Постанова

від 26.12.2018 по справі 409/2002/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 409/2002/18

Провадження № 22-ц/810/381/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Яресько А.В.

за участю секретарясудового засідання ОСОБА_2

учасники справи:

позивач -ОСОБА_3

відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю Білокуракинський хлібозавод

представники відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Білокуракинський хлібозавод

на рішення

Білокуракинськогорайонного суду Луганської області від 3 жовтня 2018 року, ухваленого у складі судді Третяка О.Г.в залі судових засідань Білокуракинського районного суду Луганської області всмт. Білокуракине

у справі за позовом

ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Білокуракинський хлібозавод про стягнення заробітної плати

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ Білокуракинський хлібозавод про стягнення заробітної плати.

Зазначив, що з 09.04.2013 року працювала у відповідача на посаді майстра і 03.03.2018 року була звільненаза п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Однак, всупереч вимогам статті 116 КЗпП України відповідач не виплатив у день звільнення всіх належних їй при звільненні сум, вона отримала 318,79 грн. замість 3493,89 грн.

Відповідач обґрунтував таку виплату рахунковими помилками при нарахуванні заробітної плати за попередні місяці.

Не погодившись із вказаним розрахунком, позивач просила суд стягнути на її користь з відповідача належну заробітну плату у розмірі 3175,10 грн.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 3 жовтня 2018 рокупозовні вимоги ОСОБА_3 до ТОВ Білокуракинський хлібозавод про стягнення заборгованості з оплати праці задоволені повністю.

Стягнуто з ТОВ Білокуракинський хлібозавод на користь ОСОБА_3 недоотриману заробітну плату в розмірі 3175,10 грн.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ТОВ Білокуракинський хлібозавод на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довів факт порушення його прав з боку відповідача під час звільнення щодо виплати всіх належних при звільненні сум.Судом не встановлено підстав для проведення утримання із заробітної плати позивача, належних доказів наявності арифметичної помилки, на яку посилається відповідач суду не надано.

В апеляційній скарзі ТОВ Білокуракинський хлібозавод ставиться питання про скасування рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 3 жовтня 2018 рокуз підстав неправильного застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не прийняв до уваги, що згідно Наказу №1/2018 від 01.03.2018 р.та Наказ № 2/2018 від 02.03.2018 р. про перерахунок нарахованих доплат та надбавок, в результаті розрахунків було виявлено, що часові тарифні ставки, вартість доплат за роботу у вечірні та нічні зміни, за роботу у святкові дні нараховані вірно, але при підрахунку колонки Доплата до мінімальної заробітної плати у формулі її вирахування допустились арифметичної помилки- замість віднімання но графі доплата за роботи в нічний час помилково віднімалась сума по графі доплата за умови праці . Таким чином, у графі Доплата до мінімальної заробітної плати була лічильна помилка, що привело до нарахування невірних сум.

У судове засідання ОСОБА_3не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників ТОВ Білокуракинський хлібозавод директора ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно копії наказу № 2-к від 09.04.2013 року ОСОБА_3 було прийнято на роботу 09.04.2013 року в ТОВ Білокуракинський хлібозавод на посаду майстра.

Згідно копії наказу № 512к від 03.03.2018 року ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади за угодою сторін.

Згідно виписки із заробітної плати за 2017-2018 роки з позивачки було утримано 3175,10 грн. внаслідок перерахунку заробітної плати у зв'язку з виявленою арифметичною помилкою в 2017 році.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно довідки про перерахунок суми доплати до мінімальної заробітної плати у зв'язку з самостійно виявленою арифметичною помилкою, при звільнені із заробітної плати ОСОБА_3 було відраховано суму 3175 грн. 10 коп., що складається з сум різниці в нарахуванні доплат до мінімальної заробітної плати за період січень - грудень 2017 року та січень 2018 року.

Згідно приписів статті 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, зокрема для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце по даній справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більш того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Таким чином, законною підставою для здійснення відрахувань із заробітної плати є утворення заборгованості виключно внаслідок лічильної помилки на підставі відповідного наказу товариства - іншого трудовим законодавством не передбачено.

Виходячи з пояснень представників відповідача, зазначені відрахування проведені на підставі Наказу №1/2018 від 01.03.2018 р. та Наказ № 2/2018 від 02.03.2018 р.

Відповідного наказу про наявність підстав для здійсненого перерахунку та відрахувань із заробітної плати ОСОБА_3, з зазначенням відповідних сум, відповідач суду не надав, а тому правових підстав вчинення відповідачем таких дій згідно з трудовим законодавством немає.

Позивач ОСОБА_3 не визнавала підстави і розмір відрахування. Представниками відповідача не надано доказів ознайомлення ОСОБА_3 під розпис з підсумками перерахунку.

Відповідно до статті 127 КЗпП України , при наявності у власника права здійснювати відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених внаслідок арифметичних помилок, він може видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Пропуск зазначеного строку означає неможливість видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати. Цей строк є обмежувальним, тобто таким строком, пропуск якого тягне припинення самого права.

Судом встановлено, що суми заробітної плати, які адміністрація відповідача вважає неправильно обчисленими, були виплачені ОСОБА_3 у період січень - грудень 2017 року та січень 2018 року.

Проте, Наказ № 2/2018 Про перерахунок доплат до мінімальної заробітної плати у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою видано адміністрацією відповідача 02 березня 2018 року, тобто з пропуском одного місяця з відповідних днів виплатщомісячних сум заробітної плати.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обов'язок відповідача з виплати позивачу при звільненні заборгованості із заробітної плати, є безумовним, та про відсутність підстав стверджувати про правомірність дій відповідача щодо відрахувань із належних позивачу при звільненні виплат.

Колегія суддів зазначає, що сума заборгованості з оплати праці 3175 грн. 10 коп., визначена судом без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, що підлягають врахуванню при виплаті підприємством цієї суми позивачу.

З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України,Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Білокуракинський хлібозавод залишити без задоволення.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 3 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2018 року.

Головуючий

Судді: