року, 8799,89 - пеня за весь період. Всього - 125434,82 грн.

Позивач вважає, що рішення ДФС у Луганській області №0012801307 від 27.02.2018 року порушує Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та підлягає скасуванню. Зазначив, що ДП «Станично-Луганске ДЛМГ» були отримані сертифікати ТПП України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), щодо подання звіту про суми нарахованої заробітної плати та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 та березень 2015 року (сертифікат №6256 ТПП України), а також сертифікат щодо обов'язку сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень, серпень, вересень, 2014 року (сертифікат № НОМЕР_3 України), але Головним Управлінням ДФС у Луганській області наявність сертифікатів ТПП України було не прийнято до уваги.

Ухвалою суду від 11.06.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків (арк.спр. 32).

Ухвалою суду від 25.06.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (арк.спр. 1-2).

Від Головного управління ДФС в Луганській області через відділ діловодства, обліку та звернення громадян (канцелярію) суду 10.07.2018 надійшов відзив на позов (арк. спр. 53-57), в якому зазначено, що на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої Закону України № 2464-VІ за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування ГУ ДФС у Луганській області застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 116634,93 грн. та нараховано пеню у розмірі 8799,89 грн., про що винесено рішення від 27.02.2018 № НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Сертифікатом ТПП України № 6256 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) засвідчено форс-мажорні обставини ДП «Станично-Луганске ДЛМГ» щодо обов'язку платника податків, а саме, подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень; серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та березень 2015 року у граничні строки відповідно до 20.08.2014р., 22.09.2014р., 20.10.2014р., 20.11.2014р., 22.12.2014р., 20.01.2015р., 20.04.2015р. Стосовно сертифікату ТПП України № 6257 засвідчено форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов'язку сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень, серпень, вересень 2014 року, втім період нарахування штрафних санкцій у розмірі 113525,98 грн. та пені у розмірі 8799,99 грн. визначено за період з 31.01.2015 по 21.03.2017. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 10.07.2018 відкладено підготовче засідання за клопотанням представника відповідача (арк.спр. 67).

Ухвалою суду від 15.08.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) (арк.спр. 80).

Ухвалою суду від 04.12.2018 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання (арк.спр. 86).

Ухвалою суду від 19.12.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк.спр. 95).

Суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін в письмовому провадженні відповідно до вимог частини дев'ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

Державне підприємство «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» є юридичною особою, код 00993633, перебуває на обліку в Станично-Луганській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області як платник єдиного внеску, зареєстрований за адресою: 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вул.Букаєва, будинок 4 (арк.спр. 98-103).

Рішенням ГУ ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_2 від 29.12.2017 до Державного підприємства «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 22.07.2014 до 21.03.2017 у сумі 116634,93 грн та нараховано пеню у розмірі 8799,89 грн (арк.спр. 12).

Позивач, не погодившись з рішенням № НОМЕР_2 від 29.12.2017 про застосування фінансових санкцій, подав до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) скаргу від 23.01.2018, яку ДФС України розглянуто та 26.02.2018 прийнято рішення скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску від 29.12.2017 року №0044201307 ГУ ДФС України у Луганській області та вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення, а скаргу ДП Станично-Луганське ДЛМГ від 23.01.2018 року - задоволено частково, зобов'язано ГУ ДФС України у Луганській області винести та направити нове рішення відповідно до вимог чинного законодавства (арк.спр. 13-15, 22-24).

12.03.2018 року ДП Станично-Луганське ДЛМГ було отримане нове рішення Головного управління ДФС у Луганській області № НОМЕР_1 від 27.02.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 22.07.2014 року до 09.10.2014 року - штраф у розмірі 3108,95 грн, за період з 31.01.2015 року до 21.03.2017 року - штраф у розмірі 113525,98 грн, а також пеню у розмірі 8799,89 грн (арк.спр. 16).

Не погодившись з рішенням № НОМЕР_1 від 27.02.2018 про застосування фінансових санкцій, позивач подав до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) скаргу від 19.03.2018 № 152, за результатами розгляду ДФС України встановлено, що питання. Порушене у скарзі, є фактично повторним та вже вирішено по суті у розумінні п.7 розділу І Порядку № 1124, відповідно до якого не розглядаються повторні скарги одним і тим самим контролюючим органом від одного і того самого скаржника з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті. Відтак, скарга на рішення про застосуваненя штрафних санкцій від 27.02.2018 № НОМЕР_1 не підлягає розгляду ДФС України (арк.спр. 58-59).

