Рішення

від 28.12.2018 по справі 414/2720/18

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/2720/18

Провадження № 2-о/414/314/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, заінтересовані особи: Нововодянська сільська рада Кремінського району Луганської області, Кремінська районна державна адміністрація Луганської області, про встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

ГУ Держгеокадастру у Луганській області звернулося до Кремінського районного суду із заявою про встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою, вказавши заінтересованими особами Нововодянську сільську раду Кремінського району Луганської області та Кремінську районну державну адміністрацію Луганської області.

В обґрунтування позову зазначається на те, що рішенням Кремінської районної ради Луганської області від 24.05.1994 ОСОБА_4 передано в постійне користування земельну ділянку площею 52,3 га, у тому числі: рілля - 49,4 га, сіножаті - 2,9 га, розташовану на території Нововодянської сільської ради Кремінського району Луганської області, для ведення селянського (фермерського) господарства.

10.11.1994 ОСОБА_4 отримав державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою серії ЛГ № НОМЕР_1, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 15.

23.11.1994 відповідно до вимог Закону України Про фермерське господарство ОСОБА_4 зареєстрував Фермерське господарство ЛАВР-АГРО , а 16.05.2016 він помер.

Оскільки законом не передбачено припинення права користування земельною ділянкою у зв'язку зі смертю, а право постійного користування зазначеною земельною ділянкою не було ніким успадковано, заявник просить встановити факт припинення права постійного користування ОСОБА_4 цією земельною ділянкою.

У судовому засіданні представник ГУ Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_2 підтримав заяву та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Нововодянської сільської ради Кремінського району Луганської області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи.

Представник заінтересованої особи - Кремінської районної державної дміністрації Луганської області ОСОБА_3 заявлені вимоги також підтримав.

Заслухавши думку представників заявника та заінтересованої особи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які містяться в матеріалах справи, як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ЛГ № НОМЕР_1 від 10.11.1994, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 15, ОСОБА_4 на підставі рішення Кремінської районної ради народних депутатів Кремінського району Луганської області від 24.05.1994 отримав у постійне користування земельну ділянку площею 52,3 га, у тому числі: рілля - 49,4 га (з кадастровим номером 4421684500:01:001:0048), сіножаті - 2,9 га (з кадастровим номером 4421684500:08:001:0013), що розташована на території Нововодянської сільської рад Кремінського району Луганської області, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 44).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії І-ЕД № 485131 ОСОБА_4 помер 15 травня 2016 року (а.с. 45).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину, посвідченого приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області 29.11.2016 за № 1027, спадкоємцем прав та обов'язків померлого ОСОБА_4 як засновника фермерського господарства ЛАВР-АГРО , яке було зареєстроване 23.11.1994, включно з часткою статутного фонду та права на спільне сумісне майно фермерського господарства ЛАВР-АГРО є його дружина ОСОБА_6 (а.с. 44, 46).

У розділі 5 Майно господарства та розділі 6 Земля господарства статуту ФГ ЛАВР-АГРО , затвердженого рішенням засновника 10.02.2011 за № 1, оспорювана земельна ділянка (як і право постійного користування нею) не зазначені (а.с. 47-52).

Відповідно до ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини) та ч. 2 ст. 102 1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, згідно з якою право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Таким чином, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і не передається спадкоємцям у порядку спадкування за законом без укладення відповідного договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 181/698/14-ц, який суд враховує при виборі і застосуванні норм права у цій цивільній справі з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Також зі змісту ч. 2 ст. 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

У пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України наголошується, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_4 за час життя переоформив у встановленому законом порядку надане йому право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою або право оренди.

Аналіз зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) в силу вимог ЦК України та ЗК України виникає саме на підставі договору, укладеного між власником земельної ділянки та землекористувачем.

В той же час, статтею 1225 ЦК України не передбачено можливість успадкування права постійного користування земельною ділянкою, а за ч. 1 ст. 407 ЦК України та ч. 1 ст. 102 1 ЗК України передбачено лише договірний порядок установлення емфітевзису.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Таким чином, статтею 141 ЗК України встановлено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, до якого не входить смерть особи, якій земельна ділянка була передана у користування, і що виключає можливість вирішення цього питання у позасудовому порядку. В той же час, встановлення факту припинення права користування земельною ділянкою померлою особою, з огляду на вищезазначені норми права, дасть можливість для подальшого законного розпорядження земельною ділянкою, що перебувала у користуванні померлого ОСОБА_4

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЦК України фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

З ч. 4 ст. 25 ЦК України вбачається, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Невизначеність із суб'єктом права користування на земельну ділянку, що перебувала у постійному користуванні ОСОБА_4, виключає можливість належним чином здійснювати Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області свої повноваження щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, передбачені п.п. 31 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015., а також п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (а.с. 53-61).

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву повністю та встановити факт припинення права постійного користування померлим ОСОБА_4 зазначеною земельною ділянкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (ідентифікаційний код 39771244; місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 17/2) , заінтересовані особи: Нововодянська сільська рада Кремінського району Луганської області (ідентифікаційний код 20182724; місцезнаходження: 92912, Луганська область, Кремінський район, с. Нововодяне, вул. Центральна, 54) , Кремінська районна державна адміністрація Луганської області (ідентифікаційний код 04051520, місцезнаходження: 92905, Луганська область, м. Кремінна, вул. Банкова, 1) , про встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою, - задовольнити повністю.

Встановити факт припинення права постійного користування ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 52,3 га, у тому числі: рілля - 49,4 га (з кадастровим номером 4421684500:01:001:0048), сіножаті - 2,9 га (з кадастровим номером 4421684500:08:001:0013), розташованої на території Нововодянської сільської ради Кремінського району Луганської області та наданої для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛГ № НОМЕР_1 від 10.11.1994, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 15.

Повний текст рішення складено 29 грудня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Безкровний