Рішення

від 27.12.2018 по справі 824/910/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/910/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

позивач не з'явився,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач), звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області (далі-відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області ОСОБА_3 № 045225 СЕ від 19.07.2018 року про стягнення адміністративного - господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 25.05.2018 року посадовими особами відповідача проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ-5320 з причепом, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_4 За результатами перевірки складено акт №065612. На підставі акту перевірки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Зазначена постанова на думку позивача є протиправною і підлягає скасуванню з наступних підстав: адміністративно - господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовується до автомобільного перевізника, яким позивач не являється; відсутність у позивача статусу перевізника та суб'єкта господарювання, а також не здійснення ним на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

Суду надано відзив на адміністративний позов, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що під час проведення перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом позивача, відповідальність за які передбачена статтею 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» . 19.07.2018 року винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу.

На думку відповідача, у спірних правовідносинах позивач являється перевізником, оскільки є власником транспортного засобу, саме тому він має нести відповідальність за виявлене порушення. Постанова складена у відповідності до чинного законодавства. З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

21.09.2018 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк на оскарження постанови № 045225СЕ від 19.07.2018 року. Відстрочено сплату судового збору позивачем до ухвалення судового рішення у справі.

23.10.2018 року ухвалою суду призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату проведення судового засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення адміністративного позову, посилаючись на аргументи наведені у відзиві на адміністративний позов.

Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши вступну промову представника відповідача, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

25.05.2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області проведено перевірку транспортного засобу: "КАМАЗ-5320", номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, та причепа марки СЗАП 8352, державні номерні знаки 02880 МО, власником якого являється ОСОБА_5. За результатами перевірки складено акт № 065612, у якому зазначено про порушення вимог статті 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", яке полягає у відсутності під час надання послуг з перевезення вантажу водієм ОСОБА_4, індивідуальної контрольної книжки водія. (а.с.26, 9 зворотна сторона аркуша)

Згідно товарно - транспортної накладної № 01АА від 25.05.2018 року зазначено наступну інформацію: автопідприємство - ЧП Кушнірюк (водій - ОСОБА_4); транспортний засіб - КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1; замовник та вантажоодержувач ООО Био-Юникс ; вантажовідправник ООО "Валентинка". (а.с27)

Супровідним листом від 07.06.2018 року матеріали щодо порушення позивачем вимог законодавства позивачем направлено до відповідача за належністю та розгляду. (а.с.25)

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач повідомлений про виклик до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, щодо розгляду справи про адміністративне порушення (отримав особисто). (а.с.31)

19.07.2018 року посадовими особами відповідача винесено постанову № 045225 СЕ про застосування адміністративно - господарського штрафу. У вказаному рішенні констатується те, що водієм ОСОБА_4, 25.05.2018 року (акт 065612) а/д М18, 24 км, Дніпропетровська область, допущено порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Цим же рішенням притягнуто до відповідальності ОСОБА_6 (позивача код ЄДРПОУ НОМЕР_2), та накладено адміністративно - господарський штраф у сумі 1700 грн. (а.с.9)

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства, та робить висновки по суті.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05 квітня 2001 року, з змінами і доповненнями. (далі - Закон № 2344-III)

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, регулювалася Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006року (далі - Порядок № 1567).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема (окрім іншого) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється. (п.5 Положення).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.8 Положення).

Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Так, під час здійснення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено порушення автомобільним перевізником ст.48 Закону «Про автомобільний транспорт» , що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

За визначеннями наведеними в статті 1 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник це - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

З огляду на викладені вище норми, слід дійти висновку, що відповідальність за порушення норм законодавства «Про автомобільний транспорт» несуть перевізники фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами

Згідно «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» затверджених Міністерством транспорту України 14.10.1997 р. № 363, визначені такі терміни:

Товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, ТТН є обов'язковим документом при перевезенні автомобільним транспортом, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, вказані правила визначають терміни: перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Судовим розглядом встановлено, що згідно товарно-транспортної накладної № 01АА від 25.05.2018 року - авто підприємство ЧП Кушнірюк (водій - ОСОБА_4) на транспортному засобі марки: КАМАЗ, державний номерний знак В 8981 ІСВ, здійснив перевезення вантажу до м. Дніпро, вантажовідправником є ООО "Валентинка"(а.с.27)

Разом з тим, відповідно до витягу з єдиного державного реєстру позивач (ОСОБА_2В.) 16.07.2010 року припинив підприємницьку діяльність. (а.с.35-36)

З аналізу встановлених обставин справи вбачається, що в ході проведення перевірки транспортного засобу марки КАМАЗ-5320 з державним реєстраційним номером В 8981 ІС, посадовими особами відповідача було визначено статус позивача (ОСОБА_2В.) як автомобільного перевізника, ґрунтуючись лише на реєстраційних документах транспортного засобу, та не враховані дані які вказані в товарно - транспортні накладні.

Іншими словами, відповідачем ототожнено власника транспортного засобу з автомобільним перевізником, в той час коли останній немає жодного відношення до вчинення у спірних правовідносинах господарської діяльності щодо перевезення вантажів, або ж діяльності пов'язаної з особистими потребами.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що на час проведення перевірки, позивач не здійснював перевезення, а тому не підпадає під статус перевізника, який надає послуги з перевезення вантажу, при цьому доказів про інше, відповідачем надано не було.

Вказана позиція суду, також узгоджується з визначенням наведеним в п.1.4 розділу 1 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 N 385. Згідно норм Інструкції перевізники це - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що вантаж перевозився з допомогою автопричепа, власником якого взагалі є третя особа, і оцінку даним обставинам під час перевірки та прийняття спірного рішення не надано.

Частиною 1 статті 60 Закону № 2344-III передбачено, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників.

Відповідно до абз.3 частини 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, карається штрафом у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідач не довів, що саме позивач здійснював перевезення вантажу з порушенням вищевказаних вимог закону, а надані докази підтверджують, що цю діяльність виконувала третя особа, суд дійшов висновку, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області № 0045225 СЕ від 19.07.2018 року підлягає скасуванню, а адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.09.2018 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення.

Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області № 045225 СЕ від 19.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівцях; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173; рахунок отримувача 31219206784002; банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області; код банку отримувача 856135; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу - судовий збір (із зазначенням позивача, відповідача, предмету спору), в сумі 704,80 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2018 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_2 ( с.Топорівці, Новоселицький район, Чернівецька область, 60311, РНОКПП2247412155).

Відповідач - Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області ( вул. Руська, 248 "У", м.Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ 38303113).

Суддя Боднарюк О.В.