29.04.2016 ДП Станично-Луганське ДЛМГ отримано сертифікат № НОМЕР_4 України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), щодо подання звіту про суми нарахованої заробітної плати та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 та березень 2015 року (арк.спр. 28).

29.04.2016 ДП Станично-Луганське ДЛМГ отримано сертифікат № 6257 щодо обов'язку сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень, серпень, вересень, 2014 року (арк.спр. 276, 27).

Отже, судом встановлено, що ДП Станично-Луганське ДЛМГ перебуває на обліку як платник єдиного внеску в Станично-Луганській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області (код 00993633, місцезнаходження: 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вул.Букаєва, будинок 4).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем рішення № НОМЕР_1 від 27.02.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.07.2014 до 09.10.2014 та за період з 31.01.2015 до 21.03.2017.

При вирішенні справи суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Оскільки дана адміністративна справа є типовою до зразкової справи № 812/292/18, суд вважає за необхідне розглянути її у письмовому провадженні, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 30 березня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

« 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу» .

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» .

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» .

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Селище міського типу Станиця Луганська Луганської області, на території якого розташовані Станично-Луганська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває позивач, та Головне управління Державної фіскальної служби України у Луганській області, яке прийняло спірне рішення, входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населенного пункту, де проводилася така операція.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 27 лютого 2018 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 22.07.2014 по 09.10.2014 та з 31.01.2015 по 21.03.2017, тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 22.07.2014 по 09.10.2014 та з 31.01.2015 по 21.03.2017 є протиправним.

Водночас суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Суд виходить з того, що пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на цей час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо пункту 9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи податкового органу щодо втрати чинності положень цього пункту.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає неприйнятними з вище зазначених підстав.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем крім вимоги про скасування оскарженого рішення, як спосіб захисту порушеного права заявлено вимоги про визнання протиправним та незаконним зарахування відповідачем грошової суми у розмірі 125 434,82 грн, що була списана з рахунку позивача за рахунок сплати авансових платежів сплати єдиного соціального внеску за березень 2018 року у якості штрафніх санкцій та пені за невиконання зобов'язань за період з 22.07 2014 року до 09.10.2014 року - штраф у розмірі 3108,5 грн, за період з 31.01.2015 року до 21.03.2017 року - штраф у розмірі 113525,98 грн, а також пеню у розмірі 8799,89 грн, а також зобов'язання позивача перерахувати грошові кошти в сумі, що були списані з рахунку позивача та зачислити їх як авансові платежі за березень 2018 року. Однак, позивач не надав суду доказів на підтвердження тих обставин, що такі дії відповідача фактично мали місце, отже не довів їх наявності суду.

Крім того, суд враховує той факт, що позивач також не довів тих обставин, що він звертався до відповідача з вимогами про здійснення зазначених дій щодо зобов'язання позивача перерахувати грошові кошти в сумі, що були списані з рахунку позивача та зачислити їх як авансові платежі за березень 2018 року, а відповідач відмовив йому у їх вчиненні.

Тому такі вимого позивача є передчасними, підстави для їх задоволення відсутні.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: скасування Рішення № НОМЕР_1 від 27.02..2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 22.07.2014 по 09.10.2014 у сумі 3108,95 грн.(штраф), за період з 31.01.2015 по 21.03.2017 у сумі 113525,98 грн (штраф) та у сумі 8799,89 грн. (пеня), у загальній сумі 125434,82 грн.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн (платіжне доручення № 507 від 05.05.2018) (арк.спр. 36) та у сумі 1881,52 грн (платіжне доручення № 408 від 18.04.2018) (арк.спр. 37).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1881,52 грн. за задоволену вимогу.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» до Головного управління ДФС в Луганській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області № НОМЕР_1 від 27.02.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за період з 22.07.2014 по 09.10.2014 застосування штрафу у розмірі 3108,95 грн, за період з 31.01.2015 по 21.03.2017 штрафу у розмірі 113525,98 грн та нарахування пені у розмірі 8799,89 грн., всього на загальну суму 125434,82 (сто двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять чотири гривні) гривні 82 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, ідентифікаційний код юридичної особи 39591445) на користь Державного підприємства «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» (93600, Луганська область, Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вул.Букаєва, будинок 4, ідентифікаційний код 00993633) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1881,52 грн (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна гривня 52 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1