Рішення

від 29.11.2018 по справі 600/769/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/769/17

Справа № 2/600/226/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Липної О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася в суд з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку, загальною площею 2,4 га в тому числі ріллі 2,22 га, кадастровий №6123085800:01:001:0061, пасовище 0,18 га кадастровий №6123085800:01:001:0512 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт серії ТР №073517, які знаходяться на території Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.10.2015 року померла її матір - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входили вказані земельні ділянки. ОСОБА_3 25.02.2014 року склала заповіт, відповідно до якого заповіла усе належне їй майно ОСОБА_2. Однак, при зверненні до нотаріуса, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки оригінал державного акту на зазначені земельні ділянки втрачено. У зв'язку із вказаним, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 16.08.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд дійшов до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

У зв'язку з цим 07.06.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого та призначення до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подавши при цьому відзив на позов, у якому не заперечує проти позовних вимог зазначених в позовній заяві та просить суд здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши ті копії документів, на які представник позивача покликається як докази у справі та об'єктивно оцінивши їх, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається із змісту позовної заяви, підставою для звернення позивача із цим позовом є ніби-то факт втрати правовстановлюючого документа на земельні ділянки, які належали ОСОБА_3.

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви не завірені належним чином світлокопії ніби-то: паспорта ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 серії МС №080820, виданого Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 29.06.1996 року; картки фізичної особи-платника податків щодо присвоєння ідентифікаційного номера; заповіту ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідченого секретарем Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області; свідоцтва про смерть ОСОБА_3 від 12.10.2015 року серії І-ИД №177524; свідоцтва про смерть ОСОБА_4 від 15.05.2009 року серії 1-ИД №083049; свідоцтва про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого 16.04.2007 року серії 1-ИД №047818; свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 20.09.1974 року серії І-ИД №272150; свідоцтва про одруження 02.06.1952 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 14.04.2003 року серії 1-ИД №075335; державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_3 від 30.07.2003 року серії ТР №073517.

Крім того, позивачем до позовної заяви долучено оригінали: інформації відділу у Козівському районі головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, на яку видано державний акт серії ТР №073517 від 27.07.2017 року; довідки Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області від 03.07.2017 року №144 щодо кола осіб, які були зареєстровані та проживали із ОСОБА_3 на день її смерті; довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку за адресою: вул. Центральна, 69, с. Мала Плавуча, Козівського району, Тернопільської області осіб від 03.07.2017 року №145; роз'яснення щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом Бережанської державної нотаріальної контори від 09.08.2017 року №663/01-16.

Під час розгляду справи судом також здобуто наступні документи: інформаційні довідки зі спадкового реєстру від 12.01.2018 року за №50528191 та №50528214 щодо ОСОБА_3.

Згідно з ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно роз'яснень, наданих у п.3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №25-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, зважаючи на вищевказане, предметом доказування у цій справі є, серед іншого, факт втрати спадкодавцем/спадкоємцем правовстановлюючого документа на спадкове майно, а також факт належності спадкодавцю такого майна на підставі усіх можливих непрямих доказів.

Пред'явивши цей позов, позивачем та його представником не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів щодо предмету доказування у цій справі, зокрема не підтверджено факту існування заповіту ОСОБА_3, згідно якого остання заповіла усе належне їй на день смерті майно ОСОБА_2, як і самого факту смерті ОСОБА_3, належності ОСОБА_3 будь-якого майна, втрати позивачем чи ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на таке майно.

Долучені до позовної заяви не завірені будь-яким світлокопії суд відхиляє як докази, оскільки такі не оформлені відповідно до вимог ч.8 ст.43 ЦПК України.

Крім того, під час розгляду справи, на виконання вимог ст.229 ЦПК України, під час дослідження доказів судом представником позивача не надано для огляду та встановлення відповідності цих копій оригіналу, жодного оригіналу таких документів.

При цьому, суд вважає наголосити на тому, що не зважаючи на відсутність оригіналів документів, копії ніби-то яких долучені до справи, представник позивача наполягав на продовженні розгляду справи та підтримував заявлені позовні вимоги.

З врахуванням вказаного вище, суд дійшов до висновку, що позивачем та його представником, всупереч ч.1 ст.82 ЦПК України не доведено належними, допустимими та достовірними доказами ті обставини, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог, а ті документи, які здобуті судом під час розгляду справи не можна вважати достатніми для того, аби суд міг дійти висновку про наявність обставин, на які покликаються позивач та його представник та які входять до предмету доказування у цій справи.

Відтак, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, а тому такі не можуть бути задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

в задоволенні позову ОСОБА_2 до Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3; РНОКПП: НОМЕР_1; паспорт серія МС №080820.

Відповідач - Малоплавучанська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: с. Мала Плавуча, Козівський район, Тернопільська область; код ЄРПОУ: 25935039.

Суддя О.Б.Гриновець