Рішення

від 19.12.2018 по справі 285/2453/18

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/2453/18

провадження у справі № 2/0285/1063/18

19 грудня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючої - судді Заполовської Т.Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському

за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради, третя особа - Городницька селищна рада Новоград-Волинського району Житомирської області, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію за дні невикористаної відпустки,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 09.02.2011 року по 01.08.2018 року та компенсацію за всі дні невикористаної відпустки.

В обґрунтування позову зазначає, що з 15.05.2009 року він був прийнятий на роботу у КВКП Городницької селищної ради на посаду оператора КНС по 3 розряду. 31.12.2009 року звільнений із займаної посади згідно ст. 38 КЗпП України. На день звільнення відповідач не провів з ним розрахунок. Оскільки відповідач з дня його звільнення та наданий час не сплатив заборгованість по заробітній платі, чим порушив вимоги ст. 116 КЗпП, просить суд стягнути з відповідача також середній заробіток за час затримки розрахунку та компенсацію за дні невикористаної відпустки. З метою захисту своїх прав змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій просили відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього розрахунку за час затримки розрахунку при звільненні у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. А у задоволенні вимог про стягнення компенсації за всі дні невикористаної відпустки - відмовити за недоведеністю.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув. Заяв, клопотань до суду не надійшло.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно копій трудової книжки ОСОБА_1 15.05.2009 року був прийнятий на роботу у КВКП Городницької селищної ради на посаду оператора КНС по 3 розряду та 31.12.2009 року звільнений із займаної посади згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 3).

Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду № 2-559/10 від 02.02.2010 року стягнуто з КВКП Городницької селищної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за травень-листопад 2009 року у розмірі 6026,99 грн. (а.с. 6-7).

Також рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду № 2-100/11 від 09.02.2011 року стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітній платі за грудень 2009 року у розмірі 937,38 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 13 351,40 грн. (за період з 01.01.2010 року до 09.02.2011 року). Також у рішенні обраховано розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 у розмірі 48,20 грн. (а.с. 8-9).

Вказані рішення набрали законної сили та встановлені ними обставини не підлягають доказуванню відповідно до положень ч.4 ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника чи уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір відповідно до вимог ст. 117 КЗпП підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці і Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

У рішенні № 2-100/11 від 09.02.2011 року, що набрало законної сили, встановлено, що розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 складає 48,20 грн.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що належні позивачу як звільненому працівникові суми не були виплачені і на момент розгляду справи з вини працедавця, тому підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Одночасно суд звертає увагу на той факт, що відповідач з 15.12.2014 року перебуває у стані ліквідації та те, що з питаннями про виплату належних йому сум до відповідача ОСОБА_1 звертався і у липні 2012 року і у грудні 2013 році, а до суду звернувся лише у липні 2018 року, тому суд обраховує середній заробіток пропорційно до порушень прав позивача.

Так за період з 09.02.2011 року по 15.12.2014 року є 966 робочих днів, однак суд визначає середній заробіток пропорційно до порушень прав позивача у розмірі 25 000 грн.

Заперечення відповідача, що позивачем пропущено строки звернення до суду для вирішення трудового спору, визначені частиною 1 ст. 233 КЗпП України, суд вважає безпідставними, оскільки частиною 2 вказаної статті чітко регламентовано, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Обов'язок працедавця виплатити працівнику середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є гарантією, прописаною у законодавстві України про оплату праці, тому трактування вказаної статті відповідачем суд вважає безпідставним звуженням прав працівника.

Одночасно суд погоджується з позицією відповідача, що ОСОБА_1 не надав доказів, що на момент звільнення з КВКП Городницької селищної ради він мав невикористані дні відпустки.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про кількість днів невикористаної відпустки та взагалі про їх наявність, тому у задоволенні вказаної частини позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Отже, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 264, 265, 268, 279 258-259, 264-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 44, 116, 117, 233 КЗпП України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: 11714, вул. Набережна, 13, смт. Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область; РНОКПП НОМЕР_1) до Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради (місце знаходження: 11714, вул. Петровського, 8 смт. Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 32724596), задовольнити частково.

Стягнути з Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 25 000 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного тексту рішення 26.12.2018 року.

Головуюча Т.Г. Заполовська