Рішення

від 28.12.2018 по справі 2340/4294/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року Справа № 2340/4294/18

                                                            м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом сектору культури Кам'янської районної державної адміністрації до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Сектор культури Кам'янської районної державної адміністрації звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області №0098681304 від 10.08.2018 №0140921304 від 04.10.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за висновками відповідача позивачем порушено порядок сплати (перерахунку) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету, встановленого п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що ним в повній мірі та у встановлені Законом строки здійснювались виплати ПДФО шляхом перерахування його до бюджету на єдиний казначейський рахунок. При цьому позивач вказує на хибність посилань відповідача щодо необхідності сплати ПДФО до бюджету Кам'янської територіальної громади, а не за місцезнаходженням позивача.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній позовні вимоги не визнав там зазначив, що за наслідками позапланової перевірки позивача встановлено порушення останнім п. 168 ст. 168 Податкового кодексу України, у частині сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, що призвело до його несплати на загальну суму 93921 грн. 72 коп.

Відповідач вказує на те, що позивач має орендовані приміщення (будівлі) в межах різних адміністративних районів, в яких працюють наймані працівники позивача, а саме за адресою: Черкаська область, Кам'янський район, с. Жаботин, вул. Максима Залізняка, 3 та в м. Кам'янка, по вул. Декабристів, 2, 9, а тому враховуючи, що фактичне місцезнаходження позивача це місце де працюють наймані працівники, то суми ПДФО підлягають сплаті саме за цим місцем.

До суду також подано відповідь на відзив, в якій позивач не погодився з жодним доводом відповідача, зазначивши їх безпідставними та просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Керуючись положеннями ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановив ухвалу від 13.12.2018, із занесенням до протоколу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Наказом ГУ ДФС у Черкаській області від 11.05.18 №897 призначено документальну позапланову виїздну перевірку позивача з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ та інших відшкодувань, що підлягають оподаткуванню.

Як наслідком проведеної позапланової перевірки позивача став акт від 26.06.2018 №358/23-00-13-04/02231376, яким зафіксовано порушення пп. 168.4.1, пп. 168.4.2, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, що призвело до перерахування податку на доходи фізичних осіб до не відповідного бюджету.

На підставі вищевказаного акту, 10.08.2018 ГУ ДФС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення №0098681304 на суму 50130 грн. 51 коп.

04.10.2018 на підставі вищевказаного акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги від 28.09.2018 №176669/5/99-99-11-0201-15 ГУ ДФС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення №0140921304 на суму 93921 грн. 72 коп.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Податковим агентом, як передбачено п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України, визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначений ст.168 Податкового кодексу України.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

В силу пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Згідно вимог п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти, згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходженням позивача є вул. Максима Залізняка, 3, с. Жаботин, Кам'янський район, Черкаська область, 20822.

Таким чином позивач повинен сплачувати ПДФО за своїх найманих працівників до бюджету за своїм місцем знаходженням, а саме до бюджету Жаботинського територіального округу.

Судом також встановлено, що позивач за своїм місцезнаходженням сплачує (перераховує) суми утриманого податку на доходи фізичних осіб на відповідний рахунок, відкритий в територіальному управлінні Державного казначейства України. Вказана обставина підтверджується відповідними платіжними дорученням (а.с. 8-24).

Отже, враховуючи, що відповідач сплачує в повному обсязі ПДФО до бюджету Жаботинського територіального округу за своїх найманих працівників, то суд вважає, що позивачем у повному обсязі виконуються податкові зобов'язання з ПДФО, а відповідачем не правомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 10.08.2018 №0098681304 та від 04.10.2018 №0140921304.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області за №0098681304 від 10.08.2018 та №0140921304 від 04.10.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРОПУ 39392109) на користь сектору культури Кам'янської районної державної адміністрації (20822, Черкаська область, Кам'янський район, с. Жаботин, вул. Максима Залізняка, 3, код ЄДРПОУ 02231376) судовий збір в сумі 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 78 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його підписання суддею, однак апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Суддя В.В. Гаращенко